УХВАЛА
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 363/3873/17
провадження № 61-7445св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Русинчука М. М., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , про визнання недійсними наказів, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
15 травня 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
У касаційній скарзі також заявлено клопотання про розгляд цієї справи за участю заступника керівника Київської обласної прокуратури а та повідомлення його про дату та час судового засідання.
Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Таким чином, попередній розгляд справи у суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, тому у задоволенні клопотання скаржника про її участь у судовому засіданні слід відмовити.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в порядку
спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання
(у письмовому провадженні).
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись статтями 7, 34, 260, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити заступнику керівника Київської обласної прокуратури у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні.
Справу № 363/3873/17 призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2024 |
Оприлюднено | 12.01.2024 |
Номер документу | 116234619 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні