Ухвала
від 10.01.2024 по справі 910/4407/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4407/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС України у Київській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 (колегія суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий, Гончаров С.А., Станік С.Р.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 (суддя Мудрий С.М.)

у справі № 910/4407/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудіндастрі"

до 1) Головного управління ДПС у Київській області ; 2) Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області

про стягнення 36800,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС України у Київській області (далі - ГУ ДПС України у Київській області) 04.12.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/4407/23.

Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2023 касаційну скаргу ГУ ДПС України у Київській області залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України та зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Також скаржнику належало надати суду докази сплати судового збору в сумі 5368,00 грн та уточнити вимоги щодо касаційної скарги.

26.12.2023 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14.12.2023 ГУ ДПС України у Київській області подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, додавши до заяви докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Здійснивши перевірку касаційної скарги ГУ ДПС України у Київській області та доданих до неї матеріалів, заяви про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Відтак, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Разом з тим передбачені пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є виключенням із загального правила і відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Визначені підпунктами а), б), в), г) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 (справа №914/1570/20, провадження № 12-90гс20) зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою запровадження переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Запровадження процесуальних фільтрів не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що запровадження таких процесуальних фільтрів допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує права доступу до правосуддя.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На момент звернення з позовом до суду статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн. Предметом спору в цій справі є стягнення коштів в розмірі 36800,00 грн, що значно менше ніж 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (268400,00 грн).

В заяві про усунення недоліків касаційної скарги ГУ ДПС України у Київській області просить прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження передбачені пп. "б" та "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України та зазначаючи, що скаржник позбавлений можливості захистити інтереси держави у питанні щодо стягнення з державного бюджету України шкоди в сумі 36800,00 грн, окрім як оскаржити рішення першої та апеляційної інстанції до Верховного Суду у справі № 910/4407/23. Також скаржник вказує, що справа становить значний суспільний інтерес, як і будь-яка справа, яка стосується стягнення бюджетних коштів.

Верховний Суд зазначає, що судочинство у господарських судах відповідно до ст. 13 ГПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Посилання скаржника на обгрунтування касаційного оскарження у справі за ціною позову, що не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб передбачене п.п."б" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України має загальний характер та належним чином не обґрунтоване.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.

Отже, касаційна скарга ГУ ДПС України у Київській області не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та підпунктів "а" -"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких підстав не вбачає.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС України у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/4407/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/4407/23 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення10.01.2024
Оприлюднено12.01.2024
Номер документу116231429
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/4407/23

Ухвала від 29.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Картере В.І.

Ухвала від 10.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Картере В.І.

Ухвала від 14.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Картере В.І.

Постанова від 14.11.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 28.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 01.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 13.07.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Рішення від 22.06.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 04.04.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 27.03.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні