Рішення

від 15.01.2024 по справі 627/855/23

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/855/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору : Валківський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

у с т а н о в и в :

У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору : Валківський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , в якому просить :

припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , 2008 року народження , які стягуються на підставі судового наказу Краснокутського районного суду Харківської області від 28.01.2022, починаючи з 04.09.2023 ;

судовий наказ , виданий Краснокутським районним судом Харківської області від 28.01.2022, у справі № 627/41/22 , в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 визнати таким , що не підлягає виконанню ;

змінити розмір аліментів , які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , на підставі судового наказу виданим Краснокутським районним судом Харківської області від 28.01.2022 , з 1/3 частини заробітку ( доходу) на 1/4 частину з усіх видів заробітку ( доходу ) батька , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно , до досягнення дитиною повноліття , починаючи з 04.09.2023;

стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від заробітку ( доходу) відповідача щомісячно , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття , починаючи з 04.09.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судовим наказом Краснокутського районного суду Харківської області від 28.01.2022 , у справі № 627/41/22, з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 25.01.2022. За заявою стягувача ОСОБА_2 , постановою державного виконавця від 07.02.2022,відкрито виконавче провадження з виконання вказаного судового наказу . Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 03.11.2022 , шлюб між сторонами розірвано. Зазначає, що старший син ОСОБА_5 виявив бажання проживати разом з ним та з 28.04.2023 вони проживають разом по АДРЕСА_1 . З квітня 2023 року син перебуває на повному утриманні позивача . Незважаючи на це, він зобов`язаний виконувати судове рішення та сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини .

Позивач у судове засідання не з`явився , подав заяву заслухати справу у його відсутність, позов підтримав , просить задовольнити.

Відповідачка у відкрите судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце слухання справи була повідомлена належним чином та у встановлений законом порядок, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України, відзив не подала.

Представник третьої особи до суду не з`явився , про причини неявки суду не повідомив , про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином та в установлений законом строк.

У відповідності до ст. 280, 223 ч. 4 ЦПК України, враховуючи те, що відповідачка про слухання справи повідомлена належним чином, однак в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши обставини справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони з 22.09.2007 перебували в зареєстрованому шлюбі , який рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 03.11.2022, розірвано. ( а.с. 64-71)

У шлюбі у сторін народилися діти ОСОБА_3 , 2008 р.н. , та ОСОБА_4 , 2016 р.н.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.12.2008 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с. 9)

Судовим наказом, виданим Краснокутським районним судом Харківської області від 28.01.2022 (справа № 627/41/22), стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття , а потім по частини заробітку ( доходу ) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 25.01.2022 до досягнення дитиною ОСОБА_4 , повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 28.01.2022 (а.с.17).

За заявою стягувача ОСОБА_2 , постановою головного державного виконавця Краснокутського відділу ДВС у Богодухівському районі Харківської області СМУ МЮ ( м. Харків) Стародуб Ю.О. від 07.02.2022 , відкрито виконавче провадження з приводу виконання вище вказаного судового наказу від 28.01.2022 ( а.с. 17).

Як вбачається з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1334-5002735060 від 28.04.2023, ОСОБА_3 , 2008 року народження, зареєстрований по АДРЕСА_2 , однак з 28.04.2023 тимчасово проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 . ( а.с.15).

Відповідно до довідки НВК « Середня загальноосвітня школа - ліцей » м.Моршина від 22.05.2023 за №108, ОСОБА_3 навчається у 8-Б класі НВК « СШЗ-ліцей» м.Моршина Львівської області . ( а.с. 14).

Згідно акту обстеження умов проживання , складеного працівниками служби у справах дітей управління соціально - гуманітарної політики Моршинської міської ради від 11.08.2023 , з квітня 2023 року ОСОБА_5 почав проживати з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який повністю утримує неповнолітню дитину , мати ОСОБА_2 життям дитини не цікавиться , хоча отримує аліменти на сина . ( а.с. 11-12)

Звертаючись до суду з указаним вище позовом, ОСОБА_1 зазначав про відсутність підстав для подальшого стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , оскільки син з 28.04.2023 проживає разом з ним.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням предмета спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 686/18140/21, дійшов такого висновку:

«припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментівна ім`я їх одержувача».

Отже, відповідно до положень СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину.

Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц зроблено висновок, що:

«сімейне законодавство України не містить підстав для припинення аліментів за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 273 ЦПК України. При зміні обставин батько, з якого стягуються аліменти за рішенням суду, має право звернутись до суду з позовом про припинення стягнення аліментів, якщо дитина проживає з ним».

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги тим, що син ОСОБА_5 з 28.04.2023 проживає разом з ним.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Доказів того, що кошти, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за судовим рішенням від 28.01.2022, використовуються в інтересах дитини сторін ОСОБА_3 , матеріали справи не містять. Не містять матеріали справи і доказів щодо участі матері в утриманні дитини.

На думку суду, звільнення батька, з яким проживає дитина ОСОБА_5 від обов`язку сплачувати аліменти на утримання цієї дитини на користь матері, відповідає інтересам дитини.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.

Отже, саме з моменту звернення з відповідним позовом до суду, суб`єктивні права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

За таких обставин, позивач підлягає звільненню від обов`язку сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 з часу звернення позивачем до суду, тобто з 25.09.2023, а не з 04.09.2023, як просив позивач у позові .

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню з 25.09.2023.

Окрім того , позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання судового наказу від 28.01.2022 таким , що не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 та зміні розміру аліментів , які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_6 , на підставі судового наказу, з 1/3 частини на 1/4 частину з усіх видів заробітку (доходу) батька , підлягають задоволенню.

Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини .

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

В силу ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

В силу ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно роз`яснень, які викладені у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 червня 2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Зокрема, при вирішенні такого спору визначальним є обов`язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому, в обов`язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів.

Таким чином, законом встановлено мінімальний розмір частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка стягується у безспірному порядку - 1/4 частина на одну дитину.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється, як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено , що мати ОСОБА_2 проживає окремо від дитини ОСОБА_3 , з 28.04.2023 матеріальної допомоги на утримання сина не надає, дитина знаходиться на повному утриманні батька .

За таких підстав позов в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі частини від заробітку ( доходу) відповідачки щомісячно , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, підлягає задоволенню.

Згідно ст.191 ч.1 СК України аліменти на утримання дитини необхідно стягувати з дня пред`явлення позову, а саме з 25.09.2023.

Поряд з тим, згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.141, 150, 180, 181, 182, 183, 191, 192, 197 СК України, ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини , третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору : Валківський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити частково.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу Краснокутського районного суду Харківської області від 28.01.2022, починаючи з 25.09.2023 .

Судовий наказ , виданий Краснокутським районним судом Харківської області від 28.01.2022 ,у справі № 627/41/22, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 визнати таким , що не підлягає виконанню .

Змінити розмір аліментів , які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , на підставі судового наказу , виданим Краснокутським районним судом Харківської області від 28.01.2022 , з 1/3 частини заробітку ( доходу) на 1/4 частину з усіх видів заробітку ( доходу ) батька , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно , до досягнення дитиною повноліття , починаючи з 25.09.2023 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку ( доходу) відповідача щомісячно , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття , починаючи з 25.09.2023.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 ( одна тисяча двісті одинадцять ) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 211 ( одна тисяча двісті одинадцять ) грн 20 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 ; тимчасово проживаючий по АДРЕСА_4 ,РНОКПП : НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП : НОМЕР_2 ;

Третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору : Валківський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , адреса : вул.Миру,138 в смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002.

Суддя Л. В. Вовк