Рішення

від 11.01.2024 по справі 910/13457/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2024Справа № 910/13457/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київський культурний кластер"

(01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 3, код 35531906)

до фізичної особи-підприємця Кузнєцової Анни Анатоліївни

( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 179 425, 21 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київський культурний кластер" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Кузнєцової Анни Анатоліївни (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 179 425,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договорів № 71-РОС від 06.04.2017, № 308-РОС від 28.12.2018, № 299-РОС від 27.12.2019 в частині своєчасного внесення оплати у встановлений договорами строк.

Ухвалою суду від 01.09.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

14.09.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (здана до відправлення відділенню зв`язку 11.09.2023).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі в порядку, встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України шляхом направлення на адреси їх місцезнаходженням належним чином завірених копій ухвал рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 10.10.2023 була отримана позивачем 19.10.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0600053187045.

Відповідачу ухвалу суду від 10.10.2023 було надіслано за адресу згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0600053190402, яке повернуто до суду з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

Окрім того, згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі № 910/13457/23 від 10.10.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив:

Між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКІНОФІЛЬМ» (далі за текстом - Сторона 1) та Фізичною особою-підприємцем (попереднє прізвище - Басько) Кузнєцовою Анною Анатолівною (далі за текстом Відповідач, Сторона 2) було укладено договори про співпрацю та відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг № 71-Рос від 06.04.2017, № 308-Pос від 28.12.2018, № 299-Рос від 27.12.2019 та додаткову угоду № 1 (до договору № 299-Рос) від 30.12.2020.

02.03.2023 на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКІНОФІЛЬМ» перейменовано у Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ КЛАСТЕР» (далі - позивач).

За умовами вищезазначених договорів сторона 1 забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, прилеглої території, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 19, кінотеатр "Росія" (надалі - будівля) та сплачує всі податки та внески, передбачені чинним законодавством, а сторона 2 бере участь у витратах сторони 1 на виконання вказаних робіт та пропорційно фактично спожитих послуг з постачання електричної енергії, холодного водопостачання, обслуговування прилеглої території, інших послуг, необхідних для належної експлуатації будівлі та утримання території, в порядку, на умовах та за тарифами, визначеними спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих стороною 1 за цим договором.

Також сторони узгодили, що сторона 1 щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, здійснює оплату вартості фактично спожитих послуг стороною 2 біля будівлі та прилеглої території. Сторона 2 здійснює стороні 1 оплату вартості пропорційно спожитих послуг на підставі виставлених стороною 1 (пункти 2.1, 2.2 договорів № 71-Рос від 06.04.2017, № 308-Pос від 28.12.2018, № 299-Рос від 27.12.2019) рахунків-фактур.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 вищезазначених договорів розрахунки за спожиті послуги, визначені в п. 2.1 договору, здійснюються стороною 2 на поточний рахунок сторони 1 в безготівковому порядку. Сторони домовились, що за використання стороною 2 обладнання та інвентаря, які належать стороні 1 і знаходяться на прилеглій території, визначеної п. 1.1 цього договору, сторона 2 перераховує на поточний рахунок сторони 1 під час дії договору щомісячно грошові кошти у сумі 8 000,00 грн, не пізніше 10 числа поточного місяця, в якому воно використовується.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Розділами 1-6 договорів № 71-Рос від 06.04.2017, № 308-Pос від 28.12.2018, № 299-Рос від 27.12.2019 сторони погодили предмет договорів, порядок проведення розрахунків, обов`язки та права сторін, відповідальність, строк дії договорів тощо.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Відповідно до пункту 6.1 договору № 71-Рос від 06.04.2017 останній набуває чинності з моменту його підписання і діє з 06 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року. Позивач та відповідач продовжували наступними договорами та додатковою угодою № 1 (до договору № 299-Рос) строки про співпраці та відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг до 31 грудня 2021 року.

Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами про надання послуг, які підпадають під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Так, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України є господарський договір.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Позивач долучив рахунки на оплату та акти про надання послуг за цими рахунками (у матеріалах справи).

Також позивач долучив акти звіряння взаємних розрахунків, підписані в односторонньому порядку позивачем за договором № 71-Рос від 06.04.2017 за період з 01.01.2018 - 09.08.2023, за договором № 308-Рос за період з 01.01.2019 - 09.08.2023, за договором № 299-Рос за період з 01.01.2020 - 09.08.2023.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 179 425,21 грн.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 060/48-394 від 04.10.2022 щодо невиконання зобов`язань та вимогою сплатити суму боргу в розмірі 179 425,21 грн.

Проте, відповідач зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг виконав неналежним чином, послуги за вказаний період не сплатив. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 179 425, 21 грн.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач доказів, які б свідчили про повну та своєчасну сплату вартості наданих йому послуг не надав, доводів позивача не спростував, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 179 425,21 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кузнєцової Анни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київський культурний кластер" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 3; ідентифікаційний код 35531906) борг в розмірі 179 425,21 грн (сто сімдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять грн 21 коп) судовий збір в розмірі 2 691,38 грн (дві тисячі шістсот дев`яносто одну грн 38 коп).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення підписано 11.01.2024.

Суддя О.Г. Удалова