Рішення

від 08.01.2024 по справі 904/4222/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2024м. ДніпроСправа № 904/4222/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний Завод "Столичний", 04107, м.Київ, вул.Татарська, буд.21 літ.А, код ЄДРПОУ 40107642

до відповідача-1: фізичної особи-підприємця Таранової Людмили Михайлівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

відповідача-2: фізичної особи-підприємця Корнєєва Андрія Валерійовича, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2

про припинення порушень прав інтелектуальної власності

Представники сторін:

від позивача: Іщенко Володимир Георгійович, посвідчення №3168 від 19.11.2021 адвокат

від відповідача-1: Алексєєнко Артем Ігорович, адвокат

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарний Завод "Столичний" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.09.2023р.) до відповідача-1: фізичної особи-підприємця Таранової Людмили Михайлівни, відповідача-2: фізичної особи-підприємця Корнєєва Андрія Валерійовича, в якій просить суд:

- зобов`язати фізичну особу підприємця ТАРАНОВУ ЛЮДМИЛУ МИХАЙЛІВНУ (РНОКПП НОМЕР_1 ) припинити порушення прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та не використовувати торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та/або схожі із зареєстрованою торговельною маркою позначення для маркування товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарах шляхом припинення зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, припинення пропонування його для продажу, припинення продажу, припинення імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), припинення використання в діловій, фінансовій та будь-якій іншій документації, а також вилучення з цивільного обороту та знищення всіх поставлених нею товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарів, маркованих позначенням схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою зі свідоцтвом України № 298609 як такі, що були виготовлені та введені в цивільній оборот з порушенням прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод "Столичний" на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609;

- зобов`язати фізичну особу підприємця КОРНЄЄВА АНДРІЯ ВАЛЕРІЙОВИЧА (РНОКПП НОМЕР_2 ) припинити порушення прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» на торговельну марку за свідоцтвом України №298609 та не використовувати торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та/або схожі із зареєстрованою торговельною маркою позначення для маркування товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарах шляхом припинення зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, припинення пропонування його для продажу, припинення продажу, припинення імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), заборони використання в діловій, фінансовій та будь-якій іншій документації, а також вилучення з цивільного обороту та знищення всіх вироблених ним товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднені із ними товари, маркованих позначенням схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою зі свідоцтвом України № 298609, а також знищення всіх форм в яких відливались чушки бабіту Б-16, марковані позначенням схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою зі свідоцтвом України № 298609 як такі, що були виготовлені та введені в цивільній оборот з порушенням прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИЙ ЗАВОД "СТОЛИЧНИЙ" на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609;

- стягнути з Фізичної особи підприємця ТАРАНОВОЇ ЛЮДМИЛИ МИХАЙЛІВНИ (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» (код ЄДРПОУ 40107642) збитки, розмір яких дорівнює сумі доходу отриманого Фізичною особою підприємцем ТАРАНОВОЮ ЛЮДМИЛОЮ МИХАЙЛІВНОЮ 274 365,00грн. за договором поставки №ПР/НХ-2373/НЮ.

Також позивач просить суд судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав інтелектуальної власності в частині використання логотипу з літерою "С" (торгівельна марка за свідоцтвом України № 298609).

Ухвалою суду від 11.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

29.08.2023р. до суду від відповідача-1 надійшов відзив, в якому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що 10.05.2023 заступником начальника складу РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" Віктором Косухіним надана відповідь на адвокатський запит № 1322 представника позивача від 04.05.2023 в якій зазначалось, що від постачальника ФОП Таранова Л.М. (виробник ФОП Корнєєва Л.С.) згідно Договору надійшов бабіт Б-16 за рахунками №35 від 19.04.2023 в кількості 1000, 0кг. на суму 201 000 грн. 00 коп. та №39 від 27.04.2023 в кількості 365, 0 кг. на суму 73 365 грн. 00 коп. При проведені першого рівня вхідного контролю, було виявлено невідповідність продукції щодо маркування, а саме були виявлені чушки бабіту з логотипом із літерою «с», було додано фото та призупинено приймання продукції та надано телеграму про виклик представника постачальника. Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що відповідь на адвокатський запит та акт заміни (повернення) Бабіту Б-16 від 12.05.2023 був підписаний начальником заступника складу Віктором Косухіним, без надання будь-яких відомостей (статут/довіреність або інші документи), які підтверджують повноваження даної особи на підписання документів та надання офіційної відповіді від імені АТ «Українська залізниця», а також до позовної заяви позивачем не надано самого адвокатського запиту №1322.

06.09.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. В своїй відповіді позивач зазначає, що факт існування адвокатського запиту № 1322 підтверджується додатком № 2 - листом №НХГ-1/283 від 10.05.2023р. яким представника Позивача було повідомлено про суму поставок та про зовнішній вигляд поставленого ФОП Тарановою Л.М. товару за договором поставки №ПР/НХ-2373/НЮ. Позивач зазначає, що відзив ФОП Таранової Л.М. не містить жодного доказу, що спростовує факти та докази, що містяться в позовній заяві про те, що відповідачем-2 вироблено, а відповідачем-1 поставлено РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за договором поставки №ПР/НХ-2373/НЮ чушки бабіту із нанесеною торговельною маркою позивача.

21.09.2023р. до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про витребування у Акціонерного товариства "Українська залізниця" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Дніпровського головного матеріально-технічного складу (ЄДРПОУ 40075815) копію адвокатського запиту № 1322 від 04.05.2023, який був поданий адвокатом Курзіним Олександром Анатолійовичем. В судовому засіданні, 31.10.2023р., представник позивача надав копію вказаного вище адвокатського запиту, який був долучений до матеріалів справи.

21.09.2023р. до суду від відповідача-1 надійшли заперечення в яких зазначає, що позивач не спростовує і не надає відповідних доказів того, що Косухін Віктор не мав повноважень підписувати дані документи.

29.09.2023р. до суду від відповідача-1 надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 10.10.2023р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

31.10.2023р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (49038, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, 108). Клопотання обґрунтоване тим, що факт порушення відповідачами прав інтелектуальної власності ТОВ "Ливарний завод "Столичний" на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 може підтвердити Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця". 31.10.2023р. до суду від представника відповідача-1 надійшли пояснення на клопотання позивача, в яких заперечує проти задоволення клопотання позивача про залучення вказаної вище третьої особи. Клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не зазначено яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов`язки щодо однієї із сторін, а також з недотриманням вимог ст.80,81 ГПК України.

Ухвалою суду від 31.10.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2023р.

03.11.2023р. до суду від відповідача-1 надійшли пояснення в яких зазначає, що є неможливим довести факт походження фото, яке додано у відповідь на адвокатський запит. 01.05.2023 Служба організації та проведення закупівель Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» надіслала ФОП Таранова Л.М. лист №НХ-3/1963, в якому було зазначено:«... було виявлено невідповідність...., а саме на кожній долі чушки бабіту не нанесено товарний знак виробника. Нанесено лише на одній долі чушки, також було виявлено невідповідність товарному знаку виробника». В результаті було призупинено постачання продукції. Відповідач-1 звертає увагу на те, що з вказаного вище листа не вбачається згадки про маркування з літерою «с». 12.05.2023 ФОП Тарановою Л.М. було надано відповідь на лист начальнику служби організації та проведення закупівель Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» в якому повідомлялось: «... позначення літери «К» на долях чушок бабіту Б-16 означає виробника -ФОП Корнєєв А.В., як позначення першої літери прізвища».

26.12.2023р. до суду від відповідача-1 надійшли пояснення в яких просить суд звернути увагу на те, що АТ «Укрзалізниця» жодного разу не згадувалось про маркування чушок бабіту логотипом з літерою «С» або його використання відповідачем, позивачем не було подано до суду доказів того, що логотип з літерою «С» був зображений на кожній долі чушки бабіту, яка була поставлена в кількості 1365, 0 кг. (як зазначено в адвокатському запиті №НХГ-1/283 від 10.05.2023) на загальну суму 274 365, 00 грн.

В судове засідання 08.01.2024р. з`явились представники позивача та відповідача-1. Відповідач-2 в судове засідання не з`явився. про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Суд звертає увагу на те, що всі ухвали суду, які були направлені на адресу відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повертались до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

В судовому засіданні 08.01.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод «Столичний» є власником свідоцтва України №298609 на торговельну марку - марку .

Вказана реєстрація діє на території України з 05.07.2019р. Торговельна марка за свідоцтвом України №298609 зареєстрована для товарів 06 та 07 класів МКТП. Зокрема, до переліку товарів 06 класу МКТП входять наступні товари: олово; мідь, необроблена або напівоброблена; свинець, необроблений або напівоброблений; звичайні метали, необроблені або напівоброблені; сплави звичайних металів. В свою чергу, перелік товарів 7 класу МКТП містить наступні товари: антифрикційні підшипники для машин; підшипники (частини машин); підшипники для трансмісійних валів; підшипники кулькові; підшипники роликові; самозмащувальні підшипники.

ТОВ "Ливарний завод "Столичний" є провідним виробником припоїв для паяння, бабітів та сплавів на основі сурми, олова та свинцю. Позивач спеціалізується на виробництві та комплексних поставках високоякісних матеріалів, пропонуючи широкий асортимент припоїв, що включає прутки, чушки та дріт. ТОВ "Ливарний завод "Столичний" оснащене сучасним обладнанням, що відповідає європейським стандартам. Це дозволяє здійснювати виробництво припоїв з використанням передових технологій та забезпечувати високу якість нашої продукції. ТОВ "Ливарний завод "Столичний" є єдиним виробником припоїв із флюсом за європейською технологією на ринку України.

ТОВ «Ливарний завод «Столичний» є провідним виробником припоїв для паяння, бабітів та сплавів на основі сурми, олова та свинцю. Позивач спеціалізується на виробництві та комплексних поставках високоякісних матеріалів, пропонуючи широкий асортимент припоїв, що включає прутки, чушки та дріт. ТОВ «Ливарний завод «Столичний» оснащене сучасним обладнанням, що відповідає європейським стандартам. Це дозволяє здійснювати виробництво припоїв з використанням передових технологій та забезпечувати високу якість нашої продукції. ТОВ «Ливарний завод «Столичний» є єдиним виробником припоїв із флюсом за європейською технологією на ринку України.

В своїй позовній заяві позивач зазначає, що 06.03.2023р. згідно з відомостями сайту prozorro.gov.ua, розміщеними за адресою https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-02-02-000431-a?lot_id=855c069575cc40fe8a5c816c70179ed8#lots відповідачем-1 був укладений договір поставки №ПР/НХ-2373/НЮ від 03.03.2023р. між акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Служба організації та проведення закупівель" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Потапова Максима Анатолійовича та в особі заступника начальника структурного підрозділу "Служба організації та проведення закупівель" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Яблонського Павла Миколайовича, які діють на підставі положення про регіональну філію та довіреності від 07.12.2022 № 890 (надалі - покупець) та фізичною особою-підприємцем Тарановою Людмилою Михайлівною (надалі - постачальник).

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Найменування товару: бабіт Б-16. (п.1.2. договору)

Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації № 1 (додаток 1) до цього договору. (п.1.3. договору)

Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України. (п.1.5. договору)

Протягом квітня 2023 року відповідачем-1 здійснено поставки товару за вказаним вище договором на загальну суму 274365,00грн.

04.05.2022р. представником позивача був надісланий адвокатський запит № 1322 до директора РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", в якій просив надати інформацію про зовнішній вигляд продукції, а саме фотографічне зображення чушки бабіту із відлитою або вибитою маркою бабіту та товарним знаком/торговельною маркою із літерою "С", що була поставлена ФОП Корнєєвою Л.С. на виконання умов договору поставки №ПР/НХ-2373/НЮ від 03.03.2023р.

У відповідь на адвокатський запит заступником начальника складу Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Дніпровського головного матеріально-технічного складу 10.05.2023р. (на бланку Дніпровського головного матеріально-технічного складу Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця») була надана відповідь № НХГ-1/283, відповідно до якої було повідомлено про надходження від постачальника ФОП Таранової Л.М. (виробник ФОП Корнєєва Л.С.) бабіт Б-16 за рахунками № 35 від 19.04.203 в кількості 1000,0кг. на суму 201000,00грн., № 39 від 27.04.2023 в кількості 365,0кг. на суму 73365,00грн. При проведенні першого рівня вхідного контролю, було виявлено невідповідність продукції щодо маркування, а саме були виявленні сушки бабіту з логотипом із літерою С, про що було додано фото. Приймання продукції призупинено, надано телеграму про виклик представника постачальника. (а.с.27, том 1)

Як вбачається з доданого РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» ДГМТС до відповіді на адвокатський запит фото, на кожній чушці бабіту Б-16 є позначення з літерою "С" (а.с.28, том 1)

11.05.2023р. від представника позивача - адвоката Курзіна О.А. надійшла заява до судового експерта Андрєєвої Альони Вікторівни про проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності та надання висновку експерта.

Судовий експерт Андрєєва Альона Вікторівна має вищу юридичну, економічну та спеціальну освіту в галузі інтелектуальної власності, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», кваліфікацію судового експерта, з правом проведення судових експертиз, в тому числі за спеціальністю 13.6 «Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями», (Свідоцтво Міністерства юстиції України № № 1910 від 15.12.2017 року, продовжене 10.12.2020 року та діє до 10.12.2023 року, що видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України) та стаж експертної роботи з досліджень об`єктів інтелектуальної власності 18 років, з 2005 року.

З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2023р. між ФОП Андрєєвою А.В. (експерт) та ТОВ "Ливарний завод "Столичний" (замовник) був укладений договір № 04-05/23. (а.с.29-33, том 1)

З висновків експерта № 01-05/23 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 01.06.2023р. свідчить, що позначення нанесене як маркування на товар "чушка бабіту" поставленого згідно Договору поставки ПР/НХ-2373/НЮ від 03.03.2023 від постачальника ФОП Таранова Л.М. зображення якого міститься на фото, що надане у відповіді від 10.05.2023 р. за підписом заступника начальника складу В.Косухіна Дніпровського головного матеріально-технічного складу АТ «Українська залізниця» Придніпровської регіональної філії на адвокатський запит № 1322 від 04.05.2023 адвоката Курзіна О.А. є схожим настільки, що його можна сплутати із раніше зареєстрованою на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» вул. Татарська, 21, Літера А, м. Київ, 04107 (UA) торговельною маркою за свідоцтвом України № 298609». (а.с.132, том 1)

23.06.2023 року представником Позивача надісланий адвокатський запит №1357 до Регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» із вимогою надати інформацію про обставини, за яких на чушках бабіту, поставленого за договором поставки №ПР/НХ-2373/НЮ, розміщено товарний знак/торговельну марку.

У відповідь на вказаний вище запит Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" надала представнику позивача листи-пояснення від відповідачів-1, 2. Жодних заперечень щодо належності їм товару, поставленого за договором поставки №ПР/НХ-2373/НЮ та маркованого торговельною маркою позивача від відповідачів-1 та 2 не надходило.

Суд звертає увагу на те, що ФОП Корнєєв А.В. (який є безпосереднім виробником чушок бабіту Б-16) в своєму листі вх. 150/01-07 від 03.05.2023 наданому на запит ФОП Таранова Л.М. від 26.04.2023 № 152/01-07 повідомив, що для оперативного виконання замовлень - виробництва та постачання товару у ФОП Корнєєва А.В. відливка бабіту Б-16 проводиться у всі наявні та можливі на виробництві форми, тому можливе різне маркування та його відсутність. Враховуючи вище викладене, бабіт Б-16, який було відвантажено ФОП Тарановій Л.М., з виробництва ФОП Корнєєва А.В., виготовлено відповідно ТУ У 24.4-2990000995-001:2023, якість підтверджується сертифікатом, незважаючи на різне маркування або його відсутність.

Інших фактів про те, що відповідач-2 не виробляв, а відповідач-1 не поставляв чушки бабіту із нанесеною торговельною маркою позивача вказане вище листування не містить.

08.05.2023р. начальником відділу матеріально-технічного постачання та договірної ціни, інженером-технологом, ЦПРС ПЛ, філія "НДКТІ" та представником ФОП Таранової Л.М. був складений та підписаний акт огляду продукції "Бабіт Б-16" партія 1, за результатами якого було виявлено, що на чушках бабіту Б-16 відсутній номер плавки, що не відповідає маркуванню бабіту Б-16 відповідно п.5.1. ТУ У 24.4-2990000995-001:2023 "Бабіти олов`яні та свинцеві. Технічні умови" виробника продукції та п.3.1 ДСТУ ISO 4383:2015 "Бабіти олов`яні та свинцеві. Технічні умови.", згідно якого проводиться вхідний контроль в СП "Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол". В супровідній документації, що підтверджує якість продукції, а саме в сертифікаті якості № 01/01 від 30.01.2023р., не вказано номер плавки бабіту Б-16. (а.с176, том 1)

08.05.2023р. начальником відділу матеріально-технічного постачання та договірної ціни, інженером-технологом, ЦПРС ПЛ, філія " НДКТІ" та представником ФОП Таранової Л.М. був складений та підписаний акт про усунення недоліків продукції "Бабіт Б-16" (а.с.177, том 1)

12.05.2023р. заступником начальника складу, ст.інспектором з контролю якості продукції, товарознавцем та представником постачальника був складений та підписаний акт-заміни (повернення), відповідно до якого було замінено бабіт Б-16 в кількості 1225,5кг (партія № 7, плавка 2 та партія № 8 плавка № 1, сертифікати якості № 15/02 від 15.02.2023 (2 шт.) та № 18/02 від 18.02.2023). (а.с.178, том 1)

Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що до відповіді на вказаний вище адвокатський запит було додане одне фото на якому зображено чушки бабіту Б-16, з маркуванням з логотипом з літерою «с», проте немає жодного підтвердження тому, що на фото саме ті чушки бабіту Б-16, які були поставлені за спірним Договором, оскільки на фото зображено лише декілька чушок бабіту Б-16, тоді як у відповіді на адвокатський запит мова йде про кількість у розмірі 1,365 т. Також не вбачається, що бабіт Б-16, який був поставлений та прийнятий АТ "Українська залізниця" згідно договору містив маркування з логотипом з літерою "с", окрім одного фото на якому зображена одна чушка бабіту Б-16. Відповідь на адвокатський запит та акт заміни (повернення) Бабіту Б-16 від 12.05.2023 був підписаний начальником заступника складу Віктором Косухіним, без надання будь-яких відомостей (статут/довіреність або інші документи), які підтверджують повноваження даної особи на підписання документів та надання офіційної відповіді від імені АТ «Українська залізниця»

Суд не погоджується з вказаними вище запереченнями відповідача-1, оскільки вони спростовуються вказаними вище обставинами та матеріалами справи.

Відповідно до положень ч.3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором. (ст.431 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст.432 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: 1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; 2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; 3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів за рахунок особи, яка вчинила порушення; 4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь за рахунок особи, яка вчинила порушення; 4-1) застосування разової грошової виплати замість застосування способів захисту права інтелектуальної власності, встановлених пунктами 3 та/або 4 цієї частини. Застосування разової грошової виплати здійснюється за заявою відповідача, за умови що право інтелектуальної власності порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості та що застосування способів захисту, встановлених пунктами 3 і 4 цієї частини, є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві. Розмір разової грошової виплати визначається судом як розмір винагороди, яка була б сплачена за надання позивачем дозволу на використання права інтелектуальної власності, щодо якого виник спір, і обґрунтовано задовольняє позивача; 5) застосування компенсації замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності. Розмір компенсації визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; 6) опублікування за заявою позивача в засобах масової інформації або доведення до загального відома іншим визначеним судом шляхом відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення за рахунок особи, яка вчинила правопорушення.

Згідно статті 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

В силу положень п. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» «Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою»

Згідно п.4 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки».

Статтею 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено:

1. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

Розмір відшкодування збитків визначається судом з урахуванням упущеної вигоди або доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним прав власника свідоцтва.

Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаної торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1 в розмірі 4 742,00грн., на відповідача-2 в розмірі 4 742,00грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ТАРАНОВУ ЛЮДМИЛУ МИХАЙЛІВНУ ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) припинити порушення прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та не використовувати торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та/або схожі із зареєстрованою торговельною маркою позначення для маркування товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарах шляхом припинення зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, припинення пропонування його для продажу, припинення продажу, припинення імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), припинення використання в діловій, фінансовій та будь-якій іншій документації, а також вилучення з цивільного обороту та знищення всіх поставлених нею товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарів, маркованих позначенням схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою зі свідоцтвом України № 298609 як такі, що були виготовлені та введені в цивільній оборот з порушенням прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод "Столичний" на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця КОРНЄЄВА АНДРІЯ ВАЛЕРІЙОВИЧА ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) припинити порушення прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» на торговельну марку за свідоцтвом України №298609 та не використовувати торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та/або схожі із зареєстрованою торговельною маркою позначення для маркування товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарах шляхом припинення зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, припинення пропонування його для продажу, припинення продажу, припинення імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), заборони використання в діловій, фінансовій та будь-якій іншій документації, а також вилучення з цивільного обороту та знищення всіх вироблених ним товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднені із ними товари, маркованих позначенням схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою зі свідоцтвом України № 298609, а також знищення всіх форм в яких відливались чушки бабіту Б-16, марковані позначенням схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою зі свідоцтвом України № 298609 як такі, що були виготовлені та введені в цивільній оборот з порушенням прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИЙ ЗАВОД "СТОЛИЧНИЙ" на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ТАРАНОВОЇ ЛЮДМИЛИ МИХАЙЛІВНИ ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» (04107, м.Київ, вул.Татарська, буд.21 літ.А, код ЄДРПОУ 40107642) збитки за договором поставки №ПР/НХ-2373/НЮ від 03.03.2023р. в розмірі 274 365,00грн. та судовий збір в розмірі 4 742,00грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Корнєєва Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД «СТОЛИЧНИЙ» (04107, м.Київ, вул.Татарська, буд.21 літ.А, код ЄДРПОУ 40107642) судовий збір в розмірі 4 742,00грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.01.2024р.

Суддя С.П. Панна