Рішення

від 12.01.2024 по справі 400/648/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 р. справа № 400/648/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаСофіївської сільської ради, вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Баштанський район, Миколаївська область, 55632,

провизнання протиправним та скасування п. 20 рішення від 07.12.2021 року № 446; зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Софіївської сільської ради (далі відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати пункт 20 рішення XII сесії восьмого скликання Софіївської сільської ради від 07.12.21 р. № 446 «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам»;

2) зобов`язати Софіївську сільську раду прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої на території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, за межами населених пунктів, за його клопотанням від 27.09.21 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з метою отримання земельної ділянки у власність звернувся до відповідача з відповідною заявою та надав усі необхідні документи, однак спірним рішенням відповідачем було відмовлено у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав не передбачених Земельним кодексом України.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 31.10.22 р. справу прийнято до свого провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та відмовлено у задоволенні клопотання Софіївської сільської ради про виклик свідка.

Від відповідача до суду відзив не надходив.

Ухвала про відкриття провадження у справі та позов з додатками надсилались на адресу відповідача та отримані ним 10.02.22 р.

Згідно ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

27.09.21 р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в межах земельної ділянки, розташованої на території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області.

До клопотання додав графічні матеріали, копії паспорта і картки РНОКПП.

07.12.21 р. Софіївська сільська рада прийняла рішення № 446, у п. 20 якого зазначила про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачу, оскільки передача земельної ділянки, визначеної на графічних матеріалах суперечить вимогам п. п. 17, 21 Перехідних положень Земельного Кодексу України та ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» так як зазначена земельна ділянка віднесена до складу земель колективної власності, що підлягають паюванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Крім того, виходячи з аналізу статті 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття в подальшому суб`єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення сільської ради.

Відповідач відмовив позивачу посилаючись на до п. п.1 7, 21 Перехідних положень Земельного Кодексу України, якими передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

В цих пунктах Перехідних положень ЗК України зазначено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, що є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки.

Ці положення не містять заборони надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки ці землі вже не є комунальною власністю.

Крім того, відповідач, всупереч ст. 77 КАС України не довів суду, що обрана позивачем земельна ділянка відноситься до складу земель колективної власності, оскільки в силу п. 21 Перехідних положень ЗК України, які внесені до ЗК України Законом України № 2498 від 10.07.19 р., який набрав чинності 01.01.19 р., всі землі колективної власності стали землями комунальної власності. Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у наданні дозволу про розробку проекту землеустрою, діяв з порушенням матеріально-правових засад діяльності суб`єктів владних повноважень, закріплених у ч. 2 ст. 2 КАС України, з огляду на що п. 20 спірного рішення підлягає визнанню протиправними, а право позивача на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою - судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

В свою чергу, згідно пп. 5 п. 27 розділу X ЗК України, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

При цьому, Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 р., термін дії якого неодноразово продовжувався і воєнний стан діє на теперішній час.

Наразі, через дію мораторію на надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, у міської ради відсутня можливість надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Отже, суд з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне зобов`язати прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої на території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, за межами населених пунктів, за його клопотанням від 27.09.21 р. після закінчення дії обмежень, які передбачені пп. 5 п. 27 розділу X ЗК України, під час дії воєнного стану.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, позов належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 992,40 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 242-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Софіївської сільської ради (вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Баштанський район, Миколаївська область, 55632, ЄДРПОУ 04376788), задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 20 рішення XII сесії восьмого скликання Софіївської сільської ради (вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Баштанський район, Миколаївська область, 55632, ЄДРПОУ 04376788) від 07.12.21 р. № 446 «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам».

3. Зобов`язати Софіївську сільську раду (вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Баштанський район, Миколаївська область, 55632, ЄДРПОУ 04376788) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої на території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, за межами населених пунктів, за його клопотанням від 27.09.2021 р. в місячний строк після закінчення дії обмежень, які передбачені пп. 5 п. 27 розділу X Земельного кодексу України.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Софіївської сільської ради (вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Баштанський район, Миколаївська область, 55632, ЄДРПОУ 04376788) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз