Рішення

від 15.01.2024 по справі 920/986/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2024Справа № 920/986/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС"

про стягнення 614 713,72 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 614 713,72 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2022 року по квітень 2023 року відповідно до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.08.2023 у справі №920/986/23 передано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" (вх. № 3150 від 18.08.2023) за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва (01054, місто Київ, вулиця Б.Хмельницького, будинок 44-В).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2023 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

10.10.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви по справі №920/086/23 з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21203/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 23.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №00600053810966.

08.11.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд прийняти відзив на позов, відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. судові витрати в частині стягнення судового збору розподілити між позивачем та відповідачем.

21.11.2023 до канцелярії суду позивачем (через систему «Електронний суд») надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 627 від 20.10.2021 року та №521 від 22.11.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування, визначеної додатками.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС" є власником нежитлового приміщення загальною площею 1 338 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, будинок 11, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.05.2005.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Як зазначено позивачем співвласники багатоквартирного будинку за адресою м. Суми, вул. Ковпака. 11, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин у строк, встановлений законодавством, тож у відповідності до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з усіма співвласниками вказаного будинку, зокрема, і відповідачем, було укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

У відповідності до п. 5 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, розміщеного на сайті ТОВ «КППВ» за адресою у мережі інтернет https://kspu.frunze.com.ua/dlya-juridichnih-osib/ukladannya-dogovoriv/ (далі за текстом - договір) виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).

Пункт 12 договору встановлює, що у разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.

Позивачем зазначено, що багатоквартирний будинок за адресою м. Суми, вул. Ковпака. 11, обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, отже, обсяг споживання послуги у вказаному будинку визначається згідно показань такого вузла обліку відповідно до Методики розподілу. В свою чергу, нежитлове приміщення відповідача обладнане вузлом розподільного обліку теплової енергії.

У відповідності до статті 20 Закону України «Про теплопостачання», тариф на послуги постачання теплової енергії є регульованим.

Відповідно до п.31 договору вартість послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У період листопад 2021 року - квітень 2022 року тариф на послуги з постачання теплової енергії ТОВ «Котельня північного промислового вузла» був встановлений рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради. № 636 від 06.11.2021р «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» тарифів на теплову енергію, її виробництво та постачання, тарифів на послуги з постачання теплової енергії на рівні 7 689,34 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) для категорії «інші споживачі».

У період листопад 2022 року - квітень 2023 року тариф на послуги з постачання теплової енергії ТОВ «Котельня північного промислового вузла» був встановлений рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради 27.10.2022 № 476 «Про застосування тарифів на теплову енергію. (її виробництво, транспортування, постачання) і послуги з постачання теплової» енергії та постачання гарячої води протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано на рівні 6 407,78 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) для категорії споживачів «інші споживачі» (пункт 1.1.3.1 рішення).

На виконання умов договору за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року позивачем було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії по договору, у тому числі:

- у листопаді 2021р. від 30.11.2021р. на суму 5 036,51 грн.;

- у грудні 2021р. від 31.12.2021р. на суму 0,00 грн.;

- у січні 2022р. від 31.01.2022р. на суму 153 557,79 грн.;

- у лютому 2022 від 28.02.2022р. на суму 122 846,24 грн.;

- у березні 2022 від 31.03.2022р. на суму -122 846,25 грн.;

- у листопаді 2022 від 30. 11.2022р. на суму 22 228,26 грн.;

- у грудні 2022р. від 31 12.2022р. на суму 135 879,78 грн.;

- у січні 2023 від 31.01.2023р. на суму 96 589,55 грн.;

- у лютому 2023 від 28.02.2023р . на суму 87 450,07 грн.;

- у березні 2023 від 31.03.2023р. на суму 78 641,96 грн.;

- у квітні 2023 від 30.04.2023р. на суму 11 828,30 грн.

Вищезазначені акти прийому-передачі теплової енергії за період листопад 2021р.- квітень 2023р. не були підписано відповідачем, про що ТОВ «КППВ» було складено акти про відмову від підпису від 15.02.2022, 15.03.2022, 15.04.2022, 15.12.2022, 15.01.2023, 15.02.2023, 15.03.2023 та два акти від 15.04.2023.

Відповідачем було частково сплачено заборгованість за надані комунальні послуги у сумі 32 101,97 грн. у липні 2022 року, що підтверджується платіжним дорученням №447 від 01.07.2022.

Інформація про показання вузла комерційного обліку теплової енергії у будівлі за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 11 та відповідно показання вузла розподільного теплової енергії встановленого у нежитловому приміщенні відповідача використані у розрахунках, визначена згідно відомостей показань приладів обліку у нежитловому приміщенні.

Вказані у актах суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії визначені у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується звітами за споживання теплової енергії.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1209 від 10.11.2021 року «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу», якою передбачено обов`язок теплопостачальної організації змінити розмір нарахувань за послугу з постачання теплової енергії у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання послуги з постачання теплової енергії відповідній категорії споживачів в порядку, передбаченому пунктами 59-61 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830.

Вказаною постановою також було передбачено, що зміна розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) починаючи із нарахувань за жовтень 2021 р. відображається щомісяця у платіжних документах зазначених споживачів, надісланих у місяці, що настає за розрахунковим періодом.

Враховуючи викладене, у зв`язку зі зниженням фактичної ціни природного газу, порівняно з ціною, врахованою в тарифі на теплову енергію. ТОВ «КППВ» було проведено перерахунки вартості послуг з постачання теплової енергії по Договору за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року та зменшено вартість послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 162 584,11 грн. інформація про що відображена у актах прийому-передачі теплової енергії від 31.12.2021. 31.01.2022, 31.03.2022, 31.03.2023 відповідно та рахунках на оплату.

Відповідно до п.35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830 розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що споживач здійсню оплату за цим договором не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати зі спожиту послугу.

У відповідності до пункту 61 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830 за наявності у споживача заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії сума перерахунку (від`ємне значення) зараховується в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Враховуючи викладене, сума проведеного перерахунку вартості теплової енергії була зарахована позивачем у якості оплати по акту прийому-передачі теплової енергії за січень 2022, листопад 2022 та часткової оплати по акту прийому-передачі теплової енергії за грудень 2022 року на суму 13 863,52 грн.

Крім того, у березні 2023 року позивачем було проведено перерахунки за послуги з постачання теплової енергії за попередні періоди у зв`язку з допущеними технічними помилками в розрахунках на суму 218 187,59 грн., що підтверджується актом прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року (перерахунок) від 31.03.2023.

Станом на дату подачі позовної заяви сума боргу відповідача перед позивачем за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року та з грудня 2022 року по квітень 2023 року становить 614 713,72 грн.:

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у грудні 2022 від 31.01.2022р. на суму 122 016,26 грн.;

- акт прийому-передачі теплової енергії у січні 2023р. від 31.01.2023р. на суму 96 589,55 грн.;

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у лютому 2023 від 28.02.2023р. на суму 87 450,07 грн.;

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у березні 2023 від 31.03.2023р. на суму 78 641,96 грн.;

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по квітень 2022 (перерахунок) від 31.03.2023 на суму 218 187,59 грн.;

- акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у квітні 2023 від 30.04.2023р. на суму 11 828,30 грн.

17.07.2023 позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості вих. №945 від 14.07.2023 на загальну суму 614 713,72 грн.

Разом з вищезазначеною оплатою позивачем направлено відповідачу відповідні акти прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії та відповідні рахунки.

Відповідно до ч.6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Відповідно до пп.5 п.2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Житловий будинок за адресою: м. Суми, вул. Ковпака. 11 обладнано приладом комерційного обліку теплової енергії «QALCO (SKS-3)» заводський № 00186005, що підтверджується актом комерційної готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації від 18.11.2019.

Нежитлове приміщення відповідача за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 11 обладнано приладом розподільного обліку теплової енергії «UltraMaXX» заводський номер 13766375, що підтверджується актом комерційної готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації від 18.10.2021.

17.01.2022 відповідачем було перекрито теплопостачання до нежитлового приміщення, що вбачається зі звітів про споживання теплової енергії.

Відповідно до п.24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830 розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Пунктом 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830 відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Таким чином, згідно Правил, нарахування за послуги з постачання теплової енергії, що надавалися відповідачу, складаються з вартості послуг опалення безпосередньо самого приміщення відповідача, та вартості послуг опалення місць загального користування та витрат на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, частину з яких пропорційно опалюваній площі належного йому приміщення зобов`язаний оплачувати відповідач.

Як вбачається зі звітів про споживання теплової енергії у період з січня 2022 по лютий 2023. Відповідачем передавались показання розподільного вузла обліку теплової енергії із нульовим значенням, при цьому показання за листопад, грудень 2021р.. квітень, листопад 2022р. взагалі не передані позивачу.

Пунктом 1 розділу VI Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.11.2018 року № 315, визначено, що для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 оС від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню до нараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем щомісячно протягом опалювальних періодів 2021-2022 років та 2022-2023 років проводилися донарахування обсягу споживання теплової енергії для потреб належного відповідачу приміщення до мінімальної частки питомого споживання теплової енергії.

Як зазначалось раніше, у звіті про споживання теплової енергії за березень 2022р. відповідачем зазначено: «тепло відключене 17.01.2022р».

Механізм відключення будинків та окремих приміщень від мереж централізованого опалення визначається «Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 (далі - Порядок).

Пункт 4 розділу І Порядку передбачає, що орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - Комісія) згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку, для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд комісії (пункт 4 розділу III Порядку).

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника (пункт 5 розділу III Порядку).

Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання (пункт 9 розділу III Порядку).

Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення) (пункт 10 розділу ІІІ Порядку).

Позивачем зазначено, що відповідач не звертався до постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води Сумської міської ради з письмовою заявою про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання, не отримував необхідного погодження, а отже, самовільно здійснив відключення приміщень від системи постачання теплової енергії без залучення уповноваженої організації та без розробленого проекту відключення.

Будь-яких доказів на спростування вищезазначеного відповідачем не надано.

Самовільне відключення приміщення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення споживача від оплати за послуги теплопостачання. Споживач, що самовільно відключив належне йому приміщення від систем централізованого опалення, зобов`язаний оплачувати послуги з теплопостачання в такому ж порядку і розмірах, якби відповідне відключення ним проведено не було.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.03.2018 по справі № 915/89/16. від 14.02.2018 по справі 462/6393/15-ц. від 17.05.2018 по справі № 922/2186/17. від 22.05.2018 по справі № 904/8810/17.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Будь-яких доказів оплати заявленої заборгованості матеріали справи не містять.

Також доказів необґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку цього боргу, відповідачем не надано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 614 713,72 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В позовній заяві позивач зазначив, що товариство очікує понести витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що керуючись ст. 129 та 130 ГПК України позивач заявляє, що докази розміру судових витрат по справі будуть надані ним суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд зазначає, що вищезазначені докази до прийняття рішення не подані.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги п. 8 ст. 129 цього Кодексу, яким передбачено право учасника справи подати докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, суд вважає вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу передчасним.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС" (02217, м. Київ, проспект Маяковського, будинок 17, квартира 20, код ЄДРПОУ 32527525) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" (40020, Сумська обл., м. Суми, вул. Ковпака, будинок 6, код ЄДРПОУ 44360724) основний борг в розмірі 614 713 (шістсот чотирнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 72 коп. та судовий збір в розмірі 9 220 (дев`ять тисяч двісті двадцять) грн. 71 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий