Рішення

від 15.01.2024 по справі 917/1733/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2024 Справа № 917/1733/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601

до відповідача Громадська організація "Обєднання громадян" Лихачівське", вул. Ореста Левицького, 19, м. Полтава, 36008

про стягнення 45 901,24 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Акціонерне товариство "Національна компанія "Нафтогаз України" просить суд стягнути з Громадської організації "Обєднання громадян "Лихачівське" 45 901,24 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 29.09.2020 року Договору № 20/21-8123-ТЕ-24 постачання природного газу, з яких : 29 903,00 грн основний борг, 2 699,99 грн пеня, 2 036,73 грн три проценти річних та 11 261,52 грн інфляційні втрати.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : оригінал розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем суми основного боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань; балансова одиниця по підприємству; копія претензії про сплату заборгованості з доказами відправки; копія договору постачання природного газу від 25.09.2020 № 20/21-8123-ТЕ-24 та 8 додаткових угод до нього; копії 7 актів приймання-передачі природного газу; копії трьох листів від відповідача щодо призначення платежів; копії банківських виписок.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

18.09.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Громадська організація "Обєднання громадян" Лихачівське" про стягнення 45 901,24 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 29.09.2020 року Договору № 20/21-8123-ТЕ-24 постачання природного газу, з яких : 29 903,00 грн основний борг, 2 699,99 грн пеня, 2 036,73 грн три проценти річних та 11 261,52 грн інфляційні втрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 року справу № 917/1733/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 19.09.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Суд ухвалою від 19.09.2023 виправив описку в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі № 917/1733/23, виклавши 3 абзац її описової частини у наступній редакції : "Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 року справу № 917/1733/23 розподілено судді Ківшик О.В.".

Ухвали Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023, які направлялись відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду від 19.09.2023 вважаються врученими відповідачу 26.09.2023 р.

Відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суду не надав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник) та Громадська організація "Обєднання громадян" Лихачівське" (далі - Споживач) 29.09.2020 уклали договір № 20/21-8123-ТЕ-24 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 24-31).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти і оплатити цей газ на умовах цього договору (п. 1.1 Договору);

- приймання - передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу. Споживач в акті приймання - передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем в той період (періоди), коли Споживач був включений Постачальником до свого Реєстру, з урахуванням положень пункту 3.3. даного Договору. В акті приймання-передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період (розміщується на офіційному вебсайті Постачальника), також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору) (п.3.8 Договору);

- Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом підписані Споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим Договором і з урахуванням пункту 3.8 цього Договору, його фактична ціна та вартість (п. 3.9 Договору);

- Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання - передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання Постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді (п. 3.11 Договору);

- ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положення (із змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» під час виконання Компанією обов`язків постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на Компанію відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Прейскурант). Прейскурант розміщується на офіційному вебсайті Постачальника. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності).У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов`язковими для Сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (п. 4.1 Договору);

- ціна за 1000 куб. м природного газу визначається Сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту. У разі непідписання/несвоєчасного підписання Сторонами відповідної додаткової угоди, Сторони при оформленні актів приймання - передачі природного газу і визначенні ціни (пункти 3.9 - 3.10 цього договору) користуються Прейскурантом (п. 4.2 Договору);

- ціни на природний газ, зазначені в Прейскуранті, є обов`язковими за цим договором з моменту введення їх в дію (з дати, зазначеної у відповідному Прейскуранті). Споживач самостійно відслідковує інформацію щодо цін на відповідний розрахунковий період (місяць постачання) і вважається повідомленим про зміну цін з дати розміщення інформації на вебсайті Постачальника, але не пізніше дати введення їх в дію, або з дати направлення на електронну адресу Споживача (зазначену в розділі 12 цього договору) проекту додаткової угоди, інформаційного повідомлення тощо (п. 4.3 Договору);

- остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 5.1 Договору).

На виконання умов зазначеного Договору позивач в період жовтень 2020 - квітень 2021 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 185 836,13 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання - передачі природного газу від 31.10.2020, від 30.11.2020, від 31.12.2020, від 31.01.2021, від 28.02.2021, від 31.03.2021 та від 30.04.2021, в яких визначено об`єми спожитого відповідачем природного газу, його ціна і вартість (а.с. 40-46). Зазначені акти підписані відповідачем без зауважень та застережень.

На виконання пункту 4.2 Договору Сторони уклали наступні Додаткові угоди до Договору (а.с. 32-39), відповідно до яких узгодили ціни природного газу на періоди поставки, а саме :

Додаткова угода № 1 від 26.10.2020 - ціна за 1000 куб. м. природного газу з 01.10.2020 по 31.10.2020 встановлена в розмірі 6 597,91 грн;

Додаткова угода № 2 від 23.11.2020 - ціна за 1000 куб. м. природного газу з 01.11.2020 по 30.11.2020 встановлена в розмірі 6 599,44 грн;

Додаткова угода № 3 від 22.12.2020 - ціна за 1000 куб. м. природного газу з 01.12.2020 по 31.12.2020 встановлена в розмірі 7 472,71 грн;

Додаткова угода № 4 від 29.01.2021 - ціна за 1000 куб. м. природного газу з 01.01.2021 п 31.01.2021 встановлена в розмірі 8 946,73 грн;

Додаткова угода № 5 від 26.02.2021 року - ціна за 1000 куб. м. природного газу з 01.02.2021 по 28.02.2021 встановлена в розмірі 7 684,72 грн;

Додаткова угода № 6 від 28.04.2021 - ціна за 1000 куб. м. природного газу з 01.04.2021 по 30.04.2021 встановлена в розмірі 7 976,42 грн.

У Додатковій угоді № 8 від 30.04.2021 сторони доповнили п. 2.1 Договору наступним : «Постачальник передає Споживачу у період з 01.05.2021 по 20.05.2021 замовлений споживачем обсг природного газу в кількості 1000 тис. куб.метрів».

Відповідач здійснив часткову оплату за переданий газ у розмірі 155 933,13 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача (а.с. 50-69).

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію б/н з вимогою у семиденний термін з моменту її отримання виконати останнього свої зобов`язання за Договором щодо сплати на рахунок Позивача суми заборгованості за отриманий природний газ (копія претензії та доказів її надсилання наявні у матеріалах справи, а.с. 20-23).

За даними позивача відповідач умов Договору щодо оплати отриманого природного газу в повному обсязі не виконав, заборгованість останнього перед Позивачем складає 29 903,00 грн за період жовтень 2020 - квітень 2021.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 45 901,24 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 29.09.2020 року Договору № 20/21-8123-ТЕ-24 постачання природного газу, з яких : 29 903,00 грн основний борг, 2 699,99 грн пеня, 2 036,73 грн три проценти річних та 11 261,52 грн інфляційні втрати.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки природного газу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не оплатив Позивачу отриманий товар (природний газ) у повному обсязі, заборгованість останнього складає 29 903,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 29 903,00 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем оплати згідно пункту 5.1 Договору він зобов`язується сплатити Позивачу пеню в розмірі 14,2 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Разом з тим, нарахування пені здійснено позивачем без застосування припису частини шостої статті 232ГК України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Водночас, з урахуванням конкретних обставин справи суд самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши розрахунок неустойки за період у шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та на суми заборгованості по кожному окремому акту з урахуванням проведених відповідачем часткових проплат, суд доходить до висновку, що вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 699,99 грн за період з 26.11.2020 по 30.06.2023 відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 2 036,73 грн три проценти річних та 11 261,52 грн інфляційних втрат за період 01.04.2021 по 30.06.2023, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманого товару (природного газу).

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 29 903,00 грн основного боргу, 2 699,99 грн пені, 2 036,73 грн трьох процентів річних та 11 261,52 грн інфляційних втрат, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Громадської організації "Обєднання громадян "Лихачівське" (вул. Ореста Левицького, 19, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26164791) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) 29 903,00 грн основного боргу, 2 699,99 грн пені, 2 036,73 грн трьох процентів річних, 11 261,52 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 15.01.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик