Постанова
від 10.01.2024 по справі 908/1689/22
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

Cправа № 908/1689/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023

у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (доповідач), Коваль Л.А., Чередка А.Є.

у справі № 908/1689/22

за заявою Приватного підприємства "Рурал Інформ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр "Картоплярство"

про банкрутство, -

На розгляд суду постало питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском скаржником строку на подання апеляційної скарги.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. У провадженні Господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду від 19.12.2022, перебуває справа №908/1689/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр "Картоплярство" (далі - ТОВ "Сервіс-Центр "Картоплярство").

2. 23.01.2023 Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Господарського суду Запорізької області з клопотанням, у якому просило: зобов`язати ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника на предмет наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, зобов`язати ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово - господарської діяльності за період з 10.08.2018 року по дату їх надання до контролюючого органу; врахувати надану інформацію та документи при вирішення питання про ліквідацію банкрута; до отримання від ліквідатора документів та проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області, не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-Центр "Картоплярство"; визнати ГУ ДПС у Запорізькій області учасником по справі про банкрутство, щодо прав та обов`язків яких існує спір.

3. 23.02.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №908/1689/22 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх.№1368/08-08/23 від 23.01.2023) - залишено без задоволення.

4. У березні 2023 року, не погодившись із зазначеною ухвалою, Головне управління ДПС у Запорізької області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області задовольнити.

5. 24.04.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору у розмірі 2 684 грн та докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів кредиторам у справі про банкрутство листом з описом вкладення.

6. 05.05.2023 до суду апеляційної інстанції скаржник надав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначив, що станом на дату подання даного клопотання у Головного управління ДПС у Запорізькій області відсутні кошти на сплату судового збору у зв`язку з відсутністю державного фінансування за статтею КЕКВ 2800. Також, до клопотання були долучені докази направлення апеляційної скарги сторонам по справі та виписка за 27.04.2023 з інформацією щодо статтею КЕКВ 2800.

7. 22.05.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду повернуто Головному управлінню ДПС у Запорізькій області апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 у справі №908/1689/22 у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги у визначений апеляційним господарським судом строк.

8. 19.09.2022 Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду.

9. Головне управління ДПС у Запорізькій області також заявило клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано повторним зверненням до суду з даною апеляційною скаргою після усунення обставин, що були підставою повернення апеляційним господарським судом первісно поданої апеляційної скарги заявникові у зв`язку із неусуненням у встановлений строк її недоліків.

10. 03.10.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізької області залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

11. 13.10.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області направило на адресу суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження; прийняти до розгляду та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою; апеляційну скаргу задовольнити; ухвалити нове судове рішення, яким клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області задовольнити.

12. В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали, податкова служба зазначає, що територіально вона знаходиться у м. Запоріжжя, яке є прифронтовим містом та за 30 кілометрів від якого відбуваються воєнні дії, а тому, через бажання співробітників управління зберегти собі життя, під час постійних повітряних тривог всі мають перебувати в спеціалізованих укриттях.

13. Крім того, скаржник просить врахувати, що ГУ ДПС у Запорізькій області є суб`єктом владних повноважень, який фінансується за рахунок Державного бюджету України та об`єктивно був позбавлений можливості вчасно сплатити судовий збір.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

14. 18.10.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/1689/22 відмовлено Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізької області у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2023 та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2023 у справі № 908/1689/22 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

15. Суд апеляційної інстанції визнав наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованими, які пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами та такими, що не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк, у зв`язку з чим визнані судом неповажними.

16. Апеляційний господарський суд також прийняв до уваги значний проміжок часу між здійсненням платежу 22.06.2023 щодо зарахування судового збору до державного бюджету та поданням апеляційної скарги вдруге 19.09.2023, на підтвердження пропуску якого апелянтом також не наведено належного обґрунтування, що вказує на допущене необ`єктивне зволікання податкової служби з поданням апеляційної скарги поза межами строку.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. 07.11.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Державною податковою службою України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізької області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №908/1689/22 та направити справу до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

18. Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції ст. 2, 7 ГПК України щодо забезпечення принципів рівності та змагальності сторін, ст. 6, 9 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування ст. 20, 75, 78 Податкового кодексу України, які визначають права контролюючих органів, зокрема щодо проведення документальних позапланових перевірок у сукупності із приписами Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема ст. 59, 60, 61, 65 вказаного Кодексу.

19. При цьому, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження. Скаржник вказує, що Головне управління ДПС у Запорізької області територіально знаходиться у місті Запоріжжя, яке є прифронтовим містом, за 20 км якого постійно відбуваються воєнні дії, що уповільнювало або взагалі унеможливлювало роботу управління через бажання співробітників управління зберегти собі життя під час постійних повітряних тривог.

20. Крім того, скаржник звертає увагу, що він є суб`єктом владних повноважень, фінансується за рахунок Державного бюджету України, а у зв`язку з введенням воєнного стану та скороченням видатків загального фонду неможливо було провести сплату зобов`язання в належний строк.

21. Скаржник також вказує, що за аналогічних обставин Центральний апеляційний господарський суд визнав поважними причини пропуску строку, поновив строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження у справі № 908/1570/21.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

22. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

26. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

27. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

28. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

29. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

30. У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

31. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз.8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

32. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

33. У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п.40, 41, від 03.04.2008).

34. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви № 17160/06 та N 35548/06, п. 34, від 20.06.2011).

35. Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

36. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частини третя статті 256 ГПК України).

37. Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 260 ГПК України (в редакції на час звернення скаржником із повторною апеляційною скаргою) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

38. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

39. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

40. Як встановлено судом апеляційної інстанції, вперше подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області було повернуто скаржнику ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.05.2023, у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги у визначений апеляційним господарським судом строк, а саме - несплатою скаржником судового збору за подання апеляційної скарги.

41. В подальшому, 19.09.2022, тобто майже через 4 місяці, Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 23.02.2023. Водночас, скаржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, яке мотивоване повторним зверненням з апеляційною скаргою після усунення обставин, що були підставою повернення апеляційним господарським судом первісно поданої апеляційної скарги.

42. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.10.2023 повторно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області було залишено без руху, оскільки скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.

43. На виконання зазначеної ухвали, скаржник подав апеляційному господарському суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

44. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Головне управління ДПС у Запорізькій області посилається на введений на території України воєнний стан та знаходження скаржника у м. Запоріжжя, яке є прифронтовим містом, а неможливість вчасно сплатити судовий збір зумовлена скороченням видатків Державного бюджету України.

45. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

46. Таким чином, статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

47. Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, тощо).

48. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

49. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

50. Верховний Суд відзначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

51. Однак, судом апеляційної інстанції не встановлено, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

52. Крім того, відносно доводів скаржника, про неможливість вчасно сплатити судовий збір, у зв`язку зі скороченням видатків загального фонду Державного бюджету України, суд апеляційної інстанції врахував значний проміжок часу між здійсненням скаржником платежу 22.06.2023 щодо зарахування судового збору до державного бюджету та поданням апеляційної скарги вдруге 19.09.2023, що вказує на допущене необ`єктивне зволікання податкової служби з поданням апеляційної скарги поза межами строку.

53. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, який вірно враховано судом апеляційної інстанції, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

54. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

55. Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження у даній справі підстави є неповажними, а апеляційним господарським судом у цій справі правильно застосовано положення п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України.

56. Посилання скаржника на поновлення Головному управлінню ДПС у Запорізькій області апеляційним господарським судом строку на апеляційне оскарження в іншій справі № 908/1570/21 Верховний Суд не може взяти до уваги, оскільки питання дослідження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується у кожній конкретній справі з урахуванням обставин та поданих доказів саме в такій справі.

57. Відносно доводів касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 20, 75, 78 Податкового кодексу України у сукупності із приписами ст. 59, 60, 61, 65 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів зауважує, що у цій справі предметом касаційного перегляду є питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, а не розгляд клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області по суті. Отже, зазначені норми не підлягають, у даному випадку, застосуванню, а тому Суд не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду у цій частині.

58. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, а Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали суду апеляційної інстанції.

59. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

60. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

62. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. (ст. 309 ГПК України).

63. Верховний Суд дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у цій справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

64. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

65. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі № 908/1689/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік

Дата ухвалення рішення10.01.2024
Оприлюднено12.01.2024
Номер документу116231442
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/1689/22

Ухвала від 25.01.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Постанова від 10.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

Ухвала від 04.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

Ухвала від 18.10.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 03.10.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 22.09.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 22.05.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 24.04.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кузнецов Вадим Олександрович

Ухвала від 27.03.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кузнецов Вадим Олександрович

Ухвала від 23.02.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні