Ухвала

від 10.01.2024 по справі 640/9474/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9474/22

УХВАЛА

10 січня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року позов задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність, зокрема, ст.296 КАС України: апелянтом необхідно доплатити судовий збір в сумі 2 912 грн. 40 коп.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету скаржника 13 грудня 2023 о 00:14 год., що підтверджується довідкою від 15 грудня 2023 року про доставку електронного листа, отже, в силу ч.6 ст.251 КАС України, ухвала суду вважається врученою скаржнику 13 грудня 2023 року.

На виконання вимог ухвали суду, 22 грудня 2023 року скаржником подано клопотання про продовження строку на доплату судового збору, мотивоване тим, що апелянт є бюджетною, неприбутковою організацією (розпорядником коштів третього ступеню). Забезпеченням фінансування апелянта займається Департамент фінансів Міністерства оборони України, проте, станом на останній день для усунення недоліків апеляційної скарги необхідні кошти для сплати судового збору на рахунок апелянта не надійшли.

Жодних доказів наведених у клопотанні обставин щодо відсутності коштів для сплати судового збору, або звернення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України з метою проведення оплати судового збору за подання апеляційної скарги до суду надано не було.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір у передбачений законодавством строк не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку для сплати судового збору є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

Суд звертає увагу, що внутрішня процедура погодження і сплати судового збору не є об`єктивними причинами, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду та процесуального законодавства в частині сплати судового збору, оскільки зазначені обставини залежать саме від волевиявлення скаржника.

Скаржником не надано жодних доказів того, що після залишення апеляційної скарги без руху, ним вчинялися відповідні належні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком апеляційного оскарження, встановленим процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Частиною 2 ст.298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються положення ст. 169 КАС України.

Згідно з п.1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 26 грудня 2023 року.

Оскільки недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк та в період до 10 січня 2024 року усунуті не були, апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Згідно з ч.7 ст.298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст.169, 298 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

В задоволенні клопотання Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма