Ухвала

від 23.12.2024 по справі 917/1733/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

23 грудня 2024 року м. Харків Справа № 917/1733/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Білоусова Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації "Об`єднання громадян - "Лихачівське" (вх.№2890 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ківшик О.В., рішення підписане 15.01.2024) у справі №917/1733/23

за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача Громадської організації "Об`єднання громадян" - Лихачівське", м.Полтава,

про стягнення 45 901,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області віл 15.01.2024 у справі №917/1733/23 позов задоволено; стягнуто з Громадської організації "Об`єднання громадян - "Лихачівське" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 29 903,00 грн основного боргу, 2 699,99 грн пені, 2 036,73 грн трьох процентів річних, 11 261,52 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Громадська організація "Об`єднання громадян - "Лихачівське" звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску Громадською організацією "Об`єднання громадян - "Лихачівське" строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 у справі №917/1733/23; поновити Громадській організації "Об`єднання громадян - "Лихачівське" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 у справі №917/1733/23; скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 у справі №917/1733/23 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" до Громадської організації "Об`єднання громадян - "Лихачівське" про стягнення заборгованості за постачання природного газу в сумі 45 067,19 грн, в тому числі 29 903,00 грн основного боргу, 2 699,99 грн пені, 2 036,73 грн трьох процентів річних, 11 261,52 грн інфляційних витрат; судові витрати у справі покласти на позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1733/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

16.12.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1733/23.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст.256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом з тим, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом 15.01.2024, тому останнім днем подання апеляційної скарги є 05.02.2024 (з урахуванням вихідних днів).

Однак Громадська організація "Об`єднання громадян - "Лихачівське" звернулась з апеляційною скаргою 05.12.2024, тобто поза межами процесуального строку на апеляційне оскарження, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду апелянт посилається на те що повний текст рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 у справі № 917/1733/23 складено 15.01.2024 та надіслано на адресу ГО «ОГ - «Лихачівське» засобами поштового зв`язку 18.01.2024 (трекінг №0600079368340) та відповідно до довідки Ф.20 повернуто 03.02.2024 за закінченням терміну зберігання (до набрання законної сили рішенням). Тобто, фактично рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 у справі № 917/1733/23 відповідачем не отримано.

Надалі, ГО «ОГ - «Лихачівське» стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 76492739 від 08.11.2024 на підставі судового наказу № 917/1733/23.

У зв`язку з вказаним, представником ГО «ОГ - «Лихачівське» - адвокатом Мартиненко Ю.В. направлено на адресу Господарського суду Полтавської області клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №917/1733/23, у т.ч. рішенням від 15.01.2024, і 18.11.2024 судом в ЄСІТС «Електронний суд» надано рішення від 15.01.2024 у даній справі, тобто апелянт вважає, що спірне рішення фактично отримано 18.11.2024.

Апеляційний суд, розглянувши наведене обґрунтування причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, дійшов висновку, що підстави, на які посилається скаржник у клопотанні, не можуть вважатися поважними, з огляду на таке.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998р., Reports 1998 -VIII, с. 3255, §45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010р.).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, №11681/85, § 35).

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.

За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Ухвали Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023, які направлялись відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач матеріали справи не містять.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду від 19.09.2023 надсилались з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою відповідача.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 у справі №917/1733/23 було надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку на його юридичну адресу: 36008, м. Полтава вул.Ореста Левицького, 19 (відповідна адреса також міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також визначена скаржником в поданій апеляційній скарзі). Відповідне поштове відправлення було повернуто на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта" про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Законом України №3200-IX від 29.06.2023 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказані зміни набрали чинності з 18.10.2023.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Таким чином, відповідач, на вимогу ч.6 ст.6 ГПК України, з 18.10.2023 зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, чого останнім зроблено не було (реєстрацію здійснено лише 10.10.2024). Отже, судове рішення від 15.01.2024 не було вручено відповідачу в електронній формі шляхом його направлення до електронного кабінету, оскільки Громадська організація "Об`єднання громадян - "Лихачівське" не виконала свій обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету у строк визначений законом.

З огляду на неотримання відповідачем поштової кореспонденції за місцем офіційної реєстрації (ухвала від 19.09.2023), невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету, та не наведення поважних причин невиконання такого обов`язку, подання апеляційної скарги 05.12.2024, тобто через майже через одинадцять місяців після винесення оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що наведені Громадської організації "Об`єднання громадян - "Лихачівське" у апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.4 ст.260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.

Враховуючи визнання судом підстав пропущення строку подання апеляційної скарги неповажними, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Громадської організації "Об`єднання громадян - "Лихачівське" (вх.№2890 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2024 у справі №917/1733/23 залишити без руху.

2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою court.gov.ua/sud4875

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Я.О. Білоусова