Ухвала

від 11.01.2024 по справі 400/5202/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 січня 2024 року

м. Київ

справа № 400/5202/23

адміністративне провадження № К/990/1467/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 400/5202/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІ ТРАНС СІСТЕМС» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІ ТРАНС СІСТЕМС» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №7228981/42586189 від 18.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №84 від 26.05.2022, №7228970/42586189 від 18.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №86 від 27.05.2022, №7228974/42586189 від 18.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №102 від 06.06.2022, №7228982/42586189 від 18.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №103 від 07.06.2022, №7220878/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 11.01.2022, №7220879/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 12.01.2022, №7220885/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 15.01.2022, №7220883/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 16.02.2022, №7220884/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 22.02.2022, №7220881/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №61 від 23.02.2022, №7239645/42586189 від 22.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №110 від 10.06.2022, №7239646/42586189 від 22.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №111 від 13.06.2022, №7220886/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №325 від 13.12.2021, №7220882/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №64 від 01.04.2022, №7220888/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №65 від 04.04.2022, №7220880/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №67 від 05.04.2022, №7220887/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №69 від 07.04.2022, №7220897/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №306 від 01.12.2021, №7220898/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №307 від 02.12.2021, №7220893/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної, №309 від 03.12.2021, №7220894/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №310 від 04.12.2021, №7220891/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №312 від 06.12.2021, №7220895/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №316 від 08.12.2021, №7220896/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №319 від 09.12.2021, №7220899/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №320 від 10.12.2021, №7220892/42586189 від 17.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №323 від 11.12.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №84 від 26.05.2022, №86 від 27.05.2022, №102 від 06.06.2022, №103 від 07.06.2022, №7 від 11.01.2022, №9 від 12.01.2022, №11 від 15.01.2022, №50 від 16.02.2022, №59 від 22.02.2022, №61 від 23.02.2022, №110 від 10.06.2022, №111 від 13.06.2022, №325 від 13.12.2021, №64 від 01.04.2022, №65 від 04.04.2022, №67 від 05.04.2022, №69 від 07.04.2022, №306 від 01.12.2021, №307 від 02.12.2021, №309 від 03.12.2021, №310 від 04.12.2021, №312 від 04.12.2021, №316 від 08.12.2021, №319 від 09.12.2021, №320 від 10.12.2021, №323 від 11.12.2021, датою їх подання.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається зокрема на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій прийнято рішення без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.08.2021 у справі № 810/393/18, від 28.08.2021 у справі № 816/1780/15, від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16, від 04.09.2018 у справі № 2а-8871/10/2670, від 11.09.2018 у справі №826/15653/15.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України);

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Водночас у поданій касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд наголошує, що приписи пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України передбачають можливість оскарження судових рішень в касаційному порядку у разі, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

Тому, лише загальні посилання на відсутність висновку Верховного Суду та необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.

Також, суд звертає увагу на те, що за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадженні, залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики або виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 400/5202/23 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов