Постанова

від 16.04.2024 по справі 910/19532/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа№ 910/19532/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

без виклику представників сторін,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 про повернення позовної заяви

у справі № 910/19532/23 (суддя Котков О.В.)

за позовом Департаменту патрульної поліції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Департамент патрульної поліції звернувся до Господарського суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 972,47 грн за несвоєчасне виконання умов договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором № 604 від 11.09.2023 року в частині дотримання строків виконання робіт, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення за порушення строків виконання робіт штрафні санкції у загальному розмірі 6 972,47 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.12.2023 позовну заяву Департаменту патрульної поліції з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт» про стягнення грошових коштів залишив без руху та встановив строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання до суду: інформації щодо наявності у відповідача електронного кабінету в ЄСІТС; доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача; доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У встановлений господарським судом строк позивачем через підсистему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач зазначив, що в силу положень статей 6, 42, 172 Господарського процесуального кодексу України позивач звільняється від обов`язку надсилати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; також зазначено про відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт» та додано докази сплати судового збору.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.01.2024 позовну заяву б/н від 21.12.2023 року Департаменту патрульної поліції з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Робіт" про стягнення грошових коштів повернув заявникові.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду міста Києва суду від 10.01.2024 в частині надання доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви б/н від 21.12.2023 року та доданих до неї документів листом з описом вкладення із зазначенням вичерпного переліку документів, які були направлені відповідачу.

За наведеного суд першої інстанції констатував, що позивачем не в повному обсязі виконано вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 18.01.2024 Департамент патрульної поліції, через підсистему "Електронний суд", звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позовна заява Департаменту патрульної поліції подана до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, що в свою чергу звільняє позивача від обов`язку направляти копії документів відповідачу, який в порушення частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України в обов`язковому порядку не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024, матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції у судовій справі № 910/19532/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/19532/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19532/23 за апеляційною скаргою б/н від 18.01.2024 Департаменту патрульної поліції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у порядку письмового провадження; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом згідно із ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Оскільки клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.12.2023 у справі № 910/19532/23 позовну заяву Департаменту патрульної поліції з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт» про стягнення грошових коштів залишив без руху, як таку, що не відповідала нормам Господарського процесуального кодексу України. Встановив Департаменту патрульної поліції строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху господарський суд вказав на такі недоліки, допущені позивачем при поданні позовної заяви:

1) в порушення п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви не додано доказів надіслання Товариству з обмеженою відповідальністю «Робіт» копії позовної заяви з доданими до неї документами;

2) в порушення п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі в сумі 2684,00 грн; при цьому, будь-яких посилань на правові підстави звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено;

3) в порушення п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява не містить зазначення відомостей щодо наявності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд");

З огляду на викладене, суд першої інстанції вказав, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 162, 164 ГПК України, зокрема надати:

- докази надіслання відповідачу копії позовної заяви б/н від 21.12.2023 року та доданих до неї документів листом з описом вкладення із зазначенням вичерпного переліку документів, які були направлені відповідачу, в оригіналі;

- письмову заяву із зазначенням відомостей щодо наявності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд");

- докази сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі в сумі 2684,00 грн (оригінал квитанції або платіжного доручення).

Позивач у встановлений господарським судом строк через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив про відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі у Товариства з обмеженою відповідальністю «Робіт» та додав докази сплати судового збору.

Щодо доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви б/н від 21.12.2023 року та доданих до неї документів листом з описом вкладення позивач вказав на процесуальні норми Господарського процесуального кодексу України, а саме статті 6 та 42, відповідно до яких юридичні особи, створені за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Якщо учасник справи не зареєстрував його, інший учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Враховуючи викладене, апелянт твердить, що він звільняється від обов`язку надсилати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки останній в обов`язковому порядку не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Повертаючи позовну заяву Департаменту патрульної поліції, місцевий суд керувався приписами ч. 8 ст. 174 ГПК України, вказуючи на не усунення недоліків позовної заяви щодо надання доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає таким, що не відповідає нормам процесуального господарського права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, тоді як ч. 1 ст. 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно із ч. 6, 7 ст. 42 ГПК України процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Згідно із ч. 1, 2, 4 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суть апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви полягає в оцінці висновків місцевого суду про невиконання позивачем обов`язку з надання доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками попри твердження останнього про відсутність у нього такого обов`язку через подання позовної заяви за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та відсутність у відповідача електронного кабінету.

Отже, з урахуванням аргументів апеляційної скарги та змісту оскаржуваного висновку місцевого суду колегією має бути вирішено питання співвідношення та тлумачення приписів ст. 42 та 172 ГПК України в контексті наявності у позивача та відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.

Колегія суддів зазначає, що зважаючи на статус сторін цього спору, у відповідності до ч. 6 ст. 6 ГПК України і позивач і відповідач зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС.

Виконання такого обов`язку позивачем, за змістом абз. 2 ч. 8 ст. 6 ГПК України, зумовлює виникнення у останнього процесуального права подавати свої процесуальні звернення (у тому числі і позовну заяву) виключно за допомогою ЄСІТС, адже вона забезпечує можливість обміну документами, зокрема, із відповідачем, який також мав зареєструвати для актуалізації цієї можливості власний електронний кабінет.

Вказане право позивача щодо форми/способу подання позовної заяви, яким він скористався, узгоджується із приписами ч. 7 ст. 42 ГПК України, яка регламентує особливості реалізації такого права щодо іншого учасника мати власний зареєстрований електронний кабінет:

- якщо такого обов`язку за змістом ч. 6 ст. 6 ГПК України не має, то позивач у такому випадку повинен надіслати відповідачу копію позовної заяви з додатками листом з описом вкладення (абз. 1 ч. 7 ст. 42 цього Кодексу);

- а якщо відповідач зобов`язаний зареєструвати власний електронний кабінет, проте не зробив цього, позивач звільняється від обов`язку надсилати копії документів такому відповідачу (абз. 2 ч. 7 ст. 42 цього Кодексу), а на суд в силу абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України покладається обов`язок в ухвалі зазначити про необхідність виконання відповідачем обов`язку з реєстрації електронного кабінету та про можливість ознайомитися із матеріалами справи через ЄСІТС, на що і звернув увагу апелянт у поданій скарзі.

Наразі, положення абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України є спеціальними по відношенню до загального правила абз. 1 ч. 7 цієї норми, що забезпечує легітимну мету запровадження обов`язку з реєстрації власних електронних кабінетів в ЄСІТС для визначеного у ч. 6 ст. 6 ГПК України кола суб`єктів до якого відпноситься і відповідач.

Місцевий суд не врахував співвідношення процесуальних приписів абз. 1 та 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України та невілював для позивача визначені законодавцем легітимні очікування щодо дотримання процесуальних обов`язків та переваг при використанні електронного кабінету в ЄСІТС.

Посилання суду першої інстанції на імперативність ч. 1 ст. 172 ГПК України в оскаржуваній ухвалі є безпідставним, адже за змістом цієї норми особливості виконання її вимог щодо надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками покладена у залежність від положень ст. 42 цього Кодексу, а не навпаки, що також підкреслюється законодавцем в п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

З урахуванням викладеного та з огляду на усунення недоліків позовної заяви (вказівка про наявність/відсутність електронного кабінету у сторін спору та сплата судового збору), повернення позовної заяви оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 через невиконання відсутнього обов`язку та покладання всупереч ч. 4 ст. 13 ГПК України на позивача негативних наслідків нездійснення відповідачем обов`язкової для нього реєстрації власного електронного кабінету в ЄСІТС, є безпідставним, а тому ухвалу про повернення позовної заяви належить скасувати.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом порушені норми процесуального права, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим господарським судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.

Керуючись ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/19532/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/19532/23 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/19532/23 повернути до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко