Постанова

від 10.01.2024 по справі 226/584/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1098/24 Справа № 226/584/23 Суддя у 1-й інстанції - Салькова В.С. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №226/584/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання дискримінації та мобінгу, скасування дисциплінарного стягнення, наказу створення комісії, наказу скорочення штату, зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 27 вересня 2023 року (суддя Салькова В.С., повний текст рішення складено 28 вересня 2023 року),

в с т а н о в и в:

В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Димитровського міського суду Донецької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання дискримінації та мобінгу, скасування дисциплінарного стягнення, наказу створення комісії, наказу скорочення штату, зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 01 березня 2022 року вона працювала у відповідача на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини у підрозділі «Амбулаторія ЗПСН с.Новатор». 20 лютого 2023 року наказом №8-к їй було оголошене догану за неналежне виконання професійних обов`язків та порушення пункту 3.1.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а саме, неповажне відношення до колег, не сприяння створенню позитивного психологічного клімату в колективі, недоброзичливі відношення з колегами, пацієнтами та відвідувачами. Позивачка вважала наказ незаконним і необґрунтованим, виданий без посилання на докази та таким, що не відповідає дійсним обставинам. Наказ виданий на підставі доповідних записок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які виклали свої надумані обставини, а самі влаштували її цькування та дискримінацію через виниклі у них до неї особисті неприязні відносини. Вважає доповідні записки проявом дискримінації та доказом мобінгу, а не доказом порушення нею правил внутрішнього трудового розпорядку. Адміністрацією відповідача не було взято до уваги те, що між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_4 (яка на той час очолювала амбулаторію) і нею з іншого боку існує конфлікт. Не була взята до уваги і доповідна записка ОСОБА_4 від 07 лютого 2023 року про назрівання конфлікту та розвивання мобінгу працівників амбулаторії, за нею не було вжито ніяких заходів реагування. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виклали у доповідних надуманий «бруд», вони постійно цькували і принижували її у присутності колег і відвідувачів, примушували її виконувати за них роботу, а якщо вона відмовлялася, то ображали її. Відповідач взагалі не ознайомлював її з правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією, в особовій картці відсутній її підпис, хтось поставив підпис замість неї. Вважає, що оголосивши їй догану, відповідач не врахував ступеню тяжкості вчиненого проступку і завдану ним шкоду, обставин, за яких вчинений проступок, попередню роботу працівника, позбавив її можливості оскаржити наказ із посиланням на частину 2 статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», умисно порушив її права на оскарження рішення. У продовження цькування та дискримінації відповідачем виданий наказ №74 від 15 лютого 2023 року, яким створив комісію з розслідування скарги ОСОБА_5 від 15 лютого 2023 року та доручив перевірити її відповідність згідно з посадовою інструкцією та провести залік на її відповідність як медичної сестри вищій категорії. На час розслідування її було відсторонено від виконання процедур. Вважає, що відповідач діяв поза межами наданих повноважень, адже законом не передбачено створення таких комісій і позапланової перевірки на відповідність посадовій інструкції, проведення заліку на відповідність категорії, відсторонення від процедур. Робота комісії відбувалася шляхом тиску на неї на робочому місці, організації принизливого екзаменування, створення на робочому місці незручних умов у вигляді присутності комісії, посадові особи відповідача діяли із перевищенням повноважень. Складений протокол виїзного засідання комісії від 22 лютого 2023 року не відображає дійсних обставин, а є суб`єктивним баченням адміністрації роботодавця, рішення комісії незаконне, не ґрунтується на нормах права, а тому не є доказом порушення позивачем трудової дисципліни або доказом невідповідності займаній посаді. Відповідність її займаній посаді та вищій категорії спростовується посвідченням №80, згідно з яким позивач пройшла атестацію в атестаційній комісії при Департаменті охорони здоров`я ДонОДА з присвоєнням вищої категорії за спеціальністю «Сестринська справа». Наслідком цькування для неї стало погіршення здоров`я та розлади, через що 03 березня 2023 року вона зверталася за медичною допомогою. Як спеціаліст вона постійно вживала заходів для підвищення кваліфікації, перепідготовки, про що наявні відповідні документи. За попереднім місцем роботи характеризувалася позитивно. Після оголошення догани відповідач позбавив її без наявних підстав премії (частини заробітної плати) за лютий і березень 2023 року, наказ про депреміювання не видавався, депреміювання вважає проявом дискримінації та мобінгу. 02 березня 2023 року її було попереджене про звільнення у зв`язку зі скороченням штатної чисельності працівників на підставі наказу відповідача від 27 лютого 2023 року №75 «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення штатної чисельності». Звільнення планується 02 травня 2023 року. Фактично ж ніякого скорочення чисельності не проводиться, оскільки скорочують лише її посаду і одразу приймають нових спеціалістів на аналогічні посади. Вона має вищу кваліфікацію, стаж і досвід роботи у порівнянні з іншими медичними сестрами, які залишилися працювати. Тобто роботодавець не провів аналізу, хто має переважне право на залишення на посаді, не навів економічних обґрунтувань для скорочення штату. Дії роботодавця у вигляді збору пліток про неї і оформлення їх у вигляді доповідних записок, наказів та протоколу, оголошення догани на підставі цих пліток, створення комісії з екзаменування, позбавлення премії, скорочення посади позивачем сприйняті як поступові дискримінаційні цькування з наростанням тиску. Просила суд визнати факт її дискримінації та мобінгу при трудових відносинах з відповідачем, визнати незаконними накази відповідача №8-к від 20 лютого 2023 року про оголошення їй догани, №74 від 15 лютого 2023 року про створення комісії з її перевірки, №75 від 27 лютого 2023 року «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення штатної чисельності», №53 від 02 березня 2023 року «Про попередження про звільнення» та їх скасування, зобов`язати нарахувати та виплати їй додаткову заробітну плату у вигляді премії за лютий-березень 2023 року.

В липні 2023 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила суд вважати основною вимогою позову її поновлення на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Димитровськогоміського судуДонецької областівід 27вересня 2023року позов ОСОБА_1 доКНП «Мирноградськийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги» провизнання дискримінаціїта мобінгу,скасування дисциплінарногостягнення,наказу створення комісії, наказу скорочення штату, зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» №8-к від 20 лютого 2023 року «Про оголошення догани».

Зобов`язано відповідальних осіб Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову заробітну плату премію за лютий 2023 року та березень 2023 року, якої вона була позбавлена через оголошення їй догани.

Визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» №74 від 15 лютого 2023 року «Щодо розслідування скарги» в частині доручення заступникові головного лікаря Білянській Т.О. перевірити відповідність медичної сестри ОСОБА_1 згідно посадовій інструкції (п.2) та в частині доручення головній медсестрі ОСОБА_6 провести залік на відповідність медичної сестри ОСОБА_1 вищій категорії (п.3), в іншій частині наказ залишити без змін.

У задоволенні позовних вимог про визнання фактів дискримінації та мобінгу, визнання незаконними та скасування наказів відповідача №75 від 27 лютого 2023 року «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення штатної чисельності», №53 від 02 березня 2023 року «Про попередження про звільнення» відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.

З вказаним рішенням в частині залишення без розгляду позовної вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погодилася позивачка ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення Димитровського міського суду Донецької області від 27 вересня 2023 року в частині залишення без розгляду позовної вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку та вирішити питання про поновлення позивачки на роботі та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що одночасно з позовом вона заявляла клопотання про забезпечення позову, а саме про зупинення дії наказу №75 від 27 лютого 2023 року №75 «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення штатної чисельності» та від 02 березня 2023 року №53 «Про попередження про звільнення», оскільки вказана заява не була розглянута судом, відповідач наказом №18-к від 02 травня 2023 року звільнив її у зв`язку із скороченням штату за пунктом 1 частини 40 КЗпП України. Вважає, що вона не пропустила строк звернення до суду з вимогою про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 3 статті 360ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення.

Представник відповідача КНП «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» у судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та про доставку повідомлення.

Згідно із частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України та пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, лише в оскаржуваній частині судового рішення і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини.

В апеляційній скарзі позивач оскаржує рішення суду в частині залишення без розгляду позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення суду в частині позовних вимог про визнаннядискримінації тамобінгу,скасування дисциплінарногостягнення,наказу створеннякомісії,наказу скороченняштату,зобов`язання нарахуватита виплатитизаробітну плату позивачкою не оскаржується, а тому апеляційний суд не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що 14 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Димитровського міського суду Донецької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання дискримінації та мобінгу, скасування дисциплінарного стягнення, наказу створення комісії, наказу скорочення штату, зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату.

Ухвалою Димитровськогоміського судуДонецької областівід 19квітня 2023року позовнузаяву ОСОБА_1 до КНП«Мирноградський центрпервинної медико-санітарноїдопомоги» провизнання дискримінаціїта мобінгу,скасування дисциплінарногостягнення,наказу створення комісії, наказу скорочення штату, зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату залишено без руху для виправлення зазначених в ухвалі недоліків (а.с. 53-55).

Ухвалою Димитровськогоміського судуДонецької областівід 04травня 2023року відкритопровадження уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 доКНП «Мирноградськийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги» провизнання дискримінаціїта мобінгу,скасування дисциплінарногостягнення,наказу створення комісії, наказу скорочення штату, зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату та призначено у справі судове засідання на 01 червня 2023 року (а.с. 60-61).

01 червня 2023 року у зв`язку з неявкою позивачки у судове засідання справу розглядом відкладено на 27 червня 2023 року (а.с. 89).

27 червня 2023 року у судовому засіданні відкрито судове засідання, встановлено особи тих, хто бере участь у справі (позивачка, представник відповідача), оголошено склад суду та роз`яснено право відводу, роз`яснено сторонам права та обов`язки, розглянуто заяви та клопотання, розпочато з`ясування обставин справи та дослідження доказів, позивачка виклала зміст та підстави своїх позовних вимог і відповіла на запитання, після чого за клопотанням представника відповідача оголошено перерву на 12 липня 2023 року (а.с. 108-109).

12 липня 2023 року продовжено розгляд справи та з`ясування обставин справи та дослідження доказів, представник відповідача надав пояснення, досліджено матеріали справи, оголошено перерву на 02 серпня 2023 року (а.с. 114).

26 липня 2023 року позивачкою ОСОБА_1 подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просила суд вважати основною вимогою позову її поновлення на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с. 118-119).

02 серпня 2023 року у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання справу розглядом відкладено на 11 серпня 2023 року (а.с. 121).

11 серпня 2023 року у судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала подану заяву про уточнення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення з середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за результатами вказаного клопотання суд ухвалив «долучити документи», після чого допитано свідків, оголошено перерву на 14 вересня 2023 року (а.с. 132-135).

14вересня 2023року у судовому засіданні допитано свідків, оголошено перерву на 27 вересня 2023 року (а.с. 139-140).

27 вересня 2023 року у судовому засіданні допитано свідків, закінчено з`ясування обставин та перевірка їх доказами, проведено судові дебати, вихід до нарадчої кімнати, оголошено вступну та резолютивну частину рішення (а.с. 149-150, 151).

Рішенням Димитровськогоміського судуДонецької областівід 27вересня 2023року позов ОСОБА_1 до КНП«Мирноградський центрпервинної медико-санітарноїдопомоги» провизнання дискримінаціїта мобінгу,скасування дисциплінарногостягнення,наказу створення комісії, наказу скорочення штату, зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до КНП «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду (а.с. 154-178).

Залишаючи без розгляду позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що перше судове засідання у справі відбулося 01 червня 2023 року, тобто заява про уточнення позовних вимог подана позивачкою 26 липня 2023 року з порушенням строку пред`явлення такої заяви і не підлягає розгляду судом. Позивачка мала змогу уточнити позовні вимоги після свого звільнення 02 травня 2023 року і до початку першого судового засідання у справі, але не скористалася своїм правом.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції у зв`язку із наступним.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім прав та обов`язків, визначених у статтею 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини 2 та частини 3, частини 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Концепція нової редакції ЦПК полягає у підготовці позивачем саме кінцевої редакції позовної заяви, яка подається до суду, і в такому випадку суд визначає порядок її розгляду (спрощене без виклику, з викликом, загальне провадження) та враховує при вирішенні питання про такий розгляд ряд чинників (частина 3 статті 274 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За частиною 3 статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

З матеріалівсправи вбачається,що уточненапозовна заявапропоновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу ОСОБА_1 подана до суду 26 липня 2023 року, тоді як 04травня 2023року відкритопровадження уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 про визнаннядискримінації тамобінгу,скасування дисциплінарногостягнення,наказу створення комісії, наказу скорочення штату, зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату, відбулись судові засідання: 1) 01 червня 2023 року, 2) 27 червня 2023 року, при цьому у даному судовому засіданні роз`яснено сторонам права та обов`язки, розглянуто заяви та клопотання, розпочато з`ясування обставин справи та дослідження доказів, позивачка виклала зміст та підстави своїх позовних вимог і відповіла на запитання, 3) 12 липня 2023 року продовжено розгляд справи та з`ясування обставин справи та дослідження доказів, представник відповідача надав пояснення, досліджено матеріали справи.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що уточнена позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України та підлягає залишенню без розгляду, оскільки вона була подана після відкриття провадження по справі, яке проводиться у спрощеному позовному провадженні, та вже після кількох судових засідань у справі щодо розгляду позову по суті.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_1 від 26 липня 2023 року про уточнення (збільшення) позовних вимог позовних вимог.

Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але тільки таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 у справі Станєв проти Болгарії» (Stanevv. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, nn. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, n. 29).

При цьому, Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно із практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що залишення уточненої позовної заяви без розгляду рішенням суду замість постановлення ухвали про повернення вказаної уточненої заяви позивачці не є таким порушенням процесуальних норм, яке тягне за собою скасування вірного по суті судового рішення, оскільки надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду.

При цьому слід ураховувати, що особа, позов якої залишено без розгляду або повернуто, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду чи повернення, має право звернутися до суду повторно.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду в частинізалишення безрозгляду позовупро поновленняна роботіта стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулу суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 27 вересня 2023 року в частині залишення без розгляду позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 січня 2024 року.

Судді І.В. Кішкіна

О.В. Агєєв

О.І. Корчиста