Ухвала

від 15.01.2024 по справі 642/4335/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 642/4335/21 Головуючий суддя І інстанції Бородіна О. В.

Провадження № 22-ц/818/262/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Яцини В.Б.,

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

у порядкувирішення питанняпро відкриттяапеляційного провадженняпо справіза апеляційноюскаргою Державної казначейської служби України на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 10жовтня 2023року,у справі№ 642/4335/21за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Сумської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Повний текст рішення складено 12.10.2023 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням 30 жовтня 2023 року Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без руху та надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для виконання вимог ухвали.

Зазначена копія ухвали надсилалась на адресу Державної казначейської служби України.

Згідно зворотнього повідомлення Харківська міська рада отримала копію ухвали про залишення апеляційного скарги без руху 20 листопада 2023 року (а.с. 117).

Станом на 15 січня 2024 року зазначені недоліки апелянтом не усунуто.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989р. у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на доступ до суду та ухваленого за аналогічних обставин справи в контексті дотримання права на доступ до суду рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95), - сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету сплати судового збору. Аналогічне за змістом роз`яснення судам викладено у п. 1 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах.

У цьому контексті у п. п. 55, 64-67 зазначеного рішення Страсбурзького суду «Креуз проти Польщі» вказано, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

У даному випадку вимога суду апеляційної інстанції сплатити судовий збір або надати належні докази про звільнення від його сплати ґрунтується на законі, відповідає легітимній меті, та з огляду на наявність у заявника оригіналів запитаних судом документів, за відсутності у заявах апелянта доводів та вимог щодо його неплатоспроможності, - вимоги суду апеляційної інстанції не становлять для апелянта надмірний процесуальний тягар, який перешкоджає йому доступу до суду апеляційної інстанції. Наразі апелянт вибрав шлях процесуальної суперечки, що є очевидним затягуванням розгляду питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі та порушує принцип правової визначеності стосовно оскаржуваного рішення, що є зловживанням процесуальним правом і тому відповідно до ст. 44 ЦПК України така процесуальна поведінка є неприпустимою.

На підставі викладеного, слід вважати неподаною і повернути апеляційну скаргу Державної казначейської служби України роз`яснивши, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо будуть усунуті обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ч. 3 ст. 185, ст. 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України,по цивільнійсправі № 642/4335/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Сумської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду вважати неподаною і повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, і протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.Б.Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

Ю.М. Мальований.