Рішення

від 10.01.2024 по справі 320/37554/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року № 320/37554/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "РЕЙТАРСЬКЕ" до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся представник ТОВ "РЕЙТАРСЬКЕ" (далі позивач, Товариство) з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України (далі відповідач, Міністерство), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (далі - третя особа), про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 28.09.2023р. №530, а також зобов`язання відповідача внести зміни до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України шляхом вилучення інформації про адресу місцезнаходження пам`ятки Будинок Київського повітового земства Рейтарська, 37 літ. А'.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на невідповідність оскаржуваного наказу відповідача приписам чинного законодавства, у зв`язку із чим, на думку позивача такий наказ є протиправним, тому підлягає скасуванню.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 02.11.2023р. позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.

Ухвалою суду відкрито провадження в справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зі змісту поданого представником відповідача відзиву на позовну заяву слідує, що представник проти задоволення позову Товариства заперечує з підстави необґрунтованості заявлених позивачем вимог. Наголошує на законності спірного наказу, у зв`язку із чим вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій останній просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Стверджує, що доводами відзиву не спростовано висновків позовної заяви.

Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якій представник Міністерства просить залишити позов ТОВ "РЕЙТАРСЬКЕ" без задоволення. Зазначає, що видаючи спірний наказ, відповідач діяв у межах, визначених приписами чинного законодавства.

Дослідивши обставини справи, судом було встановлено наступне.

ТОВ "РЕЙТАРСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 35575000) є власником: Майнового комплексу загальною площею 3690,5 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 37, на підставі Договору купівлі-продажу приміщення від 27.12.2007р., укладеного між ЗАТ «СК «КРЕДО-КЛАСИК» та ТОВ «РЕЙТАРСЬКЕ», посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Круковес Н.В.

Майновий комплекс складається з: 1) будинку літ. А (фасадний будинок пам`ятка архітектури); 2) будинку літ. А` (флігель дворовий не був пам`яткою архітектури станом на момент придбання); 3) флігель літ. Б (флігель дворовий не є пам`яткою архітектури (демонтований у 2015р.).

Рішенням Київської міськради від 24.12.2009р. №943/3012 продано земельну ділянку площею 0,1430 га за 8 532 804,00 грн. для реставрації і пристосування до сучасних умов існуючих будівель з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Рейтарській, 37 у Шевченківському районі м. Києва, яка перебувала в оренді у позивача згідно Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованим у книзі державної реєстрації договорів від 27.07.2009р. №91-6-00861.

На виконання вказаного рішення, 27.01.2010р. між Київською міськрадою та позивачем укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П.

25.02.2010р. ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) позивачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №039308.

Відповідно до бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 8000000000:88:175:0007.

Згідно витягу з Протоколу №1 від 01.03.2010р. засідання Вченої ради Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень вирішила, що будинок, розташований по вул. Рейтарська, 37 А в Шевченківському районі м. Києві, відповідає вимогам п. 11 Порядку, затвердженого ПКМУ від 27.12.2001р. №1760, тому має бути внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятка історії місцевого значення.

Водночас, прибудова з боку двору та флігель садиби, які розташовані по вул. Рейтарська, 37 А`, 37 Б в Шевченківському районі м. Києві, визначено такими, що не відповідають вимогам п. п. 10, 11 Порядку №1760, у зв`язку із чим такі об`єкти культурної спадщини м. Києва не підлягають внесенню до відповідного Реєстру.

Згідно додатку 4 таблиці 4 (рядок 10) Протоколу від 17.03.2010р. №1/10 засідання експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, до об`єктів культурної спадщини комісія віднесла будинок, розташований по вул. Рейтарська, 37 А в Шевченківському районі м. Києві.

Згідно додатку 4 таблиці 6 (рядок 1) Протоколу від 17.03.2010р. №1/10 засідання експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, до об`єктів культурної спадщини комісія не віднесла об`єкти, розташовані по вул. Рейтарська, 37 А`, 37 Б в Шевченківському районі м. Києві.

06.06.2011р. наказом Міністерства культури України №416/0/16-11 будинок Київського повітового земства по вул. Рейтарській, 37 А в м. Києві занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятку історії місцевого значення (охоронний номер 644-Кв).

Пунктом 2 вказаного Наказу об`єкти нерухомості, розташовані по вул. Рейтарська, 37 А`, 37 Б в м. Києві, визнано такими, що не підлягають занесенню до відповідного Реєстру.

У 2011р. позивач розробив Проект «Реставрація головного фасаду з пристосуванням існуючої будівлі до сучасних умов, із знесенням дворових будівель та будівництвом нового об`єму у дворовому просторі будинку по вул. Рейтарській, 37 у Шевченківському районі м. Києва», який отримав позитивний експертний висновок та був погоджений Міністерством культури України і Головним управлінням охорони культурної спадщини ВО КМР (КМДА).

11.12.2012р. Інспекція ДАБК видала позивачу Дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ11412243239.

Згідно наведеного Проекту, у 2015р. позивачем демонтовано дворовий флігель по вул. Рейтарській, 37 Б.

З травня 2023р. позивач розпочав роботи з демонтажу другого дворового флігелю по вул. Рейтарській, 37 А`.

28.09.2023р. на офіційному веб-сайті відповідача опубліковано його наказ від 28.09.2023р. №530 «Про внесення змін до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України» до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесених наказом Міністерства культури України від 06.06.2011р. №416/0/16-11 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» внесено зміни:

- у п. 1 слова і цифри «по вул. Рейтарській, 37 А» замінено словами, цифрами і знаком «по вул. Рейтарській, 37 А, А`»;

- у п. 2 букву і знак «А`» виключено.

В результаті видання такого наказу фактично відбулось занесення флігелю А` по вул. Рейтарській, 37 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Не погоджуючись із правомірністю наказу відповідача 28.09.2023р. №530, позивач оскаржив його в судовому порядку шляхом звернення до суду із даним позовом.

Наголошуючи на протиправності оскаржуваного наказу позивач вказує на порушення відповідачем установленого законом порядку видання такого наказу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року № 1805-III (далі - Закон) пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 6 Закону до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.

Частиною першою статті 14 Закону встановлено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки.

Зокрема, пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Як встановлено судом, 06.06.2011р. Наказом №416/0/16-11 Міністерства культури України будинок Київського повітового земства по вул. Рейтарській, 37 А в м. Києві, занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятку архітектури, історії за категорією місцевого значення (охоронний номер 644-Кв).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019р. №452 затверджено Порядок визначення категорій пам`яток (далі - Порядок №452).

Пунктом 4,5 Порядку №452 встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак:

- мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону;

- пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону;

- є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013р. №158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019р. №501), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2013р. за №528/23060 затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок №158).

Розділом ІV Порядок №158 (Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру) встановлено наступне:

Для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи:

- подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом

- керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація (п. 1).

Мінкультури здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 1 цього розділу, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження (п. 2).

Якщо за результатами перевірки встановлено, що документи подані в повному обсязі та у відповідності до вимог розділу III цього Порядку, вони підлягають обов`язковому розгляду Експертною комісією у строк, що не перевищує 14 робочих днів (п. 3).

За результатами розгляду поданих документів Експертною комісією оформлюється протокол, який містить:

- висновок щодо відповідності (невідповідності) об`єкта культурної спадщини критеріям;

- висновок щодо відповідності (невідповідності) заявленій категорії пам`яток;

- обґрунтування прийнятого рішення, інші думки членів Експертної комісії (за наявності).

Протокол підписують усі члени Експертної комісії, що брали участь у її засіданні (п. 4).

Якщо відомостей в поданих документах недостатньо для надання висновків, Експертна комісія рекомендує доопрацювати документи з врахуванням зауважень її членів, висловлених під час засідання (п. 5).

6. Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня оформлення протоколу Експертної комісії та з врахуванням її рішень, здійснює одну з таких дій, про що повідомляє Ініціатора:

- приймає рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення;

- готує проект постанови Кабінету Міністрів України про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення;

- відмовляє у занесенні об`єкта до Реєстру в зв`язку із невідповідністю його критеріям;

- надсилає подані документи на доопрацювання з метою уточнення позицій разом із відповідним протоколом Експертної комісії.

У разі якщо об`єкт культурної спадщини, який заноситься до Реєстру за категорією місцевого значення не внесений до Переліку, Мінкультури одночасно з підготовкою рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення направляє облікову документацію в електронному вигляді разом із відповідним протоколом Експертної комісії до уповноваженого органу для занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку (п. 7).

З наявних у матеріалах справи документів слідує, що на адресу відповідача надійшло подання Голови управління ГО «Музей сучасного мистецтва» від 22.09.2023р. про внесення змін до відомостей Реєстру щодо об`єкта: Будинок Київського повітового земства, в якому з 1917 по 1919р.р. проживав і працював відомий український громадсько-політичний діяч, державний діяч і письменник ОСОБА_1 (1882-1936р.р.).

До подання була додана облікова документація, складена Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень (код ЄДРПОУ 16477553).

За результатами розгляду вказаного подання був складений Протокол засідання Експертної комісії з питань обліку об`єктів культурної спадщини МКІП від 26.09.2023р. за №13/23.

Пунктом 6 Протоколу №13/23 розглядалась облікова документація на пам`ятку культурної спадщини у м. Києві: «Будинок Київського повітового земства, вул. Рейтарська, 37 А щодо внесення змін до відомостей Реєстру».

Експертна комісія ухвалила рішення:

6.1. Визнати об`єкт культурної спадщини: будинок Київського повітового земства (в якому з 1917 по 1918р.р. проживав і працював відомий український громадсько- політичний, державний діяч і письменник ОСОБА_1 (1882-1936р.р.)) за адресою АДРЕСА_1 (в паспорті - АДРЕСА_2 ) таким, що відповідає критеріям пам`ятки архітектури, історії, ознакам, визначеним п. 4 Порядку визначення категорій пам`яток», затвердженого ПКМУ від 22.05.2019р. за №452, категорії пам`ятки місцевого значення і має бути внесеним до Державного реєстру нерухомих пам`яток України єдиним об`ємом.

6.2. Визнати, що паспорт на цілісну пам`ятку за адресою АДРЕСА_1 ' не давав у 2010р. Експертній комісії підстав виключати частину пам`ятки за адресою АДРЕСА_1 ' із загального об`єму будівлі.

6.3. Рекомендувати МКІП внести зміни до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України щодо місцезнаходження об`єкта культурної спадщини будинок Київського повітового земства за адресою АДРЕСА_1 , виклавши адресу пам`ятки у такій редакції: «м. Київ, вул. Рейтарська, 37 А. А'».

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що відповідач, видаючи оскаржуваний наказ, діяв згідно подання Голови управління ГО «Музей сучасного мистецтва» від 22.09.2023р. та рішення Експертної комісії, оформленого Протоколом від 26.09.2023р. за №13/23, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2 розділу VII (Формування облікових справ) Порядку №158, облікова справа містить такі документи, зокрема, копію рішення про внесення змін до відомостей Реєстру, внесення змін до Реєстру.

Водночас, додатком №3 Порядку №158 передбачено саме подання про внесення змін до відомостей Реєстру, тобто Міністерство правомірно розглянуло подання про внесення змін до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Враховуючи вищевикладене, суд критично сприймає тому не враховує доводи позивача про те, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем з порушенням норм законодавства, а саме Порядку №452 та Порядку №158, з підстави необґрунтованості таких доводів.

Суд також враховує висновок, зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.01.2023р. по справі №826/10888/18, згідно якої:

«Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне також звернути увагу, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень 10 норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення».

Крім того, згідно позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 08.05.2023р. у справі №640/28045/20, від 02.05.2023р. у справі №460/1864/20, «відповідність чи невідповідності критеріям, визначеним у Порядку визначення категорій пам`яток, а отже й оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватися на стадії вирішення питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, через що такі обставини та факти не підлягають і судовій перевірці при оскарженні рішення щодо включення об`єкта культурної спадщини до Переліку».

Щодо твердження позивача про те, що відповідач не мав права заносити флігель 37А до Реєстру, адже останній не відповідає критеріям і, відповідно, не було розроблено та подано відповідний перелік необхідних документів, що свідчить про відсутність у Відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд (пункт 8.4 відповіді на відзив), як на підставу для скасування спірного наказу, суд з таким твердженням не погоджується та зазначає, що відповідне твердження спростовується висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.10.2023р. по справі №826/15864/17, в якій встановлено наступне: «За таких обставин, формальний недолік у процедурі розгляду питання про відповідність будівлі критеріям пам`ятки на засіданні науково-методичної ради КНМЦ (розгляд без облікової картки об`єкта культурної спадщини) не є вирішальним і не може бути підставою для оцінки рішення як протиправного, оскільки це не узгоджується із конституційним обов`язком держави забезпечувати правову охорону культурної спадщини» (п. 84 вказаної постанови).

Водночас, згідно висновку, зазначеному у постанові Верховного Суду від 08.05.2023р. у справі № 640/28045/20, «відповідність чи невідповідності критеріям, визначеним у Порядку визначення категорій пам`яток, а отже й оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватися на стадії вирішення питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, через що такі обставини та факти не підлягають і судовій перевірці при оскарженні рішення щодо включення об`єкта культурної спадщини до Переліку».

Частиною п`ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частинами першою, другою статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного наказу.

Натомість, позивачем не надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Згідно приписів ст. 139 КАС України, судові витрати у даному випадку позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову ТОВ "РЕЙТАРСЬКЕ" (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 35575000) до Міністерства культури та інформаційної політики України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19; код ЄДРПОУ 43220275), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Спаська 12; код ЄДРПОУ 42475311), про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.