Рішення

від 15.01.2024 по справі 910/12690/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2024Справа № 910/12690/23Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ ГРУП" (бул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 38282958)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА АЙТІ" (04071, Україна, м. Київ, вул. Межигірська, 43, кв. 100, ідентифікаційний код 39939073)

про стягнення 550 000,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амайнд" (в процесі розгляду справи змінилась назва позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ ГРУП") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА АЙТІ" про стягнення 550 000,00 грн на професійну правничу допомогу у справі № 910/953/22 про визнання банкрутом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амайнд" залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Амайнд" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: - подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати належні та допустимі докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, які б підтверджували надання поштових послуг;- письмових пояснень з належним обґрунтуванням доцільності поставлення питань, зазначених, позивачем у позовній заяві; - доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Амайнд" строк для усунення недоліків позовної заяви: 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

21.08.2023 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд закрити провадження у справі на підставі п.2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Також 12.09.2023 відповідачем подано клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали судової справи №910/953/22 для вивчення їх судом та врахування при вирішенні судової справи №910/12690/23.

Крім того, у клопотанні про витребування доказів відповідач просив суд:

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Амайнд" оригінали електронного листування між нібито представниками ТОВ "Амайнд" і компанії ВАКОТЕСН шляхом забезпечення можливості суду і сторонам провести огляд оригіналів відповідних електронних листів в місці їх первинного зберігання (на поштовому сервері ТОВ «АМАЙНД»);

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Амайнд" відомості про ідентифікаційний (реєстраційний) номер компанії ВАКОТЕСН і про державу ї реєстрації, а також, документи, які підтверджують державну реєстрацій (правосуб`єктність) компанії ВАКОТЕСН, з якою нібито здійснювалось електрони листування, наведене позивачем у матеріалах позову на час здійснення вказаного електронного листування;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Амайнд" документи, які підтверджують, що особи, які вели листування від імені компанії ВАКОТЕСН і ТОВ«Амайнд» (Єлизавета Войтенко, Теменужка Долапчієва, Богдан Шевченко, Eugene Goncharenko) є їх уповноваженими представниками і мають повноваження вести перемовини / листування від імені вказаних підприємств щодо, співпраці з іншими компаніями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА АЙТІ" про закриття провадження у справі № 910/12690/23 відмовлено; у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА АЙТІ" про витребування доказів у справі № 910/12690/23 відмовлено.

22.09.2023 через відділ діловодства суду позивачем подані письмові пояснення та відповідь на відзив.

10.10.2023 через відділ діловодства суду відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА АЙТІ" (далі - відповідач) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Амайнд" (далі - позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ ГРУП") у зв`язку з наявною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі №910/953/22 заяву відповідача прийнято, підготовче провадження призначено на 01.03.2022, яке не відбулось зв`язку із введенням воєнного стану в Україні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 у справі №910/953/22 призначено підготовче засідання на 21.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у справі №910/953/22 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «АМАЙНД» (ТОВ "ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ ГРУП"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; визнано ТОВ «НОВА АЙТІ» кредитором ТОВ «АМАЙНД» на суму 1 512 000,00 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у справі №910/953/22 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у справі №910/953/22 скасовано, а матеріали справи №910 953/22 направлено до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання щодо відкриття провадженні по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/953/22 відмовлено відповідачу у відкритті провадження по справі про банкрутство позивача (повний текст ухвали складено 19.05.2023).

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв`язку із відкриттям провадження у справі про банкрутство у моніторингових реєстрах, таких, як YouControl з`явився запис щодо позивача, що він нібито перебуває в процедурі банкрутства. Такий запис, в свою чергу, призвів до відмови багатьох потенційних клієнтів від співпраці з позивачем.

Крім того, позивач зазначає, що основним джерелом отримання прибутку позивача є участь в тендерних процедурах. Проте, через подання відповідачем позовної заяви щодо банкрутства позивача, участь останнього в тендерних процедурах скоротилась майже в 10 разів, докази чого додаються.

З метою захисту своїх прав та недопущення неправомірної процедури розпорядження майном, позивач звернувся за професійною правничою допомогою до Адвокатського об`єднання «К.В.ГРУП».

Так, позивач зазначає, що з огляду на складність справи та стислі строки для оскарження ухвали суду від 21.06.2022 у справі №910/953/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство, позивач сплатив фіксовану винагороду АО «К.В.ГРУП» в розмірі 550 000,00 грн на умовах постоплати, докази чого містяться в матеріалах справи.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що норми ГПК України не містять прямого та чіткого регулювання порядку відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в разі постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження по справі про банкрутство. В той же час, норми ГПК України не містять і заборони на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в разі неправомірного порушення справи про банкрутство. Таким чином, з огляду на відсутність в такому провадженні відповідної стадії судового процесу, під час якої можна було б заявити про відшкодування судових витрат позивач цього не здійснив ані під час апеляційного оскарження, ані під час подачі відзиву на заяву відповідача.

На думку позивача, його право на отримання компенсації понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватись через відсутність чіткого законодавчого регулювання цього питання, враховуючи той факт, що відповідні витрати були неминучими та спричинені неправомірними діями відповідача. Так, на глибоке переконання позивача, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачем, як особою, яка свідомо спричинила ці витрати.

Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 550 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до п.15 ч. 1 ст. 20 ГПК України, Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до частин 1-2 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Так, судом встановлено, що 05 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амайнд» (Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ ГРУП") та Адвокатським об`єднанням «К.В.ГРУП» було укладено договір про надання правової допомоги №05-04.

Відповідно до п. 4.1. договору правову допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, крім випадків, передбачених п.2.2. договору, клієнт оплачує в гривнях, шляхом щомісячного переказу суми, що узгоджується сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 4.2. договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

Відповідно до п.4.3. договору за результатами надання правової допомоги складається Акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. Акт надсилається клієнту Адвокатським об`єднанням електронним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, Адвокатське об`єднання може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої допомоги з ідентифікацією.

Відповідно до специфікації №27-06 правової допомоги до договору правової допомоги №05-04 від 05.04.2021 сторони, керуючись п.2.1.3. та п. 2.2. договору дійшли взаємної згоди про надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги клієнту із захисту його прав та представництва інтересів у зв`язку із відкриттям Господарським судом міста Києва справи №910/953/22 про банкрутство.

Згідно з п. 2. специфікації №27-06 сторони погодили наступний обсяг правової допомоги:

2.1. Вивчення та правовий аналіз позовної заяви кредитора та додатків до неї.

2.2. Вивчення та правовий аналіз договору про надання послуг №15062021 від 15.06.2021, укладений клієнтом з ТОВ «НОВА АЙТІ».

2.3. Вивчення та правовий аналіз первинних документів, складених у зв`язку з виконанням договору про надання послуг №15062021 від 15.06.2021, укладений клієнтом з ТОВ «НОВА АЙТІ».

2.4. Розробка тактики та стратегії захисту прав та інтересів клієнта.

2.5. Підготовка апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва про відкриття справи про банкрутство.

2.6. Підготовка заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

2.7. Участь в судових засіданнях.

2.8. Інша правова допомога, надання якої сторони погодять з метою захисту прав та представництва інтересів клієнта .

Відповідно до п.3. специфікації №27-06 за надання правової допомоги, що передбачена цією специфікацією, клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду в розмірі 550 000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Адвокатського об`єднання. Сума винагороди, що зазначена в цьому пункті є фіксованою та не підлягає зміні.

Крім того, відповідно до п.1 акту-приймання передачі наданих послуг від 03 квітня 2023 до специфікації №27-06 сторони, керуючись п.2.1.3., п. 2.2. та п.4.3. договору, склали Акт приймання-передачі наданих послуг про те, що Адвокатським об`єднанням в період з 27.06.2022 до 03.04.2023 була надана наступна правова допомога клієнту у справі №910/953/22:

- вивчення та правовий аналіз позовної заяви кредитора та додатків до неї;

- вивчення та правовий аналіз договору про надання послуг №15062021 від 15.06.2021, укладений клієнтом з TОB «НОВА АЙТІ»;

- вивчення та правовий аналіз первинних документів, складених у зв`язку з виконанням договору про надання послуг №15062021 від 15.06.2021, укладений клієнтом з ТОВ «НОВА АЙТІ»;

- розробка тактики та стратегії захисту прав та інтересів клієнта;

- підготовка та подача апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва про відкриття справи про банкрутство;

- підготовка відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- підготовка пояснень у справі про відкриття провадження у справі про банкрутство №910/953/22;

- участь в судових засіданнях.

Також позивачем долучено до матеріалів позовної заяви платіжні інструкції №1997 від 09.04.2023, №1998 від 11.04.2023 на загальну суму 550 000,00 грн.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено у статті 16 Цивільного кодексу України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої позовні вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункт 5 частини 2 зазначеної норми).

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ ГРУП" звернулося до суду із вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА АЙТІ" 550 000,00 грн, які є витратами позивача на професійну правничу допомогу у справі №910/953/22 про визнання банкрутом.

Отже, за змістом позовної заяви позивач ототожнює розмір майнової шкоди із витратами на оплату правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 05.04.2021, укладеним між позивачем та Адвокатським об`єднанням "К.В.ГРУП", перелік послуг за яким зазначено в акті приймання-передачі наданих послуг та відповідно до якого позивач перерахував плату за послуги у сумі 550 000,00 грн (платіжне доручення від 09.04.2023 № 1997 та від 11.04.2023 №1998).

За змістом частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина 3 статті 27 цього Закону).

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас згідно з процесуальним законодавством встановлено види судових витрат, порядок їх розподілу тощо.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення грошових коштів, сплачених ним за послуги адвоката згідно з договором про надання правової допомоги у справі №910/953/22 про визнання банкрутом.

Суд зазначає, розгляд заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство відбувається за присутності боржника (відповідача), обумовлена протиправною поведінкою боржника (діями боржника чи бездіяльністю), та є наслідком наявного спору з боржником.

Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, по суті, є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом зазначених норм за своєю правовою природою витрати на правову допомогу, що ґрунтуються на договірних відносинах, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Аналогічну правову позицію закріплено у постановах Верховного Суду України від 20.05.2009 у справі № 6-3261св08, від 27.01.2010 у справі № 6-11633св09, від 03.02.2010 у справі № 6-15773св09.

У пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 462/6473/16-ц за провадженням № 14-400 цс 18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц за провадженням № 14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 489/5045/18 за провадженням № 14-191 цс 19).

Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.

Законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в адміністративній справі у порядку господарського судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 925/245/19, який суди застосували під час розгляду справи № 910/12945/19.

Крім того, аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 01.06.2020 у справі № 910/12945/19.

З огляду на вищенаведені законодавчі приписи, позивачем не було у встановленому законом порядку доведено належними, достатніми і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог до відповідача.

За таких обставин у задоволенні вимог позивача слід відмовити.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосудця, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303-А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"' (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. ЗО, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Крім того, відповідач просить суд покласти на позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 48 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з матеріалами справи, 24 серпня 2023 між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «ДЕКСТРУМ» було укладено договір про надання юридичних послуг (правничої допомоги) № 40/08-НА.

Підпунктами 2.1. - 1.3. додатку № 2 до договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) № 40/08-НА визначено, що:

2.1. Ознайомлення з матеріалами справи та фінансово-господарською документацією, наданою клієнтом, аналіз матеріалів у справі № 910/953/22 та аналіз законодавства, аналіз судової практики, вироблення правової позиції та підготовка роз`яснень і рекомендацій; консультації.

Сторони узгодили, що на виконання даного замовлення, передбаченого пп. 2.1 Угоди, адвокатами Адвокатського об`єднання буде витрачено: 10 год. х 2 000,00 грн = 20 000,00 грн.

2.2. Підготовка та складання відзиву на позов у справі у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, а також за наявності відповіді на відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЙНД» (код ЄДРПОУ:38282958) у справі, підготувати заперечення.

Сторони попередньо узгодили, що на виконання даного замовлення, передбаченого пп. 2.2 Угоди, адвокатами Адвокатського об`єднання буде витрачено приблизно: 8 год. х 2000 грн = 16 000,00 грн .

2.3. З метою належного захисту прав та процесуальних інтересів клієнта у справі, здійснювати збір доказів, підготувати та направити запити; підготувати додаткові письмові пояснення та клопотання.

Сторони попередньо узгодили, що на виконання даного замовлення, передбаченого пп. 2.3 Угоди, адвокатами Адвокатського об`єднання буде витрачено близько 6 годин, що становитиме 12 000,00 грн.

Згідно з рахунком на оплату № 114 від 24.08.2023 відповідач оплатив Адвокатському об`єднанню 20 000,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку Адвокатського об`єднання від 04.09.2023.

Згідно з рахунками на оплату № 125 від 20.09.2023, № 126 від 20.09.2023, відповідач оплатив Адвокатському об`єднанню 12 000,00 грн та 16 000,00 грн відповідно, що підтверджується випискою з банківського рахунку Адвокатського об`єднання від 25.09.2023.

Загальна сума, сплачена відповідачем Адвокатському об`єднанню - 48 000, 00 грн.

11 грудня 2023 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «ДЕКСТРУМ» було підписано Акт № 122, Акт № 123, Акт № 124 здачі- приймання наданих послуг до договору про надання юридичних послуг № 240/08-НА від « 24» серпня 2023 та додаткової угоди № 2.

Разом з тим, суд зазначає, що питання про відшкодування витрат на правничу допомогу вирішується судом виходячи із наданих у сукупності доказів, зокрема детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з якого вбачається обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та вартість окремо кожної послуги.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи, що справа №910/12690/23 є малозначною, розгляд якої проводиться за правилами спрощеного позовного провадження (без проведення судового засідання), враховуючи ціну позову, виходячи з характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів позовної заяви, розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 48 000,00 грн є явно завищеними порівняно зі складністю справи та підлягають зменшенню.

Враховуючи те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг, а також не співмірність розміру витрат із складністю справи, суд дійшов висновку що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на правову допомогу покладаються на позивача частково - в сумі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ ГРУП" відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ ГРУП" (бул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 38282958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА АЙТІ" (04071, Україна, м. Київ, вул. Межигірська, 43, кв. 100, ідентифікаційний код 39939073) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТЕН-КОНСАЛТИНГ ГРУП" (бул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 38282958)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА АЙТІ" (04071, Україна, м. Київ, вул. Межигірська, 43, кв. 100, ідентифікаційний код 39939073)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.01.2024

Суддя І.О. Андреїшина