Ухвала

від 10.01.2024 по справі 910/10659/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"10" січня 2024 р. Справа№ 910/10659/19 (910/6549/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання: Гріщенко А.О.

у присутності представників сторін:

від ТОВ "ПЗ Маркет" - Єлманова В.А.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 та заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 3 063 200,00 грн.

в межах справи № 910/10659/19

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Парадайз Фінанс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Північного апеляційного господарського суду перебувала справа №910/10659/19(910/6549/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2023 року.

Постановами Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2023 року у справі №910/10659/19(910/6549/21) задоволено частково. Вирішено інші процесуальні питання.

15.12.2023 року електронною поштою від представника ОСОБА_1 адвоката Письменної Н.В. надійшла заява про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

В поданій заяві заявник просить суд апеляційної інстанції стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 82 000 грн.

18.12.2023 року через підсистему "Електронний суд" від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" адвоката Єлманової В.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу у справі №910/10659/19(910/6549/21).

В поданій заяві заявник просить суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення (постанову), яким вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, стягнувши з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34 650 грн.

Вказані заяви передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Полякова Б.М., Остапенка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 року призначено розгляд заяви представника ОСОБА_1 та заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21) на 10.01.2024 року.

09.01.2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" адвоката Єлманової В.А. надійшли заперечення на заяву представника ОСОБА_1 адвоката Письменної Н.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21).

В обґрунтуваннях поданих заперечень представник наголошує, що заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі подана адвокатом Письменною Н.В. без дотримання порядку звернення адвокатом з відповідною заявою до суду, оскільки представник Письменна Н.В., яка представляє інтереси Зараховича Д.А., є адвокатом, отже зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), та відповідно має обов`язкові повноваження надавати суду відповідні процесуальній документи виключно із використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремій підсистемі (модулі).

При цьому, заява представника ОСОБА_1 адвоката Письменної Н.В. про ухвалення додаткового рішення надіслана до суду апеляційної інстанції на електронну пошту. До заяви додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Таким чином, представник товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" адвокат Єлманова В.А. вважає, що представником ОСОБА_1 адвокатом Письменною Н.В. при обранні ним можливості подання до суду в електронному вигляді не було дотримано вимог щодо форми заяви та порядку її подання, у зв`язку з чим подана заява підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, представник товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" в поданих запереченнях зазначає і про те, що як вбачається з матеріалів справи відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції заявляв щодо стягнення відповідних витрат та подав докази, однак суд першої інстанції не вирішував під час ухвалення рішення 05.06.2023 року долю витрат на правничу допомогу, а відповідач не подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення долі відповідних витрат.

При цьому, відповідач не заявляв про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених ним під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а намагається стягнути витрати, понесені ним за судовий розгляд у суді першої інстанції, що не передбачено процесуальним законодавством.

Також представник зазначає, що вважає, що ціна години за роботу визначена в розмірі 6400 грн. є неспівмірною та завищеною щодо даної категорії справ та й взагалі щодо ціни роботи адвоката з урахуванням завантаження.

Таким чином, на підставі викладеного, представник товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Письменної Н.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21).

В судове засідання 10.01.2024 року з`явився представник товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" адвокат Єлманова В.А. на надала усні пояснення щодо поданих заяв про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21).

Представник ОСОБА_1 адвокат Письменна Н.В. в судове засіданні не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Письменної Н.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21), суд дійшов висновку залишення її без розгляду, з огляду на наступне.

29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (надалі - Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами 5, 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023 року, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абзацу 1 ч. 5, ч. 6, 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 року № 3200-IX та від 19.10.2023 року № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи") суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокат Письменна Н.В. згідно Закону зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про що нею повідомлено суд, зокрема, і в поданій заяві про ухвалення додаткового рішення.

При цьому як вже зазначалось вище, заява про стягнення витрат на професійну правову допомогу була надіслана адвокатом Письменною Н.В. саме на електронну пошту суду апеляційної інстанції. До заяви додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Отже, враховуючи положення ст. 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Тож альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

В такий спосіб надсилання процесуальних документів до апеляційного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, представником ОСОБА_1 - адвокатом Письменною Н.В. при обранні нею можливості подання документу до суду в електронному вигляді не було дотримано вимог щодо форми заяви та порядку її подання.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України передбачені загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 року № 3200-IX) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Враховуючи те, що адвокат Письменна Н.В. зареєструвала електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, проте заява про ухвалення додаткового рішення подана не з використання вказаного сервісу, відповідна заява не може вважатися такою, що підписана у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, заява про ухвалення додаткового рішення, яка надіслана адвокатом Письменною Н.В. на електронну пошту суду апеляційної інстанції, підлягає залишенню без розгляду, на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 12.12.2023 року у справі №927/561/21.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" адвоката Єлманової В.А. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21), суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до приписів ст. 123 та ст. 244 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, процесуальним законодавством прямо передбачено обов`язок сторін надавати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, за відсутності якого суд наділений правом відмовити у задоволенні витрат, які понесла сторона у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої ст. 129, ч. 1 та 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відшкодування інших судових витрат (в т. ч. на професійну правову допомогу) за умови, що сторона у справі в будь-якому випадку повідомила суд про їх існування.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, за умовами якої, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Тобто, сторона вправі подати попередній (орієнтовний) розрахунок згідно ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, відсутність якого не є перешкодою для їх подальшого відшкодування, а у випадку неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, зобов`язана повідомити суд про їх надання в п`ятиденний строк після ухвалення рішення - шляхом одночасного вчинення відповідної заяви (усної чи письмової).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи в суді апеляційної інстанції - часткове задоволення позовних вимог, постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 року, з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 року про виправлення описки, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 087, 86 грн.

Разом з цим, в процесі розгляду справи та в судовому засіданні 13.12.2023 року, яким завершено розгляд, представник позивача адвокат Єлманова В.А. не подавала ні в усному, ні в письмовому вигляді заяви про необхідність вирішення питання про понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.

Зазначене свідчить про те, що під час розгляду апеляційної скарги стороною не заявлялась вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Тому у суду, відповідно, не виникав обов`язок з її вирішення, що в свою чергу вказує на безпідставність поданої заяви про ухвалення додаткового рішення щодо невирішених питань про судові витрати.

З огляду на сукупність всіх вищевикладених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" адвоката Єлманової В.А. про ухвалення додаткового рішення та про залишення без розгляду заяви представника ОСОБА_1 адвоката Письменної Н.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21).

Керуючись ст.ст. 126, ч. 4 ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Письменної Наталії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21) залишити без розгляду.

2.В задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПЗ Маркет" адвоката Єлманової Вікторії Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10659/19(910/6549/21) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 11.01.2024 року

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко