Рішення

від 11.12.2023 по справі 911/2723/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. Справа № 911/2723/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлок ТТ"

до фізичної особи-підприємця Пилипенка Олексія Анатолійовича

про стягнення 2007200,99 грн

за участю представників:

позивача: Лозицький О.П. - адвокат, ордер серії АЕ № 1230479 від 02.10.2023;

відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлок ТТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 29.08.2023 до фізичної особи-підприємця Пилипенка Олексія Анатолійовича (далі - відповідач) про стягнення 2406133,24 грн, з яких: 2014790,30 грн основного боргу, 362845,84 грн пені, 22549,05 грн 3% річних та 5948,05 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2023 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.09.2023.

22.09.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява від 22.09.2023, за змістом якої останній просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з фізичної особи-підприємця Пилипенка Олексія Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлок ТТ" заборгованість у розмірі 2007200,99 грн, з яких: 1615858,05 грн основного боргу, 362845,84 грн пені, 22549,05 грн 3% річних та 5948,05 грн інфляційних втрат.

Мотивуючи вказану заяву, позивач зазначає, що відповідачем у вересні 2023 року повернуто товар на загальну суму 398932,25 грн, внаслідок чого сума основного боргу зменшилась. На підтвердження зазначених обставин додано зворотні накладні від покупця від 11.09.2023 № 1, № 2, № 3, № 4, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Вказана заява подана позивачем з додержанням вимог статті 46 ГПК України, а відтак приймається судом до розгляду та залучається до матеріалів справи, про що додатково було зазначено в ухвалі суду від 25.09.2023; підготовче засідання відкладено на 30.10.2023.

За таких обставин має нова ціна позову - 2007200,99 грн, виходячи з якої вирішується спір.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2023 (суддя Конюх О.В.) заяву представника ТОВ «Інтерлок ТТ» було задоволено та забезпечено участь представника позивача адвоката Лозицького О.П. у судовому засіданні 30.10.2023 в режимі відеоконференції.

Представник відповідача у судове засідання 30.10.2023 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача також не надходило, відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Ухвалою суду від 30.10.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2023.

20.11.2023 на адресу суду від представника відповідача Іваницької О.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та подати відповідні пояснення.

В судовому засіданні 20.11.2023 було оголошено перерву, про що оформлено протокольну ухвалу та попереджено сторін під розписку в бланку оголошення перерви на 11.12.2023

11.12.2023 в судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору в судове засідання особисто не з`явився та представника не направив, клопотань та інших пояснень з приводу заявленого позову не подав.

Згідно ст. 202 ГПК України, суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК та ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповіді державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

В ході розгляду справи, Господарським судом Київської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Суд зазначає, що неявка учасників справи, які є належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За вказаних обставин, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений ст. 165 ГПК України, зважаючи, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, суд на підставі ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, заслухавши 11.12.2023 вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилається ТОВ «Інтерлок ТТ» у викладених письмових документах, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Представник позивача виступив з заключним словом, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 11.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлок ТТ» (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Пилипенко Олексієм Анатолійовичем (відповідач, покупець) укладений Договір купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу № 4-Р, за умовами п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари медичного призначення, у кількості, асортименті та за ціною зазначеній у специфікації (додаток № 1) до договору, що є його невід`ємною частиною.

Ціни на товар, що постачається за цим договором, зазначаються у специфікації до договору (п. 2.1 договору). До ціни товару включена вартість тари, пакування і маркування (п. 2.2 договору).

Загальна сума договору становить - 2686386,30 грн, в т.ч. ПДВ 175744,90 грн (п. 2.3 договору).

Умовами п. 3.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється у відповідності до специфікації.

Підтвердженням фактичного отримання покупцем товару є видаткова накладна, один примірник якої надається покупцю, а другий залишається у постачальника (п. 3.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом восьми місяців з моменту укладення цього договору щомісячно у сумі, не менше ніж 335 798,00 грн та не пізніше 25 числа поточного місяця, згідно з графіком платежів:

з 15.01.2023 до 25.01.2023 - 335 798,00 грн;

з 15.02.2023 до 25.02.2023 - 335 798,00 грн;

з 15.03.2023 до 25.03.2023 - 335 798,00 грн;

з 15.04.2023 до 25.04.2023 - 335 798,00 грн;

з 15.05.2023 до 25.05.2023 - 335 798,00 грн;

з 15.06.2023 до 25.06.2023 - 335 798,00 грн;

з 15.07.2023 до 25.07.2023 - 335 798,00 грн;

з 15.08.2023 до 25.08.2023 - 335 800,30 грн.

Умовами п. 8.1 договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності 26.12.2022. Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 25.08.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

26.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлок ТТ» та Фізичною особою-підприємцем Пилипенко Олексієм Анатолійовичем підписана Специфікація № 1, за якою між позивачем та відповідачем погоджені товар, який поставляється, кількість, ціна та його загальна вартість.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору № 4-Р від 26.12.2022 ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2686386,30 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 2310 від 26.12.2022.

Видаткова накладна підписана представником позивача та відповідача та скріплена печатками.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Зважаючи на те, що товар в повному обсязі та вчасно не було оплачено, позивач звертався до суду про стягнення з відповідача заборгованості згідно з графіком платежів за період з 15.01.2023 до 25.01.2023 та з 15.02.2023 до 25.02.2023 в загальній сумі 671596,00 грн. Поряд з цим на вказану суму нараховані пеня, інфляційні втрати та відсотки річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.06.2023 позовні вимоги задоволені повністю. Вказане рішення набрало законної сили та оскаржено не було.

Однак, як стверджує позивач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань у строк, визначений у графіку, оплата, яка мала була здійснена за наступні періоди з 15.03.2023 по 25.08.2023 від відповідача також не надходила, хоча строки оплати вже настали.

За твердженням позивача станом на момент позову за відповідачем була наявна заборгованість в загальній сумі 2014790,30 грн, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Пізніше, після порушення провадження у справі 11.09.2023 відповідач повернув частину придбаного товару на суму 398932,25 грн згідно зворотних накладних покупця № 1,2,3,4 від 11.09.2023, з урахуванням чого основний борг зменшився до 1615858,05 грн, про що 22.09.2023 позивачем була подана відповідна заява про зменшення, яка прийнята судом до розгляду.

Фінансові та штрафні санкції у вигляді 362845,84 грн пені, 22549,05 грн 3% річних та 5948,05 грн інфляційних втрат залишились незмінними та заявлені в заяві про зменшення у цих сумах.

Оскільки відповідач правом на подання відзиву не скористався, справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами, поданими позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Передача товару позивачем відповідачу підтверджується видатковою накладною № 2310 від 26.12.2022, яка засвідчена представниками сторін та підписання якої не заперечується відповідачем.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Видаткова накладна № 2310 від 26.12.2022, підписання якої не заперечується відпоідачем, є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки місить інформацію про господарську операцію та про осіб, які її вчинили.

В свою чергу, відповідачем не подано доказів про оплату отриманого товару, контррозрахунку заборгованості до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що ним зобов`язання за Договором виконано і поставлено відповідачу товар, про що свідчать зазначені вище обставини, які суд визнає встановленими з огляду на вірогідність наданих позивачем доказів (видаткова накладна, які підписані та скріплені печатками обох сторін, зворотні накладні на повернення товару).

В свою чергу, відповідачем зазначені обставини не спростовані.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи вище встановлені судом обставини, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з ФОП Пилипенко О.А. заборгованості за отриманий товар за Договором купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу №4-Р від 26.12.2022 за період оплати з 15.03.2023 по 25.08.2023, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, внаслідок чого вимога позивача про стягнення з відповідача 1615858,05 грн визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.3 договору визначено, що у випадку прострочення платежу згідно графіку, установленого цим договором, постачальник стягує з покупця пеню в розмірі 1 % в день за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Згідно положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З розрахунку позивача вбачається, що ним при розрахунку пені застосовано подвійну облікову ставку НБУ та нараховано пеню наступним чином:

- на суму 335 798,00 грн за період з 16.03.2023 по 27.07.2023 нараховано 61639,63 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 нарховано 13358,32 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 16.03.2023 по 27.07.2023 нараховано 61639,63 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 нараховано 13358,32 грн пені ;

- на суму 335 798,00 грн за період з 26.03.2023 по 27.07.2023 нараховано 57039,66 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 нараховано 13358,32 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 26.04.2023 по 27.07.2023 нараховано 42779,75 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 нараховано 13358,32 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 26.05.2023 по 27.07.2023 нараховано 28979,83 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 нараховано 13358,32 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 26.06.2023 по 27.07.2023 нараховано 14719,21 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 нараховано 13358,32 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 26.07.2023 по 27.07.2023 нараховано 919,99 грн пені;

- на суму 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 нараховано 13358,32 грн пені;

- на суму 335 800,30 грн за період з 26.08.2023 по 29.08.2023 нараховано 1619,20 грн пені.

Загалом 362845,84 грн.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого статтею 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом шести місяців.

Як зазначено в п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як зазначив позивач, за першим та другим платежами на суму боргу 335 798,00 грн, які вже стягнуті за рішенням суду в межах справи № 911/462/23, але до теперішнього часу не сплачені відповідачем, позивач нарахував пеню з 16.03.2023 (наступний день після задоволення судом стягнення пені) по 29.08.2023 (день підготовки даного позову).

Пунктом 5.1 Договору встановлено,оплата товару здійснюється не пізніше 25 числа поточного місяця.

Так, за першим платежем з 15.01.2023 - 25.01.2023, кінцевий строк оплати з урахуванням шестимісячного терміну нарахування пені сплив 26.07.2023 (беручи до уваги початок прострочення платежу з 26.01.2023).

Тому вірним розрахунком пені за першим платежем на суму боргу 335 798,00 грн буде період з 16.03.2023 по 26.07.2023, відтак заявлена пеня в сумі 61639,63 грн (з 16.03.2023 по 27.07.2023) підлягає частковому задоволенню в сумі 61179,64 грн. Нарахована пеня з 28.07.2023 по 29.08.2023 в сумі 13358,32 грн задоволенню не підлягає, оскільки розрахунок здійснено поза межами шестимісячного строку для нарахування пені.

Стосовно нарахування пені за другим платежем на суму боргу 335 798,00 грн, то за період з 16.03.2023 по 27.07.2023 в розмірі 61639,63 грн вказаний розрахунок є вірним.

За період з 28.07.2023 по 29.08.2023 заявлена до стягнення пеня в розмірі 13358,32 грн підлягає задоволенню в розмірі 12 143,93 грн за період з 28.07.2023 по 26.08.2023, оскільки шестимісячний термін нарахування пені сплив 26.08.2023 (беручи до уваги початок прострочення платежу з 26.02.2023).

З приводу нарахування пені по всім іншим платежам згідно графіку погашення та поданого позивачем розрахунку, суд вказує, що пеня підлягає задовленню в наступних розмірах: на суму боргу 335 798,00 грн за період з 26.03.2023 по 27.07.2023 в розмірі 57039,66 грн; на суму боргу 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 в розмірі 13358,32 грн; на суму боргу 335 798,00 грн за період з 26.04.2023 по 27.07.2023 в розмірі 42779,75 грн; на суму боргу 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 в розмірі 13358,32 грн; на суму боргу 335 798,00 грн за період з 26.05.2023 по 27.07.2023 в розмірі 28979,83 грн; на суму боргу 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 в розмірі 13358,32 грн; на суму боргу 335 798,00 грн за період з 26.06.2023 по 27.07.2023 в розмірі 14719,21 грн; на суму боргу 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 в розмірі 13358,32 грн; на суму боргу 335 798,00 грн за період з 26.07.2023 по 27.07.2023 в розмірі 919,99 грн; на суму боргу 335 798,00 грн за період з 28.07.2023 по 29.08.2023 в розмірі 13358,32 грн; на суму боргу 335 800,30 грн за період з 26.08.2023 по 29.08.2023 в розмірі 1619,20 грн.

За таких обставин, перевіркою виконаних позивачем розрахунків за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» суд зазначає, що заявлена до стягнення пеня в сумі 362845,84 грн підлягає задоволенню частково в сумі 347812,44 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого розрахунку позивача інфляційні втрати здійснені окремо на заборгованість з урахуванням графіку платежів та складають 5948,05 грн (з березня 2023 по серпень 2023), 3% річних - 22549,05 грн (за загальний період з 16.03.2023-29.08.2023).

Перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» здійснений позивачем розрахунок 3% річних судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення 22549,05 грн 3% річних здійснені арифметично вірно та підлягають задоволенню повністю.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Дана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Відтак, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Відтак, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Згідно з поданого розрахунку позивача та пояснень, нарахування інфляційних втрат здійснено за загальний період з березня 2023 по серпень 2023 на кожен платіж окремо згідно графіка погашення та складають 5948,05 грн.

Вказані розрахунки здійснено наступним чином: за першим платежем в розмірі 335798,00 грн строк оплати якого настав 26.01.2023, розрахунок інфляційних вчинено з березня 2023 по серпень 2023 та складають 6032,83 грн; за другим платежем в розмірі 335798,00 грн строк оплати якого настав 26.02.2023, розрахунок інфляційних вчинено з березня 2023 по серпень 2023 та складають 6032,83 грн; за третім платежем в розмірі 335798,00 грн строк оплати якого настав 26.03.2023, розрахунок інфляційних вчинено з квітня 2023 по серпень 2023 та складають 981,14 грн; за четвертим платежем в розмірі 335798,00 грн строк оплати якого настав 26.04.2023, розрахунок інфляційних вчинено з травня 2023 по серпень 2023 та складають 308,93 грн; за п`ятим платежем в розмірі 335798,00 грн строк оплати якого настав 26.05.2023, розрахунок інфляційних вчинено з червня 2023 по серпень 2023 та складають -1363,24 грн (від`ємне значення); за шостим платежем в розмірі 335798,00 грн строк оплати якого настав 26.06.2023, розрахунок інфляційних вчинено з липня 2023 по серпень 2023 та складають -4017,49 грн (від`ємне значення); за сьомим платежем в розмірі 335798,00 грн строк оплати якого настав 26.07.2023, розрахунок інфляційних вчинено за серпень 2023 та складають -2026,95 грн (від`ємне значення).

Судом було здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» з урахуванням встановлених позивачем періодів, які є вірними та встановлено:

- за першим платежем в розмірі 335798,00 грн з березня 2023 по серпень 2023 інфляційні складають 3281,68 грн;

- за другим платежем в розмірі 335798,00 грн з березня 2023 по серпень 2023 інфляційні складають 3281,68 грн;

- за третім платежем в розмірі 335798,00 грн з квітня 2023 по серпень 2023 інфляційні складають -1729,35 грн (від`ємне значення);

- за четвертим платежем в розмірі 335798,00 грн з травня 2023 по серпень 2023 інфляційні складають -2396,16 грн (від`ємне значення);

- за п`ятим платежем в розмірі 335798,00 грн з червня 2023 по серпень 2023 інфляційні складають -4054,87 грн (від`ємне значення);

- за шостим платежем в розмірі 335798,00 грн з липня 2023 по серпень 2023 інфляційні складають -6687,75 грн (від`ємне значення);

- за сьомим платежем в розмірі 335798,00 грн за серпень 2023 інфляційні складають -4701,17 грн (від`ємне значення);

Враховуючи вищезазначені показники, середній сукупний рівень інфляції за період з березня по серпень 2023 мав від`ємне значення (3281,68+3281,68-1729,35-2396,16-4054,87-6687,75-4701,17)= -13005,94 грн, відтак заявлені позивачем до стягнення 5948,05 грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене вище, а також те, що факт порушення відповідачем договірних зобов`язань судом встановлений і по суті останнім не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 1615858,05 грн заборгованості, 347812,44 грн пені, 22549,05 грн 3% річних. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, слід зазначити, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача з урахуванням часткового задоволення позову становить 29793,29 грн.

Що стосується заявлених до стягнення з відповідача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає наступне.

Так, звертаючись до господарського суду із позовною заявою, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги. В обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивачем були надані Договір про надання правничої допомоги від 25.08.2023, укладений між Адвокатським об`єднанням "Лозицький та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлок ТТ", Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 35 від 29.08.2023, рахунок № 35 від 29.08.2023, платіжна інструкція № 806 від 29.08.2023, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4998 від 18.12.2020 та Ордер серії АЕ № 1222674 від 29.08.2023.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Так, 25.08.2023 між Адвокатським об`єднанням «Лозицький та партнери» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлок ТТ» (клієнт) був укладений Договір б/н, за умовами п. 1.1 якого клієнт доручає, виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, при підготовці та судовому розгляді справи за позовом клієнта до Фізичної особи-підприємця Пилипенка Олексія Анатолійовича про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу № 4-Р від 26.12.2022.

Відповідно до п. 4.1 договору на підтвердження надання послуг виконавцем, сторони даного договору укладають акти приймання-передачі послуг (робіт).

Пунктом 4.2 договору визначено, що за правничу допомогу, передбачену в п. 1.1 договору клієнт сплачує виконавцю плату в розмірі: підготовка позовної заяви, супроводження справи (підготовка заяв з процесуальних питань та представництво в судових засіданнях) в суді першої інстанції - 7000,00 грн; підготовка заяв по суті, заяв з процесуальних питань (окрім суду першої інстанції) - 1000,00 грн; участь в судовому засіданні (окрім суду першої інстанції) - 1000,00 грн.

Клієнт сплачує 7000,00 грн за правничу допомогу, передбачену у п. 4.2 (пп. 1) договору на підставі виставленого його виконавцем рахунку протягом 5 робочих днів (п. 4.3).

Умовами п. 7.1 договору визначено, що даний договір укладений на строк до 31.12.2024 та набирає чинності з моменту його підписання. Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують його виконувати, договір вважається поновленим на невизначений строк (п.7.3).

29.08.2023 між Адвокатським об`єднанням «Лозицький та партнери» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлок ТТ» (клієнт) підписаний Акт № 35, за яким між сторонами погоджено, що виконавцем були проведені, а клієнтом прийняті послуги з підготовки позовної заяви до Господарського суду Київської області за Договором про надання правничої допомоги від 25.08.2023.

Для оплати наданих послуг, Адвокатським об`єднанням «Лозицький та партнери» був сформований та виставлений рахунок № 35 від 29.08.2023 на суму 7 000,00 грн.

На підставі платіжної інструкції № 806 від 29.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлок ТТ» було перераховано на рахунок Адвокатського об`єднання «Лозицький та партнери» 7000,00 грн.

Суд відзначає, що за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

За таких обставин, наданих ТОВ «Інтерлок ТТ» доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у даній справі в заявленій до стягнення сумі в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати позивача, понесені на правову допомогу адвоката в розмірі 7000,00 грн покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 6926,83 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 126, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пилипенко Олексія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлок ТТ» (50074, м. Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників, 2, приміщення 10, код ЄДРПОУ 38658828) 1615858 (один мільйон шістсот п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн 05 коп. основного боргу, 347812 (триста сорок сім тисяч вісімсот дванадцять) грн 44 коп. пені, 22549 (двадцять дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять) грн 05 коп. 3% річних, 29793 (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто три) грн 29 коп. судового збору та 6926 (шість тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн 83 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.01.2024 року

Суддя О.В. Щоткін