Рішення

від 26.12.2023 по справі 910/11037/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2023Справа № 910/11037/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/11037/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф";

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів: 1) державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства

юстиції України Мощонської Ірини Володимирівни;

2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія

Анатолійовича;

3) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бояринцевої Ольги

Віталіївни

про визнання недійсним правочину, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх

обтяжень, припинення права власності,

За участю представників сторін:

від позивача: Друченко М.Ю.

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Косинський В.М.; Пилипенко Ю.В.

від третіх осіб: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" про:

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 9294791 від 20.12.2013, номер відомостей про речове право: 3960728, прийнятого державним реєстратором Мощонською І.В. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про реєстрацію за Приватним підприємством "Творча майстерня "Престиж" права власності на об`єкт нерухомого майна - громадський будинок, загальною площею 5 156,6 кв.м., що складається з нежитлових приміщень № 1 (приміщення з № 1 по № 77), № 2 (приміщення з № 1 по № 53 ), № 3 (приміщення з №1 по № 61) та № 4 (приміщення з № 1 по № 80) (в літері "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 249178580000;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.02.2018, укладеного між Приватним підприємством "Творча майстерня "Престиж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 170;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39522812 від 05.02.2018, номер відомостей про речове право: 24687620, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" права власності на об`єкт нерухомого майна - громадський будинок, загальною площею 5 156,6 кв.м., що складається з нежитлових приміщень № 1 (приміщення з № 1 по № 77), № 2 (приміщення з № 1 по № 53 ), № 3 (приміщення з № 1 по № 61) та № 4 (приміщення з № 1 по № 80) (в літері "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 249178580000;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 68126685 від 22.06.2023, номер відомостей про речове право: 50718835, винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою Ольгою Віталіївною про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" права власності на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №1 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 2 429,8 кв.м., що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2753429480000;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 68127775 від 22.06.2023, номер відомостей про речове право: 50719260, винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою Ольгою Віталіївною про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" права власності на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №2 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 1 406,70 кв.м., що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753450280000;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 68128354 від 22.06.2023, номер відомостей про речове право: 50719752, винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою Ольгою Віталіївною про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" права власності на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №3 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 1 320,10 кв.м., що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2753471280000;

- припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №1 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 2 429,8 кв.м., що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2753429480000;

- припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №2 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 1 406,70 кв.м., що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753450280000;

- припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" (код ЄДРПОУ - 41723451) на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №3 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 1 320,10 кв.м., що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2753471280000.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що є забудовником-інвестором та був власником нерухомого майна - громадського будинку за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 5 156,6 кв. м., проте право власності на вказаний об`єкт було незаконно зареєстровано за відповідачем-1 на підставі рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.201 по справі № 2-932/11, яке скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.06.2023, відповідно рішення суду першої інстанції не породило жодних правових наслідків, а відтак, відповідач-1 не набув права власності на об`єкт нерухомості, у зв`язку з чим договір купівлі-продажу від 02.02.2018, укладений між Приватним підприємством "Творча майстерня "Престиж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" підлягає визнанню недійсним з огляду на положення ст. 203, 215 ЦК України та застосування наслідків недійсності такого правочину у вигляді скасування реєстрації рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11037/23, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 17.08.2023. Залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Мощонську Ірину Володимирівну; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бояринцеву Ольгу Віталіївну.

04.08.2023 на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує повністю.

08.08.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 також заперечує проти задоволення позовних вимог.

Крім того, 08.08.2023 через канцелярію суду від Міністерства юстиції України отримано пояснення по справі, в яких Мінюст зазначає, що з 30.04.2016 Міністерство юстиції України не є суб`єктом державної реєстрації і не має повноважень щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій, а відтак, починаючи з 2016 року державні реєстратори не перебувають у трудових відносинах з Міністерством юстиції України, в тому числі Мощонська І.В.

14.08.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" та клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, на які у своєму відзиві посилався відповідач-2 та копії яких до нього додав.

Присутній у судовому засіданні 17.08.2023 представник позивача просив задовольнити клопотання про витребування доказів та відкласти розгляд справи, оскільки на його адресу нещодавно надійшов відзив на позовну заяву відповідача-1 та строк на підготовку відповіді на відзив ще не сплинув.

Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання не з`явилися.

17.08.2023 на електронну пошту суду від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про витребування оригіналів письмових доказів та відкладення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 14.09.2023, у зв`язку з витребуванням доказів та неявкою учасників справи в засідання суду.

21.08.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

25.08.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1надійшла заява, в якій останній повідомляє суд про зміну організаційно-правової форми з приватного підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який додається до даної заяви.

30.08.2023 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

06.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" отримано заяву про відвід судді Привалова А.І., в якій заявник в якості підстави для відводу заявляє про те, що у нього виникають сумніви в неупередженості судді Привалова А.І., оскільки позивачем були вчинені дії маніпулювання з автоматизованою системою розподілу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" про відвід судді Привалова А.І. від розгляду справи №910/11037/23 залишено без розгляду.

13.09.2023 через канцелярію суду від відповідача-2 - ТОВ "Атлант Тріумф" надійшло клопотання про витребування у позивача доказів виконання Договору про інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва від 29.08.2003.

14.09.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, а також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від Міністерства юстиції України.

Присутній у судовому засіданні 14.09.2023 представник позивача просив задовольнити клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке було подане 30.08.2023 через канцелярію суду.

Представник Міністерства юстиції України з`явився у судове засідання, проте витребувану ухвалою від 17.08.2023 інформацію суду не надав.

Представники відповідачів та третіх осіб-2,3 у судове засідання не з`явилися.

Крім того, відповідачі не виконали вимоги ухвали суду від 17.08.2023 та не подали витребувані судом докази.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи; про залишення клопотання відповідача-2 про витребування доказів без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК, у зв`язку з пропуском процесуального строку, встановленого судом та визначеного ч. 3,4 ст. 80 ГПК України, та за відсутності клопотання про його поновлення; задоволення заяв відповідача-1 про відкладення розгляду справи та подальше врахування під час розгляду справи зміну організаційно-правової форми останнього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 26.10.2023.

11.10.2023 через канцелярію суду від відповідача-2 - ТОВ "Атлант Тріумф" надійшли: повторне клопотання про витребування у позивача доказів виконання Договору про інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва від 29.08.2003; заперечення на відповідь на відзив; клопотання про зупинення провадження у справі.

12.10.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

19.10.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про витребування у позивача доказів виконання Договору про інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва від 29.08.2003 та заперечення на прийняття заперечень відповідача-2.

20.10.2023 через канцелярію суду від відповідача-2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

23.10.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

26.10.2023 через канцелярію суду від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань відповідача-2 про залучення третьої особи та витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 16.11.2023.

14.11.2023 через канцелярію суду від відповідача-2 - ТОВ "Атлант Тріумф" надійшло повторне клопотання про витребування у позивача доказів виконання Договору про інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва від 29.08.2003.

У удовому засіданні 16.11.2023 представники відповідача-2 просили задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі та повторне клопотання про витребування у позивача доказів виконання Договору про інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва від 29.08.2003.

Представник відповідача-1 підтримав позицію представників відповідача-2.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотань відповідача-2.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги предмет і підстави заявленого позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань відповідача-2 про витребування у позивача доказів виконання Договору про інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва від 29.08.2003 та відсутності підстав для зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 16.11.2023, враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки судом вирішені всі питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 повідомлено третіх осіб про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 07.12.2023.

Присутній у судовому засіданні 07.12.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві.

Представники відповідачів проти позову заперечили, посилаючись на відсутності доказів порушення прав позивача та на неефективний спосіб захисту порушених прав.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подали.

Відповідно до ст. 216 ГПК України на стадії дослідження доказів у справі суд відклав судове засідання на 21.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 повідомлено третіх осіб про відкладення розгляду справи на 21.12.2023.

Відповідно до ст. 216 ГПК України на стадії судових дебатів суд відклав судове засідання на 26.12.2023.

У судовому засіданні 26 грудня 2023 року представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача-2 просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача-1, третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи, розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті Господарського суду міста Києва.

Приймаючи до уваги, що відповідач-1 та треті особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-1 і третіх осіб не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 грудня 2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

29.08.2003 між Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією (адміністрація) та Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» (забудовник-інвестор) було укладено договір про інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва, за умовами якого, виходячи з необхідності реалізації інвестиційної програми капітального будівництва на території району з будівлями та спорудами, які б відповідали найкращим зразкам вітчизняної та світової архітектури, вважаючи пріоритетним забезпечення належних соціально-економічних ознак життя мешканців району, сторони за умовами даного Договору зобов`язуються шляхом прямих інвестицій Забудовника-Інвестора та залучених коштів фізичних та юридичних осіб забезпечити будівництво наступних об?єктів: 1. Будівництво житлових будинків з об?єктами соціально-культурного призначення в 3-А мікрорайоні житлового масиву "Оболонь" (забудова 3-А мікрорайону). 2. Будівництво двох житлових будинків з підземною автостоянкою на перехресті вулиць Маршала Тимошенка та проспекту Героїв Сталінграду (пр. Героїв Сталінграду, 24 та 26). 3. Будівництво житлового будинку по вул. Прирічній, 1 у X мікрорайоні жм "Оболонь". 4. Реконструкцію Оболонського проспекту - забудову його об?єктами соціально-культурного призначення. 5. Будівництво житлового будинку на перехресті просп. Героїв Сталінграду та вул. Прирічної мікрорайоні ж/м "Оболонь".

Згідно з п.4.1 договору, Забудовник-Інвестор за даним Договором зобов`язується, зокрема, 4.1.1. Виконувати функції забудовника та інвестора, забезпечити фінансування в обумовлений термін всіх необхідних погоджень, передачу вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт; 4.1.2.За власні та залучені від фізичних та юридичних осіб кошти забезпечити виконання ступних напрямків діяльності по забудові об`єктів, зазначених в І розділі Договору; 4.1.3. Побудувати за власні кошти, а також кошти, залучені від фізичних та юридичних осіб об`єкти інженерної інфраструктури, необхідних для нормального функціонування 3-А мікрорайону та житлового масиву "Оболонь" в цілому, а саме: позамайданчикові інженерні мережі - побутову каналізацію, водопровід, газопровід середнього тиску, електромережі та телефонні мережі; 14 (чотирнадцять) трансформаторних підстанцій та одну розподільчу підстанцію мікрорайонного значення; дві артезіанські свердловини; реконструювати насосну станцію "Оболонь-1" з переведенням її на прогресивну установку знезараження та очистки питної води - електролізну, виконати комплексний благоустрій 3-А мікрорайону; 4.1.4. Побудувати за власні кошти та передати в комунальну власність району наступні об`єкти: Два дитячих дошкільних заклади на 120 місць кожний - в 2007 році; Загальноосвітню середню школу на 36 класів - в 2008 році; Приміщення для дільничних інспекторів орієнтовною загальною площею 120 кв.м. в 2007 році.

Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 травня 2011 року по справі №2-932/11 позов Приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж» до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлове приміщення задоволено, визнано за Приватним підприємством «Творча майстерня «Престиж» право власності на нежитлове приміщення № 1 (прим. з № 1 по 77); № 2 (прим. з № 1 по 53); № 3 (прим. з № 1 по 61); № 4 (прим. з № 1 по 80) - за технічним паспортом БТІ, з функціональним призначенням - «Центр дозвілля з боулінг-клубом», які розташовані за адресою: м. Київ, Оболонський район, вулиця Оболонська набережна, 13 (літера А), загальною площею -5156,50 кв. м.; вирішено питання стосовно судових витрат.

02.02.2018 між Приватним підприємством «Творча майстерня «Престиж» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №170, відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає у власність нежитлові приміщення №1 (приміщення з №1 по №77); №2 (приміщення з №1 по №53); №3 (приміщення з №1 по №61); №4 (приміщення з №l по №80) (в. літ. "Д") за адресою: м. Київ, Оболонсься набережна, будинок 13, загальною площею 5156,50 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 249178580000. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 78:094:0313, місце розташування: м. Київ, Оболонська набережна, будинок 13.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав, 16.06.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою О.В. зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" на групу нежитлових приміщень №1 загальною площею 2429,8 кв.м. (приміщення 1-27, 101-134, 201-226, 301-326), групу нежитлових приміщень №2 загальною площею 1406,7 кв.м. (приміщення 1-37, 101-133, 201-222, 301-326), групу нежитлових приміщень №3 загальною площею 1320,1 кв.м. (приміщення 1-13, 101-110, 201-207, 301-312) за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, 13.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він є власником майнових прав на об`єкт нерухомості та має першочергове право на первісне набуття права власності на об`єкт нерухомості, проте власником нових об`єктів нерухомості, які утворились внаслідок поділу, є відповідач-2. Позивач зазначає, що рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 травня 2011 року по справі №2-932/11 скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду, а тому Приватне підприємство «Творча майстерня «Престиж» не набуло право власності на нежитлове приміщення № 1 (прим. з № 1 по 77); № 2 (прим. з № 1 по 53); № 3 (прим. з № 1 по 61); № 4 (прим. з № 1 по 80), розташоване за адресою: м. Київ, Оболонський район, вулиця Оболонська набережна, 13 (літера А), загальною площею -5156,50 кв. м.

За таких підстав, просить суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 9294791 від 20.12.2013, номер відомостей про речове право: 3960728, прийнятого державним реєстратором Мощонською І.В. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про реєстрацію за Приватним підприємством "Творча майстерня "Престиж" права власності на об`єкт нерухомого майна - громадський будинок, загальною площею 5 156,6 кв.м., що складається з нежитлових приміщень № 1 (приміщення з № 1 по № 77), № 2 (приміщення з № 1 по № 53 ), № 3 (приміщення з №1 по № 61) та № 4 (приміщення з № 1 по № 80) (в літері "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 249178580000;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.02.2018, укладений між Приватним підприємством "Творча майстерня "Престиж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 170;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39522812 від 05.02.2018, номер відомостей про речове право: 24687620, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" права власності на об`єкт нерухомого майна - громадський будинок, загальною площею 5 156,6 кв.м., що складається з нежитлових приміщень № 1 (приміщення з № 1 по № 77), № 2 (приміщення з № 1 по № 53 ), № 3 (приміщення з № 1 по № 61) та № 4 (приміщення з № 1 по № 80) (в літері "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 249178580000;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 68126685 від 22.06.2023, номер відомостей про речове право: 50718835, винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою Ольгою Віталіївною про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" права власності на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №1 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 2 429,8 кв.м., що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2753429480000;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 68127775 від 22.06.2023, номер відомостей про речове право: 50719260, винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою Ольгою Віталіївною про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" права власності на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №2 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 1 406,70 кв.м., що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753450280000;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 68128354 від 22.06.2023, номер відомостей про речове право: 50719752, винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою Ольгою Віталіївною про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" права власності на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №3 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 1 320,10 кв.м., що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2753471280000;

- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №1 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 2 429,8 кв.м., що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2753429480000;

- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №2 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 1 406,70 кв.м., що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753450280000;

- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" (код ЄДРПОУ - 41723451) на закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №3 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, загальною площею 1 320,10 кв.м., що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2753471280000.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідачі зазначили, що позивачем не надано доказів набуття права власності на спірне приміщення. Крім того, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, 02.02.2018 між Приватним підприємством «Творча майстерня «Престиж» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №170, відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає у власність нежитлові приміщення №1 (приміщення з №1 по №77); №2 (приміщення з №1 по №53); №3 (приміщення з №1 по №61); №4 (приміщення з №l по №80) (в. літ. "Д") за адресою: м. Київ, Оболонсься набережна, будинок 13, загальною площею 5156,50 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 249178580000. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 78:094:0313, місце розташування: м. Київ, Оболонська набережна, будинок 13.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єкта ми господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір купівлі-продажу, а тому всі умови спірного Договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Судом встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу від 02.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №170, між Приватним підприємством «Творча майстерня «Престиж» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф", сторонами було погоджено предмет, ціну договору, права й обов`язки сторін, відповідальність сторін, інші умови.

У той же час, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем не обґрунтовано жодними належними та допустимими доказами, у розумінні вимог ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження наявності обставин недійсності договору купівлі-продажу від 02.02.2018.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним договір купівлі-продажу від 02.02.2018 суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або що особи, які вчинили цей правочин, не мали на це необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що правочин не було вчинено у формі, встановленій законом, чи що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Що стосується порушеного права позивача при зверненні суду з вказаним позов, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

За таких обставин, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Предметом позову у даній справі, зокрема, є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.02.2018, укладеного між Приватним підприємством "Творча майстерня "Престиж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 170.

При цьому, позивач не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу від 02.02.2018.

Водночас, при зверненні до суду з вказаним позовом позивач зазначав, що він є власником майнових прав на об`єкт нерухомості та має першочергове право на первісне набуття права власності на об`єкт нерухомості, проте власником нових об`єктів нерухомості, які утворились внаслідок поділу, є відповідач-2, а відтак, права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Так, судом встановлено, що 29.08.2003 між Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією (адміністрація) та Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» (забудовник-інвестор) було укладено договір про інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва, за умовами якого виходячи з необхідності реалізації, інвестиційної програми капітального будівництва на території району з будівлями та спорудами, які б відповідали найкращим зразкам вітчизняної та світової архітектури, вважаючи пріоритетним забезпечення належних соціально-економічних ознак життя мешканців району, сторони за умовами даного Договору зобов`язуються шляхом прямих інвестицій Забудовника-Інвестора та залучених коштів фізичних та юридичних осіб забезпечити будівництво наступних об?єктів: 1. Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення в 3-А мікрорайоні житлового масиву "Оболонь" (забудова 3-А мікрорайону). 2. Будівництво двох житлових будинків з підземною автостоянкою на перехресті вулиць Маршала Тимошенка та проспекту Героїв Сталінграду (пр. Героїв Сталінграду, 24 та 26). 3. Будівництво житлового будинку по вул. Прирічній, 1 у X мікрорайоні жм "Оболонь". 4. Реконструкцію Оболонського проспекту - забудову його об?єктами соціально-культурного призначення. 5. Будівництво житлового будинку на перехресті просп. Героїв Сталінграду та вул. Прирічної мікрорайоні ж/м "Оболонь".

Згідно з п.4.1 договору, Забудовник-Інвестор за даним Договором зобов`язується, зокрема, 4.1.1. Виконувати функції забудовника та інвестора, забезпечити фінансування в обумовлений термін всіх необхідних погоджень, передачу вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт; 4.1.2.За власні та залучені від фізичних та юридичних осіб кошти забезпечити виконання ступних напрямків діяльності по забудові об?єктів, зазначених в І розділі Договору; 4.1.3. Побудувати за власні кошти, а також кошти залучені від фізичних та юридичних осіб об?єкти інженерної інфраструктури, необхідних для нормального функціонування 3-А мікрорайону та житлового масиву "Оболонь" в цілому, а саме: позамайданчикові інженерні мережі - побутову каналізацію, водопровід, газопровід середнього тиску, електромережі та телефонні мережі; 14 (чотирнадцять) трансформаторних підстанцій та одну розподільчу підстанцію мікрорайонного значення; дві артезіанські свердловини; реконструювати насосну станцію "Оболонь-1" з переведенням її на прогресивну установку знезараження та очистки питної води - електролізну, виконати комплексний благоустрій 3-А мікрорайону; 4.1.4. Побудувати за власні кошти та передати в комунальну власність району слідуючі об?єкти: Два дитячих дошкільних заклади на 120 місць кожний - в 2007 році; Загальноосвітню середню школу на 36 класів - в 2008 році; Приміщення для дільничних інспекторів орієнтовною загальною площею 120 кв.м. в 2007 році.

01.11.2010 видано Акт готовності об`єкта «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: 3-А мікрорайон житлового масиву «Оболонь» в Оболонському районі м. Києва Центр дозвілля з боулінг-клубом (прим. №1, 2, 3, 4) по вул. Оболонська набережна, 13» до експлуатації.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано сертифікат відповідності КВ №000685 щодо об`єкта: «Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: 3-А мікрорайон житлового масиву «Оболонь» в Оболонському районі м. Києва Центр дозвілля з боулінг-клубом (прим. №1, 2, 3, 4) по вул. Оболонська набережна, 13».

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо не введення в експлуатацію спірного нерухомого майна.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (в редакції на момент укладення позивачем договору про інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності. Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. (ч.1 ст. 2 Закону)

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Проте, матеріали справи не містять, а позивачем, у свою чергу, не надано суду жодних належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження здійснення практичних дій щодо реалізації інвестицій у будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: 3-А мікрорайон житлового масиву «Оболонь» в Оболонському районі м. Києва Центр дозвілля з боулінг-клубом (прим. №1, 2, 3, 4) по вул. Оболонська набережна, 13.

У статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дана норма кореспондується зі ст. 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положення ст. 162 ГПК України містять вимоги щодо необхідності зазначення у позовній заяві вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому позовна заява, зокрема, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Наведене свідчить про те, що при зверненні до суду позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, а також довести наявність цих порушень.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України випливає, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 роз`яснив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/ відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі №910/11511/18.

Суд наголошує, що вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі №916/1134/18.

При цьому, суд звертає увагу на те, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 27.01.2020 у справі №761/26815/17, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20).

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку яким чином оспорюваний ним договір порушує його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (див. висновок сформований у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/1972/17, від 23.05.2019 у справі №920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі №910/7160/19, від 01.07.2021 у справі №910/7029/20).

Проте, позивач не надав доказів, які б свідчили про порушення його прав та законних інтересів у результаті укладення спірного договору.

Що стосується обраного Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"

способу захисту порушеного права, суд зазначає.

Як установлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Такий висновок сформульований, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 та інші.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року по справі №200/606/18 зазначала, що за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80) та багатьох інших.

Судове рішення про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21)).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18) вказано, що: «за змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року (провадження № 6-251цс15). Цей висновок також був неодноразово підтриманий і Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 05 грудня 2018 року (провадження № 14-247цс18 та № 14-179цс18)».

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).

При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.6).

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" на закінчений будівництвом об`єкт - групи нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13 не відповідають належному способу захисту у цій справі. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" до Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" про визнання недійсним правочину, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано після виходу з відпустки: 15.01.2024.

Суддя А.І. Привалов