Постанова

від 09.01.2024 по справі 925/876/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/876/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Губенко Н.М., Баранця О.М.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН-7"

на рішення Господарського суду Черкаської області

в складі судді Довганя К.І.

від 08.05.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: головуючої - Коротун О.М., суддів - Суліма В.В., Майданевича А.Г.

від 22.08.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН-7"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДІБРОВА-УМАНЬ"

про визнання рішень загальних зборів недійсними,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. 05 вересня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЗОН -7" (надалі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДІБРОВА-УМАНЬ" (надалі - Відповідач) про визнання незаконними та скасування:

- рішення загальних зборів Відповідача від 13.02.2019 у частині призначення ОСОБА_1 до членів правління;

- рішення загальних зборів Відповідача від 12.01.2020 у частині обрання ОСОБА_1 головою правління.

2. Позов обґрунтовано тим, що у провадженні Господарського суду Черкаської області на розгляді знаходяться:

- справа № 925/699/22 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДІБРОВА-УМАНЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН -7" про витребування із незаконного володіння об`єктів нерухомості, скасування державної реєстрації права власності, припинення права приватної власності та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі - Державний реєстр речових прав) та реєстраційної справи;

- справа № 925/714/22 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДІБРОВА-УМАНЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН -7" про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком.

3. Позовні заяви у справах № 925/699/22 та № 925/714/22 підписані головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДІБРОВА-УМАНЬ" ОСОБА_1.

4. Водночас Позивач стверджує, що обрання ОСОБА_1 членом правління Відповідача (відповідно до протоколу від 13.02.2019) та головою правління Відповідача, а також внесення змін до статуту (відповідно до протоколу від 12.01.2020) є незаконними. На думку Позивача, загальні збори Відповідача проведені усупереч вимогам чинного законодавства України та нормам статуту Відповідача від 2016 року, який був чинним на той час.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.05.2023 у справі № 925/876/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. Рішення суду першої інстанції мотивовано таким:

- Позивач не є членом Відповідача, що підтверджується його довідкою від 03.08.2022 № 3, та, відповідно, не має права брати участь у загальних зборах Відповідача;

- до червня 2022 року Відповідач не був поінформований про нежитлові приміщення (підвали) Позивача, які перебували у його власності. Фактично Відповідач дізнався про перебування у власності Позивача нежитлових приміщень (підвалів) унаслідок відмови Відповідача у підключенні неспіввласника до внутрішньої мережі водопостачання;

- норми чинного законодавства не встановлюють заборону щодо вибору на загальних зборах об`єднання особи, яка не є власником квартири чи нежитлового приміщення, до членів правління;

- Відповідачем під час проведення загальних зборів у частині призначення ОСОБА_1 до членів правління 13 лютого 2019 року та у частині обрання її головою правління 12 січня 2020 року були дотримані всі необхідні процедури, передбачені чинним законодавством України та статутом Відповідача. Позивач не навів обґрунтованих підстав позову з долученням належних доказів щодо відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття на цих зборах рішень, порушення порядку підрахунку голосів тощо.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 08.05.2023 у справі № 925/876/22 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

8. Суд апеляційної інстанції додатково зауважив, що:

- інформація з Державного реєстру речових прав та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна не містить даних про Позивача, а тому доводи Відповідача, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу в цій справі, є обґрунтованими й такими, що приймаються судом апеляційної інстанції. Водночас долучені до матеріалів справи акти приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс за відсутності держаної реєстрації права власності на таке майно не є підставою для визнання прав Позивача Порушеними;

- оскаржуючи рішення загальних зборів лише у частині призначення та обрання ОСОБА_1 головою правління, Позивач фактично не оскаржує та не просить визнати недійсними рішення загальних зборів від 13.02.2019 та від 12.01.2020 у іншій частині;

- Позивач не довів належними та допустимими доказами порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів його прав чи охоронюваних законом інтересів, які б підлягали захисту судом. Ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі Позивач не зазначив, які саме його права були порушені та яким чином часткове визнання недійсним рішення загальних зборів (лише в частині обрання до складу правління ОСОБА_1 та обрання її головою правління) може захистити права Позивача. Вказане є самостійною підставою для відмови у позові внаслідок непорушення прав Позивача у розумінні статті 4, підпункту "г" пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Північний апеляційний господарський суд виснував, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з інших мотивів, зокрема з того, що: 1) Відповідачем були дотримані норми чинного законодавства у частині скликання та порядку проведення загальних зборів співвласників; 2) нормами чинного законодавства не передбачено заборони щодо вибору на загальних зборах об`єднання особи, яка не є власником квартири чи нежитлового приміщення, до членів правління.

Разом із тим підставою для відмови у задоволенні позову в справі № 925/876/22 є саме недоведеність порушення прав Позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи

9. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 925/876/22.

10. 02 листопада 2023 до Верховного Суду надійшло клопотання Скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, а саме касаційна скарга у новій редакції (від 31 жовтня 2023 року), в якій Скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 та направити справу № 925/876/22 на новий розгляд до суду першої інстанції.

11. Системно проаналізувавши доводи та аргументи, викладені у касаційній скарзі в новій редакції, Суд дійшов висновку, що Скаржник не згоден як з постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023, так і з рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.05.2023 у справі № 925/876/22. Скаржник обґрунтовує неправильне застосування норм матеріального права судами обох інстанцій, що безпосередньо випливає зі змісту касаційної скарги.

12. 21 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла ще одна касаційна скарга у новій редакції, яка за формою та змістом переважно дублює касаційну скаргу в редакції від 31 жовтня 2023 року. Разом із тим вказана касаційна скарга подана поза межами строку на усунення недоліків, та Скаржник не навів причини його пропуску.

13. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Кодексу, стверджуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статті 1, 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 911/190/17, від 08.05.2018 у справі № 916/3457/16, від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16, від 11.06.2018 у справі № 916/613/17, від 12.06.2018 у справі № 914/1425/17, від 08.05.2018 у справі № 916/772/17, від 22.08.2018 у справі № 925/715/17.

Скаржник також стверджує, що суди не врахували судову практику, яка викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 28.01.2020 у справі № 910/6981/19.

14. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

15. Юридична особа Відповідача створена власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

16. Відповідач є юридичною особою, діє відповідно до закону та у свої роботі керується новою редакцією статуту, яка затверджена загальними зборами 15 червня 2016 року (протокол № 1).

17. Згідно з пунктом 2.1 статуту Відповідача (тут і надалі - в редакції від 15.06.2016) метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.

18. За змістом пункту 4.2 статуту вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

19. Пунктом 4.5 статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема: затвердження статуту об`єднання та внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

20. За умовами пункту 5.2 статуту Відповідача повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається в письмовій формі та вручається кожному члену об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення на вказану адресу.

21. Відповідно до пункту 5.3 Статуту Відповідача загальні збори є правочинними, якщо на них присутні більше 50 % членів об`єднання. Рішення приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів, які присутні на загальних зборах.

22. Рішення, прийняті загальними зборами, є обов`язковим для всіх членів об`єднання (пункт 5.8 статуту).

23. Згідно з протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 13.02.2019 було призначено правління, до складу якого увійшла ОСОБА_1 .

24. За змістом зазначеного протоколу загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 190 осіб. Загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 12 376,90 кв. м.

25. У зборах, що відбулися 13 лютого 2019 року, взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 97 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 6 968,35 кв. м.

26. 25 грудня 2019 року відбулося засідання членів правління Відповідача, на якому згідно з протоколом були присутні 4 члени. На засіданні розглядалося питання щодо переобрання голови правління Вродлиця Є.О. , обраного 08 липня 2019 року, у зв`язку із недовірою до нього через виявлену безпідставну витрату коштів з рахунку Відповідача. За результатами голосування було ухвалено винести питання щодо переобрання голови правління Відповідача на наступні загальні збори співвласників ("за" - 4 особи; "проти" - 0 осіб; "утрималися" - 0 осіб).

27. Рішенням загальних зборів Відповідача від 12.01.2020 обрано головою правління Відповідача ОСОБА_1 , вирішено внести зміни до статуту та затверджено статут у новій редакції.

28. За змістом протоколу загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 190 осіб. Загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 12 376,90 кв. м.

29. У зборах, що відбулися 12 січня 2020 року, взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 123 особи, яким належать квартири та нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 8 012,1 кв. м.

30. Державна реєстрація змін до статуту Відповідача відбулася відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

31. Позивач не є членом Відповідача, що підтверджується довідкою від 03.08.2022 № 3.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій

32. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов наступних висновків.

33. Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

34. Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (надалі - Закон про ОСББ) співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщення у багатоквартирному будинку.

35 . За змістом статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

36 . Частиною першою статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зокрема, передбачено, що співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; мають інші права, визначені законом.

37. Скаржник вважає, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не відповідають обставинам справи та наданим документам; стверджує, що йому належали нежитлові приміщення загальною площею 1 369,5 кв. м., які розташовані на - 2 (мінус другому) поверсі. Натомість відомості про ці нежитлові приміщення та про їх власника (Скаржника) у протоколах від 13.02.2019 та від 12.01.2020 відсутні.

38. За результатами розгляду справи суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що Скаржник не є членом Відповідача та, відповідно, не має права брати участь у загальних зборах. Наведене підтверджується довідкою від 03.08.2022 № 3. Крім того, до червня 2022 року Відповідач не був поінформований про нежитлові приміщення (підвали) Скаржника, які перебували у його власності. Інформація з Державного реєстру речових прав та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна не містить даних про Скаржника.

39. Як вже було зазначено, підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник, зокрема, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували:

- статтю 1 Закону про ОСББ, а саме: "співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку";

- статтю 6 Закону про ОСББ, а саме: "Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п`ятнадцятою цієї статті. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності";

- статтю 10 Закону про ОСББ, а саме: "Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень".

40. Верховний Суд звертає увагу, що стаття 1 Закону про ОСББ є нормою-дефініцією, яка закріплює визначення поняття "співвласники багатоквартирного будинку".

Приписи статті 6 Закону про ОСББ, про які йдеться у касаційній скарзі, встановлюють строк та порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, визначають порядок голосування та обрахунку голосів співвласників.

У свою чергу, приписи статті 10 Закону про ОСББ, на які посилається Скаржник, регулюють порядок скликання та проведення загальних зборів, визначають суб`єктів, які мають право ініціювати загальні збори.

41. Водночас, оскільки суди встановили відсутність у Скаржника статусу члена Відповідача (пункт 38 цієї постанови), наведені вище норми Закону про ОСББ не підлягають застосуванню в цій справі. Виходячи зі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин, Скаржник не є учасником правовідносин, що виникають між співвласниками багатоквартирного будинку та регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом про ОСББ.

42. З огляду на це Суд відхиляє посилання Скаржника на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 911/190/17, від 08.05.2018 у справі № 916/3457/16, від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16, від 11.06.2018 у справі № 916/613/17, від 12.06.2018 у справі № 914/1425/17, від 08.05.2018 у справі № 916/772/17, від 22.08.2018 у справі № 925/715/17.

43. У справах № 911/190/17, № 916/3457/16 та № 922/1671/16 Верховний Суд зауважив, що прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. У справах № 914/1425/17 та № 916/772/17 Верховний Суд зазначив про потребу оцінки порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, та як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Водночас у цій справі (№ 925/876/22) суд першої інстанції встановив, що Скаржник не навів обґрунтованих підстав позову та не долучив належні докази відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття на цих зборах рішень.

Твердження Скаржника щодо наслідків неналежного повідомлення учасників про скликання загальних зборів апріорі не можуть бути взяті до уваги, оскільки суди встановили відсутність у Скаржника статусу члена Відповідача.

44. У справі № 916/613/17 Верховний Суд, зокрема, висловився про визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства у судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Суд погоджується, що наслідки порушення процедури скликання загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, як і загальних зборів господарського товариства, є подібними. Разом із тим суд першої інстанції встановив, що Відповідачем під час проведення загальних зборів у частині призначення ОСОБА_1 до членів правління 13 лютого 2019 року та у частині обрання її головою правління 12 січня 2020 року були дотримані всі необхідні процедури, передбачені чинним законодавством України та статутом Відповідача.

45. У справі № 925/715/17 зазначається, що визнання рішення загальних зборів недійсним означає, що воно не породило правових наслідків з дня його прийняття.

Суд звертає увагу, що наведений висновок є загальним та підлягає застосуванню у всіх без винятку справах, де предметом позову є визнання рішень загальних зборів недійсним. Більш того, Скаржник не обґрунтував, у чому саме, на його думку, полягає неврахування судами попередніх інстанцій цього висновку.

46. Натомість твердження Скаржника про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 28.01.2020 у справі № 910/6981/19, змістовно зводяться до спроби переоцінки доказів.

47. Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до частини першої статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

48. Крім того, загальні посилання Скаржника на норми та мотиви, наведені у постановах Верховного Суду, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, та не свідчить про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах.

49. Так, у справі № 909/887/18 Верховний Суд фрагментарно процитував статті 13, 74 та 76 ГПК України, зауважив про обов`язок сторони обґрунтувати належність доказів, які нею подаються.

У справі № 916/1813/16 зазначається про наслідки прийняття судом рішення за відсутності у матеріалах справи належним чином засвідчених доказів (спір вважається вирішеним на підставі недопустимих доказів).

У справі № 924/233/18 наводяться окремі міркування Верховного Суду щодо стандартів доказування, зокрема стандарту вірогідності доказів.

У справі № 904/2104/19 наявні посилання на статті 80 та 269 ГПК України, аналізуються наслідки несвоєчасного подання доказів, можливість прийняття судом доказів, поданих з порушенням встановленого строку тощо.

У справі № 915/411/19 Верховний Суд послався на статтю 91 ГПК України щодо подання письмових доказів та пункт 5.27 Національного стандарту "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) у розрізі правил засвідчення копій документів.

У справі № 910/6981/19 Верховний Суд процитував статті 77, 78, 79 та 86 ГПК України щодо допустимості, достовірності та достатності доказів (до внесення Законом № 132-IX від 20.09.2019 змін до статті 79 Кодексу), їх оцінки судом.

50. На підставі викладеного вище Суд дійшов висновку, що визначена Скаржником підстава касаційного оскарження не знайшла свого підтвердження за результатами касаційного розгляду.

51. Суд також зазначає, що за приписами частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

52. Положеннями статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

53. Завданням суду при здійсненні правосуддя є, зокрема, забезпечення захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Наведений вище підхід є загальним і може застосовуватися при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18.

54. Пред`являючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач має довести (підтвердити) у встановленому законом порядку протиправність рішення та яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача (постанова Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22).

55. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 28.09.2023 у справі № 921/325/22, від 18.07.2023 у справі № 910/12547/21).

56. Суди попередніх інстанцій встановили, що Скаржник не є членом Відповідача та, відповідно, не мав права участі у загальних зборах. Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що Скаржник не довів порушення оскаржуваними рішеннями загальних зборів його прав чи охоронюваних законом інтересів, які б підлягали захисту судом. Ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі Скаржник не зазначив, які саме його права були порушені та яким чином часткове визнання недійсним рішення загальних зборів (лише в частині обрання до складу правління ОСОБА_1 та обрання її головою правління) може захистити права Скаржника. Скаржник не зазначив, які негативні наслідки настали для нього у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень Відповідача.

57. З урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин Верховний Суд погоджується, що Скаржник не довів порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів, що є самостійною підставою для відмови у позові. За відсутності належного обґрунтування з наданням відповідних доказів та встановлення наявності порушеного права Скаржника, незалежно від встановлених інших обставин справи, відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

58. Підписання головою правління Відповідача (який, на думку Скаржника, був обраний незаконно) позовних заяв у інших судових справах (№ 925/699/22 та № 925/714/22) не може вважатися належним обґрунтуванням порушення прав чи охоронюваних законом інтересів Скаржника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

60. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

61. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішенні ухвалено із додержанням норм матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

62. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН-7" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 08.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 925/876/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

О. Баранець