У Х В А Л А
12 січня 2023 року
м. Київ
справа № 127/23133/21
провадження № 61-13040ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павлюком Сергієм Миколайовичем, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 жовтня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнати права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 жовтня 2022 року, залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 листопада 2020 року, посвідчене державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М. В. № 2-1765, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , видане ОСОБА_1 , на 1/2 частину земельної ділянки, площа 0,0859 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ділянка № НОМЕР_1 ), цільове призначення: для ведення садівництва, що належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВН, виданого Вінницькою міською радою 24 вересня 1997 року на підставі рішення Вінницької міської ради від 29 травня 1997 року № 433, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:02:021:0137, та скасувати рішення державного реєстратора - державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М. В. - про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 листопада 2020 року (індексний номер 55384416, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 136253805101, запис про право власності № 39411519).
В іншій частині позову відмовлено.
У грудні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Павлюка С. М. звернулася до Верховного Суду через «Електронний суд», із касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 жовтня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам частини другої статті 389, пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявниця як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначивши про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин, заявниця не вказала щодо яких саме норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявниця не виконала вимоги пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме: не додала документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн.
З позовом про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом позивач звернувся у 2021 році. Заявниця оскаржую рішення судів в частині задоволених вимог про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що є вимогою немайнового характеру. Ставка судового збору за вимогу немайнового характеру становить 908,00 грн. Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 1 452,80 грн ((0,8?908,00 грн)?200%) із врахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Крім того, згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги, заявниця не надала.
Тому заявниці необхідно подати нову редакцію касаційної скарги із доказами направлення цієї касаційної скарги іншим учасникам справи, надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а заявниці надати строк для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павлюком Сергієм Миколайовичем, залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2023 |
Оприлюднено | 12.01.2024 |
Номер документу | 116234786 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Олійник Алла Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні