Рішення

від 04.01.2024 по справі 916/9/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"04" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/9/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н.В., секретар с/з Ісак Д., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСП ВІПЛАН» (вх.№2-1916/23 від 26.12.2023р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/9/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСП ВІПЛАН» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 26, оф.91/1, код ЄДРПОУ - 38620972)

До відповідача: 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Буніна, 41, код ЄДРПОУ - 39010880)

За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Дмитрієва Г.А. - на підставі довіреності №23 від 03.01.2024р.

Від третьої особи : не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2023р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ІСП ВІПЛАН» до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про стягнення шкоди у розмірі 169 694 грн 55 коп задоволено повністю. Стягнуто з 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСП ВІПЛАН» шкоду у розмірі 169 694 грн 55 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн та витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 5 735 грн 52 коп.

26 грудня 2023р. до суду від ТОВ «ІСП ВІПЛАН» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на користь ТОВ «ІСП ВІПЛАН» судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 51 775 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що в ході розгляду справи, в судовому засіданні 21.12.2023р., до закінчення судових дебатів представник позивача адвокат Руденко Д.В. скористався своїм правом в порядку ч.8 ст.129 ГПК України та зробив заяву про надання судом строку для надання доказів щодо розміру судових витрат на правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат позивач зазначив, що 10.07.2022р. між ТОВ «ІСП ВІПЛАН» та Адвокатським Об`єднанням «РО ЛЕКС» було укладено договір про надання правової допомоги №10/07-2022, Додатковою угодою №2 від 10.07.2022р. до цього Договору сторонами було визначено порядок розрахунків за виконану роботу, а саме: п.1 За надання Адвокатським об`єднанням (далі - АО) правової допомоги Клієнту за Договором щодо захисту його порушених прав, а саме: відшкодування збитків, завданих Клієнту за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.08.2021р. по автодорозі Одеса-Южний за участю транспортних засобів ЗІЛ, н.з. 7708ч1 та Nissan X-Trail н.з. НОМЕР_1 , Клієнт зобов`язується: п.1.1- сплатити АО гонорар (винагороду) за виконану роботу /надані Клієнту юридичні послуги ( надання юридичних послуг у вигляді надання консультацій, дослідження судової практики, ведення переговорів від імені Клієнта, збір доказів, складання процесуальних документів, представництво інтересів тощо) адвокатами АО з розрахунку 2 500 грн 00 коп. за годину роботи адвоката АО, але не менше 30 000 грн. 00 коп.; п.1.2 - окремо від гонорару (винагороди), передбачених п.1.1, сплатити АО гонорар (винагороду) за участь уповноважених осіб (адвоката) АО у судовому засіданні з розрахунку 5 000 грн за одне судове засідання в незалежності від його тривалості;

Ухвалою суду від 27.12.2023р. прийнято заяву ТОВ «ІСП ВІПЛАН» про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначено судове засідання з розгляду заяви на 04.01.2024р.

28 грудня 2024р. до суду надійшло клопотання 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування відповідач зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу ( 51 775 грн) є завищеним та неспівмірним з огляду на розмір заявлених позовних вимог, складністю справи, виконаною адвокатом роботою.

Зокрема, відповідач вважає, що справа є нескладною, а ціна позову становить 169 694 грн 55 коп. ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), у зв`язку із чим заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу становить майже третину суми позову.

Також, відповідач заперечує проти стягнення з нього «гонорару успіху» у розмірі 7 125 грн, посилаючись на те, що такі витрати не є необхідними, та не відносяться до тих витрат, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права і законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успіщного результату.

Враховуючи все викладене, відповідач просить суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2 000 грн.

В судове засідання з розгляду заяви представник позивача не з`явився.

Розглянув матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 зазначеної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Першою заявою по суті спору, поданою позивачем до суду, була позовна заява, що надійшла до суду 02.01.2023р., та у якій ТОВ «ІСП ВІПЛАН» навело підстави та обґрунтування стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також попередній (орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, до складу яких входять витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 675 грн.

26 вересня 2023р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у які позивач зазначив, що у зв`язку із збільшенням об`єму наданих йому послуг, пов`язаних із кількістю судових засідань, у яких бере участь адвокат АО «РО ЛЕКС», підготовкою та поданням додаткових процесуальних документів, зросли витрати на професійну правничу допомогу, які становлять 46 025 грн, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи на підставі договору про надання правової допомоги №10/07-2022 від 10.07.2022р. та додаткової угоди №2 від 10.07.2022р. до цього договору.

У судовому засіданні 21.12.2023р., до закінчення судових дебатів, представник позивача - адвокат Руденко Д.В., зробив заяву про надання судом строку на подання доказів щодо розміру судових витрат.

26 грудня 2023р. позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просив стягнути з 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 51 775 грн.

У ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

За приписами ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2023р. позовні вимоги ТОВ «ІСП ВІПЛАН» задоволено. Стягнуто з 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області шкоду у розмірі 169 694 грн 55 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн, а також витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 5 735 грн 52 коп.

За матеріалами справи, одночасно з позовом ТОВ «ІСП ВІПЛАН» надало до суду копію договору про надання правової допомоги №10/07-2022, укладеного 10.07.2022р. між ТОВ «ІСП ВІПЛАН» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «РО ЛЕКС» (далі - АО), копію додаткової угоди №2 від 10.07.2022р. до Договору №10/07-2022, розрахунок наданих послуг від 30.12.2022р.

До заяви про збільшення позовних вимог, що надійшла до суду 26.09.2023р. позивач додав уточнений орієнтовний розрахунок наданих послуг від 26.09.2023р. до договору про надання правової допомоги №10/07-2022 від 10.07.2022р.

26 грудня 2023р. до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, додатком до якої, крім копій договору про надання правової допомоги №10/07-2022 від 10.07.2022р. та додаткової угоди №2 від 10.07.2022р. до Договору №10/07-2022, була копія акту наданих послуг №АОРО0000131 від 25.12.2023р.

Отже, у встановлений законодавством строк позивачем було надано до суду докази на підтвердження понесених судових витрат.

Частиною 2 ст.244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд зазначає, що згідно з п. 12 ч.3 ст.2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

За змістом ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема,ст.903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у ч.2 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ;(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 р. у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 р. у справі № 910/4201/19, від 02022023р. у справі №915/606/21.

Відповідно до матеріалів справи, згідно п.1.1 договору про надання правової допомоги №10/07-2022, укладеного 10.07.2022р. між ТОВ «ІСП ВІПЛАН» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «РО ЛЕКС» (далі - АО), Клієнт доручає, а АО приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу, здійснювати представництво інтересів Клієнта, захищати його права, свободи і законні інтереси в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором, з будь-яких питань, які стосуються прав, свобод чи інтересів Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплатити гонорар (винагороду), визначений цим Договором та додатковими угодами до нього.

Правова допомога за цим Договором складає собою сукупність вчинюваних адвокатами АО дій та здійснюваних ними заходів, направлених на забезпечення повного та всебічного захисту прав, свобод та інших законних інтересів Клієнта (п.1.2 Договору).

За умовами п.6.1 Договору він є безстроковим.

У той же день, 10.07.2022р. сторони уклали додаткову угоду №2 до Договору №10/07-2022, у якій визначили, що за надання АО правової допомоги Клієнту за Договором щодо захисту його порушених прав, а саме: відшкодування збитків, завданих Клієнту за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.08.2021р. по автодорозі Одеса-Южний, за участю транспортних засобів засобів ЗІЛ, н.з. НОМЕР_2 та Nissan X-Trail н.з. НОМЕР_1 , Клієнт зобов`язується : п.1.1- сплатити АО гонорар (винагороду) за виконану роботу /надані Клієнту юридичні послуги ( надання юридичних послуг у вигляді надання консультацій, дослідження судової практики, ведення переговорів від імені Клієнта, збір доказів, складання процесуальних документів, представництво інтересів тощо) адвокатами АО з розрахунку 2 500 грн 00 коп. за годину роботи адвоката АО, але не менше 30 000 грн. 00 коп.; п.1.2 - окремо від гонорару (винагороди), передбачених п.1.1, сплатити АО гонорар (винагороду) за участь уповноважених осіб (адвоката) АО у судовому засіданні з розрахунку 5 000 грн за одне судове засідання в незалежності від його тривалості; п.1.3 окремо від гонорарів (винагород), передбачених п.1.1,1.2, у разі, якщо буде досягнуто мету надання правової допомоги за цим Договором - відшкодовано шкоду, завдану Клієнту за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.08.2021р. по автодорозі Одеса-Южний, за участю транспортних засобів засобів ЗІЛ, н.з. НОМЕР_2 та Nissan X-Trail н.з. НОМЕР_1 (прийнято судове рішення чи рішення будь-якого іншого контролюючого органу, яке буде трактуватися на користь Клієнта), сплатити АО додаткову винагороду (гонорар успіху) в розмірі 5% від суми коштів, що підлягають відшкодуванню завданої шкоди.

За п.2 додаткової угоди після надання правової допомоги /послуг АО складає акт прийняття-передачі послуг з визначенням розміру гонорару (винагороди), яку Клієнт зобов`язаний сплатити.

Гонорар ( винагороду), передбачений п.п.1.1-1.3 додаткової угоди Клієнт сплачує АО не пізніше 3-ти днів з дня ухвалення рішення суду чи будь-якого іншого компетентного органу, яке буде прийнято за результатами надання правової допомоги АО /його представниками Клієнту з метою захисту його порушених/оспорюваних прав.(п.3 додаткової угоди).

Правова допомога, передбачена договором, вважається такою, що надана АО належним чином та в повному обсязі з моменту прийняття судом чи іншим органом, що розглядає спір за участі Клієнта, рішення щодо його порушених/оспорюваних прав ( п.5 додаткової угоди).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , який був представником ТОВ «ІСП ВІПЛАН» в ході розгляду справи №916/9/23, є заступником голови АО «РО ЛЕКС».

Згідно Акту наданих послуг №АОРО0000131 від 25.12.2023р., складеного та підписаного представниками ТОВ «ІСП ВІПЛАН» та АО «РО ЛЕКС», виконавцем були надані наступні роботи (надані послуги) : надання усної юридичної консультації протягом 0,5 год на суму 1 250 грн; ознайомлення з матеріалами для звернення до суду протягом 0,5 год на суму 1 250 грн; правовий аналіз, дослідження судової практики протягом 0,5 год на суму 1 250 грн; підготовка та направлення адвокатських запитів протягом 0,2 год на суму 500 грн; підготовка та направлення претензії протягом 1 год на суму 2 500 грн; підготовка та подання позовної заяви протягом 5 год на суму 12 500 грн; підготовка та подання клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи протягом 0,5 год на суму 1 250 грн; підготовка та подання заяви на виконання вимог експерта протягом 0,2 год на суму 1 250 грн; підготовка та подання заяви про збільшення позовних вимог протягом 1 год на суму 2 500 грн; витрати на поштову кореспонденцію на суму 400 грн; участь у судових засіданнях на підставі п.1.2 додаткової угоди протягом 3 годин на суму 15 000 грн; гонорар успіху ( у випадку досягнення мети представництва у сумі 7 125 грн ; підготовка та направлення заяви про ухвалення додаткового рішення протягом 2 год на суму 5 000 грн. Загальна вартість робіт (послуг) склала 51 775 грн.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 26.02.2015 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим..

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2021р. у справі №910/15621/19 від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У ст.ст.13, 14 ГПК України закріплені положення щодо таких принципів господарського судочинства, як змагальність та диспозитивність.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даній справі суд вважає за необхідне зауважити, що відповідач у справі- клопотання 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області , 28.12.2024р. подав до суду клопотання про зменшення заявлених позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 грн, адже вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу ( 51 775 грн) є завищеним та неспівмірним з огляду на розмір заявлених позовних вимог, складність справи, виконану адвокатом роботу.

Зокрема, відповідач вважає, що справа є нескладною, а ціна позову становить 169 694 грн 55 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), у зв`язку із чим заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу становить майже третину суми позову.

Також, відповідач заперечує проти стягнення з нього «гонорару успіху» у розмірі 7 125 грн, посилаючись на те, що такі витрати не є необхідними, та не відносяться до тих витрат, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права і законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успіщного результату.

Суд зауважує, що у даному випадку, дійсно, справа не є складною, адже предметом стягнення є шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.08.2021р. по автодорозі Одеса-Южний за участю транспортних засобів ЗІЛ, н.з. 7708ч1 та Nissan X-Trail н.з. НОМЕР_1 , розмір якої було встановлено експертним висновком, виготовленим судовими експертами ОНДІСЕ на виконання ухвали суду.

Щодо стягнення «гонорару успіху» у розмірі 7 125 грн, суд звертає увагу, що зазначення про можливість оплати Клієнтом на користь АО «гонорару успіху» в додатковій угоді до договору на правову допомогу у випадку прийняття судового рішення на користь Клієнта, не свідчить про те, що такий платіж є обов`язковим (відсутні обов`язкові дії Виконавця -АО, направлені на захист прав та інтересів Клієнта ), у зв`язку із чим «гонорар успіху» у даному випадку не підлягає стягненню з відповідачів.

Суд також вважає, що враховуючи складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для справи, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, заявлені до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 51 775 грн не відповідають принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованими та пропорційними до предмета спірних правовідносин.

Враховуючи матеріали справи, виходячи з положень п.1.1 додаткової угоди №1 від 10.07.2022р. до договору про надання правової допомоги №10/07-2022 від 10.07.2022р., на думку суду, розумним та співмірним є стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Суд зазначає, що в рішенні ЄСПЛ «Кузнєцов та інші проти Росії» від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст. 123 - 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСП ВІПЛАН» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/9/23 - задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі №916/9/23.

3. Стягнути з 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65045, м. Одеса ,вул. Буніна, 41, код ЄДРПОУ - 39010880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСП ВІПЛАН» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 26, оф.91/1, код ЄДРПОУ - 38620972) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

4. У задоволенні решти заяви - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 15.01.2024р.

Суддя Н.В. Рога