Ухвала

від 10.01.2024 по справі 910/19532/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

10.01.2024Справа № 910/19532/23

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали за позовом Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт» (04211, м. Київ, просп. Володимира Івасюка, 2-Г, корп. 2, оф. 176) про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2023 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Департаменту патрульної поліції (позивач) надійшла позовна заява б/н від 21.12.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт» (відповідач) про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договору у розмірі 6972,47 грн. (шість тисяч дев`ятсот сімдесят дві гривні 47 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором № 604 від 11.09.2023 року в частині дотримання строків виконання робіт, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення за порушення строків виконання робіт штрафні санкції у розмірі 6972,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 року у справі № 910/19532/23 позовну заяву б/н від 21.12.2023 року Департаменту патрульної поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт» про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Департаменту патрульної поліції строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 року у справі № 910/19532/23 було зобов`язано Департамент патрульної поліції у встановлений судом строк через відділ діловодства суду надати:

- докази надіслання відповідачу копії позовної заяви б/н від 21.12.2023 року та доданих до неї документів листом з описом вкладення із зазначенням вичерпного переліку документів, які були направлені відповідачу, в оригіналі;

- письмову заяву із зазначенням відомостей щодо наявності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд");

- докази сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі в сумі 2684,00 грн. (оригінал квитанції або платіжного доручення).

Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 року, судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких саме у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом - відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до повідомлення про доставку електронного листа, вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету Департаменту патрульної поліції 27.12.2023 року о 17:18.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду вважається врученою Департаменту патрульної поліції 28.12.2023 року.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 02.01.2024 року (включно).

02 січня 2024 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Департаменту патрульної поліції надійшла заява б/н від 02.01.2024 року «Про усунення недоліків».

Зі змісту поданої заяви вбачається, що вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 року у справі № 910/19532/23 виконані частково в частині надання: відомостей щодо наявності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд") та доказів сплати судового збору.

В частині надання доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви б/н від 21.12.2023 року та доданих до неї документів листом з описом вкладення із зазначенням вичерпного переліку документів, які були направлені відповідачу, вимоги ухвали суду не виконані.

При цьому, у поданій до суду заяві про усунення недоліків позивач посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України зазначає про відсутність у нього обов`язку надсилати відповідачу копії матеріалів позовної заяви з додатками в силу відсутності в останнього зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд», обов`язок наявності якого в свою чергу визначено частиною 6 статті 6 вказаного кодексу.

Проаналізувавши доводи позивача, суд не погоджується з ними та зазначає наступне.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Суд вказує, що положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

Позивач, посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України залишає поза увагою положення абзацу 1 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якою також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності в такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в такого учасника справи електронного кабінету.

Суд погоджується з доводами позивача в частині покладення частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України на відповідача обов`язку зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в підсистемі «Електронний Суд».

Водночас, судом враховано, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України останній визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. (ст. 2 ГПК України)

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Враховуючи специфіку господарських правовідносин, з метою дотримання прав та інтересів обох сторін, судом не може виключатися ймовірність відсутності у відповідача судових спорів, що відповідно виключає можливість наявності в нього електронного кабінету, обов`язок реєстрації якого виникає саме на підставі положень частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, як для учасника справи.

Заявляючи позовну заяву та в силу вказаних вище положень, на переконання суду, не направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення суперечить імперативній нормі (ч. 1 ст. 172 ГПК України) та фактично позбавляє відповідача можливості ознайомитися із заявленими до нього вимогами.

Як вже зазначалося судом вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 року у справі № 910/19532/23 було зобов`язано Департамент патрульної поліції надати, зокрема, докази надіслання відповідачу копії позовної заяви б/н від 21.12.2023 року та доданих до неї документів листом з описом вкладення із зазначенням вичерпного переліку документів, які були направлені відповідачу, в оригіналі.

Вимоги ухвали суду в частині надання вказаних доказів Департаментом патрульної поліції не виконано.

Суд відмічає, що відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 1 ст. 235 ГПК України).

Суд зауважує, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 року у справі № 910/19532/23 у відповідності до приписів ст. 232, 235 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковим до виконання судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 27.12.2023 року щодо усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позовну заяву б/н від 21.12.2023 року Департаменту патрульної поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт» про стягнення грошових коштів вважати неподаною та повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 10 січня 2024 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков