Ухвала

від 26.12.2024 по справі 400/648/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа №400/648/22

адміністративне провадження № К/990/48382/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бевзенка В. М., суддів: Чиркіна С. М., Берназюка Я. О. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 400/648/22 за позовом ОСОБА_1 до Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність,-

УСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (далі - Софіївська сільрада), в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати пункт 20 рішення XII сесії восьмого скликання Софіївської сільради від 07 грудня 2021 року №446 «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам»;

2) зобов`язати Софіївську сільську раду прийняти рішення на підставі його клопотання від 27 вересня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої на території Баратівського старостинського округу Софіївської сільради Баштанського району Миколаївської області, за межами населених пунктів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 20 рішення XII сесії восьмого скликання Софіївської сільради від 07 грудня 2021 року № 446 «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам». Зобов`язано Софіївську сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої на території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, за межами населених пунктів, за його клопотанням від 27 вересня 2021 року в місячний строк, після закінчення дії обмежень, які передбачені підпунктом 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 400/648/22 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом оскарження у цій справі є рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.

Обґрунтування критеріїв того, що справа має виняткове значення для її учасника, який подає касаційну скаргу, може бути наступним чином.

Згідно із загальним правилом, справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених КАС України підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв`язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.

Верховний Суд може визначити наявність підстав для перегляду справи, що має виняткове значення для учасника, тобто з`ясувати питання, чи є ця справа винятковою відповідно до КАСУ. Підставами для розгляду справи, що має для учасника виняткове значення, може бути виявлене після її апеляційного розгляду неоднакове застосування судом (судами) апеляційної інстанції одного й того ж положення закону, а також визнання міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, судового рішення таким, що порушує міжнародні зобов`язання України.

Разом з цим Суд зазначає, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником, має особливе значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.

Суд наголошує, що скаржник зобов`язаний довести особливу важливість чи специфічність значення цієї справи для цього.

Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" - "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Таким чином, подана касаційна скарга не містить належним чином обґрунтованих випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Водночас наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин та досліджених ним доказів, а тому посилання в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судового рішення - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржується у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись приписами статей 12, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 400/648/22 за позовом ОСОБА_1 до Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Копію цієї ухвали надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач: В.М. Бевзенко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін