Постанова

від 11.01.2024 по справі 910/6614/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6614/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ТОВ "Оберіг Добра": ліквідатор Дутківський Б.В.,

ОСОБА_5: не з`явився,

ОСОБА_1 : не з`явився,

ОСОБА_2 : Сміхура Б.В.,

ФГ "Оберіг Богдана": Сміхура Б.В.,

ОСОБА_3 : Сміхура Б.В.,

ОСОБА_4 : Сміхура Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг Добра" арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 (колегія суддів у складі: Копитова О.С. - головуючий, Сотніков С.В., Остапенко О.М.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 (суддя Омельченко Л.В.)

у справі №910/6614/20

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг Добра" арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг Добра" на ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерське господарство "Оберіг Богдана", ОСОБА_3 та ОСОБА_4

у справі №910/6614/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг Добра"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг Добра" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід" (далі - Ініціюючий кредитор), введено процедуру розпорядження майном Боржника.

2. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.07.2020, від 05.10.2020 визнано кредиторами Боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід" на загальну суму 13971184,56 грн (67731,00 грн - перша черга, 9540700,51 грн - четверта черга, 4362753,05 грн - шоста черга) та Головне управління ДПС у Тернопільській області на суму 6968,25 грн (4204,00 грн - перша черга, 2764,25 грн - шоста черга).

3. Постановою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 визнано Боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Стислий зміст заяви

4. Ліквідатор Боржника подав заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Фермерське господарство "Оберіг Богдана" (далі - Заява).

5. Заява мотивована тим, що ОСОБА_5 як керівник Боржника, ОСОБА_3 як колишній керівник Боржника, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 як засновники (зокрема колишні) Боржника та Фермерське господарство "Оберіг Богдана", на користь якого відчужено за заниженими цінами майно Боржника, винні у доведенні Боржника до банкрутства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

6. Керівником Боржника у період з 11.02.2019 до 01.04.2019 був ОСОБА_3 , а з 01.04.2019 - ОСОБА_5

7. ОСОБА_2 був учасником Боржника у період з 21.05.2015 до 10.08.2018. ОСОБА_4 була учасником Боржника у період з 16.08.2018 до 11.02.2019. ОСОБА_1 є учасником Боржника.

8. 10.05.2017 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Боржника про надання інформації про діяльність товариства, а саме: звітів про фінансово-господарську діяльність товариства за 2016 рік, протоколів зборів учасників товариства за 2015-2017 роки, балансів товариства за 2015-2017 роки, даних бухгалтерського обліку та звітності за 2016 рік. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2017 зазначений позов задоволено.

9. 18.12.2018 відбулися загальні збори учасників Боржника, на яких згідно з протоколом зборів були присутні всі учасники товариства, зокрема, інтереси ОСОБА_1 представляли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі довіреностей. На вказаних загальних зборах директор товариства ОСОБА_3 повідомив, що у Боржника існує прострочена кредиторська заборгованість і для уникнення негативних наслідків необхідно відчужити всю сільськогосподарську техніку.

10. Не погодившись із рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів від 18.12.2018 №2/18, ОСОБА_1 07.02.2019 звернулась з позовом про визнання його недійсним до Господарського суду Тернопільської області (справа №921/72/19). Однак 06.05.2019 ОСОБА_1 заявила клопотання про залишення зазначеного позову без розгляду, оскільки під час підготовчого засідання Боржник у запереченні надав оцінку вартості сільськогосподарської техніки, яка була заниженою та становила менше 50% вартості активів, а доказів на спростування твердження про вартість техніки ОСОБА_1 не мала.

11. Ліквідатор Боржника направив керівнику Боржника ОСОБА_5 (за місцезнаходженням Боржника) лист №02-04/10 від 23.10.2020 щодо передачі йому бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей тощо. Однак керівник Боржника ні відповіді, ні запитуваних у зазначеному листі документів ліквідатору Боржника не передав.

12. За наслідками проведеної інвентаризації ліквідатор Боржника не виявив будь-яких активів у Боржника, а лише відобразив кредиторську заборгованість, визнану ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі №910/6614/20.

13. Наведене зумовило необхідність проведення дослідження щодо аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства Боржника на підставі Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361).

14. За наслідками такого аналізу складено аудиторський звіт (далі - Звіт), згідно з яким після проведеної оцінки фінансово-господарського стану Боржника на предмет наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства можна дійти висновку, що в діях керівництва Боржника відсутні ознаки дій з фіктивного банкрутства та приховуваного банкрутства, але наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану Боржника, тобто доведення до банкрутства (сторінка 22 Звіту).

15. Згідно зі Звітом аналіз фінансово-господарської діяльності проведено за період з 31.12.2016 до 31.12.2018; для аналізу використана фінансова звітність станом на 31.12.2016, 31.12.2017, 31.12.2018; основними джерелами інформації є витяг з ЄДРПОУ, за 2016-2017 роки фінансова звітність суб`єкта малого підприємництва: баланс підприємства (форма №1м); звіт про фінансові результати (форма №2м); інші документи необхідні для аналізу.

16. Як додатки до Звіту вказано звіти про наявність і рух основних засобів, амортизацію (форма 11-03) за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, "Наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах" (форма 10-мех) за 2017 рік.

17. Також для аналізу аудитор використав банківські виписки по рахункам боржника за період з 01.02.2019 до 06.02.2019, з 01.01.2016 до 27.05.2020, з 15.05.2017 до 22.12.2020, з 01.01.2016 до 22.12.2020, з 01.01.2016 до 29.12.2016, з 01.01.2016 до 30.05.2017.

18. Документи первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарської діяльності Боржником, аудитор під час перевірки не досліджував.

19. Також ліквідатор Боржника отримав заключну банківську виписку АТ КБ "Приватбанк" за поточним рахунком № НОМЕР_1 за період з 17.05.2020 до 22.12.2020.

20. З вказаної виписки вбачається, що Боржник відчужив сільськогосподарську техніку на користь ОСОБА_8 на підставі договорів купівлі-продажу: №6726/19/026783 від 29.01.2019, №1182-167 від 31.01.2019, №1183-167 від 31.01.2019, №1184-167 від 31.01.2019, №1185-167 від 31.01.2019, №1186-167 від 31.01.2019, №1187-167 від 31.01.2019, №1188-167 від 31.01.2019, №1189-167 від 31.01.2019, №1191-167 від 31.01.2019.

21. Також згідно з вказаною банківською випискою Боржник здійснював господарські операції з ФГ "Оберіг Богдана" на підставі договорів купівлі-продажу: №102/19-1 від 01.02.2019, №102/19-2 від 01.02.2019, №102/19-3 від 01.02.2019, №402/19-1 від 04.02.2019, №402/19-2 від 04.02.2019, №402/19-3 від 04.02.2019, №402/19-4 від 04.02.2019, №502/19-1 від 05.02.2019, №502/19-2 від 05.02.2019, №502/19-3 від 05.02.2019, №502/19-4 від 05.02.2019, №502/19-5 від 05.02.2019, №502/19-6 від 05.02.2019, №502/19-7 від 05.02.2019, №502/19-8 від 05.02.2019.

22. У матеріалах справи відсутні копії перелічених договорів. Аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника за вказаний період не проводився.

23. Згідно з актом звірки (а.с. 161 т. 8) станом на 10.12.2018 Боржник сплатив на користь Ініціюючого кредитора 2477932,49 грн.

24. У рішенні Господарського суду міста Києва у справі №910/15475/19 за позовом ТОВ "Сервіс-Агрозахід" (Ініціюючий кредитор) до ТОВ "Оберіг Добра" (Боржник) встановлено обставини часткового погашення ТОВ "Оберіг Богдана" боргу на користь Ініціюючого кредитора в сумі 461592,92 грн.

25. 15.03.2019 Боржник перевів частину свого боргу перед Ініціюючим кредитором на ФГ "Оберіг Богдана", яке погасило частину боргу перед Ініціюючим кредитором на загальну суму 842601,15 грн.

26. У період 2018-2019 років ФГ "Оберіг Богдана" повернуло Боржнику всю раніше отриману в 2017 році поворотну допомогу в розмірі 488550 грн.

27. Крім того, повністю погашено заборгованість Боржника перед АТ КБ "ПриватБанк" на суму 880437,77 грн.

28. ОСОБА_3 надав до матеріалів справи висновок про вартість майна, яким визначено ринкову вартість сільськогосподарської техніки, за якою її було продано ФГ "Оберіг Богдана". Натомість ліквідатор Боржника не надав будь-яких доказів на підтвердження факту продажу техніки за заниженими цінами.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

29. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у задоволенні Заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФГ "Оберіг Богдана" відмовлено, Заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено, покладено субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства Боржника на ОСОБА_3 і ОСОБА_4 шляхом стягнення на користь Боржника 13684277,05 грн.

30. Ухвалу мотивовано тим, що у період з 16.08.2018 до 11.02.2019, коли ОСОБА_4 була учасником Боржника, він уклав низку договорів на відчуження сільськогосподарської техніки, вчинення яких, з огляду на відсутність доказів направлення виручених від продажу коштів на погашення кредиторських вимог, стало однією з основних причин виникнення неплатоспроможності Боржника та в результаті визнання його банкрутом. ОСОБА_3 є засновником Боржника та був керівником Боржника у період з 11.02.2019 до 01.04.2019, мав вплив на економічну та юридичну долю Боржника, був наділений правом вирішення всіх пов`язаних з управлінням Боржника питань у 2019 році, а на неодноразові звернення ліквідатора Боржника не надав договори та іншу первинну документацію Боржника.

31. Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність існування причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_5 як керівника Боржника з 01.04.2019 щодо здійснення Боржником відповідних господарських операцій з ФГ "Оберіг Богдана" та відчуження сільськогосподарської техніки на користь ОСОБА_9 та настанням негативних наслідків для Боржника. Також суд першої інстанції зазначив про недоведеність ліквідатором Боржника обставин вчинення протиправних дій ОСОБА_2 і ФГ "Оберіг Богдана" протиправних дій, які призвели до неплатоспроможності Боржника.

32. Щодо ОСОБА_1 господарський суд першої інстанції виходив з того, що вона брала активну участь в управлінні Боржником до 17.02.2016, а відомості щодо її участі в управлінні товариством, прийнятті важливих рішень тощо після зазначеної дати не надано, тому визнав недоведеною наявність причинно-наслідкового зв`язку між її діями чи бездіяльністю та неплатоспроможністю Боржника.

33. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 ухвалу суду першої інстанції скасовано в частині задоволення Заяви про покладення субсидіарної відповідності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні Заяви, а в іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

34. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФГ "Оберіг Богдана".

35. Водночас апеляційний господарський суд визнав необґрунтованими висновки суду першої інстанції про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , адже вони не засновані на врахуванні всіх обставин справи та наданих доказів щодо отримання Боржником коштів від ФГ "Оберіг Богдана" на виконання договорів купівлі-продажу техніки, проведення розрахунків з кредиторами за рахунок відповідних надходжень, часткового переведення боргу Боржника перед Ініціюючим кредитором на ФГ "Оберіг Богдана", погашення заборгованості Боржника перед АТ КБ "ПриватБанк" тощо.

36. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про передчасне ініціювання ліквідатором Боржника процедури притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності у зв`язку з укладенням керівником Боржника певних договорів на шкоду інтересам Боржника без попереднього вирішення питання щодо визнання недійсними таких договорів та можливості повернення майна Боржника до його ліквідаційної маси для здійснення розрахунків з кредиторами, оскільки положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачають покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності саме в разі недостатності майна Боржника із визначенням різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

37. Ліквідатор Боржника подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати повністю постанову суду апеляційної інстанції та скасувати частково ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника в загальному розмірі 13684277,05 грн на ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Фермерське господарство "Оберіг Богдана".

38. Касаційну скаргу (з урахуванням заяви про усунення недоліків) мотивовано наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 07.10.2021 у справі №904/4928/17, від 09.12.2021 у справі №916/313/20, від 28.07.2021 у справі №917/1500/18(917/1932/20), від 02.09.2021 у справі №910/3438/13, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, щодо застосування частин 1, 3 статті 4, статті 34, частини 2 статті 61, абзацу 11 частини 1 статті 65 КУзПБ, частини 1 статті 215 Господарського кодексу України, статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України.

39. Ліквідатор Боржника вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини 2 статті 61 КУзПБ щодо можливості покладення субсидіарної відповідальності на особу, яка отримала вигоду з протиправної, в тому числі недобросовісної, поведінки керівників та/або засновників Боржника - ФГ "Оберіг Богдана", на користь якого виведено майно Боржника. При цьому ліквідатор Боржника зауважує, що надання фінансової допомоги Боржнику не доводить відсутність вини відповідної особи у вилученні майна Боржника за наявності в нього непогашеної кредиторської заборгованості.

40. Також ліквідатор Боржника зазначає, що ненадання йому керівниками Боржника первинних фінансових документів Боржника задля визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості тощо є бездіяльністю, яка не відповідає інтересам Боржника, є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам Боржника та не дозволяє ліквідатору вчинити дії з повернення відповідної дебіторської заборгованості. Зокрема, заперечуючи проти посилання суду апеляційної інстанції на недослідження первинної документації у Звіті аудитора, невчинення дій щодо визнання недійсними договорів про відчуження майна Боржника тощо, ліквідатор Боржника наголошує на тому, що керівники та засновники Боржника та ФГ "Оберіг Богдана" не надали йому ані первинні документи, ані копії відповідних договорів, зокрема на виконання ухвали суду про їх витребування.

41. Крім того, у касаційній скарзі зазначено про неправильне визнання судами першої та апеляційної інстанцій суб`єкта доказування у справі про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника всупереч висновкам Верховного Суду з цього питання.

42. На думку ліквідатора Боржника, твердження господарського суду апеляційної інстанції про відсутність у діях засновників та учасників Боржника складу господарського правопорушення у вигляді доведення його до банкрутства при фактичному наведенні ліквідатором дій та мотивів зазначених осіб суперечить практиці Верховного Суду щодо встановлення об`єктивної та суб`єктивної сторони доведення до банкрутства. Зокрема, ліквідатор Боржника посилається на те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 приймали рішення щодо виведення основних засобів Боржника на інше підконтрольне їм ФГ "Оберіг Богдана", засновником і керівником якого є, відповідно, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , що були засновниками Боржника.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

43. ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволені скарги в частині вимог про притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_1 , а в частині притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФГ "Оберіг Богдана", ОСОБА_5 вимоги касаційної скарги задовольнити.

44. Відзив мотивовано тим, що частка ОСОБА_1 у розмірі 40% статутного фонду є недостатньою для прийняття рішення, натомість всі рішення приймались ОСОБА_2 , його донькою ОСОБА_10 , зятем ОСОБА_3 і головним бухгалтером ОСОБА_11

45. ОСОБА_1 зазначає, що брала активну участь в управлінні товариством до 17.02.2016, коли інший учасник ОСОБА_2 спричинив їй тілесні ушкодження середньої тяжкості, що підтверджується витягом з кримінального провадження. За доводами ОСОБА_1 після зазначеної події вона не брала участь у прийнятті будь-яких рішень, не підписувала протоколи загальних зборів учасників Боржника, не отримала повідомлення про їх скликання, окрім зборів від 10.08.2018, рішення яких вона оскаржила в судовому порядку, а також зверталася з позовом про надання інформації про діяльність Боржника.

46. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ФГ "Оберіг Богдана" подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

47. Відзив мотивований тим, що суди попередніх інстанцій застосували положення частини 2 статті 61 КУзПБ з урахуванням висновків Верховного Суду щодо аналізу кола суб`єктів, які підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності, та щодо неможливості підтвердження відсутності вини в доведенні до банкрутства шляхом надання боржнику фінансової допомоги, проаналізували докази ліквідатора Боржника тощо й дійшли обґрунтованого висновку про недоведення вчинення цими суб`єктами дій, які могли призвести до неплатоспроможності Боржника.

48. У відзиві зазначено, що апеляційний господарський суд встановив відсутність підстав для притягнення до субсидіарної відповідальності за результатами дослідження доказів учасників, зокрема, дослідив докази, надані на підтвердження й спростування підстав для встановлення вини визначених ліквідатором осіб у доведенні Боржника до банкрутства у зв`язку з реалізацією сільськогосподарської техніки Боржника та дійшов висновку про її відсутність, врахувавши висновок Верховного Суду щодо неможливості відмови в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з відсутністю спростування правомірності правочинів боржника.

Позиція Верховного Суду

49. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

50. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду Заяви ліквідатора Боржника про покладення субсидіарної відповідальності за його зобов`язаннями в сумі 13684277,05 грн на керівників і засновників (учасників) Боржника (зокрема колишніх), а також ФГ "Оберіг Богдана", на яке, за доводами ліквідатора Боржника, виведено майно Боржника.

51. Відповідно до частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

52. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (ч. 3 ст. 215 Господарського кодексу України).

53. Згідно з частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

54. Застосування такої відповідальності передбачено частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), згідно з якою у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями (абзац 2).

55. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

56. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема викладеною у постановах від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 02.09.2021 у справі №910/3438/13, на які посилається ліквідатор Боржника в касаційній скарзі) субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

57. Об`єктом правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

58. Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

59. Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону відповідного правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини 1 статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

60. Наведений перелік обставин, які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, не є вичерпним.

61. Необхідно зауважити, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

62. Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

63. Водночас визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17).

64. Суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною 2 статті 61 КУзПБ, до яких віднесені: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

65. Притягнення до субсидіарної відповідальності винних у доведенні до банкрутства осіб є не лише механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

66. Виходячи зі змісту частини 2 статті 61 КУзПБ суб`єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:

І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов`язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" (стаття 1 Закону про банкрутство, стаття 1 КУзПБ), "пов`язані особи" (стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення");

ІІ група - інші особи, які не мають формалізованих зав`язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.

67. Системний аналіз змісту, зокрема, частини 2 статті 61 КУзПБ у взаємозв`язку з іншими нормами законодавства дає підстави для висновку, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи.

68. Телеологічний спосіб тлумачення зазначених норм приводить до висновку про те, що таке розуміння поняття третіх осіб як суб`єктів субсидіарної відповідальності відповідає змісту інституту субсидіарної відповідальності осіб винних у доведенні до банкрутства боржника, метою якого є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

69. Юридичним механізмом досягнення наведеної мети є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

70. Тож визначаючи суб`єкта відповідальності суду слід враховувати, що кожна дія або бездіяльність, які стали причиною неплатоспроможності боржника, має визначатися окремо так само як і особи, причетні до такої дії (бездіяльності).

71. Вочевидь, що на особу, яка отримала вигоду з протиправної, в тому числі недобросовісної, поведінки керівника чи засновників боржника поширюються правила субсидіарної відповідальності.

72. Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в тому числі принципу добросовісності.

73. При цьому аналіз частини 2 статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб`єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).

74. Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

75. Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

76. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

77. Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. У силу статті 13 Господарського процесуального кодексу України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.

78. Відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №916/313/20).

79. Отже, виходячи зі змісту частини 2 статті 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

80. Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

81. Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства, до яких належить, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.

82. Саме детальний аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №906/904/16, від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15 (902/579/20)).

83. Однак відсутність у матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №916/1105/16 та від 10.12.2020 у справі №922/1067/17).

84. Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).

85. Проаналізувавши зміст оскаржуваних у цій справі постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції, Верховний Суд вбачає, що вони ухвалені без належного врахування наведених висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини 2 статті 61 КУзПБ, зокрема, необхідності ґрунтовного дослідження наданих учасниками справи доказів із наданням правової оцінки обставинам справи з точки зору наявності в діях відповідної особи чи осіб усіх елементів господарського правопорушення як підстави для притягнення їх до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

86. Так, звернення ліквідатора Боржника із Заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Фермерське господарство "Оберіг Богдана" зумовлено тим, що відповідно до складеного за наслідками оцінки фінансово-господарського стану Боржника за період з 31.12.2016 до 31.12.2018 Звіту наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану Боржника, тобто доведення його до банкрутства. У 2018 році Боржник уклав кредитні договори, неможливість виконання зобов`язань за якими стала передумовою виникнення у нього стану неплатоспроможності та укладення в подальшому в період з 29.01.2019 до 05.02.2019 низки договорів, за якими Боржник відчужив належну йому сільськогосподарську техніку на користь ОСОБА_8 та ФГ "Оберіг Богдана", у зв`язку з чим за наслідками проведеної ліквідатором Боржника інвентаризації не виявлено у Боржника будь-яких активів. При цьому ОСОБА_1 (зокрема у зазначені періоди), ОСОБА_2 (з 21.05.2015 до 10.08.2018) та ОСОБА_4 (з 16.08.2018 до 11.02.2019) були засновниками (учасниками) Боржника, керівниками Боржника були ОСОБА_3 (з 11.02.2019 до 01.04.2019) та ОСОБА_5 (з 01.04.2019).

87. Відхиляючи вимоги про притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час доведення Боржника до банкрутства в 2019 році повноваження зазначеної особи як засновника Боржника припинилися.

88. Верховний Суд вважає такий висновок передчасним, адже господарські суди залишили поза увагою, що банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментною подією, це стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку, а припинення відповідних повноважень суб`єктів відповідальності як таке не підставою для уникнення відповідальності за дії (бездіяльність), вчинені ним під час виконання таких повноважень.

89. Не надавши належної правової оцінки доводам ліквідатора щодо передумов для виникнення стану неплатоспроможності Боржника, суд першої інстанції не дослідив обставини щодо моменту та наслідків укладення й виконання Боржником кредитних договорів, на які посилається ліквідатор. Відповідно, суд залишив поза увагою (не прийняв та не відхилив) аргументи ліквідатора про те, що відчуження у 2019 році сільськогосподарської техніки Боржником стало наслідком саме неможливості виконання зобов`язань, які виникли у 2018 році на підставі рішень, ухвалених ОСОБА_2 як засновком Боржника.

90. Суд апеляційної інстанції зазначені обставини також не дослідив, встановивши лише обставини щодо повного погашення заборгованості Боржника перед АТ КБ "ПриватБанк" на суму 880437,77 грн та часткового виконання зобов`язань перед Ініціюючим кредитором, без надання правової оцінки добросовісності дій посадових осіб і засновників (учасників) Боржника з такого вибіркового виконання зобов`язань (попри наявність іншої кредиторської заборгованості та, за доводами представника ОСОБА_3 , стійкої фінансової неплатоспроможності) без застосування процедур, передбачених КУзПБ для відновлення платоспроможності та пропорційного й справедливого задоволення грошових вимог кредиторів.

91. Суди першої та апеляційної інстанцій не надали правової оцінки підставам виникнення заборгованості Боржника перед Ініціюючим кредитором, невиконання якої стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, та обставинам надання ним у 2017 році поворотної допомоги ФГ "Оберіг Богдана" в контексті добросовісності дій (бездіяльності) посадових осіб та засновників Боржника, зокрема ОСОБА_2 . Тобто суди не з`ясували наявність чи відсутність дійсного економічного змісту, розумної мети та мотивів в укладенні Боржником договору поставки на умовах розстрочення платежу від 11.04.2018 №166/2018 з Ініціюючим кредитором на суму понад 5 мільйонів гривень, об`єктивних підстав очікувати отримання Боржником доходу внаслідок укладення такого договору та виконання прийнятих за ним зобов`язань, об`єктивної причини його неналежного виконання Боржником.

92. Обставини відчуження Боржником у 2019 році належної йому сільськогосподарської техніки на користь ОСОБА_8 та ФГ "Оберіг Богдана" також не отримали правової оцінки судів щодо причин, економічного змісту, мети і мотивів такого відчуження, його правових наслідків для Боржника. Зокрема, суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували з огляду на наявні в матеріалах справи докази обставини щодо можливості Боржника після відчуження зазначеного майна здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, зокрема, для погашення наявних зобов`язань перед кредиторами.

93. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили наведені обставини, на які посилається ліквідатор Боржника, не з`ясувавши наявності чи відсутності підстав для висновку про спричинення ними у сукупності та взаємозв`язку таких негативних наслідків, що в подальшому створили умови та підстави для визнання Боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство, можливість посадових осіб та засновників Боржника передбачити неминучість зазначених негативних наслідків, їх бездіяльність або вчинення дій, спрямованих на їх настання чи запобігання.

94. У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає передчасними висновки судів як першої, так і апеляційної інстанцій, відповідно, щодо наявності та відсутності правових підстав притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника: ОСОБА_2 (що був засновником (учасником), зокрема, на час виникнення заборгованості перед Ініціюючим кредитором), ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (що були, відповідно, засновником (учасником) та керівником Боржника, зокрема, на час відчуження відповідної сільськогосподарської техніки), ФГ "Оберіг Богдана" (на користь якого відчужено вказану техніку).

95. При цьому висновок місцевого господарського суду про недоведеність ліквідатором того, які саме протиправні дії ФГ "Оберіг Богдана" у подальшому призвели до неплатоспроможності Боржника, з урахуванням викладеного не ґрунтується на наданні належної правової оцінки аргументам ліквідатора Боржника та ОСОБА_1 про те, що виведення основних засобів Боржника на користь ФГ "Оберіг Богдана" здійснено за цінами значно нижче ринкових шляхом вчинення правочинів між особами, пов`язаними між собою близькими стосунками та родинними зв`язками, умисно з метою запобігання зверненню стягнення на нього в рахунок погашення вимог кредиторів Боржника. Суди не встановили відповідність фактичним обставинам доводів про те, що ОСОБА_2 є чи був засновником ФГ "Оберіг Богдана", а ОСОБА_4 є його дочкою та дружиною ОСОБА_3 .

96. Щодо необхідності дослідження наведених обставин Верховний Суд зауважує, що відсутність у ФГ "Оберіг Богдана" статусу засновника (учасника) Боржника як передумови для безпосереднього надання ним обов`язкових для Боржника вказівок не є підставою для виключення зазначеної особи зі складу суб`єктів, що можуть бути притягнені до відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 61 КУзПБ. Адже до таких суб`єктів, окрім осіб, що мають формалізовані зв`язки з боржником (керівники, засновники тощо) належать також інші особи, які мають змогу іншим чином (зокрема опосередковано через недобросовісні дії керівників чи засновників Боржника) визначати його дії для досягнення своїх цілей та, водночас, на шкоду Боржнику і, відповідно, його кредиторам.

97. Також Верховний Суд вважає, що встановлення судом апеляційної інстанції обставин погашення ФГ "Оберіг Богдана" частини заборгованості Боржника перед кредиторами, зокрема внаслідок переведення боргу, не є достатньою підставою для звільнення зазначеної особи від субсидіарної відповідальності без співставлення розміру такого погашення з розміром негативних наслідків для Боржника від вчинених такою особою діянь, охоплених регулюванням частини 2 статті 61 КУзПБ (в разі їх наявності).

98. Необхідно зазначити, що посилання на наявність у матеріалах справи висновку про вартість майна, яким визначено ринкову вартість сільськогосподарської техніки, за якою її відчужено ФГ "Оберіг Богдана", здійснено судом апеляційної інстанції без наведення власних висновків щодо безпосередньої оцінки зазначеного доказу щодо відповідності його вимогам законодавства та фактичним обставинам з огляду конкретну техніку, що була відчужена тощо.

99. Водночас зазначення судом апеляційної інстанції про ненадання ліквідатором Боржника доказів продажу відповідної техніки за заниженими цінами, визначення ним реальної вартості реалізованого майна, вчинення дій, направлених на повернення такого майна Боржнику, визнання недійсними договорів про його відчуження, не засновано на наданні правової оцінки доводам ліквідатора щодо неможливості вчинення ним перелічених дій через ненадання керівником Боржника та/або ФГ "Оберіг Богдана" копій зазначених договорів, документів первинного бухгалтерського обліку тощо.

100. Суди як першої, так і апеляційної інстанцій зауважили на тому, що аудитором не досліджені документи первинного бухгалтерського обліку під час аналізу фінансово-господарської діяльності через відсутність їх у ліквідатора Боржника, проте не надали цій обставині належної правової оцінки у контексті причин відсутності документів та відповідальності посадових осіб боржника за надання таких документів.

101. Зокрема, встановивши, що ОСОБА_3 як колишній керівник Боржника 24.03.2019 передав його первинну документацію за актом приймання-передачі установчих, бухгалтерських документів новому директору Боржника - ОСОБА_5 , суди не дослідили причини та правові наслідки ненадання зазначеної документації ліквідатору Боржника ОСОБА_5 , а також вчинення учасниками Боржника (відповідальними за призначення зазначеної особи директором Боржника) дій, спрямованих на передання відповідних документів ліквідатору згідно з вимогами КУзПБ. А отже, апеляційний господарський суд передчасно погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення зазначеної особи до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, який по суті зводиться до того, що ОСОБА_5 став директором вже після відчуження Боржником сільськогосподарської техніки та настання несприятливих для Боржника наслідків.

102. З наведеного вбачається, що суди попередніх інстанцій не врахували усталені висновки Верховного Суду щодо правових наслідків ненадання особами, які є суб`єктами субсидіарної відповідальності, документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот Боржника, наявність у нього дебіторської заборгованості, а також підтверджують добросовісність дій зазначених суб`єктів як підставу для звільнення їх відповідальності.

103. Верховний Суд вважає слушним зауваження господарського суду апеляційної інстанції про те, що ліквідатор Боржника не порушував питання щодо солідарної відповідальності керівників (зокрема колишніх) Боржника відповідно до статті 34 КУзПБ, однак зауважує, що невчинення зазначених дій задля дотримання принципу повноти дій ліквідатора не є достатньою підставою для звільнення відповідних керівників від субсидіарної відповідальності в разі наявності для цього законних підстав.

104. Отже, суди як першої, так і апеляційної інстанцій під час розгляду Заяви в зазначеній частині не дотримались вимог статей 74, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, а також застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень, у зв`язку з чим неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, частину 2 статті 62 КУзПБ, не врахувавши висновки щодо їх застосування, викладені у постановах Верховного Суду. Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи.

105. Разом з тим Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність ліквідатором Боржника причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 та настанням негативних наслідків для Боржника як підстави для притягнення зазначеної особи, що є засновником Боржника, до субсидіарної відповідальності за його зобов`язаннями.

106. При цьому Верховний Суд враховує встановлення судами обставин відсутності безпосередньої участі ОСОБА_1 , яка не була мажоритарним учасником Боржника, в управлінні товариством після 17.02.2016, приймаючи до уваги задоволення Господарським судом Тернопільської області рішенням від 31.07.2017 її позову про надання інформації про діяльність Боржника, та, водночас, вчинення ОСОБА_1 активних дій, спрямованих на запобігання відчуженню Боржником належної йому сільськогосподарської техніки.

107. Водночас посилання ліквідатора Боржника на обставини відчуження ОСОБА_1 належного їй майна на користь своїх дітей не є достатньою підставою для висновку про вчинення зазначеною особою таких недобросовісних дій стосовно Боржника, які призвели чи могли призвести до його неплатоспроможності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

108. Зважаючи на викладене, Верховний Суд виснував, що касаційну скаргу слід задовольнити частково.

109. Відповідно до положень статей 300, 310 Господарського процесуального кодексу України оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати в частині висновків щодо вирішення питань про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Фермерське господарство "Оберіг Богдана" з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

110. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

111. В іншій частині оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

112. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг Добра" арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі №910/6614/20 скасувати в частині розгляду заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг Добра" на ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Фермерське господарство "Оберіг Богдана", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 скасувати. Справу в зазначеній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі №910/6614/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков