Ухвала

від 21.03.2024 по справі 175/628/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/628/23

Провадження № 2-др/175/2/24

УХВАЛА

Іменем України

"21" березня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гула А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву відповідача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, управління-служба у справах дітей Центральної районної у м.Дніпро ради про відібрання дитини,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебувала позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, управління-служба у справах дітей Центральної районної у м.Дніпро ради про відібрання дитини.

Ухвалою суду від 12 січня 2024 року позовну заяву у вишевказаній справі було залишено без розгляду через неодноразову неявку позивач у судові засідання.

В заяві відповідач просить стягнути з позивача судові витрати на професійно правничу допомогу в розмірі 15 000 грн., оскільки вважає дії позивача необгрунтованими.

Відповідач повідомений належним чином, в судове засідання не з`явився, заяв не надавав.

Представник відповідача адвокат Шипіленко Р.О. надав заяву про розгляд заяви за його відсутності, зазначивши, що заяву повністю підтримує.

Позивач повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася, заяв до суду не надавала.

Інші учасники повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, заяви не надавали.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву, надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов?язані 3 витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (частина друга статті 141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але справа провадженням закінчується у зв?язку із закриттям такого чи залишенням справи без розгляду (стаття 142 ЦПІК України).

Так ч.5 ст. 142 ЦПК України наголошує, що у разі закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, наслідок необгрунтованих дій позивача.

За змістом ч.9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи ї представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, в порядку визначеному ч.5 ст. 142 ЦПК України можуть бути компенсовані витрати, пов?язані з розглядом справи виключно, якщо відповідач доведе факт того, що вони настали внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб?єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124 Конституції України є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обгрунтованості позову.

Позивач, скориставшись своїм правом захисту інтересів звернувся до суду з відповідним позовом, у зв?язку з чим було проведено підготовче судове засідання і до розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦІК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов?язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов?язком доказування необхідно довести, а суду встановити, які саме необгрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред?явив необгрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Відповідно до частини першої ст. 81 ЦІК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Разом з тим, стороною відповідача в заяві щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не зазначено та не доведено, які саме необгрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені. 3 системного тлумачення положень ч.ч. 5, 6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦК України виходить, що необгрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов?язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №521/3011/18.

Таким чином, закриття провадження в справі або залишення позову без розгляду не підтверджує відсутність спору позивача з відповідачем, відсутність предмета спору чи зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не є безумовною підставою компенсації здійснених відповідачем витрат, пов?язаних з розглядом справи. Судом встановлено, що стороною відповідача не наведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які дали змогу зробити висновок про необгрунтованість дій позивача по справі, що зумовили понесення відповідачем заявлених до стягнення витрат, що в свою чергу виключає можливість для задоволення заяви про їх компенсацію із застосуванням ч.5 ст. 142 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що представником відповідача не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено вимогами ч. 9 ст. 141 ЦПК України, що виключає собою підстави для задоволення вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов?язаних з розглядом справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява відповідача про компенсацію судових витрат на підставі ч.5 ст. 142 ЦПК України не підлягає задоволенню та відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі згідно ст. 270 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ч.ч.3,8 ст. 141, ст.ст. 142, 259, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат на правничу допомогу в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. М. Білоусова