Ухвала

від 10.01.2024 по справі 160/31872/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 січня 2024 року Справа 160/31872/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відвід судді по справі №160/31872/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій, бездіяльності та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, які полягають у відмові внести зміни до рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області №29358 від 18.07.2023 року щодо нерозповсюдження його дії на відносини між ТОВ "Фірма "Адверс" та ТОВ "Кернел-Трейд", які мали місце до його постановлення; рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області №11 від 12.04.2023 року щодо нерозповсюдження його дії на відносини між ТОВ "Агріколь Самара" та ТОВ "Кернел-Трейд", які мали місце до його постановлення; рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2712 від 12.12.2022 року щодо нерозповсюдження його дії на відносини між СГ ТОВ "АКЦЕНТ-АГРО" та ТОВ "Кернел-Трейд", які мали місце до його постановлення; рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області №7754 від 25.04.2023 року щодо нерозповсюдження його дії на відносини між ТОВ "Кью.Еф.Ем. СЕРВІС" та ТОВ "Кернел-Трейд", які мали місце до його постановлення; рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2674 від 02.12.2022 року щодо нерозповсюдження його дії на відносини між СГ ТОВ "Агрофірма Маяк" та ТОВ "Кернел-Трейд", які мали місце до його постановлення; рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області №660 від 27.04.2023 року щодо нерозповсюдження його дії на відносини між ТОВ "Правда" та ТОВ "Кернел-Трейд", які мали місце до його постановлення;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, яка полягає в ухиленні від проведення зустрічної звірки ФГ "Катруся" згідно запиту Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками №3220/7/31-00-004-01-06-07 та зустрічної звірки ФГ "Вікторія" згідно запиту Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками №3182/7/31-00-01-06-07;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №2343/Ж/О/31454383 від 23.10.2023; №2345/Ж/О/31454383 від 23.10.2023.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було подано клопотання про роз`єднання позовних вимог та клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, бездіяльності.

Усними ухвалами суду від 08.01.2024 року, занесеними до протоколу судового засідання, в задоволенні клопотань про роз`єднання позовних вимог та про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, бездіяльності було відмовлено.

10.01.2023 року до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про відвід судді, в обґрунтування якої вказано, що в судовому засіданні 08.01.2024 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було заявлено клопотання про роз`єднання позовних вимог та про закриття провадження у справі.

Проте, судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні вказаних клопотань, з огляду на наступне.

Відповідно до обставин справи, позивач просить внести зміни до рішень Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість щодо його контрагентів. Вказані рішення є індивідуальними актами, тому, право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи.

Зазначив, що відсутній правовий механізм, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо внесення зміни до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку комісії регіонального рівня. Натомість, саме платник податку, стосовно якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, може оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку.

Підсумовуючи викладене вказав, що довідки за результатами проведення зустрічної звірки чи дії по внесенню до довідок певної інформації також не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника податків (позивача) жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків, а відповідно, такі позовні вимоги не можуть бути розглянуті за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акта перевірки від 18.09.2023 № 2202/Ж5/31-00-04-01-06/31454383 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кернел Трейд» (ПН 31454383) з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн. по декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року (вх. від 18.07.2023 №9176960011) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

Згідно з частиною 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Так, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань місцезнаходженням позивача ТОВ «Кернел-Трейд» (код ЄДРПОУ 31454383) є: м. Київ, пров. Тараса Шевченка, буд. 3.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) є: м. Київ, вул. Кошиця, 6.

На підставі викладеного зазначив, що відповідно до частини 1 статті 25 КАС України, дана судова справа підсудна Київському окружному адміністративному суду.

Дослідивши подану відповідачем заяву про відвід, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 8 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід. Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Частиною 11 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на вказані приписи, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Отже, головна мета відводу/самовідводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Заява про відвід судді, зокрема, мотивована тим, що судом під головуванням судді Кальника В.В. було відмовлено в задоволенні клопотань про роз`єднання позовних вимог та про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, бездіяльності, що викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Щодо заявленого клопотання відповідача-1 про роз`єднання позовних вимог та направлення справи до Київського окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Суд під час відкриття провадження у справі суд керувався вимогами, встановленим статями 12, 19, 21, 22, 25, 32, 160-162, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Варто звернути увагу на приписи частини 2 ст. 21 КАС України, відповідно до якої якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Як було зазначено позивачем у позові, на його думку, права Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" були порушенні Головним управління ДПС у Дніпропетровській області та Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що місцем перебування відповідача 1 є місто Дніпро, тому за правилами територіальної підсудності, а також відповідно до частини 2 статті 21 КАСУ позивач має право звернутися з даною позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Дніпро.

На підставі вищевикладеного, суд під час відкриття провадження у справі дійшов висновку про правомірність звернення позивача з даною позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, спільними є і докази, спрямовані на доведення обставин справи, які наводяться позивачем у позові щодо ймовірних порушень його прав відповідачами.

Відтак, позивач правомірно скористався правом на об`єднання вимог у позовній заяві про визнання протиправними дій та бездіяльності, оскільки їх, на його думку, доцільно розглядати в одному провадженні з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень.

Вказані обставин досліджувались судом під час відкриття провадження у справі та розгляду клопотання про роз`єднання позовних вимог, тому суд дійшов висновку про необхідність залишення клопотання про роз`єднання позовних вимог та направлення справи до Київського окружного адміністративного суду без задоволення.

Щодо заявленого клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, бездіяльності з огляду на невідповідність вказаних позовних вимог ст. ст. 2, 6 КАС України, суд зазначає наступне.

Підстави для закриття провадження у справі визначені частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Наведене свідчить про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі заяви представника відповідача -1.

Разом з тим, необхідно зазначити, на даній стадії, без дослідження всіх наданих сторонами доказів по справі, суд позбавлений можливості дійти висновку щодо того, чи наведені відповідачем-1 обставини можуть бути визнані судом в якості підстав для закриття провадження у справі, а відтак суд правомірно дійшов висновку про те, що правову оцінку наданим сторонами доказам, буде надано судом саме при ухваленні рішення у справі.

При цьому судом взято до уваги, що клопотання про закриття провадження у справі фактично не містило доводів щодо того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а наведені відповідачем 1 аргументи є такими, що підлягають вивченню, з наданням їм оцінки судом під час розгляду справи по суті.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 29.09.2022р. у справі № 500/1912/22 висловив правову позицію, за якою при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як наслідок, судом встановлено, що заява про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальника В.В., не містить інформації, що вказувала б на наявність визначених ст.36 КАС України підстав для відводу головуючого у справі.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та наявність підстав, визначених ст.ст. 31, 40 КАС України, для передачі заяви судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 31, 36-41, 236, 293, 295, 297 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Передати заяву про відвід для вирішення по суті у порядку ч. 4 ст. 40 КАС України іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кальник