Постанова

від 11.01.2024 по справі 870/19/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Київ

Cправа № 870/19/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник позивача - Грищенко О. М.,

представники відповідача в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище"

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023

у складі судді Якімець Г. Г.

у справі № 870/19/23

за заявою Приватного підприємства "Оліяр"

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023

у третейській справі № 392/11.20 (третейський суддя Павлова А.А.)

за позовом Приватного підприємства "Оліяр"

до Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище"

про примусове виконання обов`язку в натурі та стягнення штрафних санкцій за прострочення зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 04.06.2020 між Приватним підприємством "Оліяр" (далі - ПП "Оліяр") та Фермерським господарством "Агроінвест-Топилище" (далі - ФГ "Агроінвест-Топилище") укладено договір поставки № НТ-1/040620, пунктом 5.2 якого сторони погодили, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього Договору, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т. ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" (далі - Третейський суд), що знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72.

2. Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація". Сторони визнають обов`язковість рішення обраного Третейського суду відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди". Протокол засідання Третейського суду не ведеться (п. 5.3).

3. Сторони зобов`язалися сумлінно виконувати обов`язки і вимоги Третейського суду з метою об`єктивного розгляду суперечки. Рішення Третейського суду для сторін є остаточним і підлягає виконанню (п. 5.4 Договору).

4. 12.11.2020 ПП "Оліяр" звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" з позовом до ФГ "Агроінвест-Топилище" про примусове виконання обов`язку в натурі та стягнення штрафних санкцій за прострочення зобов`язання.

5. 13.11.2020 ухвалою Голови третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" відкрито провадження у справі № 392/11.20 за позовом ПП "Оліяр" до ФГ "Агроінвест-Топилище", для розгляду справи по суті призначено третейську суддю Павлову Анну Андріївну за її згодою.

6. 13.11.2020 ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" у складі третейського судді Павлової А. А. прийнято справу № 392/11.20 до свого провадження, призначено розгляд справи на 27.11.2020.

7. В подальшому, розгляд третейської справи зупинявся та неодноразово відкладався.

8. 03.02.2023 рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" у справі № 392/11.20 позов задоволено в повному обсязі. Зобов`язано ФГ "Агроінвест-Топилище" поставити ПП "Оліяр" соняшник у кількості 2 000 тон відповідно до умов договору поставки № НТ-1/040620 від 04.06.2020; а також стягнути з ФГ "Агроінвест-Топилище" на користь ПП "Оліяр" 1 897 116 грн штрафних санкцій; 10 510 грн сплаченого третейського збору за розгляд справи третейському суді.

9. 06.09.2023 постановою Верховного Суду залишено без змін ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі №870/13/23, якою відмовлено в задоволенні заяви ФГ "Агроінвест-Топилище" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у справі № 392/11.20, а вказане рішення третейського суду залишено без змін.

10. 19.06.2023 до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява ПП "Оліяр" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі № 392/11.20.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

11. 06.11.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду у справі №870/19/23 заяву ПП "Оліяр" задоволено.

12. Видано накази на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у справі №392/11.20 наступного змісту:

"Зобов`язати Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" (45341, с. Топилище, Іваничівський район, Волинська область; ідентифікаційний код юридичної особи: 346262298) поставити Приватному підприємству "Оліяр" (81118, Львівська область, Пустомитівський район, село Ставчани; ідентифікаційний код юридичної особи: 32461721) Соняшник у кількості 2000,00 (дві тисячі) тонн відповідно до умов Договору поставки №НТ-1/040620 від 04.06.2020.".

"Стягнути з Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" (45341, с. Топилище, Іваничівський район, Волинська область; ідентифікаційний код юридичної особи: 346262298) на користь Приватного підприємства "Оліяр" (81118, Львівська область, Пустомитівський район, село Ставчани; ідентифікаційний код юридичної особи: 32461721): 1 897 116,00 грн (один мільйон вісімсот дев`яносто сім тисяч сто шістнадцять гривень 00 копійок) штрафних санкцій; 10 510,00 грн (десять тисяч п`ятсот десять гривень 00 копійок) сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді. ".

13. Стягнуто з ФГ "Агроінвест-Топилище" на користь ПП "Оліяр" 1 342 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу. Постановлено відповідні накази видати після набрання ухвалою суду законної сили.

14. Враховуючи, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у справі №392/11.20 добровільно боржником не виконано, а у суду відсутні підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачені ст. 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд дійшов висновку про задоволення заяви ПП "Оліяр" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

А. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

15. 22.11.2023 ФГ "Агроінвест-Топилище" подано до Верховного Суду апеляційний скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі № 870/19/23; прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Оліяр" у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі № 392/11.20; скасувати та визнати нечинним рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі № 392/11.20.

16. За доводом скаржника, суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини щодо призначення третейського судді відповідно до Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду. Доводить, що рішення у третейській справі № 392/11.20 було прийнято третейським суддею Павловою А. А., яку було призначено з порушенням визначеного законом порядку, оскільки зі змісту наявного в третейській справі розпорядження про призначення третейського судді вбачається, що в ньому відсутні такі реквізити як номер та дата видачі розпорядження, що ставить під сумнів юридичну силу такого документа.

17. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції вдався до правового пуризму, надмірної процесуальної формальності, порушив норми ст. 74-77, 86, 238, 350-355 ГПК України, Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду. Також скаржник стверджує, що заявник як сторона у спорі своєї згоди на одноособовий розгляд справи не надавав, сторони у договорі щодо даного питання згоди також не дійшли. Відсутні жодні обґрунтування чим керувався голова третейського суду при призначенні третейського судді Павлової А. А.

18. На думку скаржника, позиція суду першої інстанції свідчить про суперечливу поведінку Західного апеляційного господарського суду.

19. Крім того, ФГ "Агроінвест-Топилище" стверджує про недійсність третейського застереження, викладеного в п. 5.2-5.4 договору поставки від 04.06.2020, оскільки відсутні докази визначення та визнання Регламенту Третейського суду невід`ємною частиною договору, а також відсутні докази про обізнаність з ним сторонами договору, зокрема, визначення його як додатку до даного договору та наявність підпису та печатки сторін про відповідне ознайомлення та погодження.

20. Скаржник вважає, що на підставі ст. 350 ГПК України та ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у справі № 392/11.20 є незаконним та підлягає скасуванню.

Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу

21. 29.12.2023 до Верховного Суду від ПП "Оліяр" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

22. Позивач стверджує, визначення судді для розгляду третейської справи відбулося у відповідності до Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду, а доводи скаржника є безпідставними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

23. Відповідно до частини другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

24. Частиною другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

25. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

26. Предметом судового розгляду у цій справі є заява позивача про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі № № 392/11.20.

27. Відповідно до частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

28. Згідно з частиною третьою статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

29. Частиною 1 статті 55 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1-1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

30. Відповідно до приписів статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні положення передбачені статтею 56 Закону України "Про третейські суди".

31. Колегія суддів зауважує, що у відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України.

32. Колегія суддів також звертає увагу на те, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України, статті 56 Закону України "Про третейські суди". Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 876/32/20.

33. Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

34. У пункті 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

35. Відповідно до частин 1, 4-6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

36. Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди" є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такої спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.

37. Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 5.1-5.4 договору поставки від 04.06.2020 сторони уклали третейську угоду, якою погодили передачу спорів на вирішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація".

38. Доказів визнання недійсною або оспорення третейської угоди матеріали справи не містять і сторонами не подані.

39. Верховний Суд також відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги про недійсність третейської угоди, викладеної в пунктах 5.2.-5.4. договору поставки від 04.06.2020 з підстав відсутності доказів визначення та визнання Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" невід`ємною частиною даного договору, а також доказів його обізнаності сторонами договору, зокрема визначення його як додатку до даного договору та наявність підпису та печатки сторін про відповідне ознайомлення, погодження/схвалення та виконання на майбутнє.

40. Колегія суддів наголошує, що уклавши договір, який містить третейське застереження, сторони таким чином погодили розгляд спору у відповідності до Регламенту Третейського суду. Належно та добросовісно користуючись своїми правами сторони не позбавлені права та можливості ознайомитися із Регламентом третейського суду, Положенням про третейський суд, списком суддів тощо. Проте, невизначення Регламенту як додатку до договору чи відсутність доказів ознайомлення сторін з Регламентом не є підставою недійсності третейської угоди.

41. Відносно складу третейського суду, яким було прийнято рішення у третейській справі № 392/11.20 Суд відзначає наступне.

42. Рішення у третейській справі № 392/11.20 було прийнято у складі третейської судді Павлової А. А.

43. Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про третейські суди").

44. Згідно з наданим у статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначенням, склад третейського суду - персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу.

45. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. (ч.ч. 1 - 3 ст. 16 Закону України "Про третейські суди").

46. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про третейські суди").

47. Визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного регламентом цього суду. Суд зауважує, що вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної справи.

48. Умовами п. 5.3. договору поставки сторони узгодили, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація".

49. Зважаючи на наведені умови п. 5.3. договору поставки, Верховний Суд визнає безпідставними доводи скаржника про непогодження сторонами третейської угоди кількісного складу третейського суду, яким вирішено спір.

50. Відповідно до ч. 2 ст. 12 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" (в редакції станом на момент відкриття провадження у третейській справі та призначення третейського судді) якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду здійснюється в такому порядку: якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово, то він призначається за його згодою головою третейського суду або за письмовим дорученням голови третейського суду його заступником із списку третейських суддів.

51. Ухвала голови Третейського суду або заступника голови Третейського суду, прийнята відповідно до цієї статті Регламенту оскарженню не підлягає (ч. 7 ст. 12 Регламенту).

52. В статті 51 Регламенту Третейського суду визначено, що за умови відсутності у третейській угоді домовленості сторін щодо кількісного та/або персонального складу третейського суду, провадження у справі відкривається ухвалою голови третейського суду, або за письмовим дорученням голови третейського суду його заступника, в якій зазначаються: а) номер справи; б) дата прийняття ухвали; в) найменування сторін; г) підстави прийняття справи до провадження третейського суду; д) предмет спору; е) ім`я та прізвище третейського судді (складу третейського суду), що здійснюватиме третейський розгляд справи.

53. З наведених положень Регламенту вбачається, що призначення третейського судді для розгляду справи відбувається на підставі ухвали голови Третейського суду або його заступника.

54. З матеріалів третейської справи № 392/11.20 вбачається, що ухвалою Голови третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 13.11.2020 для розгляду третейської справи № 392/11.20 по суті було призначено третейську суддю Павлову Анну Андріївну за її згодою, якою було прийнято рішення від 03.02.2023, що узгоджується з положеннями статей 12, 51 Регламенту Третейського суду.

55. Положення Регламенту Третейського суду не передбачають винесення головою Третейського суду розпорядження чи наказу при призначенні складу третейського судді, а тому Верховний Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у такому розпорядженні обов`язкових реквізити документа (дата та номер).

56. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено порушень вимог Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду щодо призначення третейського судді для розгляду справи № 392/11.20 та, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону. Отже, скаржником не доведено підстав для застосування п. 6 ч. 1 ст. 355 ГПК України.

57. Інших підстав, визначених статтею 355 ГПК України для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду скаржником не доведено та судом не встановлено.

58. Аргументи скаржника про суперечливу поведінку (в основі якої лежить принцип добросовісності користування цивільними правами) Західного апеляційного господарського суду Верховний Суд відхиляє, оскільки скаржник у даній справі безпідставно пов`язує зазначену доктрину із поведінкою суду, який не може бути суб`єктом цієї доктрини.

59. Посилання скаржника на критерії оцінки доказів "поза розумним сумнівом", "вірогідності доказів", а також застосування судом "правого пуризму" Суд також не може взяти до уваги, адже скаржником не наведено обґрунтування в чому саме полягає незастосування чи неправильне застосування судом наведених принципів.

60. Заважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування Західним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали Західного апеляційного господарського суду.

61. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

62. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

63. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

65. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 275, статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

66. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 253, 269, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі № 870/19/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік