Постанова

від 10.01.2024 по справі 712/7879/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 712/7879/22

провадження № 61-13248св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Черкаська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси у складі судді: Троян Т. Є. від 19 червня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Карпенко О. В., від 10 серпня 2023 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У вересні 2022 року Черкаська міська рада звернулася до суду з позовом доОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів.

2. На обґрунтування позовних вимог Черкаська міська рада зазначала, що вона реалізує повноваження власника земельної ділянки загальною площею 0,2110 га, кадастровий номер 7110136700:05:023:0008, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

3. Рішенням Черкаської міської ради № 8-349 від 07 липня 2005 року зазначена земельна ділянка була передана у користування ТОВ «Біотех» під існуючу пересувну газозаправну станцію.

4. 15 липня 2013 року між ТОВ «Біотех» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № 2866, за умовами якого відповідач набув у власність нежитлове приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Того ж дня право власності ОСОБА_1 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 15 липня 2013 року за індексним № 3954912).

5. Позивач зазначав, що вказана нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, яка належать територіальній громаді м. Черкаси в особі Черкаської міської ради і у користування ОСОБА_1 не передавалася, договір оренди землі між сторонами не укладався, плата за фактичне користування земельною ділянкою не вносилася.

6. Водночас, з 08 вересня 2021 року нежитлове приміщення, а саме: комплекс приміщень пересувної газозаправної станції, що складається з: складу-сторожки літ. «Б-1», загальною площею 23,1 кв.м., вбиральні літ. «Г», виробничо-складського приміщення з вбудованою адміністративно-побутовою частиною літ. «Д-ІІ», площею 764,2 кв. м, огорожі «1», замощення «І», газозаправної колонки «2», ємкості «3», водо колонки «4», навісу літ. «Е», на підставі акту-приймання передачі від 07 вересня 2021 року було передано у власність ТОВ «ПБ Інвент».

7. У зв`язку з наведеним, Черкаська міська рада вважає, що наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати за час фактичного користування ним спірною земельною ділянкою.

8. Посилаючись на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 5497 від 30 грудня 2020 року, рішення Черкаської міської ради № 2-4690 від 27 червня 2019 року, позивач зазначив, що розмір заборгованості відповідача за період з 02 квітня 2017 року по 07 вересня

2021 року становить 244 540,59 грн.

9. З огляду на наведене та ураховуючи уточнення позовних вимог, Черкаська міська рада просила суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно утримувані грошові кошти у розмірі 244 540,59 грн.

Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій

10. Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня

2022 року позовні вимоги Черкаської міської ради задоволено. Стягнуто з

ОСОБА_1 на користь міського бюджету м. Черкаси безпідставно утримувані кошти за час фактичного користування земельною ділянкою, у період з

02 квітня 2017 року до 07 вересня 2021 року, у розмірі 244 540,59 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

11. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2023 року заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2022 року скасовано, справу призначено до судового розгляду.

12. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2023 року позовні вимоги Черкаської міської ради задоволено частково. Стягнуто з

ОСОБА_1 на користь міського бюджету м. Черкаси безпідставно утримувані кошти за час фактичного користування земельною ділянкою у період з 01 січня 2021 року до 07 вересня 2021 року у розмірі 37 761, 05 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. При визначенні розміру заборгованості відповідача суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано докази проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки лише 30 грудня 2020 року, що є підставою для стягнення несплаченої орендної плати за період з 01 січня 2021 року по 07 вересня 2021 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог Черкаської міської ради відмовлено з підстав відсутності у матеріалах справи відомостей про проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки для визначення розміру орендної плати у період з 02 квітня 2017 року по 30 грудня 2020 року.

14. Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року

апеляційну скаргу Черкаської міської ради залишено без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2023 року залишено без змін.

15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача несплаченої орендної плати лише за період з 01 січня 2021 року по 07 вересня 2021 року, з огляду на проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки лише 30 грудня 2020 року.

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. 07 вересня 2023 року Черкаська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2023 року та постановуЧеркаського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у частині відмови у стягненні безпідставно утримуваних грошових коштів у розмірі 206 779,54 грн і ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити указані позовні вимоги.

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановахВеликої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц,

від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 та у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 рокуу справі № 922/96/19, від 29 травня 2020 рокуу справі № 922/2843/19, від 02 червня 2020 року у справі №922/2845/19,

від 07 липня 2020 року у справі №922/3208/19, від 07 вересня 2020 рокуу справі

№ 922/3671/19, від 28 вересня 2020 року у справі № 922/4073/19, від 02 червня 2021 року у справі № 904/2269/19, від 09 грудня 2021 року у справі

№922/4264/20, від 09 лютого 2022 року у справі №910/8770/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що земельне законодавство не містить приписів щодо надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік, а тому витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та підтверджувати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період, за умови, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

19. Черкаська міська рада зазначає, що наявний у матеріалах справи витяг сформований на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси, на основі даних, затверджених рішенням Черкаської міської ради № 5-656 від 13 травня 2010 року. Нових показників для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у м. Черкаси не приймалося та нормативна грошова оцінка землі у м. Черкаси з 2011 року була сталою.

20. Додатково зауважує про помилкове ототожнення судами попередніх інстанцій моменту формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та моменту її проведення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 712/7879/22, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

22. 03 жовтня 2023 року матеріали цивільної справи № 712/7879/22 надійшли на адресу Верховного Суду.

23. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24. Рішенням Черкаської міської ради від 07 липня 2005 року № 8-349 «Про надання ТОВ «Біотех» земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1» надано ТОВ «Біотех» земельну ділянку площею 2 110 кв. м по АДРЕСА_1 в оренду (без права передачі в суборенду) на 49 років під існуючу пересувну газозаправну станцію.

25. На підставі договору купівлі-продажу № 2866 від 15 липня 2013 року

ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення) за адресою: АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації права власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 15 липня 2013 року.

26. Згідно з актом приймання-передачі від 07 вересня 2021 року ОСОБА_1 , як учасник товариства, передав до статутному капіталу (у власність) ТОВ «ПБ Інвент» нежитлові приміщення, а саме: комплекс приміщень пересувної газозаправної станції, що складається з: складу-сторожки літ. «Б-1», загальною площею 23,1 кв. м, вбиральні літ. «Г», виробничо-складського приміщення з вбудованою адміністративно-побутовою частиною літ. «Д-ІІ», площею 764,2 кв. м, огорожі «1», замощення «І», газозаправної колонки «2», ємкості «3», водоколонки «4», навісу літ. «Е».

27. Право власності ТОВ «ПБ Інвент» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 08 вересня 2021 року (рішення про державну реєстрацію речових прав від 21 вересня 2021 року за індексним № 60476589).

28. Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру, вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,211 га (кадастровий номер 7110136700:05:023:0008) по АДРЕСА_1 та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Земельна ділянка належить територіальній громаді м. Черкаси.

29. Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (витяг сформовано 30 грудня 2020 року) № 5497, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:05:023:0008, площею 2 110 кв. м, становить

1 837 704,50 грн. Нормативна грошова оцінка 1 квадратного метра земельної ділянки становить 870,95 грн.

30. Рішенням Черкаської міської ради № 2-4690 від 27 червня 2019 року затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення міститься таблиця, у якій вказано, що розмір орендної плати за земельні ділянки складає від 3% до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

31. Згідно з розрахунком управління земельних ресурсів, землеустрою та інспектування Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, розмір збитків за період фактичного користування відповідачем вказаною земельною ділянкою з 02 квітня 2017 року по 07 вересня 2021 року становить 244 540,59 грн (3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Позиція Верховного Суду

32. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

33. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

34. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

36. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на сформованій земельній ділянці комунальної власності площею 0,2110 га, кадастровий номер 7110136700:05:023:0008, по АДРЕСА_1 знаходяться нежитлові приміщення, а саме: комплекс приміщень пересувної газозаправної станції, що складається з: складу-сторожки літ. «Б-1», загальною площею

23,1 кв. м, вбиральні літ. «Г», виробничо-складського приміщення з вбудованою адміністративно-побутовою частиною літ. «Д-ІІ», площею 764,2 кв. м, огорожі «1», замощення «І», газозаправної колонки «2», ємкості «3», водоколонки «4», навісу літ. «Е».

38. У період часу з 15 липня 2013 року по 07 вересня 2021 року право власності на зазначене вище нежитлове приміщення належало ОСОБА_1 , який відповідно користувався земельною ділянкою комунальної власності без оформлення належним чином речового права на неї та без сплати коштів за її користування.

39. Ці обставини стали підставою для звернення Черкаської міської ради з позовом у справі, яка переглядається в касаційному порядку, щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у порядку статті 1212 ЦК України.

40. Не заперечуючи висновків судів попередніх інстанцій щодо підстав позову, правової природи заявлених до стягнення коштів та суті правовідносин сторін з фактичного користування земельною ділянкою, як кондикційних, Черкаська міська рада не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо періоду нарахування таких коштів (виключно за період після оформлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки). ОСОБА_1 судові рішення не оскаржує.

41. Згідно із статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

42. Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

43. За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

44. Відповідно до статті 377 ЦК України, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

45. Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди) (частина третя статті 415 ЦК України).

46. Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

47. Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

48. Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

49. Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

50. Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

51. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач не був власником та постійним землекористувачами земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

52. Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (підпункти 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пункт 288.5 статті 288 ПК України).

53. У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

54. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).

55. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку землі»).

56. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України «Про оцінку землі»).

57. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України).

58. Отже, законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об`єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим абзацом третім підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Зазначена норма є винятком із загального правила, який може застосовуватися у випадку не проведення нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки. Повноваження власника щодо користування землею не можуть обмежуватися внаслідок непроведення власником чи орендарем її нормативної грошової оцінки з об`єктивних причин.

59. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21.

60. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

61. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які містяться у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

62. Подібний правовий висновок викладений у пункту 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі

№ 905/1680/20, а також постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 910/8770/19, на яку, зокрема, посилається заявник як на підставу касаційного оскарження.

63. Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

64. Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29 травня 2020 рокуу справі № 922/2843/19, від 02 червня 2020 року у справі №922/2845/19, від 07 липня 2020 рокуу справі №922/3208/19, від 07 вересня 2020 року у справі№ 922/3671/19, від 28 вересня 2020 року у справі № 922/4073/19, від 02 червня 2021 року у справі №904/2269/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 922/4264/20, наведених заявником як підставу касаційного оскарження.

65. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору (постанова Верховного Суду від 01 березня 2023 року справі № 751/1543/19).

66. При визначенні розміру сум, які підлягають стягненню з відповідача за фактичне користування сформованою земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому майно, суди попередніх інстанцій не врахували, що наданий позивачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформований 30 грудня 2020 року, містить достатні відомості про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. Крім того, відомості щодо базової вартості одного квадратного метра земельної ділянки у м. Черкаси, номеру економіко-планувальної зони такої ділянки та відповідних коефіцієнтів, які використовувалися для визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, є аналогічними до показників, затверджених Черкаською міською радою у 2010 році (рішення Черкаської міської ради від 13 травня 2010 року № 5-656). За таких обставин відсутні обґрунтовані сумніви щодо дотримання при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 7110136700:05:023:0008, площею 2 110 кв. м, вимог Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

67. Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на зазначені вище положення, які визначають порядок визначення й підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не врахували положення податкового законодавства, у зв`язку із чим дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача платежів в якості орендної плати, які не були ним сплачені протягом фактичного користування земельною ділянкою у період з 02 квітня 2017 року по 31 грудня 2020 року.

68. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

69. Ураховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено всі фактичні обставини, зібрано необхідні для ухвалення судового рішення у цій справі докази, суд касаційної інстанції, з метою економії процесуального часу та забезпечення права учасників справи на вирішення спору у розумний строк, вважає за можливе змінити оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині періоду нарахування та розміру плати за фактичне користування земельною ділянкою, яка підлягає стягнення з відповідача на користь органу місцевого самоврядування.

70. Так, з огляду на те, що з відповідача підлягає стягненню плата за користування спірною земельною ділянкою, площею 2 110,00 кв. м за період з 02 квітня 2017 року по 07 вересня 2021 року (1 620 днів), виходячи з розрахунку її нормативної грошової оцінки у сумі 1 837 704,50 грн та 3 % мінімального розміру орендної плати, сума до стягнення складає 244 540,59 грн.

71. У той же час, колегія суддів ураховує зазначене у заяві про перегляд заочного судового рішення посилання відповідача на висловлення наміру подати заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. Водночас необхідно зазначити, що відповідач такий намір у процесі розгляду справи так і не реалізував. До того ж, з огляду на положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме щодо продовження строків, визначених статтею 257 ЦК України на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), які набули чинності з 02 квітня 2020 року, строк позовної давності при зверненні до суду у вересні 2022 року із позовними вимогами про стягнення коштів за період з 02 квітня 2017 року по 07 вересня 2021 року Черкаською міською радою не пропущено.

72. Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Щодо розподілу судового збору

73. Згідно з положеннями частин першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються - на відповідача.

74. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

75. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

76. Ураховуючи, що за наслідками касаційного перегляду оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінені в частині сум плати за фактичне користування земельною ділянкою, яка підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат у справі.

77. З огляду на те, що позовні вимоги Черкаської міської ради за наслідками касаційного перегляду справи підлягають задоволенню у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у суді першої інстанції (3 668,11 грн), у суді апеляційної інстанції (4 652,55 грн) та у суді касаційної інстанції

(6 203,39 грн) підлягає стягненню з відповідача.

78. Ураховуючи, що судом першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, з відповідача на користь позивача стягнуто суму судового збору, понесену останнім у суді першої інстанції у розмірі 564,88 грн, оскаржувані судові рішення підлягають також зміні в частині розподілу судових витрат. Сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат, понесених позивачем в суді апеляційної та касаційної інстанцій, складає 10 885,94 грн (4 652,55 грн +6 203,39 грн).

Керуючись статтями 402, 403, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити.

2. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року змінити в частині періоду та розміру безпідставно утримуваних коштів за час фактичного користування земельною ділянкою, стягнувши з ОСОБА_1 на користь міського бюджету м. Черкаси кошти за період з 02 квітня 2017 року по

07 вересня 2021 року у розмірі 244 540 (двісті сорок чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 59 коп.

3. Змінити рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2023 року та постановуЧеркаського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року в частині судового збору, понесеного у суді першої інстанції, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, збільшивши його розмір з

564,88 (п`ятсот шістдесят чотири)грн до 3 668 (три тисячі шістсот шістдесят вісім) грн 11 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради в порядку розподілу судових витрат, понесених позивачем у суді апеляційної та касаційної інстанцій, судовий збір у розмірі 10 885 (десять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн 94 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович