Ухвала

від 10.01.2024 по справі 202/20621/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/20621/23

Провадження № 1-кс/202/450/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

10 січня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пнів, Івано-Франківської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, керівника громадської організації «Довіра-України» ЄДРПОУ: 44894658, одруженого, утриманців не маючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000217 від 15.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

10.01.2024 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 10.01.2024 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 149 КК України: вербування, переміщення людини, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб з метою експлуатації, з використанням примусу та обману.

09.01.2024 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.01.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Причетність до злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повністю підтверджується зібраними у проваджені доказами у їх сукупності.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.ч.1, 3, 5 ст.177 КПК України, саме спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як останній вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді 12-ти років позбавлення волі, на теперішній час встановлений той факт що підозрюваний тривалий час не має легального доходу для існування, офіційно ніде не працевлаштований не має тісних соціальних зав`язків;

- незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а також, має можливість встановити повні анкетні дані потерпілих, свідків, понятих, які були присутні під час проведення слідчих дій за даним кримінальним провадженням. У разі встановлення цих осіб, останній може намагатись впливати на потерпілих, свідків, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується враховуючи те, оскільки підозрюваний займається незаконною діяльністю тривалий час, не має офіційного джерела для існування.

Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_5 , таких як: особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих, свідка, експерта та є ризик, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні наголошував на недоведеності ризиків та просив застосувати нічний домашній арешт або мінімальну заставу.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000217 від 15.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 149 КК України: вербування, переміщення людини, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб з метою експлуатації, з використанням примусу та обману.

09.01.2024 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.01.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Причетність до злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повністю підтверджується зібраними у проваджені доказами у їх сукупності

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При заявлені клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, ураховано та не порушено вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод,ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Клопотання прозастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питанняпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,слідчий суддявраховує тяжкістькримінального правопорушення,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_5 суспільну небезпекуінкримінованого ОСОБА_5 кримінально протиправного діяння.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчим суддею враховано, що підозрюваний має середню спеціальну освіту, є керівником ГО "Довіра-України", одружений, має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання слідчого судді, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 605600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним ОСОБА_5 , відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.03.2024 року.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 605600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 08.03.2024 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 08.03.2024 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1