Ухвала

від 15.01.2024 по справі 317/6650/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 317/6650/23

Провадження №: 2/332/1014/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 р. м.Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Брігіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши матеріали вказаного позову, суддя дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Створення міжнародних механізмів гарантій основних прав і свобод людини є одним із найбільших досягнень світового співтовариства у ХХ столітті. Ці гарантії знайшли своє вираження та закріплення через загальносвітове визнання міжнародних договорів з прав людини, а також спеціальних органів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням основних прав і свобод людини. Одним із найбільш ефективних серед таких органів є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Правовою основою функціонування та діяльності ЄСПЛ є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі - Конвенція). В Україні Конвенція була ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом,при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Виходячи з конструкції ч.1 ст.6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом;6) незалежність і безсторонність суду.

За змістом ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", яка має назву "Місце виконання рішення", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Тобто законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця/нотаріуса, а з місцем вчинення виконавчих дій.

Законодавець пов`язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місце роботи, місце отримання пенсії та/або місце знаходження його майна.

При цьому, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19.

За загальним правилом, відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання (частина п`ята, дванадцята статті 30 ЦПК України).

Позивачка зазначає, що виконавче провадження № 66994245 з виконання спірного виконавчого напису №24970 від 30.08.2021, було відкрите приватним виконавцем Котулою А.М. за місцем її проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 66994245 від 01.10.2021 з виконання виконавчого напису №24970 від 30.08.2021 та постанови про звернення стягнень на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.10.2021, адресою ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

В той же час, в доданій до позовної заяви позивачкою ОСОБА_1 постанові приватного виконавця Котули А.М. про звернення стягнень на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП № 66994245 від 11.10.2021 міститься інформація про те, що стягнення звернуто на доходи боржника ОСОБА_1 , які вона отримує в ТОВ «СВІТ ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 36977755, юридичною адресою якого є: м.Запоріжжя, вул.Миколи Краснова, 9 (Шевченківський район), що в розумінні ст.ст.24, 68 Закону України «Про виконавче провадження» і є місцем виконання спірного виконавчого документа та відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.

Жодних письмових доказів, що виконання здійснюється на території Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали позову не містять.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).

Отже, розгляд цієї конкретної справи Заводським районним судом м. Запоріжжя - це розгляд справи не встановленим судом в розумінні ст.6 Конвенції і тягне безумовне скасування будь-якого рішення в цій справі.

Враховуючи, що обов`язковою підставою для скасування рішення є порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності), у відповідності до ст.28ЦПК України виключно позивачеві належить право вибору підсудності справи, а згідно із матеріалами позовної заяви позивач звернувся до суду за загальними правилами на підставі ч.2 ст.27 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність передачі вказаної позовної заяви за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.

Відповідно до частини першої статті 31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (стаття 32 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.30,31,258-261 ЦПК України, -

постановила:

Цивільну справу ЄУН №317/6650/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Брігіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, направити за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: О.М.Погрібна