Рішення

від 15.11.2007 по справі 11/711/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 "15" листопада 2007 р.                                                

Справа №  11/711/07

За позовом: 

 Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1

(54034, м.Миколаїв, АДРЕСА_1)

до відповідача:

Приватного підприємства “Фірма “Емія”

(54034, м.Миколаїв, пр.Миру, 1-б)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від

позивача: ОСОБА_1. -приватний підприємець

від

відповідача: Аписарев С.О. -дов.   від

15.03.2006р.

Суть спору:

 повернення валютних цінностей у

розмірі 16000 дол. США

Відповідач проти позовних вимог

заперечує, вказує на те, що ним не було отримано повідомлення про відступлення

права вимоги.

Заслухавши представників сторін,

вивчивши надані ними матеріали,  суд -

в с т а н о в

и в:

31 жовтня 2002 р. ОСОБА_2  та 

приватне підприємством Фірма «Емія» уклали договір позики валютних

цінностей, виконуючи умови якого ОСОБА_2. передала приватному підприємству як

позику в сумі 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США.

Спірний договір, під час його

укладання сторонами, відповідав  приписам

статей 374, 374 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час, та відповідає

положенням статті 1046 діючого Цивільного кодексу України.

За договором позики одна сторона

передає другій стороні у власність гроші або речі визначені родовими ознаками,

а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей або рівну

кількість речей такого ж роду і якості.

Стаття 190 ЦК України говорить, що

під майном як особливим об'єктом вважаються зокрема річ, сукупність речей, а

також майнові права та обов'язки.

Суму позики позичальник

зобов'язався повернути не пізніше 31.12.2004 р.

За період з 31.10.2002 р. по

21.12.2002 р. ОСОБА_2. передала відповідачу валютні цінності в кількості 16000

доларів США, що підтверджується:

- квитанцією до прибутково-касового

ордера на 10000 доларів США від 31.10.02 р.;

- квитанцією  до прибутково-касового ордера на 3 000  доларів США від 27.11.02 р.;

- квитанцією до прибутково-касового

ордера на 3 000 доларів США від 21.12.02 р.

03 жовтня 2007 р. між Первісним

кредитором  і фізичною особою -

підприємцем  ОСОБА_1 (далі

-«Позивач») був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами

якого до нового кредитора (позивач по справі) перейшли усі права фізичної особи

ОСОБА_2(Первісного кредитора), які ґрунтуються на договорі позики валютних

цінностей від 31 жовтня 2002 р. між нею та приватним підприємством Фірма

«Емія».

Положеннями статті 512 ЦК України

передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений  іншою 

особою внаслідок передання  

їм  своїх  прав 

іншій  особі  за 

правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності зі ст. 514 ЦК

України до нового кредитора переходять права первісного  кредитора в 

зобов'язанні  в  обсязі 

й  на  умовах, 

що  існували на момент переходу

цих прав.

Згідно статті 517 ЦК України

первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові

документи, які засвідчують права, що передаються. 

10 жовтня 2007 р. позивач повідомив

відповідача  про заміну кредитора у

вищевказаному позиковому зобов'язанні, на підтвердження чого направив йому  відповідні документи, що підтверджують

наявність боргу та пропонував йому негайно виконати зобов'язання щодо

повернення валютних цінностей.

Однак, дана вимога залишилась з

боку боржника не виконаною, що і обумовило його звернутись до суду за захистом

його порушених прав.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК

України зобов'язання повинні виконуватись належним чином , відповідно до умов

договору.

На день розгляду справи боржник

позику не повернув.

Стаття 193 Цивільного кодексу

України говорить, що види майна, що вважаються валютними цінностями та порядок

вчинення правочинів з ними встановлюються законом.

Таким Законом є Декрет Кабінету

Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. Про систему валютного регулювання і

валютного контролю.

В зазначеному документі дається

поняття терміну валютні цінності, до яких відносяться і іноземна валюта -

іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що

перебувають у обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної

іноземної держави.

Під валютними операціями

розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні

цінності.

Названим Декретом передбачено, що

резиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на

території України та мають право здійснювати валютні операції.

Стаття 5 Декрету передбачає перелік

валютних операцій здійснення яких потребує індивідуальних та генеральних довіреностей.

Серед таких операцій не передбачено

необхідність ліцензії на здійснення операції щодо передачі валютних

цінностей ( в даному випадку доларів США) у позику.

Враховуючи викладене, суд приходить

до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И

В:

                     1.Позов задовольнити в

повному обсязі.

          2. Стягнути з Приватного підприємства

“Фірма “Емія”, 54034, м.Миколаїв, пр.Миру, 1-б, ( п/р НОМЕР_1 в МФ „Ва-банк”,

МФО 326063, код ЄДРПОУ 20919981) на користь Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, 54034, м.Миколаїв, АДРЕСА_1, (п/р НОМЕР_1 в МФ „Ва-банк”, МФО 326063,

свідоцтво про держреєстрацію №НОМЕР_2., ідентифікаційний код НОМЕР_3) 16000

доларів США, 160 доларів США сплаченого держмита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного

подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду

справи апеляційною інстанцією.

 Суддя                                                       

К.Л.Василяка