Рішення

від 05.12.2023 по справі 921/89/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/89/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКВЕЙ", 47728, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Острів, вул. Промислова, буд. 2 (адреса для листування: а/с 124, м. Тернопіль, 46021)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сторожука Руслана Богдановича, 47704, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., село Чистилів

про стягнення заборгованості в розмірі 37 739 грн 07 коп., з яких: 22 208 грн 00 коп. - основний борг, 1710 грн 32 коп. - 3% річних, 10 275 грн 90 коп. 10 % штрафу, 3 544 грн 85 коп. - інфляційні збитки.

За участі представників:

Позивача: не з`явився.

Відповідача: адвокат Никитюк Ростислав Ігорович, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1041227 від 27.09.2022, (присутній до виходу суду до нарадчої кімнати).

1. Суть справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БРУКВЕЙ" звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою без номеру від 10.02.2022 (вх. № 98 від 10.02.2022) до відповідача - фізичної особи-підприємця Сторожука Руслана Богдановича про стягнення заборгованості в розмірі 37 739 грн 07 коп., з яких: 22 208 грн 00 коп. - основного боргу, 1 710 грн 32 коп. - 3% річних, 10 275 грн 90 коп. 10 % штрафу, 3 544 грн 85 коп - інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/89/22; постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.03.2022.

Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та продовжувався строк підготовчого провадження.

У судовому засіданні 25.05.2022 суд відкрив судове засідання по розгляду справи по суті, яке неодноразово відкладалось та оголошувалась перерва у судовому засіданні, востаннє на 25.10.2022.

Ухвалою суду від 25.10.2022 постановлено повернутись до стадії підготовчого провадження; призначено у справі № 921/89/22 почеркознавчу та судово-технічну експертизи; провадження у справі №921/89/22 зупинено до проведення судових експертиз.

02.08.2023 матеріали справи № 921/89/22 з висновком експерта від 17.07.2023 № 1139-1141/22-22 та актом виконаних робіт повернулись на адресу Господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 21.08.2023 призначено судове засідання у справі № 921/89/22, без поновлення провадження у справі для вирішення питання про поновлення провадження, яке відкладалось востаннє на 26.09.2023.

26.09.2023 судом поновлено провадження у справі № 921/89/22, продовжено строк підготовчого провадження у справі по 24.10.2023.

24.10.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження до 13.11.2023, закрито підготовче провадження з 14.11.2023 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2023.

В судових засіданнях по розгляду справи по суті оголошувалась перерва, востаннє, до 05.12.2023.

Представник позивача в судове засідання 05.12.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просить в задоволенні позову відмовити.

Судом, у судовому засіданні 05.12.2023, після виходу з тривалої нарадчої кімнати, ухвалено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого товару за Договором поставки № БР-0000048 від 02.05.2019.

ТОВ "БРУКВЕЙ" підтверджує поставку товару ФОП Строжук Р.Б. видатковими накладними № БР-000000376 від 10.05.2019 на суму 23 560,49грн, № БР-000000372 від 10.05.2019 на суму 19 740,56грн, № БР-000000377 від 10.05.2019 на суму 23 760,48грн, № БР-000000378 від 13.05.2019 на суму 23 760,48грн, № БР-000000379 від 13.05.2019 на суму 23 760,48грн, № БР-000000386 від 13.05.2019 на суму 23 760,48грн, №БР-000000499 від 29.05.2019 на суму 23760,48грн, № БР-000000506 від 31.05.2019 на суму 23 760,48грн, № БР-000000516 від 04.06.2019 на суму 40 934,18грн, № БР-000000551 від 12.06.2019 на суму 43 200,86грн, № БР-000000575 від 14.06.2019 на суму 43 200,86грн, № БР-000000622 від 25.06.2019 на суму 23 000,46грн, № БР-000000648 від 28.06.2019 на суму 5 160,10грн, всього на загальну суму 362 208,34грн.

Стверджує, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши 340 000,00грн, платіжними дорученнями: №18 від 08.05.2018 на суму 120 000,00грн, № 29 від 03.06.2019 на суму 60 000,00грн, №31 від 10.06.2019 на суму 60 000,00грн, № 37 від 20.06.2019 на суму 60 000,00грн, № 45 від 09.07.2019 на суму 40 000,00грн.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № БР-0000048 від 02.05.2019 складає 22 208,34грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення: 3 544,85грн - інфляційних збитків, 1 710,32грн - 3% річних, 10 275,90грн - 10% штрафу.

2.2. Аргументи відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19.05.2022 (вх. № 3182 від 23.05.2022) проти позовних вимог заперечив, вважає, що такий позов заявлено передчасно і безпідставно.

В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що у травні 2019 року між ФОП Сторожуком Р.Б. та ТОВ "БРУКВЕЙ" було досягнуто усної «джентельменської» домовленості, внаслідок чого і був укладений договір на поставку бруківки, бордюрів і поребриків.

Відповідач наголошує, що Додатку №1 до договору, про який зазначено у п.5.1 Договору не підписував, відповідно і ціни товару з позивачем не узгоджував.

При цьому наголосив, що за умовами договору, мав би отримати рахунок на товар із ціною зазначеною у додатку до договору, здійснити 100% оплату, і лише після цього отримати товар.

Однак, позивач не дотримувався такого порядку постачання товару.

Вважає, що підписання видаткових накладних свідчить лише про те, що відповідачем дійсно прийнятий товар у такій кількості, яка в них зазначена.

Щодо ціни поставленого товару, то вона мала бути остаточно узгодженою між позивачем та відповідачем вже після отримання відповідачем всього обсягу товару, та в залежності від такого обсягу.

Вважає, що спір між ним та позивачем був відсутній аж до моменту подання позовної заяви, доказом чого є наданий Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019, на якому підпис відповідача відсутній.

При цьому зазначає, що за період з 10.05.2019 по 28.06.2019 отримав товар (бруківка, бордюри, поребрик) на загальну суму 362 208,34грн (за попередньою, тобто остаточно не узгодженою ціною), та в період з 08.10.2019 по 09.07.2019 оплатив отриманий товар в сумі 340 000грн.

Стверджує, що Додаток 1 до Договору є підробленим, так як у ньому загальна вартість товару складає 242 025,03грн, а не 362 208,34грн, а також відсутній такий асортимент товару як «поребрик».

Крім цього, різниця між вартістю товару та оплатою за товар складає 22 208,34грн, як про це зазначено в позовній заяві, не є боргом перед позивачем, оскільки невідомо, яка вартість бракованої частини реалізованого позивачем товару, та чи виконає позивач свій обов`язок щодо безоплатної заміни такого товару.

Також зауважив, що остаточний розрахунок за поставлений йому товар здійснить негайно після заміни бракованої частини цього товару.

Відповідач наголошує, що впродовж трьох років позивач запевняв, що здійснить демонтаж та заміну бракованої частини поставленого товару, натомість звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про стягнення заборгованості, яка виникла нібито внаслідок безпідставного невиконання ФОП Сторожук Р.Б. умов договору.

На переконання відповідача, така поведінка позивача є недобросовісною та непослідовною по відношенню до нього, тому звернувся до ТОВ "БРУКВЕЙ" із претензією від 19.05.2022 щодо товару неналежної якості.

Як зазначено відповідачем у заяві з процесуальних питань (вх. № 4604 від 19.07.2022) претензію надіслано листом № 4600117352406, який повернувся 14.06.2022 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на наведене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Фактичні обставини, встановлені судом.

До позовної заяви позивачем долучено Договір поставки № БР-4800000 від 02.05.2019 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКВЕЙ" (Постачальник) та фізичною особою - підприємцем Сторожуком Русланом Богдановичем (Покупець), за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець отримати і оплатити товар, в кількості та асортименті, які вказані в оформлених накладних, які являються невід`ємною частиною цього договору.(п.1.1 Договору).

В накладних документах покупець ставить свій підпис та дату отримання товару та надає продавцю належно оформлену довіреність (п.1.2 Договору).

Документи на товар, які постачальник повинен передати покупцю: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну в електронній формі, оформлену належним чином, гарантійні документи на товар, технічну документацію на товар.(п.1.3 Договору).

Згідно пункту 2.1 Договору, ціна за одиницю товару, що поставляється за цим договором, визначена Сторонами та зазначається у накладних та Додатку до договору, які являються невід`ємною частиною цього договору, є узгодженими Сторонами відповідно до умов Договору.

Строк поставки товару: протягом 10 днів з моменту здійснення покупцем 100% оплати товару згідно виставленого постачальником рахунку на оплату товару.(п.3.3 Договору).

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання сторонами видаткової накладної на товар.(п.3.4 Договору).

Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі додатку до договору, що виставлені на адресу покупця у формі 100% передоплати.(п.5.1 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не пізніше 31.12.2019.(п.8.1 Договору).

Зміни, доповнення та додатки до договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін. (п.8.3 Договору).

Також, позивачем до позовної заяви долучено Додаток №1 до Договору № БР-0000048 від 02.05.2019, яким затверджено характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партії товару, що поставляється, відповідно до Таблиці.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки № БР-0000048 від 02.05.2019 ним було поставлено, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними № БР-000000376 від 10.05.2019 на суму 23560,49грн, № БР-000000372 від 10.05.2019 на суму 19740,56грн, № БР-000000377 від 10.05.2019 на суму 23760,48грн, № БР-000000378 від 13.05.2019 на суму 23760,48грн, № БР-000000379 від 13.05.2019 на суму 23760,48грн, № БР-000000386 від 13.05.2019 на суму 23760,48грн, № БР-000000499 від 29.05.2019 на суму 23760,48грн, № БР-000000506 від 31.05.2019 на суму 23760,48грн, № БР-000000516 від 04.06.2019 на суму 40934,18грн, № БР-000000551 від 12.06.2019 на суму 43200,86грн, № БР-000000575 від 14.06.2019 на суму 43200,86грн, № БР-000000622 від 25.06.2019 на суму 23000,46грн, № БР-000000648 від 28.06.2019 на суму 5160,10грн, на загальну суму 362 208,34грн.

Згідно платіжних доручень № 18 від 08.05.2018 на суму 120 000,00грн, № 29 від 03.06.2019 на суму 60 000,00грн, № 31 від 10.06.2019 на суму 60 000,00грн, № 37 від 20.06.2019 на суму 60 000,00грн, № 45 від 09.07.2019 на суму 40 000,00грн, відповідач сплатив за товар сумі 340 000,00грн.

Як вбачається із наведених платіжних доручень, призначення платежу : часткова оплата за бруківку та бордюр згідно рахунку-фактури № БР-0000069 від 02.05.2019.

Позивач зазначив, що станом на 01.02.2022 відповідач не сплатив позивачу за поставлений товар грошову суму в розмірі 22 208,34грн.

Таким чином, станом на 01.02.2022 основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № БР-0000048 від 02.05.2019 складає 22 208,24грн, станом на 01.02.2022.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у вищевказаних видаткових накладних та платіжних дорученнях про часткову оплату за отриманий товар відсутнє посилання на договір поставки № БР-4800000 від 02.05.2019, натомість платіжні доручення містять посилання на рахунок-фактуру № БР-0000069 від 02.05.2019, про який не зазначено у Договорі поставки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поставки бруківки, бордюрів дорожніх, поребриків тротуарних згідно з видатковими накладними № БР-000000376 від 10.05.2019, № БР-000000372 від 10.05.2019, № БР-000000377 від 10.05.2019, № БР-000000378 від 13.05.2019, № БР-000000379 від 13.05.2019, № БР-000000386 від 13.05.2019, № БР-000000499 від 29.05.2019, № БР-000000506 від 31.05.2019, № БР-000000516 від 04.06.2019, № БР-000000551 від 12.06.2019, № БР-000000575 від 14.06.2019, № БР-000000622 від 25.06.2019, № БР-000000648 від 28.06.2019 відбулись на підставі позадоговірних домовленостей позивача та відповідача, а не за Договором поставки № БР-0000048 від 02.05.2019.

Відтак, посилання позивача, в якості доведення підстав виникнення між сторонами зобов`язання з поставки товару, на Договір поставки № БР-0000048 від 02.05.2019, є безпідставним.

Крім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував факт укладення Додатку № 1 до договору від 02.05.2019, стверджував, що такого не підписував, відтак і не узгоджував ціни товару. Вважає додаток № 1 до договору від 02.05.2019 підробленим.

Ухвалою суду від 25.10.2023 клопотання ФОП Строжука Р.Б. задоволено, призначено у справі № 921/89/22 почеркознавчу експертизу в частині дослідження підпису, виконаного від імені ФОП Сторожука Р.Б. на Додатку №1 до Договору № БР-0000048 від 02.05.2019.

На вирішення почеркознавчої експертизи поставлено експерту питання: «Чи відповідає підпис, виконаний від імені ФОП Сторожук Р.Б. на Додатку до Договору №БР-0000048 від 02.05.2019» підпису Сторожука Р.Б., чи він виконаний іншою особою?». З ініціативи суду на вирішення почеркознавчої експертизи поставлено експерту питання: чи відповідає підпис, поставлений від імені відповідача на Договорі №БР-0000048 від 02.05.2019 (укладеному між Постачальником ТОВ «БРУКВЕЙ» і ФОП Сторожук Р.Б.) підписаному 02.05.2019 в с.Острів, - підпису Сторожука Р.Б., чи він виконаний іншою особою?.

З ініціативи суду у справі також було призначено судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено експерту, питання: «Чи відповідає відтиск печатки відповідача, проставлений на Договорі поставки № БР-0000048 від 02.05.2019 та на Додатку до Договору № БР-0000048 від 02.05.2019 дійсному відтиску печатки ФОП Сторожука Р.Б.?».

Згідно висновку експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1139-1141/22-22 від 17.07.2023 року, підпис від імені Сторожука Р.Б. у додатку №1 до договору поставки від 02.05.2019 року виконано не Сторожуком Русланом Богдановичем, а іншою особою.

Відтиски печатки ФОП Сторожука Р.Б. у договорі поставки від 02 травня 2019 року та додатку № 1 до цього договору поставки, а також надані для порівняльного дослідження відтиски-зразки нанесено одним і тим же кліше (однією і тією ж печаткою).

Отже, оскільки підпис на Додатку №1 до Договору № БР-0000048 від 02.05.2019 зі сторони відповідача виконано не Строжуком Р.Б., відповідно такий правочин не є вчиненим, відтак не породжує цивільних прав та обов`язків.

З огляду на підтверджений висновком експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1139-1141/22-22 від 17.07.2023 року факт виконання підпису на Додатку №1 до Договору № БР-0000048 від 02.05.2019 не ФОП Сторожуком Р.Б., судом такий (Додаток №1 до Договору № БР-0000048 від 02.05.2019) не приймається в якості належного та допустимого доказу.

4. Норми права та висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи факт поставки позивачем товару, його прийняття відповідачем та часткової оплати, суд доходить висновку про укладення між сторонами договору у спрощений спосіб.

При цьому, факт поставки в період з 10.05.2019 по 28.06.2019 відповідачу бруківки, бордюрів дорожніх, поребриків тротуарних, підтверджується видатковими накладними:

№ БР-000000372 від 10.05.2019, бордюр дорожній, в кількості 141,00000 шт., ціна без ПДВ 116,67000грн, сума без ПДВ 16 450,470грн, сума з ПДВ 19740,56грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 10 травня 2019 року склав + 52 938,47грн);

№ БР-000000376 від 10.05.2019, бруківка оливкова, в кількості 108,00000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 18 000,360грн; бордюр дорожній, в кількості 14,00000 шт., ціна без ПДВ 116,67000грн, сума без ПДВ 1 633,380грн, сума з ПДВ всього 23 560,49грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 10 травня 2019 року склав + 52 938,47грн);

№ БР-000000377 від 10.05.2019, бруківка оливкова, в кількості 118,80000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 19 800,396грн, сума з ПДВ 23 760,48грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 10 травня 2019 року склав + 52 938,47грн);

№ БР-000000378 від 13.05.2019, бруківка коричнева, в кількості 118,80000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 19 800,396грн, сума з ПДВ 23 760,48грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 13 травня 2019 року склав - 18 342,97грн);

№ БР-000000379 від 13.05.2019, бруківка оливкова, в кількості 118,80000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 19 800,396грн, сума з ПДВ 23 760,48грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 13 травня 2019 року склав - 18 342,97грн);

№ БР-000000386 від 13.05.2019, бруківка коричнева, в кількості 118,80000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 19 800,396грн, сума з ПДВ 23 760,48грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 13 травня 2019 року склав - 18 342,97грн);

№ БР-000000499 від 29.05.2019, бруківка оливкова, в кількості 118,80000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 19 800,396грн, сума з ПДВ 23 760,48грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 29 травня 2019 року склав - 42 103,45грн);

№ БР-000000506 від 31.05.2019, бруківка оливкова, в кількості 118,80000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 19 800,396грн, сума з ПДВ 23760,48грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 10 травня 2019 року склав - 65 863,93грн);

№ БР-000000516 від 04.06.2019, бруківка оливкова, в кількості 129,60000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 21600,432грн; бруківка сіра 60мм, в кількості 32,40000 м. кв., ціна без ПДВ 156,70000грн, сума без ПДВ 5077,080грн; бордюр дорожній 1000*300*150, в кількості 50,00000, ціна без ПДВ 116,67000грн, сума без ПДВ 5833,500грн; поребрик тротуарний 1000*200*80 в кількості 20,00000шт, ціна без ПДВ 80,04000грн, сума без ПДВ 1600,800грн, всього сума з ПДВ 40 934,18 грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 04 червня 2019 року склав - 46 798,11грн);

№ БР-000000551 від 12.06.2019, бруківка оливкова, в кількості 216,00000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 36000,720грн, сума з ПДВ 43200,86грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 12 червня 2019 року склав - 29 998,97грн);

№ БР-000000575 від 14.06.2019, бруківка оливкова, в кількості 216,00000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 36000,720грн, сума з ПДВ 43200,86грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 12 червня 2019 року склав - 73 199,83грн);

№ БР-000000604 від 21.06.2019, бруківка оливкова, в кількості 54,00000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 9000,180грн; бруківка коричнева, в кількості 32,40000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 5400,108грн; бруківка сіра 60мм, в кількості 10.80000 м. кв., ціна без ПДВ 156,70000грн, сума без ПДВ 1692,360грн; поребрик тротуарний 1000*200*80 в кількості 16,00000 шт, ціна без ПДВ 80,04000грн, сума без ПДВ 1280,640грн, всього сума з ПДВ 20 847,95грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 21 червня 2019 року склав - 34 047,78грн);

№ БР-000000622 від 25.06.2019, бруківка оливкова, в кількості 115,00000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 19167,050грн, сума з ПДВ 23000,46 грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 25 червня 2019 року склав - 57 048,24грн);

№ БР-000000648 від 28.06.2019, бруківка оливкова, в кількості 15,00000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 2500,050грн; бруківка коричнева, в кількості 10,80000 м. кв., ціна без ПДВ 166,67000грн, сума без ПДВ 1800,036грн, сума всього з ПДВ 5160,10грн, умови оплати: передоплата.(Баланс розрахунків з контрагентом станом на 28 червня 2019 року склав - 62 208,34грн).

Більше того, відповідач отримання товару на загальну суму 362 208,34грн за вищевказаними видатковими накладними не заперечив, зазначивши, що підписавши видаткові накладні, засвідчив факт отримання товару в тій кількості, що зазначена у видаткових накладних.

Відтак, відповідач фактично підтвердив, що поставка товару відбувалася на підставі видаткових накладних, у яких зазначено асортимент та кількість товару.

За даних обставин суд вважає, що між сторонами по справі виникло господарське зобов`язання, в силу якого за статтею 509 Цивільного кодексу України, статтею 173 Господарського кодексу України, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

У видаткових накладних зазначено ціну за одиницю товару, відповідно, ФОП Сторожук Р.Б. підписавши такі накладні, погодився на таку ціну та умову продажу: передоплату.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідачем в період з 08.05.2019 по 09.07.2019 оплачено за товар 340 000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

№ 18 від 08.05.2019 на суму 120 000,00грн (призначення платежу: часткова оплата за бруківку та бордюр згідно рахунку-фактури № БР-0000069 від 02.05.2019);

№ 29 від 03.06.2019 на суму 60 000,00грн (призначення платежу: часткова оплата за бруківку та бордюр згідно рахунку-фактури № БР-0000069 від 02.05.2019);

№ 31 від 10.06.2019 на суму 60 000,00грн (призначення платежу: часткова оплата за бруківку та бордюр згідно рахунку-фактури № БР-0000069 від 02.05.2019);

№ 37 від 20.06.2019 на суму 60 000,00грн (призначення платежу: часткова оплата за бруківку та бордюр згідно рахунку-фактури № БР-0000069 від 02.05.2019);

№ 45 від 09.07.2019 на суму 40 000,00грн (призначення платежу: часткова оплата за бруківку та бордюр згідно рахунку-фактури № БР-0000069 від 02.05.2019).

Як вбачається із наведених платіжних доручених, призначенням платежу є: часткова оплата за бруківку та бордюр згідно рахунку-фактури № БР-0000069 від 02.05.2019.

Відповідно до частини 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, як факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Тобто, письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції, є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов`язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції.

Таким чином, оцінюючи докази, які подані позивачем в обгрунтування заявлених ним позовних вимог на предмет їх належності та допустимості, суд дійшов до переконання, що надані ним: Видаткові накладні № БР-000000376 від 10.05.2019, № БР-000000372 від 10.05.2019, № БР-000000377 від 10.05.2019, № БР-000000378 від 13.05.2019, № БР-000000379 від 13.05.2019, № БР-000000386 від 13.05.2019, № БР-000000499 від 29.05.2019, № БР-000000506 від 31.05.2019, № БР-000000516 від 04.06.2019, № БР-000000551 від 12.06.2019, № БР-000000575 від 14.06.2019, № БР-000000622 від 25.06.2019, № БР-000000648 від 28.06.2019; Платіжні доручення № 18 від 08.05.2019, № 29 від 03.06.2019, № 31 від 10.06.2019, № 37 від 20.06.2019, № 45 від 09.07.2019, є такими, що підтверджують факт поставки бруківки, бордюрів дорожніх, поребриків тротуарних, факт часткової оплати за отриманий товар та обов`язку оплати заявленої позивачем суми заборгованості.

Відтак, суд вважає доведеними позивачем і не спростованими відповідачем обставин того, що всупереч взятих на себе зобов`язань, станом на час звернення позивача із позовом до суду (10.02.2022) фізичною особою - підприємцем Сторожуком Р.Б. не оплачено заборгованість за отриманий ним товар у розмірі 22 208грн 34 коп., чим порушено умови, встановлені та погоджені видатковими накладними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Разом з тим, про факт подання позивачем Додатку № 1 до Договору поставки № БР-0000048 від 02.05.2019, який за висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів у господарській справі №921/89/22, ФОП Сторожуком Р.Б. не підписаний, що свідчить про ймовірне його підроблення, суд постановляє окрему ухвалу в порядку статті 246 ГПК України.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з липень 2019 - грудень 2021 в сумі 3 544,85грн та 3% річних за період з 10.07.2019 по 01.02.2022 в сумі 1 710,32грн, розрахунок яких міститься у додатку до позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 544,85грн та 3% річних у розмірі 1 710,32грн підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на корить позивача 10% штрафу, суд зазначає наступне.

Позивач також просить стягнути з відповідача 10 % штрафу в сумі 10 275, 90грн , при цьому посилається на пункт 6.4. Договору поставки № БР-0000048 від 02.05.2019, яким передбачено що у випадку прострочення покупцем грошових зобов`язань, вказаних в п.5.1. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а за протермінування в оплаті більше ніж на 10 днів сплачує додатково штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вище встановлено судом, поставка бруківки, бордюрів дорожніх, поребриків тротуарних відбулась за видатковими накладними № БР-000000376 від 10.05.2019, № БР-000000372 від 10.05.2019, № БР-000000377 від 10.05.2019, № БР-000000378 від 13.05.2019, № БР-000000379 від 13.05.2019, № БР-000000386 від 13.05.2019, № БР-000000499 від 29.05.2019, № БР-000000506 від 31.05.2019, № БР-000000516 від 04.06.2019, № БР-000000551 від 12.06.2019, № БР-000000575 від 14.06.2019, № БР-000000622 від 25.06.2019, № БР-000000648 від 28.06.2019, у яких відсутні будь-які посилання на Договір поставки № БР-0000048 від 02.05.2019.

Враховуючи зазначене, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 10% штрафу в сумі 10 275,90 грн відсутні, так як позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факту поставки бруківки, бордюрів дорожніх, поребриків тротуарних, саме за Договором поставки № БР-0000048 від 02.05.2019.

Беручи до уваги наведене, в задоволенні позовних вимог про ТОВ «БРУКВЕЙ» про стягнення з ФОП Сторожук Р.Б. 10 % штрафу в сумі 10 275,90 грн слід відмовити.

Щодо заперечень відповідача, зокрема про неузгодження остаточної ціни на товар.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Додатку №1 до Договору № БР-0000048 від 02.05.2019 не підписував, відповідно і ціни на товар не погоджував.

Як вбачається із висновку експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1139-1141/22-22 від 17.07.2023 року, підпис від імені Сторожука Р.Б. у додатку №1 до договору поставки від 02.05.2019 року виконано не Сторожуком Русланом Богдановичем, а іншою особою.

Однак, як встановлено судом поставка згідно видаткових накладних № БР-000000376 від 10.05.2019, № БР-000000372 від 10.05.2019, № БР-000000377 від 10.05.2019, № БР-000000378 від 13.05.2019, № БР-000000379 від 13.05.2019, № БР-000000386 від 13.05.2019, № БР-000000499 від 29.05.2019, № БР-000000506 від 31.05.2019, № БР-000000516 від 04.06.2019, № БР-000000551 від 12.06.2019, № БР-000000575 від 14.06.2019, № БР-000000622 від 25.06.2019, № БР-000000648 від 28.06.2019 відбулась не за Договором поставки № БР-0000048 від 02.05.2019.

Відповідач, прийнявши поставлений позивачем товар за асортиментом та ціною, що вказані у видаткових накладних, погодився на поставку товару на умовах, які запропоновані позивачем, та, здійснивши часткову оплату цього товару, підтвердив свою згоду з цими умовами.

З огляду на наведене, такі заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Щодо тверджень позивача про поставку частини товару неналежної якості, суд зазначає наступне.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджував, що сума заявлена позивачем не може вважатись боргом, оскільки поставлена позивачем частина товару була неналежної якості, тому остаточний розрахунок за товар ФОП Сторожук Р.Б. здійснить при заміні бракованої частини товару.

Однак, в обґрунтування наведеного відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про поставку за видатковими накладними № БР-000000376 від 10.05.2019, № БР-000000372 від 10.05.2019, № БР-000000377 від 10.05.2019, № БР-000000378 від 13.05.2019, № БР-000000379 від 13.05.2019, № БР-000000386 від 13.05.2019, № БР-000000499 від 29.05.2019, № БР-000000506 від 31.05.2019, № БР-000000516 від 04.06.2019, № БР-000000551 від 12.06.2019, № БР-000000575 від 14.06.2019, № БР-000000622 від 25.06.2019, № БР-000000648 від 28.06.2019 товару неналежної якості, окрім претензії, яка була надіслана відповідачем після відкриття провадження у справі № 921/89/22.

Відтак, такі заперечення відповідача судом відхиляються.

5. Висновки суду.

Зі змісту частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 129 Конституції України вказує, що до однієї із основних засад судочинства відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно із частинами 2-3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 статей 76, 77, 78, 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Вірогідними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання вірогідності доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п. 29)

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (п. 54 рішення від 28.10.2010 (заява №4241/03) Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

6. Судові витрати.

6.1 Щодо судового збору

Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви, позивачем, згідно платіжного доручення № 3130 від 01.02.2022 сплачено 2 481,00 грн судового збору.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.2 Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно статей 55, 131-2 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат у матеріалах справи наявні наступні докази (завірені копії):

- договору про надання правової (правничої) допомоги № 01-01/02/22 від 01.02.2022;

- платіжного доручення № 3131 від 01.22.2022 на суму 10 000,00грн (про оплату послуг згідно Договору № 01-01/02/22 від 01.02.2022).

За змістом пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі також - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з пунктом 1.1 Договору № 01-01/02/22 від 01.02.2022, Бюро приймає доручення Клієнта та бере взяті на себе зобов`язання надати Клієнту правову щодо стягнення заборгованості по оплаті за поставлений товар ФОП Сторожук Р.Б. правова (правнича) допомога надається у формі:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, у нотаріусів, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Пунктом 3.1 Договору № 01-01/02/22 від 01.02.2022 передбачено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу складає 10 000 (десять тисяч)грн та сплачується одноразово на розрахунковий рахунок Бюро.

ТОВ «БРУКВЕЙ» було сплачено АБ Андрія Кукурудзи 10 000,00грн згідно платіжного доручення №3131 від 01.02.2022.

Відповідач заперечень щодо відшкодування заявлених позивачем витрат на правову допомогу чи клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не надав.

З огляду на наведене вище та враховуючи співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням предмету позову у справі, відсутність клопотання відповідача про їх зменшення та результат вирішення спору у справі (задоволення позову), суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення витрат на правову допомогу на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129 ,233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сторожука Руслана Богдановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКВЕЙ" - 22 208 (двадцять дві тисячі двісті вісім) грн 00коп. - основної заборгованості за поставлений товар, 1 710 (одну тисячу сімсот десять) грн 32коп - 3% річних, 3 544 (три тисячі п`ятсот сорок чотири) грн 85коп - інфляційних збитків.

3. В частині стягнення 10 275 (десять тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 90 коп - 10% штрафу - в задоволенні відмовити.

4. Судові витрати покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

5. Судові витрати в складі судового збору в сумі 675 (шістсот сімдесят п`ять) грн 55коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 722 (дві тисячі сімсот двадцять дві) грн 88 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БРУКВЕЙ".

6. Судові витрати в складі судового збору в сумі 1 805 (одну тисячу вісімсот п`ять) грн 45коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 277 (сім тисяч двісті сімдесят сім) грн 13коп. покласти на відповідача - Фізичну особу-підприємця Сторожука Руслана Богдановича.

7. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сторожука Руслана Богдановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКВЕЙ" - 1 805 (одну тисячу вісімсот п`ять) грн 45 коп. в повернення сплаченого судового збору та 7 277 (сім тисяч двісті сімдесят сім тисяч) грн 13 коп. витрат на правничу допомогу .

8. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БРУКВЕЙ", 47728, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Острів, вул. Промислова, буд. 2 (адреса для листування: а/с 124, м. Тернопіль, 46021) (ЄДРПОУ 38686829);

Відповідач: Фізична особа-підприємець Сторожук Руслан Богданович, 47704, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., село Чистилів (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Копію повного тексту рішення надіслати учасникам справи відповідно до вимог статті 242 ГПК України.

Повний текст рішення складено - 11.01.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко