Рішення

від 11.01.2024 по справі 287/1157/22

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1157/22

2/287/54/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Мариніна Марина Олександрівна до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Ємільчинської селищної ради про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Мариніна Марина Олександрівна до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Ємільчинської селищної ради про позбавлення батьківських прав. У поданій позовній заяві позивачка просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є матір`ю, а відповідач ОСОБА_3 відповідно є батьком малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, батько дітей починаючи з грудня 2014 року, після припинення спільного проживання та в подальшому розлучення, не цікавиться життям дітей, не бере участі у їх вихованні та утриманні, не спілкується з ними, не проявляє жодного інтересу до їх навчання і життя. Діти зареєстровані та проживають разом з позивачкою ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_1 самостійно виконує всі батьківські обов`язки щодо виховання сина та доньки, забезпечує їх матеріально, забирає зі школи, відвідує батьківські збори, робить все необхідне для забезпечення нормального рівня навчання та розвитку дітей. Відповідач умисно злісно ухиляється від сплати аліментів на дітей, заборгованість за якими станом на 2022 рік складає понад 82799 грн. 44 коп., не піклується про дітей, не проявляє зацікавленості в їхній подальшій долі, не цікавиться їхніми успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не створює умов для отримання ними освіти. Така поведінка відповідача, на переконання позивачки, свідчить про умисне, свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками та відсутність інтересу до дітей.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява про виклик та допит у якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Мариніна Марина Олександрівна до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Ємільчинської селищної ради про позбавлення батьківських прав - ОСОБА_8 .

Ухвалою судді Кононихіної Н.Ю. від 28.09.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.03.2023 року №246/0/15-23 суддю Кононихіну Н.Ю. звільнено з посади судді та цивільну справу №287/1157/22 передано для розгляду судді Винару Л.В.

22.06.2023 року на запит суду надійшла інформація з Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача по справі ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 26.06.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

13.07.2023 року на адресу суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Мариніної М.О., засобами електронного зв`язку, надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів. У вказаному клопотанні адвокат Мариніна М.О. просить суд приєднати до матеріалів справи №287/1157/22 у якості доказів розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 11.07.2023 року №20019/236/23 Коростишівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області на суму 118345 грн. 44 коп.

Також, 13.07.2023 року на адресу суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Мариніної М.О., засобами електронного зв`язку, надійшло клопотання про витребування доказів. У вказаному клопотанні адвокат Мариніна М.О. просить суд витребувати від Служби у справах дітей Ємільчинської селищної ради письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3

02.10.2023 року на адресу суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Мариніної М.О., засобами електронного зв`язку, надійшла заява з проханням на обґрунтування клопотання про витребування доказів долучити до матеріалів справи копію заяви ОСОБА_1 від 31.08.2023 року до Служби у справах дітей Ємільчинської селищної ради та копію поштового чеку від 31.08.2023 року.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 03.10.2023 року клопотання представника позивачки ОСОБА_1 про витребування доказів та про приєднання додаткових доказів задоволено. Витребувано у Служби у справах дітей Ємільчинської селищної ради Житомирської області висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до дітей ОСОБА_4 , 2013 року народження та ОСОБА_5 , 2014 року народження. Долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом №277/319/15-ц від 27.05.2015 року.

01.11.2023 року на виконання ухвали суду від 03.10.2023 року від начальника Служби у справах дітей Ємільчинської селищної ради Житомирської області Гресько В., засобами електронного зв`язку, надійшов висновок Органу опіки та піклування Ємільчинської селищної ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », затверджений рішенням виконавчого комітету Ємільчинської селищної ради №162 від 01.11.2023 року.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 13.12.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Мариніна Марина Олександрівна до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Ємільчинської селищної ради про позбавлення батьківських прав та справу призначено до судового розгляду по суті. Викликано в судове засідання сторони по справі, третю особу та малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Мариніної М.О. про виклик свідків залишено без розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні подану позовну заяву підтримала в повному обсязі з підстав наведених у ній та просить її задоволити.

Представник позивачки адвокат Мариніна М.О. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просить їх задоволити, оскільки на її переконання відповідач ОСОБА_3 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться життям дітей, не надає їм належного матеріального забезпечення. При цьому, вказала, що нею було подано заяву до правоохоронних органів з приводу ухилення ОСОБА_3 від сплати аліментів на утримання дітей, проте будь-якого руху по вказаній справі немає.

Малолітній ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що він навчається у 5 класі, має гарні оцінки. Атмосфера вдома дружня. Рідного батька він пам`ятає, проте коли останній раз його бачив сказати не може.

Малолітня ОСОБА_5 у судовому засіданні вказала, що вона проживає разом з мамою, ОСОБА_9 та трьома братами в одному будинку. Атмосфера вдома гарна, ніхто її не ображає та не свариться на неї. Рідного батька вона не пам`ятає.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі. Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_3 не надходило.

Слід зазначити, що ухвала про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та повістка про виклик до суду направлялась відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання (відповідно до довідки Олевської міської ради Житомирської області від 15.06.2023 року №1463).

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

П. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про судове засідання, про причини своєї неявки не повідомив, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Від начальника Служби у справах дітей Ємільчинської селищної ради Житомирської області Гресько В. надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутності представника Служби.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 29.03.2016 року по справі №277/137/16-ц шлюб між сторонами розірвано (а.с. 19-20).

Від спільного проживання у шлюбі сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 12, 13).

Відповідно до довідки, виданої старостою Підлубівського старостинського округу Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області Лашевича С. від 13.06.2022 року №632 позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею проживають та на її утриманні знаходяться: син - ОСОБА_4 , 2013 року народження та дочка - ОСОБА_5 , 2014 року народження (а.с. 18).

Відповідно до розрахунку заборгованості за аліментами, обчислених державним виконавцем Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області, станом на 01.07.2023 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 118345 грн. 44 коп. (а.с. 81-82).

Згідно висновку Органу опіки та піклування Ємільчинської селищної ради Житомирської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », затвердженого рішенням виконавчого комітету Ємільчинської селищної ради Житомирської області від 01.11.2023 року №162, керуючись ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону дитинства», п. 2, 3 ст. 150, ст. 164, ст. 180 Сімейного Кодексу України, п.п. 2-1 п. б ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , 2013 року народження та ОСОБА_5 , 2014 року народження (а.с. 159-162).

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Згідно з ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини (ч. 1 ст. 164 СК України).

Згідно зі ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У пункті 16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року в справі №755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі №953/17837/19.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі №643/7876/18 зазначено, що «позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків».

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Суд дійшов висновку, що позивачкою не надано належних доказів, які б достовірно та беззаперечно підтверджували свідоме, умисне чи злісне нехтування ОСОБА_3 своїми обов`язками щодо участі в утриманні та вихованні його дітей і умисне ухилення від їх виконання.

Твердження про наявність заборгованості по аліментним зобов`язанням саме по собі не є підставою для позбавлення батька батьківських прав та у повній мірі не може свідчити про ухилення батька від виконання своїх обов`язків, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання (постанова Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа №199/5032/16-ц).

Також, не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав і доводи ОСОБА_1 , що батько дітей жодним чином не цікавиться життям й справами сина та доньки, в тому числі шкільним, їх здоров`ям, оскільки така неактивна участь батька в житті малолітніх дітей спричинена насамперед проживанням дітей з матір`ю у новій сім`ї, в іншій місцевості (за відсутності доказів повідомлення про це батька), де діти проходять навчання, що створило ОСОБА_3 перешкоди відвідувати з дітьми сімейного лікаря, школу, тощо.

Позивачкою не доведено обставин свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, навмисного нехтування ними, необхідність застосування крайнього заходу втручання в права дітей на зростання в сім`ї, та підтримання зв`язків з батьком, неможливість застосування альтернативних, менш суворих заходів, відповідність такого заходу якнайкращим інтересам дітей та його виправданість.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Дійсно, Органом опіки та піклування Ємільчинської селищної ради Житомирської області зроблено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_4 , 2013 року народження та ОСОБА_5 , 2014 року народження.

Проте, такий висновок є однобічним, ґрунтується лише на доводах однієї сторони - позивачки, матері дітей, наданих нею документів та заслуховуванні її думки. При цьому, викладені в ньому факти нічим не підтверджені, базуються лише на тому, що діти проживають з матір`ю, яка водить їх до школи та до сімейного лікаря. В свою чергу, відповідач з цього приводу не був заслуханий, не вбачається, які міри приймалися для з`ясування доводів батька дітей. Також, вказаний висновок має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду, який оцінює всі надані докази в сукупності.

Слід також зазначити, що у вказаному висновку вказано про те, що працівники Служби у справах дітей Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області нібито обстежували умови проживання відповідача ОСОБА_3 за місцем його фактичного проживання, проте до висновку не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного.

При цьому, представник Органу опіки та піклування в судові засідання жодного разу не з`явився, а відтак суд позбавлений можливості почути обґрунтовану позицію спеціаліста, який склав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

Крім того, із вказаного висновку не є зрозумілим, яким чином позбавлення батьківських прав відповідача сприятиме захисту прав та інтересів дітей.

Постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справа № 742/710/19 містить певні положення щодо з`ясування правової природи висновку органу опіки та піклування про розв`язання спору. Відповідно до позиції суду висновок органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру. Даний документ не є нормативно-правовим актом, а тому і не може безпосередньо впливати на права та обов`язки інших суб`єктів

Враховуючи наведене, а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, з метою недопущення розриву сімейних зв`язків, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей, суд дійшов висновку про доцільність ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Проте, суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_3 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 і покласти на Орган опіки та піклування обов`язок контролю стосовно виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків стосовно дітей.

Керуючись ст. ст. 7, 19, 141, 142, 150, 157, 159 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 12, 13, 81, 83, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Мариніна Марина Олександрівна до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Ємільчинської селищної ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покласти на Службу у справах дітей Ємільчинської селищної ради обов`язок контролю стосовно виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків у відношенні до сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 10.06.2021 року органом №1818, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: Адвокат Мариніна Марина Олександрівна, місце знаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа:

Служба у справах дітей Ємільчинської селищної ради, код ЄДРПОУ 43391128, місце знаходження: 11201, смт. Ємільчине, вул. Соборна, буд. 18А, Звягельського району, Житомирської області.

Повний текст рішення складено і оголошено 12.01.2024 року.

Суддя: Л.В.Винар