Ухвала

від 12.01.2024 по справі 175/628/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/628/23

Провадження № 2/175/133/23

УХВАЛА

Іменем України

"12" січня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Гула А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, управління-служба у справах дітей Центральної районної у м.Дніпро ради про відібрання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, управління-служба у справах дітей Центральної районної у м.Дніпро ради про відібрання дитини.

Ухвалою судді від 20.02.2023 року справу залишено було без руху.

Ухвалою судді від 02.03.2023 року після усунення недоліків, справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.04.2023 року.

Так, 24 жовтня 2023 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, повідомлялися через засоби мобільного додатку «Viber», про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber». Заяв до суду не надходило. Розгляд справи відкладено на 23 листопада 2023 року.

Так, 23 листопада 2023 року в судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, повідомлялися через засоби мобільного додатку «Viber», про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber». Заяв до суду не надходило. Розгляд справи відкладено на 12 січня 2024 року.

12 січня 2024 року позивачка в судове засідання не з`явилася, повідомлялася через засоби поштового зв`язку, про що свідчить конверт з рекомендованим повідомленням та через засоби мобільного додатку «Viber», про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber». Заяв не надала.

Представник відповідача в судове засідання надав заяву про розгляд справи без їх участі, просив позовну заяву залишити без розгляду, в зв?язку з повторною неявкою позивачки.

Інші учасникисправи повідомленіналежним чиномв судовезасідання нез`явилися,надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Отже, вбачається, що належним чином повідомлений позивач неодноразово не з`являлася у судове засідання.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

Отже, враховуючи те, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, позивач належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, двічі поспіль не з`явився у судове засідання.

При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд вважає позов таким, що підлягає залишенню без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 261, 353, 442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, управління-служба у справах дітей Центральної районної у м.Дніпро ради про відібрання дитини залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу можна оскаржити до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. М. Білоусова