Рішення

від 11.01.2024 по справі 617/1921/21

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/1921/21

Номер провадження 2/948/51/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М..

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Cлужба у справах дітей Вовчанської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 11.01.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-

в с т а н о в и в :

у листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернулася до Вовчанського районного суду зі вказаним позовом, в якому просить визначити місце проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_3 , стягнути з відповідачана її користь понесені судові витрати.

Позов мотивований тим, що вона має сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вона народила як мати одиначка. У період її спільного проживання з відповідачем, останній вніс зміни до актового запису, змінив прізвище її сина та записав в графі «батько» ОСОБА_1 . Шлюб між ними зареєстровано не було.

У 2019 році відповідач вигнав її з будинку та поза її волею залишив проживати її сина з собою. За захистом своїх прав вона звернулася до поліції, де їй роз`яснили необхідність оформити прострочений паспорт громадянки Вірменії, у зв`язку з чим вона змушена була покинути Україну та поїхати до Вірменії, в серпні 2021 вона повернулася з метою поновлення порушених прав матері.

Її звернення до відповідача з вимогою віддати сина була категорично відхилено, тому на її звернення рішенням Виконавчого комітету Вовчанської міської ради було встановлено для неї спосіб участі у вихованні сина, натомість відповідач регулярно порушує та не виконує зазначене рішення належним чином.

Позивачка стверджує, що спроможна забезпечити сина всім необхідним, вона має нормований робочий час, з роботодавцем укладений трудовий договір, який передбачає своєчасну виплату заробітної плати та соціальні гарантії для виконання материнських обов`язків.

26.11.2021 Вовчанський районний суд Харківської області відкрив провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.37,38 т.1).

Своєю ухвалою від 08.02.2022 Вовчанський районний суд Харківської області повернув ОСОБА_3 заяву про забезпечення позову (а.с.150-152 т.1).

У листопаді 2022 року зазначена цивільна справа з Вовчанського районного суду Харківської області надійшла до Машівського районного суду Полтавської області, на виконання ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та розпорядження Голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22, та автоматизованим розподілом судової справи між суддями визначена для розгляду судді ОСОБА_6 (а.с.157 т.1)

Ухвалою від 01.12.2022 суддя Машівського районного суду Полтавської області Шинкарчук Я.А. прийняв справу до провадження та призначив підготовче засідання (а.с. 158 т.1).

У подальшому, на підставі розпорядження керівника апарату Машівського районного суду Полтавської області від 13 червня 2023 року, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 , здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи та її передано на розгляд судді Косик С.М., яка ухвалою від 22.06.2023 прийняла справу до провадження та призначила підготовче засідання (а.с.177 т.1).

Ухвалою від 05.10.2023 Машівський районний суд приєднав до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з додатками; закрив підготовче провадження та призначив цивільну справу до судового розгляду (а.с.195 т.1).

У судове засідання позивачка, її представниця та представник третьої особи вдруге не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, зокрема позивачка смс повідомленням за її заявою, представниця позивачки електронною поштою, відповідач, його представник та третя особа електронною поштою та шляхом оголошення на офіційному вебсайті суду (а.с.32, 196-203, 242-245 т.1).

31.01.2023 представниця позивачки - адвокат Шльонських О.М. подала заяву з проханням розглядати справу без її участі та участі позивачки (а.с.163,164 т.1).

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що позивачкою зазначено місце проживання в будинку, що знаходиться в м.Вовчанськ Харківської області, яке розташоване біля державного кордону з росією та перебуває під постійними обстрілами російських військ, рішенням Вовчанської військової адміністрації оголошено примусову евакуацію дітей з м.Вовчанськ, оскільки проживання у вказаному населенному пункті загрожує життю дітей. Відповідач також повідомив, що йому відомо, що позивачка за допомогою військових російської федерації під час окупації м.Вовчанськ намагался забрати дитину з родини ОСОБА_1 , проте дитина категорично відмовилася. На даний час місцеперебування матері дитини невідомо, вона не цікавиться долею дитини, участі в справі не бере. Також ОСОБА_1 повідомив, що на час народження ОСОБА_4 його не було в Україні, по приїзду вони з матір`ю дитини спільно записали сина на нього, ОСОБА_1 .

Представник відповідача також покликався на те, що мати дитини ніколи не приділяла уваги сину, майже два роки була в іншій країні, після повернення намагалася налагодити контакт з ОСОБА_4 , але не вдалося, має значну заборгованість по аліментах, до суду не являється, на зв`язок не виходить, що свідчить про те, що позивачка не має наміру виконувати материнські обов`язки стосовно сина.

Суд, заслухавши відповідача та його представника, дослідивши письмові докази та допитавши свідка, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4 т.1).

Рішенням Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області від 22.07.2021 № 198.7 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.224 т.1).

Як убачається з довідки-характеристики, виданої Вовчанською міською радою 22.12.2021, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_4 та батьками, за час проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою скарг від сусідів на його дії до міської ради не надходило (а.с.225 т.1).

Згідно з медичними довідками, станом на 20.12.2021 ОСОБА_1 на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.233 т.1).

Станом на 21.01.2022 ОСОБА_1 утримувався в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», затриманий 23.12.2021 Чугуївським РУП ГУНП в Харківській області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України (а.с.128 т.1)

07.12.2021 Вовчанським районним судом на виконання рішення від 18.11.2021, видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини її заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, за яким станом на 01.11.2023 рахується заборгованість в розмірі 58 435,97 грн (а.с.221,233,234 т.1)

За довідкою ФОП ОСОБА_9 , дитина ОСОБА_4 перебуває під наглядом сімейного лікаря ОСОБА_9 з 05.04.2021 та згідно даних форми 063 відповідно до віку не мала необхідних щеплень (а.с.225 т.1 на зв.).

Згідно з інформацією КЗ «Вовчанський ліцей №1 Вовчанської міської ради Чугуївського району Харківської області» від 03.04.2022 №01-23/23 (а.с.226 т.1, а.с.226 на зв. т.1) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 1-а классу вказаного навчального закладу з 01.09.2021 року, документи для влаштування дитини до школи подавав батько - ОСОБА_1 , який приводить та забирає дитину, відвідує шікльні заходи та збори, дитина вихована та доглянута, має необхідний рівень знань та навичок. Класний керівник не чула від хлопчика слів про негативне ставлення до матері.

ОСОБА_4 відвідує секцію боксу Комунальної установи «Вовчанська дитяча-юнацька спортивна школа» (а.с.227 т.1 на зв.).

Рішенням Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області від 26.08.2021 № 226.17 встановлено ОСОБА_3 порядок побачень та участі у вихованні сина ОСОБА_4 , визначивши час: щодня з понеділка по п`ятницю з 15:00 год до 18:00 год та в один з вихідних днів у присутності батька дитини, з урахуванням режиму та потреб дитини, за попередньою домовленістю між батьками (а.с.18 т.1).

Як убачається з наданих позивачкою довідок (а.с.120-124 т.1), ОСОБА_3 на обліку в лікарів нарколога та психіатра КНП «Вовчанська ЦРЛ» не перебуває та за медичною допомогою не зверталася, станом на 02.11.2021 на території України до кримінальної відповідальності не притягється, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

ОСОБА_3 за місцем проживання в орендованій квартирі, що розташована в АДРЕСА_2 , має належні умови проживання для дитини, що стверджується актом обстеження умов проживання та договором оренди квартири від 02.01.2022 (а.с.129-136 т.1).

Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_9 від 11.11.2021 ОСОБА_3 цікавиться здоров`ям сина ОСОБА_4 (а.с.137 т.1).

ОСОБА_3 цікавиться навчанням сина ОСОБА_4 та підтримує зв`язок із класними керівником хлопчика, що стверджується довідкою директора КЗ «Вовчанський ліцей №1 Вовчанської міської ради Чугуївського району Харківської області» від 12.11.2021 (а.с.139 т.1).

За висновком Виконавчого комітету комітету Вовчанської міської ради Харківської області від 31.01.2021 № 07-06/482/23 можливо визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_3 (а.с.116-118 т.1).

Свідок ОСОБА_10 показала, що вона на час виникнення спірних відносин працювала начальником Служби в справах дітей Вовчанської міської ради, ОСОБА_4 мешкав з батьком, бабусею та дідусем в м.Вовчанськ, на комісії було визначено місце проживання дитини з батьком, оскільки мати майже 2 роки не була поряд з дитиною. Після повернення мами до України, на її звернення було надано дозвіл на участь у вихованні сина, проте мати не знайшла спільної мови з сином. Під час окупації м.Вовчанськ, ОСОБА_3 дійсно зверталася до окупаційної влади і в їх супроводі намагалася забрати сина, проте ОСОБА_4 категорично відмовився, вона була при цьому присутня.

Згідно з Розділом ІІ наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. № 309 Вовчанська міська територіальна громада з 24.02.2022р. по 12.09.2022р. знаходилася під тимчасовою окупацією російської федерації, а згідно Розділу І з 13.09.2022р. вона відноситься до територій можливих бойових дій.

За висновком психолога ОСОБА_12 від 14.02.2022 ОСОБА_4 на момент дослідження 6 років 8 місяців, розвинутий відповідно віку, має високі показники в пізнавальній сфері. При бесіді виявляє помірну тривожність, має переживання щодо своєї сім`ї, дитина запам`ятала негативне ставлення матері, відчуває образу на неї. Самим близьким та рідним уважає батька, з яким має емоційний зв`язок та прихильний до нього. Батько є для дитини авторитетом, рідним та люблячим (а.с.228-232 т.2).

На даний час ОСОБА_4 перебуває в Грузії, про що свідчить довідка про перетин державного кордрну Грузії від 11.07.2023 (а.с.216-218 т.1).

Згідно з ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції ООН «Про захист прав і основних свобод людини» передбачено, що кожна людина, що законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

Згідно зі ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків, а оскільки ОСОБА_4 на протязі останніх років проживав з батьком та прихильний до нього, батько піклується про сина, натомість на контак з мамою хлопчик не йшов, на даний час дитина перебуває за кордоном, натомість місцеперебування позивачки невідоме, за наявними в матеріалах справи документами, позивачка до 24.02.2024 року проживала в м.Вовчанськ, яке на даний час перебуває під обстрілами з боку російської федерації, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання з матір`ю.

За правилами ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем витрати у вигляді судового збору, не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Cлужба у справах дітей Вовчанської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Cлужба у справах дітей Вовчанської міської ради Харківської області, вул.Пушкіна, 1, корпус 5, м.Вовчанськ, Харківська обл., код ЄДРПОУ 43954692.

Повний текст Рішення складений 15.01.2024.

Суддя С. М. Косик