Рішення

від 19.12.2023 по справі 910/11801/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2023Справа № 910/11801/23

За позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_3

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим

Вікторович

про витребування з чужого незаконного володіння частки

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін:

від позивача Біла Я.Г., ордер серії ВІ № 1168487 від 20.09.2023

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи-1 не з`явився

від третьої особи-2 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

25.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Динекс», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович про витребування з чужого незаконного володіння 100% (сто відсотків) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» (код за ЄДРПОУ 42007039), вартість якої становить 6.000.000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є єдиним учасником (частка 100%) ТОВ «Динекс» (далі - Товариство). Відповідно до відомостей з ЄДР 19.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач В.В. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (номер запису: 1000731070011036626). У результаті: змінено єдиного учасника ТОВ «Динекс» та змінено кінцевого бенефіціарного власника (замість ОСОБА_1 додано ОСОБА_2 ). Позивачу стало відомо, що підставою для виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства став нотаріальний акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «Динекс» від 18.05.2023. Акт було підписано ОСОБА_3 від імені позивача на підставі довіреності, посвідченої Віце-консулом Генерального консульства України в Кракові Яремчук І.І., за № 1004/ПД/23 від 26.04.2023. Проте позивач, як єдиний учасник Товариства, не підписував жодних довіреностей, актів, тим паче в Польщі, і не висловлював наміру щодо відчуження належних йому корпоративних прав на користь інших осіб. Фактично, відбулось рейдерське захоплення Товариства. Позивач не перебував 26.04.2023 за кордоном, тому не звертався до Генерального консульства України в Кракові для посвідчення довіреності, що підтверджується листом Генерального консульства України в Кракові від 24.05.2023 та листом Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України № 91 /Р-7059-10529 від 29.05.2023. ОСОБА_3 діяла не маючи повноважень. Незаконна довіреність дала змогу неправомірно відчужити належні позивачу корпоративні права на користь третьої особи, що призвело до зміни найвищого органу управління, та відкрило шлях до подальшої незаконної зміни директора, установчих документів, та в кінцевому результаті «рейдерському захопленні» ТОВ «Динекс». У акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «Динекс» від 18.05.2023 взагалі зазначено, що ОСОБА_3 діяла «на підставі довіреності посвідченої Копчаком Володимиром Олександровичем, консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні, 26.04.2023, зареєстровано в реєстрі за № 670/608-23». Натомість реєстратору була подана інша довіреність. Це створює суперечності між відомостями, що були подані реєстратору заявником. Позивачем отримано відповідь від Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні, згідно з якої зазначено, що «…довіреність від імені ОСОБА_1 не посвідчувалась... Окрім того, в затвердженій номенклатурі справ установи відсутній індекс справи за номером 670». З огляду на викладене, позивач завернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Одночасно з позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом

1) Заборони суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам), визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», поводити (вчиняти) реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс», а саме вносити зміни до відомостей про розмір статутного капіталу, розмір часток у статутному капіталі, склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

2) Накладення арешту на частку (корпоративні права) у статутному капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» у розмірі 6.000.000,00 грн, що становить 100% (сто відсотків) статутного капіталу, яка належить ОСОБА_2 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11801/23 від 27.07.2023 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11801/23 від 01.08.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

14.08.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідної заяви, в якій визначено відповідачем-1 ОСОБА_2 , відповідачем-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Динекс», третіми особами ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадима Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/11801/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадима Вікторовича; підготовче засідання призначено на 26.09.2023.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачам строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.08.2023 було направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105495003864 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

Проте, відповідач-1 ухвалу від 21.08.2023 не отримав, оскільки 06.10.2023 конверт (номер відправлення 0105495003864) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 04.10.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.08.2023 було направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105495003856 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 1, прим, 1028/3, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача-2.

Відповідач-2 ухвалу суду від 21.08.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 25.08.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105495003856, а отже відповідач-2 мав подати відзив на позов у строк до 11.09.2023 включно.

25.09.2023 позивачем до суду подано клопотання про витребування у ОСОБА_2 доказів, а саме належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу частки (частини частки) (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ «Динекс» (на підставі якого частку ОСОБА_1 було передано ОСОБА_2 ).

25.09.2023 позивачем до суду подано клопотання про долучення доказів.

Відповідачі та треті особи у підготовче засідання 26.09.2023 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11801/23 від 26.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/11801/23 на 30 (тридцять) днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні на 24.10.2023; в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у ОСОБА_2 належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу частки (частини частки) (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ «Динекс» (на підставі якого частку ОСОБА_1 було передано ОСОБА_2 ).

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 26.09.2023 було направлено на адресу відповідача-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600049025936 та на адресу відповідача-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600049026134.

Відповідач-1 ухвалу суду від 26.09.2023 не отримав, оскільки 30.11.2023 конверт (номер відправлення 0600049025936) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 09.11.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач-2 ухвалу суду від 26.09.2023 отримав 02.10.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600049026134.

16.10.2023 відповідачем-2 до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 17.11.2023 представник відповідача-2 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача-2.

16.10.2023 відповідачем-2 до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11801/23 до вирішення справи № 910/10443/23 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсним правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння.

18.10.2023 позивачем подано до суду клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадима Вікторовича доказів, а саме належним чином засвідчені копії:

- довіреності від 26.04.2023 № 1004/ПД/23, посвідченої Віце-консулом Генерального консульства України в Кракові Яремчук І.І. (із заявою про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, на підставі якої відбулась реєстрація довіреності в Україні);

- довіреності від 26.04.2023 № 670/608-23, посвідченої консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні Копчаком В.О. (із заявою про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, на підставі якої відбулась реєстрація довіреності в Україні).

Відповідачі та треті особи у підготовче засідання 24.10.2023 не з`явились.

Станом на 24.10.2023 відповідачем-1 вимоги ухвали суду від 26.09.2023 не виконано, письмові обґрунтовані пояснення із зазначенням об`єктивних причин неможливості виконання вимог суду не надано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11801/23 від 24.10.2023 оголошено перерву у підготовчому засіданні на 14.11.2023; в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадима Вікторовича належним чином засвідчені копії документів:

- довіреності від 26.04.2023 № 1004/ПД/23, посвідченої Віце-консулом Генерального консульства України в Кракові Яремчук І.І. (із заявою про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, на підставі якої відбулась реєстрація довіреності в Україні);

- довіреності від 26.04.2023 № 670/608-23, посвідченої консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні Копчаком В.О. (із заявою про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, на підставі якої відбулась реєстрація довіреності в Україні).

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 24.10.2023 було направлено на адресу відповідача-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600056005266, на адресу відповідача-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600056005843 та адресу приватного нотаріуса Рогач В.В. рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600056007820.

Відповідач-1 ухвалу суду від 24.10.2023 не отримав, оскільки 11.12.2023 конверт (номер відправлення 0600056005266) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 04.12.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач-2 ухвалу суду від 24.10.2023 отримав 30.10.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600056005843.

Третя особа-2 ухвалу суду від 24.10.2023 отримала 30.10.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600056007820.

13.11.2023 позивачем до суду подано заперечення проти клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі № 910/11801/23 до вирішення справи № 910/10443/23.

Відповідач-1 та треті особи у підготовче засідання 14.11.2023 не з`явились.

Станом на 14.11.2023 третя особа-2 вимоги ухвали суду від 24.10.2023 не виконала, письмові обґрунтовані пояснення із зазначенням об`єктивних причин неможливості виконання вимог суду не надала.

14.11.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі № 910/11801/23 до вирішення справи № 910/10443/23 з огляду на наступне

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення суду, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Дані обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи та не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

Враховуючи матеріали справи, мотиви клопотання відповідача-2 та положення ст.ст. 73-77 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав та доцільності для його задоволення, з огляду на те, що зупинення провадження до вирішення справи № 910/10443/23 не є обставиною, яка свідчить про неможливість розгляду даної справи.

14.11.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.11.2023.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 14.11.2023 було направлено на адресу відповідача-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600060799226, проте дане відправлення було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 22.12.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

20.11.2023 відповідачем-2 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на не можливість адвоката Зеленко Д.С. з`явитись у судове засідання, оскільки останній має приймати участь в іншому судовому процесі. Також відповідач-2 просить про відновлення строку підготовки відзиву на позов.

Відповідачі та треті особи у підготовче засідання 21.11.2023 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11801/23 від 21.11.2023 в задоволенні клопотання відповідача-2 в частині відновлення строку підготовки відзиву на позов відмовлено; закрито підготовче провадження у справі № 910/11801/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2023.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 21.11.2023 було направлено на адресу відповідача-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600063229404, на адресу відповідача-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600063229838.

Відповідач-1 ухвалу суду від 24.10.2023 не отримав, оскільки 08.01.2024 конверт (номер відправлення 0600063229404) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 04.12.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач-2 ухвалу суду від 21.11.2023 отримав 01.12.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600063229838.

12.12.2023 відповідачем-2 на адресу електронної пошти суду подано клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на неможливість адвоката Зеленко Д.С. прийняти участь у судовому засіданні з причини його фізичної відсутності у місті Києві.

12.12.2023 в судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про залишення без розгляду клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, оскільки воно подано у спосіб не передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в судовому засіданні 12.12.2023 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачі та треті особи в судове засідання 12.12.2023 не з`явились.

12.12.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.12.2023.

Відповідачем-2 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що 18.12.2023 між відповідач-2 та адвокатом Зеленко Д.С. розірвано договір про надання правової допомоги № 01/09/23 від 01.09.2023, у зв`язку з чим відповідач-2 не мав можливості укласти новий договір з іншим адвокатом.

19.12.2023 у судовому засіданні постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи з огляду на те, що відповідачем-2 не наведено поважних причин неможливості направити представника в судове засідання.

Відповідачі та треті особи в судове засідання 19.12.2023 не з`явились.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників відповідачів.

В судовому засіданні 19.12.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.11.2018 між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець, позивач) складено акт № 1 приймання-передачі частки (корпоративних прав) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» (код ЄДРПОУ 42007039)(Товариство), відповідно до якого розмір частки, який передано покупцю складає 0,29% статутного капіталу Товариства і становить 17.400,00 грн. Даний акт 27.11.2018 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурменко Н.О. та зареєстровано в реєстрі за № 4968; 4969.

23.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арагон» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець, позивач) складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс», відповідно до якого розмір частки, який передано покупцю складає 99,71% статутного капіталу Товариства і становить 5.982.600,00 грн. Даний акт 23.05.2019 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. та зареєстровано в реєстрі за № 373; 374.

Отже, ОСОБА_1 набув частку у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» та став єдиним учасником цього Товариства.

Рішенням № 10/11 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» від 10.11.2021 затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» (нова редакція) за 2021 рік (далі - Статут).

Відповідно до акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» (код ЄДРПОУ 42007039) від 18.05.2023 ОСОБА_1 , який є власником частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, від імені якого діє ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» у розмірі 100% (сто відсотків), номінальною вартістю 6.000.000,00 грн.

Спір виник внаслідок того, що позивач жодних дій спрямованих на відчуження своєї частки у статутному капіталі Товариства не вчиняв, а отже належна позивачу частка вибула поза волею позивача, тому позивач з метою відновлення своїх прав звернувся до суду з вимогою про витребування з чужого незаконного володіння частки у статутному капіталі Товариства.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Відповідно до підпункту 16 п. 7.6 Статуту до компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питання щодо відчуження частки (Частини частки) та надання її в заставу.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

В матеріалах справи відсутній та сторонами не подано рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» щодо відчуження належної йому частки в статутному капіталі Товариства.

У той же час, підпунктом «ґ» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що для внесення змін до відомостей про склад учасників товариства необхідно надати державному реєстратору акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Таким чином, для здійснення державної реєстрації саме акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства є підтвердженням того, що частка у статутному капіталі переходить до іншого власника і саме на цій підставі вносяться відповідні зміни до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За вказаних умов саме акт приймання-передачі підтверджує волевиявлення сторін, а також юридичні наслідки - факт набуття прав і обов`язків новим учасником юридичної особи.

В матеріалах справи наявна копія акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» (код ЄДРПОУ 42007039) від 18.05.2023, відповідно до якого з однієї сторони ОСОБА_1 , який є власником частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, від імені якого діє ОСОБА_3 на підставі довіреності посвідченої Копчаком Володимиром Олександровичем, консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні, 26.04.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 670/608-23 та з іншої сторони громадянин України ОСОБА_2 , у зв`язку з укладенням договору від 17.05.2023, склали цей акт про наступне: ОСОБА_1 від імені якого діє ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» у розмірі 100% (сто відсотків), номінальною вартістю 6.000.000,00 грн.

Даний акт засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач Вадимом Вікторовичем 18.11.2023 та зареєстровано в реєстрі за № 649; 650.

В матеріалах справи наявна копія довіреності, виданої у Польщі в м. Кракові 26.04.2023, згідно якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси у державних реєстраторів, у державних та приватних нотаріусів, на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» (код ЄДРПОУ 42007039), з питань продажу належної йому частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» (код ЄДРПОУ 42007039) та представлення його інтересів , як учасника та/або засновника та/або бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс», укладати та підписувати договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі, приймати рішення, у тому числі приймати рішення щодо зміни статутних документів Товариства, зміни директора, зміни місцезнаходження Товариства, зміни учасників Товариства, зміни діяльності Товариства, підписувати статутні документи, протоколи, рішення, акти, подавати всі необхідні документи для проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підписувати описи принятих документів, підписувати заяви (відповідні форми), подавати, підтверджувати та підписувати структуру власності надавати довідки, робити нотаріальні копії документів, тощо.

У вказаній довіреності зазначено, що вона 26.04.2023 посвідчена Яремчук Іриною Іванівною, віце-консулом Генерального консульства України в Кракові та зареєстровано в реєстрі за № 1004/ПД/23.

Проте ОСОБА_1 , як єдиний учасник Товариства зазначає, що не підписував жодних довіреностей, актів, тим паче в Польщі, і не висловлював наміру щодо відчуження належних йому корпоративних прав на користь інших осіб; позивач не перебував 26.04.2023 за кордоном, тому не звертався до Генерального консульства України в Кракові для посвідчення довіреності; заперечує факт видачі довіреності на ім`я ОСОБА_3 з якою він не знайомий.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11801/23 від 24.10.2023 в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадима Вікторовича належним чином засвідчені копії документів:

- довіреності від 26.04.2023 № 1004/ПД/23, посвідченої Віце-консулом Генерального консульства України в Кракові Яремчук І.І. (із заявою про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, на підставі якої відбулась реєстрація довіреності в Україні);

- довіреності від 26.04.2023 № 670/608-23, посвідченої консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні Копчаком В.О. (із заявою про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, на підставі якої відбулась реєстрація довіреності в Україні).

Проте, вимоги наведеної ухвали приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач Вадимом Вікторовичем не виконано.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 116352173419 від 22.05.2023 відносно ТОВ «Динекс» вбачається, що 19.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач В.В. проведено:

державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 19.05.2023 12:10:42, № 1000731070011036626, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 19.05.2023 13:03:40, 1000731070012036626, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

Відповідно до вчинених реєстраційних дій кінцевим бенефіціарним власником (контролером), засновником (учасником) та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» вказано ОСОБА_2 .

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Стаття 244 Цивільного кодексу України визначає, що представництво може здійснюватися за довіреністю, якою є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Громадянин України, який перебуває за кордоном має право видати від свого імені довіреність, в тому числі на розпорядження нерухомим та/або рухомим майном (транспортними засобами тощо). Посвідчення довіреностей консульством (або дипломатичним представництвом) за кордоном України відбувається в порядку та за правилами законодавства України.

Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України № 142/5/310 від 27.12.2004 затверджено Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України (далі - Положення).

Відповідно до п. 1.2 Положення вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб (далі - консул), які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах України.

Згідно з п. 1.3 Положення консулами вчиняються такі види нотаріальних дій як посвідчуються правочини (договори, заповіти, довіреності та ін.)…

Відповідно до Положення:

« 2.1. Нотаріальні дії вчиняються у приміщенні дипломатичного представництва та консульської установи. В окремих випадках, коли фізична особа не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості вчинюваних нотаріальних дій, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах території діяльності дипломатичного представництва або консульської установи, у межах консульського округу.

2.3. При вчиненні нотаріальних дій консул установлює особу учасників цивільних правовідносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина.

2.4. При посвідченні правочинів з`ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у них.

2.6. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності консула. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності консула, фізична особа повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею, та в присутності консула проставити на окремому аркуші свій підпис з тим, щоб консул міг перевірити тотожність цих підписів.

3.5.1. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

3.5.2. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта юридичної особи та з інших підстав, установлених актами цивільного законодавства.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

3.5.3. Довіреності (їх дублікати) на право розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, а також довіреності, видані в порядку передоручення, їх скасування або припинення дії, підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей безпосередньо консулом, що має доступ до Єдиного реєстру довіреностей через інформаційну мережу Міністерства юстиції України або через Міністерство закордонних справ України відповідно до Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 111/5 від 28.12.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252.

Відповідно до п. 2.1 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 111/5 від 28.12.2006, обов`язковій реєстрації у Єдиному реєстрі підлягають довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених, та довіреності, посвідчені особами, які в умовах воєнного стану відповідно до законодавства мають право їх посвідчувати, а також відомості про припинення їх дії.

Згідно до п. 2.2 Положення про Єдиний реєстр довіреностей реєстрація довіреностей (їх дублікатів), посвідчених консульствами (дипломатичними представництвами) України за кордоном відповідно до статті 38 (у разі відсутності доступу до Єдиного реєстру) Закону України «Про нотаріат», а також відомості про припинення їх дії, здійснюється в Єдиному реєстрі за заявою довірителя про реєстрацію таких довіреностей (додаток 1 до Положення про Єдиний реєстр довіреностей ЗАЯВА про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей).

Заява про реєстрацію зазначених довіреностей надається Реєстратору безпосередньо довірителем.

У разі неможливості подачі заяви на реєстрацію довіреності безпосередньо довірителем підпис довірителя на такій заяві повинен бути засвідчений підписом та печаткою особи, яка посвідчила довіреність.

У даному випадку консульствами (дипломатичними представництвами) України за кордоном.

Таким чином, довіреності, видані громадянами України та які посвідчені посадовими особами консульства (дипломатичного представництва) України за кордоном, підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей (Інформаційний лист Нотаріальної палати України від 26.09.2022 «Щодо відсутності підстав для реєстрації довіреностей, посвідчених нотаріусами іноземних держав, у Єдиному реєстрі довіреностей»).

З наявного в матеріалах справи Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 50003986 від 18.05.2023 вбачається, що відомості до цього реєстру щодо довіреності посвідченої 26.04.2023 віце-консулом Генерального консульства України в Кракові Яремчук Іриною Іванівною та зареєстрованої в реєстрі за № 1004/ПД/23 внесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач Вадимом Вікторовичем 18.05.2023.

У довіреності за № 1004/ПД/23 від 26.04.2023 зазначено, що «Довіреність підписана ОСОБА_1 у моїй присутності» (присутності віце-консула Генерального консульства України в Кракові Яремчук І.І.), що є неможливим з огляду на наступне

Головним центром обробки спеціальної Державної прикордонної служби України на запит ОСОБА_1 було надано відповідь за № 91/Р-7059-10529 від 29.05.2023 згідно якої за даними бази «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» вбачається, що останній раз ОСОБА_1 виїхав з України 05.12.2021 та повернувся до України 12.12.2021; іншої інформації виїзду даного громадянина України немає.

Отже, після 12.12.2021 позивач перебував в Україні та не виїжджав за кордон до Польщі, що виключає можливість звернутися до відповідного консула за посвідченням довіреності від 26.04.2023.

Більш того, у відповідь на адвокатський запит адвоката позивача - Горошинського О.О. від 23.05.2023 щодо посвідчення 26.04.2023 віце-консулом Генерального консульства України в Кракові Іриною Яремчук довіреності від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Генеральним консульством України в Кракові листом № 61317/17-570/1-48240-ВН від 24.05.2023 повідомлено, що ОСОБА_1 не звертався до Генерального консульства України в Кракові для посвідчення довіреності та відповідно дана консульська дія не вчинялася віце-консулом Іриною Яремчук. Дану довіреність слід вважати підробленою, а дії підроблювача та особи, яка послуговується завідомо підробленим документом слід трактувати згідно з положеннями Кримінального кодексу України.

Слід звернути увагу, що в акті приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «Динекс» від 18.05.2023, що ОСОБА_3 діяла «на підставі довіреності посвідченої Копчаком Володимиром Олександровичем, консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні, 26 квітня 2023 року, зареєстрованої в реєстрі за № 670/608-23», тобто іншої довіреності.

Однак, у відповідь на адвокатський запит адвоката позивача - Горошинського О.О. від 23.05.2023 консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні Копчак В.О. листом № 61224/091-112-23 від 24.05.2023 повідомлено, що ним довіреність від імені ОСОБА_1 не посвідчувалась. Окрім того, в затвердженій номенклатурі справ установи відсутній індекс справи за номером « 670».

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що довіреність № 1004/ПД/23 від 26.04.2023 та довіреність № 670/608-23 від 26.04.2023 є підробленими.

Статтею 203 Цивільного кодексу України закріплено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ОСОБА_3 діяла не маючи повноважень, що свідчить на неправомірне відчуження належних ОСОБА_1 корпоративних прав на користь третьої особи, що призвело до зміни кінцевого бенефіціарного власника, зміни засновника (учасника) та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс».

Статтею 190 Цивільного кодексу України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

З наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що позивачем доведено, що він був власником 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Динекс».

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч. 3 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Цивільним кодексом України передбачений механізм захисту прав власника у випадку вибуття з його володіння майна.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частина 2 ст. 388 Цивільного кодексу України встановлює два випадки за яких майно не може бути витребувано від добросовісного набувача: якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень; якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

В даному випадку вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння слід встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника не з його волі.

З наведеного вище судом встановлено, що спірне майно (частка у статутному капіталі Товариства) вибуло з володіння власника ( ОСОБА_1 ) не з його волі (без прийняття рішення єдиного учасника Товариства та без видачі ним довіреності на вчинення відчуження частки від його імені), тоді як волевиявленням у розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України слід вважати саме вчинення правомірних дій, а не складання акту прийому-передачі частки, який суперечить приписам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

З огляду на те, що за актом приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» (код ЄДРПОУ 42007039) від 18.05.2023 відбулось безоплатне відчуження частки позивача особою, яка не мала права її відчужувати, позивач має право витребувати його від набувача - ОСОБА_2 .

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 зазначила, що вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Підпунктом «е» пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю серед іншого подається судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що в разі витребування на користь ОСОБА_1 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» на підставі вказаної норми може бути поновлене право власності на вказану частку.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.11.2020 у справі № 913/274/19.

Отже, суд вважає належним та ефективним обраний позивачем спосіб захисту щодо витребування з чужого незаконного володіння частки у статутному капіталі Товариства.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 100% (сто відсотків) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Динекс» (код за ЄДРПОУ 42007039), вартість якої становить 6.000.000,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 90.000 (дев`яносто тисяч) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 12.01.2024.

Суддя В.В.Сівакова