Постанова

від 10.01.2024 по справі 456/1278/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 456/1278/20

провадження № 61-6655св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив» (відповідач за зустрічним позовом),

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Гал Буд» (відповідач за зустрічним позовом), ОСОБА_1 (позивачка за зустрічним позовом),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Копиляк Катерина Михайлівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області у складі судді Саса С. С.

від 24 травня 2022 року, рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області у складі судді Саса С. С. від 20 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ванівського О. М.,

Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О., від 20 березня 2023 року.

Зміст позовної заяви, зустрічної позовної заяви та їх обґрунтування

1. У березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив» звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Гал Буд», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Копиляк К. М., про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» зазначало, що 16 серпня 2017 року між ними та ТОВ «Інвест Гал Буд» було укладено договір №16/08-17-CC3 купівлі-продажу майнових прав, згідно

з умовами якого товариство придбало майнові права на усі квартири в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 (в договорі зазначена будівельна адреса: АДРЕСА_2 та

АДРЕСА_3 ). У подальшому, на підставі сертифікату готовності та рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради № 206

від 29 серпня 2019 року об`єкту будівництва присвоєно адресу:

АДРЕСА_1 .

3. Посилалося товариство на те, що під час укладення договору відповідач

ТОВ «Інвест Гал Буд» запевняло, що вказані квартири нікому не продані і ні під якими заборонами не перебувають (пункт 5.4.2 договору). Крім того, позивач акцентував увагу на тому, що від імені товариств договір був підписаний їхніми директорами, а загальні збори кожного з товариств надали згоду на укладення такого правочину. Також було підписано відповідний акт приймання-передачі майнових прав на квартири в об`єкті будівництва.

4. Однак, у березні 2020 року з матеріалів судової справи 465/462/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест Гал Буд» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва товариство дізналося, що право власності на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 зареєстроване за ОСОБА_1 . Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру речових прав від 12 березня 2020 року № 203954417, ОСОБА_1 стала власником квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартири № 02/СС3

від 27 липня 2017 року, акту прийому-передачі об`єкта нерухомості серії 02/СС3 від 04 жовтня 2019 року та довідок 02/СС3 від 04 жовтня 2019 року і №07/СС3 від 27 липня 2017 року, акту прийому-передачі об`єкта нерухомості серії 07/СС3 від 04 жовтня 2019 року та довідки 07/СС3 від 04 жовтня 2019 року.

5. Водночас ТОВ «Інвест Гал Буд» зазначило, що ним такі договори не укладались. Директор чи інші представники ТОВ «Інвест Гал Буд» не могли підписати цих договорів та інших документів, які зазначені у інформаційній довідці, оскільки не були на це уповноважені, оскільки майнові права на усі квартири в житловому будинку АДРЕСА_1 належать ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №16/08-17-СС3 від 16 серпня 2017 року.

6. Ураховуючи наведене, ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» просило суд: визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, серія та номер: 07/СС3, виданий 27 липня 2017 року; акт прийому-передачі об`єкта нерухомості, серія та номер: 07/3СС, виданий 04 жовтня 2019 року, та договір купівлі-продажу, майнових прав на квартиру, серія та номер: 02/СС3, виданий 27 липня 2017 року; акт прийому-передачі об`єкта нерухомості, серія та номер: 02/СС3, виданий 04 жовтня 2019 року; скасувати державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 , а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49166942 від 15 жовтня 2019 року 15:06:53, ОСОБА_4 , Стрийська районна державна адміністрація Львівської області, Львівська область, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49164693 від 15 жовтня 2019 року 14:15:38, ОСОБА_4 , Стрийська районна державна адміністрація Львівської області.

7. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Інвест Гал Буд», ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» про визнання договору недійсним.

8. На обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 зазначала,

що 27 липня 2017 року вона уклала з ТОВ «Інвест Гал Буд» договори № 02/ССЗ та № 07/ССЗ купівлі-продажу майнових прав на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . Сторони умови зазначених договорів виконали у повному обсязі, претензій сторін не було. Однак, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 16/08-17-ССЗ ТОВ «Інвест Гал Буд» відчужило майнові права на квартири в будинку АДРЕСА_1 , у тому числі на належні їй квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Актив».

9. Посилалася на відсутність правових підстав у ТОВ «Інвест Гал Буд» для передачі майнових прав на квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», з огляду на те, що на момент укладення договору відчуження такі права

ТОВ «Інвест Гал Буд» не належали.

10. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № 16/08-17-ССЗ від 16 серпня 2017 року, укладений між ТОВ «Інвест Гал Буд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Актив».

Стислий виклад позиції інших учасників справи

11. ТОВ «Інвест Гал Буд» визнало позовні вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», зазначивши, що всі квартири у будинку АДРЕСА_1 реалізовувались виключно ТОВ «Компанія з управління активами «Актив». Усі передані позивачу майнові права на підставі договору

№ 16/08-17-СС3 були належним чином оплачені. Зауважувало, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 , який був керівником одного з генеральних підрядників будівництва та мав доступ до усіх документів і печаток, організували схему протиправного набуття права власності на вісім квартир, з метою їх подальшого продажу та отримання прибутку.

12. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заперечували проти задоволення позовних вимог ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», посилаючись на законність набуття ними права власності на спірні квартири на підставі договору купівлі-продажу від 17 березня 2020 року та договору купівлі-продажу від 16 березня 2020 року відповідно, укладених з ОСОБА_1 . Зауважували, що при посвідченні зазначених договорів нотаріус перевірила усі надані для посвідчення правочину документи та не висловила жодних заперечень, а тому вони є добросовісними набувачами спірного майна.

Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій

13. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 травня 2022 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест Гал Буд», ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» про визнання договору недійсним залишено без розгляду.

14. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачка за зустрічним позовом повторно не з`явилася в судове засідання без поважних причин та не надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, а тому наявні підстави, передбачені пунктом 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, для залишення зустрічного позов без розгляду.

15. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 липня 2022 року позовні вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» задоволено.

16. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, серія та номер: 07/СС3, виданий 27 липня 2017 року; акт прийому-передачі об`єкта нерухомості, серія та номер: 07/3СС, виданий 04 жовтня 2019 року.

17. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, серія та номер: 02/СС3, виданий 27 липня 2017 року; акт прийому-передачі об`єкта нерухомості, серія та номер: 02/СС3, виданий 04 жовтня 2019 року.

18. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 , а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49166942 від 15 жовтня 2019 року 15:06:53, ОСОБА_4 , Стрийська районна державна адміністрація Львівської області.

19. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49164693 від 15 жовтня 2019 року, ОСОБА_4 , Стрийська районна державна адміністрація Львівської області.

20. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

21. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорювані договори купівлі-продажу підписані 27 липня 2017 року від імені продавця ТОВ «Інвест Гал Буд» неуповноваженою особою. Крім того, з 16 серпня 2017 року майнові права на спірні квартири належали ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» і в силу положень статті 658 Цивільного кодексу України не могли бути передані у 2019 році ОСОБА_1 .

Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду

22. Постановою Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 травня 2022 року та рішення цього ж суду від 20 липня 2022 року залишено без змін.

23. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу від імені ТОВ «Інвест Гал Буд» неуповноваженою особою, а також відсутності правових підстав для передачі ОСОБА_1 майнових прав на спірні квартири у 2019 році, коли такі права вже належали ТОВ «Компанія з управління активами «Актив».

24. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення зустрічного позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Узагальнені доводи касаційної скарги

25. 01 травня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційного скаргою на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 травня 2022 року про залишення її зустрічного позову без розгляду, рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року, просить зазначені судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

26. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі № 521/22624/14-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі

№ 2-1383/2010, від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі

№ 905/1198/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 905/3062/17, від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18, від 04 грудня 2019 року у справі

№ 916/1727/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, посилається на розгляд справи судом першої інстанції за її відсутності, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання, не дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання про витребування та дослідження доказів, встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

27. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на наявні у матеріалах справи докази повної оплати нею вартості майнових прав на спірні квартири, відсутності жодних майнових претензій між сторонами оспорюваних договорів купівлі-продажу щодо виконання його умов та проведення розрахунків. Звертає увагу, що в матеріалах справи наявна довіреність, видана ТОВ «Інвест Гал Буд» в особі директора Жезло В. М. на представлення інтересів товариства на ім`я ОСОБА_6 від 10 листопада 2016 року (серія НВІ № 491168, реєстровий № 11515).

28. Крім того, акти приймання-передачі та довідки про виконання умов договору були підписані іншим представником ТОВ «Інвест Гал Буд», зокрема директором цього товариства.

29. Зазначає, що оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав були укладені нею до переходу майнових прав на квартири в будинку

АДРЕСА_1 до ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», а тому майнові права на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 у зазначеному будинку не могли були бути передані позивачу за договором від 16 серпня 2017 року, з огляду на те, що вони належали їй. Також посилається на відсутність доказів виконання ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав № 16/08-17-СС3 від 16 серпня

2017 року.

30. Вважає дії ТОВ «Інвест Гал Буд» недобросовісними та посилається на наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав № 16/08-17-СС3 від 16 серпня 2017 року, укладеного між ТОВ «Інвест Гал Буд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Актив».

31. Додатково зауважує про її неналежне повідомлення про дату, час та місце судового розгляду справи, який відбувся 22 березня 2022 року, задоволення її клопотання про відкладення судового розгляду справи з підстав мобілізації її представника, у зв`язку із чим відсутні підстави для висновку про її повторну неявку у судове засідання (24 травня 2022 року).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

32. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

33. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 456/1278/20, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

34. 06 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

35. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2023 року у зв`язку з відставкою судді Яремка В. В. справа розподілена судді-доповідачеві.

36. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

37. 16 серпня 2017 року між ТОВ «Інвест Гал Буд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» було укладено договір №16/08-17-CC3 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» придбала в ТОВ «Інвест Гал Буд» майнові права на усі квартири в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 (в договорі зазначена будівельна адреса: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ). На підставі сертифікату готовності та рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради № 206 від 29 серпня 2019 року об`єкту будівництва присвоєно адресу:

АДРЕСА_1 .

38. Згідно з умовами зазначеного договору ТОВ «Інвест Гал Буд» продає, а ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» купує майнові права на об`єкти нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, і у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначає загальні положення про купівлю-продаж.

39. Відповідно до пункту 2.2 договору сторони погодили, що об`єкти нерухомості, майнові права на які є предметом за цим договором (їх характеристики та перелік), вказуються в додатку № 1 «Перелік об`єктів нерухомості».

40. Згідно з додатком № 1 «Перелік об`єктів нерухомості» від 16 серпня

2017 року сторони визначили квартири, майнові права на які було передано за актом ТОВ «Компанія з управління активами «Актив». Серед інших квартир в переліку наявні квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 .

41. Згідно з пунктом 4.1 договору ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» та відповідач ТОВ «Інвест Гал Буд» погодили ціну договору шляхом укладення окремого додатку № 2 до договору «Порядок розрахунків та ціна майнових прав». Відповідно до пункту 1.1 додатку № 2 до договору від 16 серпня 2017 року загальна вартість усіх майнових прав на об`єкти нерухомості складає 14 579 950,00 грн (5 500,00 грн за 1 кв. м).

42. Договір №16/08-17-CC3 купівлі-продажу майнових прав від 16 серпня

2017 року підписаний зі сторони позивача генеральним директором Гурським А. М., зі сторони відповідача ТОВ «Інвест Гал Буд» директором

Жезло В. М.

43. Відповідно до пункту 5.4.2 вказаного договору продавець (ТОВ «Інвест Гал Буд») запевнив покупця (ТОВ «Компанія з управління активами «Актив»), що квартири, майнові права на які є предметом договору, не відчужено третім особам.

44. Загальні збори сторін договору надали згоду на укладення такого правочину. Це підтверджується протоколом загальних зборів учасників

ТОВ «Інвест Гал Буд» № 15/08-2017 від 15 серпня 2017 року та протоколом (рішення) загальних зборів ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» № 74/1-17 від 15 серпня 2017 року.

45. Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі майнових прав від 16 серпня 2017 року ТОВ «Інвест Гал Буд» передало

ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» усі придбані майнові права на квартири в об`єкті будівництва, в тому числі на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 .

46. Акт звірки взаєморозрахунків з посиланням на конкретні платіжні документи та їхні номери і дати, підтверджує факт оплати позивачем майнових прав на квартири в об`єкті згідно з умовами договору №16/08-2017.

47. Відповідачем ТОВ «Інвест Гал Буд» підтверджено факт отримання коштів та належного розрахунку за договором № 16/08-2017 з позивачем.

48. 27 липня 2017 року між ТОВ «Інвест Гал Буд» та ОСОБА_1 було укладено договори купівлі-продажу майнових прав №02/СС33 №07/СС33.

49. Вказані договори зі сторони відповідача ТОВ «Інвест Гал Буд» підписані ОСОБА_6, що діяв на підставі довіреності від 27 липня 2017 року, посвідченої Якимів Н. Б., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрована в реєстрі за № 8725.

50. Відповідно до умов пункту 3.2 договору купівлі-продажу майнових прав №02/СС3 від 27 липня 2017 року вартість одного квадратного метра майнових прав на квартиру складає 2 000,00 грн з ПДВ. Загальна вартість майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 відповідно до тексту договору становить станом на дату укладення договору 84 400,00 грн з ПДВ. Відповідно до умов пункту 3.3. цього договору «продавець зобов`язаний здійснити оплату за майнові права на об`єкт нерухомості до 28 червня 2019 року в сумі 84 400,00 грн.

51. Згідно з пунктом 4.1 договору №02/СС3 від 27 липня 2017 року, продавець зобов`язується передати покупцю об`єкт нерухомості, що відповідає вимогам, визначеним в пункті 2.2 цього договору, до «30» грудня 2019 року, але в будь- якому випадку не раніше виконання покупцем усіх зобов`язань за цим договором шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав.

52. Відповідно до пункту 4.4 договору №02/СС3 від 27 липня 2017 року реєстрація права власності покупця на об`єкт нерухомості здійснюється покупцем самостійно та за власний рахунок на підставі документів, отриманих від продавця. Цей пункт кореспондується з пунктом 5.1.1, в якому визначено обов`язок продавця передати об`єкт нерухомості (як сукупність майнових прав) та всі документи, що вимагаються для реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, покупцю у строк та у стані, що відповідає умовам цього договору.

53. Згідно з аналогічними умовами пункту 3.2 договору купівлі-продажу майнових прав № 07/СС3 від 27 липня 2017 року вартість одного квадратного метра майнових прав на квартиру складає 2 000,00 грн з ПДВ. Загальна вартість майнових прав на квартиру за домовленістю сторін станом на дату укладення цього договору становить 85 200,00 з ПДВ. Відповідно до умов пункту 3.3 цього договору продавець зобов`язаний здійснити оплату за майнові права на об`єкт нерухомості до 28 червня 2019 року в сумі 85 200,00 грн.

54. Умовами договору №07/СС3 від 27 липня 2017 року, зокрема пунктом 4.1 визначено, що продавець зобов`язується передати покупцю об`єкт нерухомості що відповідає вимогам, визначеним в пункті 2.2. цього договору, до 30 грудня 2019 року, але в будь якому випадку не раніше виконання покупцем усіх зобов`язань за даним договором шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості. Продавець, в т.ч. у випадку виникнення обставин, що не залежать від нього має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього договору.

55. Також матеріали справи містять копії актів №02/3СС та №07/3СС прийому-передачі об`єкта нерухомості (як сукупності майнових прав) від 04 жовтня 2019 року та довідок №02/3СС, №07/СС3 щодо 100 (сто) % оплати за договором купівлі-продажу майнових прав від 04 жовтня 2019 року, місцем складення яких зазначено м. Львів.

56. Згідно з пунктом 4.4 договору №07/СС3 від 27 липня 2017 року реєстрація права власності покупця на об`єкт нерухомості здійснюється покупцем самостійно та за власний рахунок на підставі документів, отриманих від продавця. Цей пункт кореспондується з пунктом 5.1.1, в якому визначено обов`язок продавця передати об`єкт нерухомості (як сукупність майнових прав) та всі документи, що вимагаються для реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, покупцю у строк та у стані, що відповідає умовам цього договору.

57. 17 березня 2020 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Копиляк К. М. посвідчено договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований в реєстрі за № 57, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до цього договору ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_7 , загальною площею 42,6 кв. м. Згідно з пунктом 5 договору купівлі-продажу, продаж квартири вчинено за ціною 290 770,00 грн, які продавець отримала повністю до підписання цього договору. Жодних претензій щодо розрахунку за договором купівлі-продажу сторони не мають. Вартість квартири визначено за взаємним погодженням за відсутності будь-якого примусу чи збігу важких обставин. Відповідно до пункту 7 договору продавець надав гарантії покупцю про те, що квартира, що є предметом договору-купівлі-продажу, не перебуває під забороною чи арештом та не відчужена нікому іншому, в спорі не перебуває, треті особи не заявляють прав на неї. Нотаріус при посвідченні цього договору отримав інформацію з державного реєстру про відсутність заборон та арештів, про що зазначив у пункті 8 договору.

58. 17 березня 2020 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Копиляк К. М. також посвідчено договір купівлі-продажу квартири зареєстрований в реєстрі за № 61, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідно до цього договору ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_3 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 43,4 кв. м. Згідно з пунктом 5 договору купівлі-продажу, продаж квартири вчинено за ціною 296 300,00 грн, які продавець отримала повністю до підписання цього договору. Жодних претензій щодо розрахунку за договором купівлі-продажу сторони не мають. Вартість квартири визначено за взаємним погодженням за відсутності будь-якого примусу чи збігу важких обставин. Відповідно до пункту 7 договору продавець надав гарантії покупцю про те, що квартира, яка є предметом договору-купівлі-продажу, не перебуває під забороною чи арештом та не відчужена нікому іншому, в спорі не перебуває, треті особи не заявляють прав на неї. Нотаріус при посвідченні цього договору отримав інформацію з державного реєстру про відсутність заборон та арештів, про що зазначив у пункті 8 договору.

Позиція Верховного Суду

59. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

60. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

61. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

62. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

63. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

64. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

65. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

66. Спірні правовідносини стосуються правомірності набуття сторонами спору майнових прав на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав №16/08-17-СС3 від 16 серпня 2017 року та договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_10 та № 07/СС3 від 27 липня 2017 року. Кожен із набувачів майнових прав за указаними договорами звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів відчуження майнових прав на спірні квартири. Позовні вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» розглянуті судами попередніх інстанцій по суті, а зустрічний позоа ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Щодо вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 .

67. Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

68. Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

69. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

70. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

71. За змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

72. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

73. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

74. Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

75. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

76. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

77. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

78. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду

від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18,

від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20.

79. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи. Зокрема, у судовому засіданні, яке відбулося

01 лютого 2022 року, приймав участь представник ОСОБА_1 -

ОСОБА_7 . Судом було відкладено розгляд справи та оголошено дату наступного судового засідання, яке призначене на 22 березня 2022 року. Уповноважений представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 додатково розписався у розписці-повідомленні про дату, час та місце наступного судового засідання (а.с. 87, Т.2). Однак, в судове засідання, яке відбулося 22 березня

2022 року, ОСОБА_1 чи її уповноважений представник не з`явилися, до судового засідання на адресу суду ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з мобілізацією до Збройних Сил України її представника ОСОБА_7 . Причин неможливості самостійної явки у судове засідання позивачкою за зустрічним позовом не зазначено. Про дату, час та місце наступного судового засідання, призначеного на 24 травня

2022 року, ОСОБА_1 повідомлялась засобами поштового зв`язку, судову повістку про виклик вручено позивачці за зустрічним позовом 01 квітня

2022 року (а.с. 99, т. 2). Однак, у судове засідання, яке відбулося 24 травня

2022 року, сторона позивача за зустрічним позовом знову не з`явилася, клопотань про розгляд справи за своєї відсутності не подавала. У той же час, представник ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» заявив клопотання про залишення зустрічного позову ОСОБА_1 без розгляду.

80. З огляду на те, що позивачка за зустрічним позовом, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилася в судове засідання, не скористалася правом подати заяву про розгляд зустрічного позову за її відсутності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

81. Доводи касаційної скарги про те, що у разі повідомлення причини неявки в судове засідання позивача позов не може бути залишено без розгляду, колегія суддів відхиляє, оскільки наслідки повторної неявки позивача передбачені частиною п`ятою наведеної норми та пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України, заяву про розгляд справи за її відсутності ОСОБА_1 до суду не подавала.

82. Крім того, відповідно до положень частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

83. З огляду на належне повідомлення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про дату, час та місце судового розгляду справи, який відбувся 22 березня 2022 року, безпідставними є доводи касаційної скарги щодо невиконання судом першої інстанції норм процесуального права та неповідомлення заявниці про дату та час зазначеного судового засідання.

84. У цьому аспекті заслуговує на увагу також та обставина, що у касаційній скарзі ОСОБА_1 підтверджує факт обізнаності про дату та час судового розгляду справи, який відбувся 22 березня 2022 року, зазначаючи, що її про це повідомив представник. Вказане також підтверджується змістом поданого нею клопотання про відкладення розгляду справи.

85. Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення такої заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

86. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 прийняті з порушенням норм процесуального права.

Щодо вирішення позовних вимог ТОВ «Компанія з управління активами «Актив»

87. Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

88. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

89. Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

90. За правилом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

91. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини друга, третя, п`ята статті 203 ЦК України).

92. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

93. Вказаний правовий висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 листопада 2018 року у справі

№ 905/1227/17.

94. Згідно з частиною першою статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

95. Відповідно до статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

96. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (стаття 239 ЦК України).

97. Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

98. Згідно з частинами першою, третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

99. У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику, водночас зазначені дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

100. Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме тому правочин, вчинений представником, породжує права і обов`язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень.

101. Загальним правилом належного функціонування цивільних відносин представництва є вчинення представником правочинів від імені особи, яку він представляє, в межах наданих повноважень.

102. Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду

від 11 жовтня 2023 року у справі № 547/637/20.

103. Встановивши, що оспорювані договори купівлі-продажу від 27 липня 2017 року №02/СС3 та №07/СС3 було укладено ТОВ «Інвест Гал Буд» в особі представника ОСОБА_6., який діяв на підставі довіреності від 27 липня 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якимів Н. Б. та зареєстрованої в реєстрі за № 8725, у той же час зазначена довіреність видана не ТОВ «Інвест Гал Буд», а ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», яке уповноважувало ОСОБА_6. на представлення інтересів саме цього товариства, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшли загалом обґрунтованого висновку про відсутність волевиявлення у сторони продавця ТОВ «Інвест Гал Буд» на укладення оспорюваних договорів, а відтак наявності підстав для визнання їх недійсними.

104. Судами попередніх інстанцій надано об`єктивну оцінку усім наявним у матеріалах справах доказам у їх сукупності, враховано доводи сторін та їх поведінку, як при розгляді цієї справи, так і при розгляді інших цивільних справ за участю ТОВ «Інвест Гал Буд», ТОВ «Компанія з управління активами«Актив» та ОСОБА_1 щодо відчуження на користь останньої майнових прав на збудовані ТОВ «Інвест Гал Буд» квартири.

105. Зокрема, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2020 року у справі № 456/462/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест Гал Буд», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, з підстав недоведеності наявності у ОСОБА_1 майнових прав за договорами купівлі-продажу майнових прав № 33/Ш2, № 34/Ш2 від 27 липня 2017 року, суперечливості умов зазначених договорів, що викликають сумнів у їх правдивості, а також відсутності їх оригіналів. Водночас судом було допитано у якості свідка чоловіка позивачки - ОСОБА_5 , який повідомив про здійснення переоформлення майнових прав на квартири у декількох об`єктах будівництва ТОВ «Інвест Гал Буд» на нього та його дружину в якості компенсації його неофіційної частки у зазначеному товаристві.

106. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року прийнято відмову позивачки ОСОБА_1 від позовних вимог до ТОВ «Інвест Гал Буд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва. Визнано нечинним рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня

2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 23 листопада 2020 року. Провадження у зазначеній справі закрито.

107. Крім того, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 жовтня 2021 року у справі № 456/1324/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ТОВ «Інвест Гал Буд», треті особи:

ОСОБА_6 , ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», про визнання недійсною односторонної відмови від договорів та зобов`язання виконати умови договорів, з підстав їх недоведеності та необґрунтованості, відсутності між сторонами будь-яких зобов`язань. Постановою Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року, а також постановою Верховного Суду від 18 квітня 2023 року зазначене судове рішення було залишено без змін.

108. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

109. Розумність визначається виходячи з природи й мети тих чи інших дій, з урахування обставин справи і відповідних звичаїв й практик.

110. Відповідно до частин другої та третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

111. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

112. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

113. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

114. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, встановив фактичні обставини справи, які необхідні для правильного вирішення спору, та з дотриманням наведених вище стандартів оцінки доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Компанія з управління активами «Актив».

115. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться в загальному до переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, яким суди попередніх інстанцій надали належну та обґрунтовану правову оцінку.

116. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

117. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів ОСОБА_1 , що оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав від 27 липня 2017 року були правомірно укладені представником ТОВ «Інвест Гал Буд» ОСОБА_6 на підставі довіреності № 11515 від 10 листопада 2016 року, з огляду на те, що зазначене спростовується змістом зазначених договорів. У той же час ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» не було стороною указаних договорів та не мало на той час права розпоряджатися майновими правами на спірні об`єкти нерухомого майна.

118. Підписання ж у 2019 році представником ТОВ «Інвест Гал Буд» актів приймання-передачі та довідок про виконання умов договорів купівлі-продажу від 27 липня 2017 року №02/СС3 та №07/СС3, ураховуючи, що всі майнові права на спірні об`єкти було передано на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» 16 серпня 2017 року на підставі дійсного договору купівлі-продажу майнових прав №16/08-17-CC3, не можуть бути правою підставою для виникнення у ОСОБА_1 права власності на такі об`єкти.

119. У цьому аспекті судами правильно взято до уваги те, що, як ТОВ «Інвест Гал Буд», так і ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» заперечують факт уповноваження будь-якого із своїх представників на укладення договорів відчуження майнових прав на спірні об'єкти нерухомості на користь ОСОБА_1 . Крім того, умови оспорюваних договорів щодо оплати продавцем вартості майнових прав на об`єкти нерухомості через два роки після їх укладення та за ціною, що є значно нижчою за ринкову, підтверджують сумнів у розумності і добросовісності дій сторін (підписання договору представником іншої юридичної особи), свідчать про наявність дефекту волевиявлення продавця за цими правочинами.

120. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться в загальному до переоцінки доказів.

121. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

122. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі № 521/22624/14-ц предметом спору було визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки часток нежитлових приміщень з підстав того, що на час підписання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень представник юридичної особи не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не був призначений на посаду директора в установлений законом та установчими документами товариства спосіб.

123. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 предметом спору було стягнення заборгованості за кредитним договором. Верховним Судом викладено правовий висновок щодо юрисдикційності спору, у межах якого заявлені однорідні, пов`язані між собою вимоги до боржника, який має статус фізичної особи-підприємця, та фізичної особи поручителя.

124. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц предмет спору стосувався звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Верховним Судом зроблено висновок щодо збереження чинності іпотеки за відсутності певний час відомостей про неї у відповідному реєстрі, а також щодо належного способу захисту прав іпотекодержателя, відомості про іпотеку якого було виключено з Державного реєстру іпотек і який вважає, що іпотека є і залишається чинною.

125. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 рок у справі № 390/34/17 предметом спору було визнання договору оренди неправомірним та повернення земельної ділянки з незаконного володіння. Верховним Судом сформовано правову позицію щодо необхідності оцінки добросовісності сторони, зокрема дій позивача, який після укладення додаткового договору до договору оренди землі, отримання плати за користування земельною ділянкою, пред`являє позов про визнання основного договору оренди землі неукладеним.

126. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 предмет спору стосувався визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та вселення.Верховним Судом сформульовано правовий висновок, що розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

127. У постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 905/1198/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 905/3062/17, від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 916/1727/17 спір стосувався стягнення боргу за договорами купівлі-продажу, підряду, поставки та оцінки в якості доказу наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру та визнання боржником такої заборгованості відповідного акту звірки.

128. З урахуванням меж касаційного оскарження та визначених заявницею підстав касаційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій.

129. Водночас, титульні власники спірних об`єктів нерухомості (квартир) не оспорюють в касаційному порядку судових рішень судів попередніх інстанцій, а тому Верховний Суд не має правових підстав, визначених статтею 400 ЦПК України, для перегляду оскаржених судових рішень в частині ефективності обраного позивачем способу захисту його прав і добросовісності набувачів.

130. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 травня 2022 року, рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області

від 20 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович