Ухвала

від 09.01.2024 по справі 757/31896/19-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 січня 2024 року

м. Київ

справа № 757/31896/19-ц

провадження № 61-16714 ск 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила: виключити з поділу спільної сумісної власності подружжя квартиру АДРЕСА_1 , що є спільно частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та автомобіль Volvo, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є власністю ОСОБА_3 ; виділити їй у власність житловий будинок з будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 1 042 691,60 грн, та земельну ділянку площею 0,0718 га, кадастровий номер 8000000000:90:021:0011, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 578 653,79 грн; виділити у власність ОСОБА_1 : житловий будинок, розташований в АДРЕСА_3 , вартістю 68 000,00 грн, автомобіль BMW, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 840 000,00 грн; ювелірні вироби (колекція золотих, чоловічих прикрас українських ювелірів: ланцюжки, браслети, каблучки, защіпки для краваток) вартістю 800 000,00 грн; твори мистецтва (колекція картин та ікон, італійських, французьких та українських приватних, сучасних, невідомих майстрів: 8 картин, 3 ікони), вартістю 70 000,00 грн; колекцію годинників, 62 штуки, загальною вартістю 260 000,00 грн, 40 % Будівельної компанії «Вертикаль», що складає 1 600 000,00 грн, 2 % в юридичній особі «журнал Думка», що складає 1 600,00 грн.

2. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Виключено з поділу спільної сумісної власності подружжя квартиру АДРЕСА_1 (складається з трьох житлових кімнат загальною площею 57,80 кв. м), що є спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та автомобіль марки Volvo, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є власністю ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку з будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 281211980000, вартістю 1 042 691,62 грн. Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0718 га, кадастровий номер 8000000000:90:021:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 281324480000, вартістю 578 653,79 грн. Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку з будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 281211980000, вартістю 1 042 691,62 грн. Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0718 га, кадастровий номер 8000000000:90:021:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 281324480000, вартістю 578 653,79 грн. Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_3 . Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину автомобіля марки ВМW, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , вартістю 840 000,00 грн. Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частини автомобіля марки ВМW, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , вартістю 840 000,00 грн. Визнано за ОСОБА_1 право власності на твори мистецтва (колекція картин та ікон, італійських, французьких та українських приватних, сучасних, невідомих майстрів: 8 картин, 3 ікони). Визнано за ОСОБА_1 право власності на 40 % Будівельної компанії «Вертикаль», що складає 1 600 000,00 грн (загальна вартість компанії згідно з е-декларацією відповідача складає 4 000 000,00 грн). Визнано за ОСОБА_1 право власності на 2 % частки в юридичній особі «Журнал Думка», що складає 1 600,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року (повний текст якої складено 02 березня 2023 року) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року скасовано в частині поділу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_3 , вартістю 68 000,00 грн, автомобіля марки BMW, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 840 000,00 грн, твори мистецтва (колекція картин та ікон, італійських, французьких та українських приватних, сучасних, невідомих майстрів: 8 картин, 3 ікони), вартістю 70 000,00 грн, а також - в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 40 % Будівельної компанії «Вертикаль» та на 2 % частки в юридичній особі «Журнал Думка», та ухвалено в зазначеній частині нове судове рішення. В порядку поділу майна виділилено ОСОБА_2 у власність автомобіль, марки BMW, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 840 000,00 грн; житловий будинок, розташований в АДРЕСА_3 , вартістю 68 000,00 грн. Виділено ОСОБА_1 у власність твори мистецтва (колекція картин та ікон, італійських, французьких та українських приватних, сучасних, невідомих майстрів: 8 картин, 3 ікони), вартістю 70 000,00 грн. Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 419 000,00 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про виділ у власність ОСОБА_1 40 % статутного фонду в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль» та 2 % статутного фонду в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Журнал Думка». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію половини внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Вертикаль» та до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Журнал Думка» в загальній сумі 1 025 250 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. 27 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року.

5. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - скаржнику необхідно було подати до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, в якій навести інші (поважні) підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази. При цьому скаржнику було роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали суду.

6. Відповідно до частини сьомої статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

7. Згідно з відповіддю № 305991 на запит на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС фізична особа - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , має зареєстрований кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації - 11 жовтня 2019 року.

8. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

9. Згідно з повідомленням про доставлення електронного листа документ в електронному вигляді - ухвала про залишення касаційної скарги без руху від 04 грудня 2023 року у справі № 757/31896/19-ц (касаційне провадження № 61-16714 ск 23) було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено 06 грудня 2023 року. Тобто встановлений судом строк для виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху закінчився 18 грудня 2023 року (16 та 17 грудня були вихідними днями).

10. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

11. За змістом наведених правових норм касаційний суд може поновити строк на касаційне оскарження згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.

12. При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

13. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

14. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

15. Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

16. 25 та 26 грудня 2023 року, тобто після закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, посилаючись на обставини, наведені в його попередньому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, а саме на те, що: повний текст оскаржуваної постанови складено 02 березня 2023 року; ухвалу Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року про відмову в задоволенні його заяви про роз`яснення постанови цього суду від 01 лютого 2023 року він отримав 04 серпня 2023 року, що унеможливило подання цієї касаційної скарги у встановлені законом строки. Крім цього, раніше він вже звертався з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, однак зважаючи на свою юридичну необізнаність, одразу не зміг довести невідповідність оскаржуваних судових рішень правозастосовчій практиці Верховного Суду. При цьому він безпосередньо перебуває на військовій службі та бере участь у військових діях.

17. З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року.

18. Так, ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року подану ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_4 , 31 березня 2023 року касаційну скаргу повернуто у зв`язку з ненаведенням в ній підстав касаційного оскарження судових рішень. При цьому скаржнику було детально роз`яснено положення статей 389 та 392 ЦПК України та спосіб, в який скаржник може виконати вимоги процесуального закону (пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення в касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

19. Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2023 року подану ОСОБА_1 18 серпня 2023 року касаційну скаргу повернуто у зв`язку з ненаведенням в ній підстав касаційного оскарження судових рішень. ОСОБА_1 було повторно було роз`яснено вимоги статей 389 та 392 ЦПК України.

20. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року подану ОСОБА_1 03 листопада 2023 року касаційну скаргу повернуто у зв`язку з її непідписанням скаржником.

21. В ухвалі Верховного Суду від 04 грудня 2023 року про залишення касаційної скарги (поданої до Верховного Суду 27 листопада 2023 року) без руху скаржнику було роз`яснено, що зазначені в його клопотанні обставини не є підставою для поновлення йому строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, оскільки: 1) після повернення його касаційної скарги від 31 березня 2023 року він повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою лише 18 серпня 2023 року, тобто майже через п`ять місяців. Водночас він не обґрунтував допущеного ним зволікання у реалізації свого процесуального права протягом вказаного періоду часу. При цьому ОСОБА_1 користувався професійною правничою допомогою адвоката, тому його посилання на свою «юридичну необізнаність», в той час коли йому та його представнику (фахівцеві у сфері права) Верховним Судом (ухвалою від 10 квітня 2023 року) було детально роз`яснено вимоги процесуального закону щодо необхідності наведення підстав касаційного оскарження, не заслуговує на увагу та є сумнівним; 2) звернення 30 травня 2023 року ОСОБА_1 до апеляційного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, жодним чином не стосується реалізації ним свого права на касаційне оскарження судового рішення; 3) факт повторного повернення Верховним Судом його касаційної скарги у зв`язку з невиконанням ним попередньо детально роз`яснених йому вимог процесуального закону не обґрунтовує поважність підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження; 4) надані ним документи на підтвердження перебування його на військовій службі стосуються періоду після серпня 2023 року (інші копії належним чином не засвідчені), тоді як строк на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року закінчився ще 03 квітня 2023 року.

22. Також у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 зазначив, що попередні касаційні скарги були подані від його імені адвокатом Маховиком М. В., який діяв з перевищенням повноважень, оскільки 15 березня 2023 року він повідомив зазначеного адвоката про припинення договору про надання правової допомоги від 13 листопада 2019 року. На підтвердження вказаної обставини він надав копію його заяви від 15 березня 2023 року. Таким чином, перебуваючи в лавах Збройних Сил України він не мав представника.

23. Вказані аргументи також не заслуговують на увагу, оскільки: 1) в ордері від 31 березня 2023 року № 611647, доданому до касаційної скарги ОСОБА_1 від 31 березня 2023 року, зазначено, що адвокат Маховик М. В. представляв інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 12 грудня 2019 року; 2) надана ОСОБА_1 копія заяви від 15 березня 2023 року не підтверджує припинення договірних відносин між ним та адвокатом Маховиком М. В. також з огляду на те, що до вказаної заяви скаржником не додано жодного доказу її направлення адвокату Маховику М. В., чи отримання її останнім; 3) ухвала Верховного Суду від 10 квітня 2023 року про повернення касаційної скарги була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 13 квітня 2023 року; 4) касаційні скарги від 18 серпня 2023 року та від 02 листопада 2023 року, повернуті ухвалами Верховного Суду від 01 вересня 2023 року та від 20 листопада 2023 року відповідно, були підписані і подані до Верховного Суду безпосередньо ОСОБА_1 .

24. Таким чином, протягом встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 не подав до Верховного Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року з наведеними в ній іншими (поважними) підставами для поновлення цього строку. Крім того, в поданому з пропуском встановленого судом строку клопотанні, ОСОБА_1 не просив продовжити йому встановлений судом строк на усунення недоліків його касаційної скарги, а також - не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, так як підстави, наведені в його клопотанні, не є поважними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, а залежали від самого скаржника.

25. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

26. Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

27. У пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» Європейського суду з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби

28. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

29. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

30. Крім того, саме на скаржника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судових рішень. Однак скаржник не навів таких обставин.

31. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

32. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

33. Оскільки протягом встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 не подав до Верховного Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року з наведеними в ній іншими (поважними) підставами для поновлення цього строку, а у поданому з пропуском встановленого судом строку на усунення недоліків його касаційної скарги клопотанні, ОСОБА_1 не просив продовжити йому цей строк, а також - не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, враховуючи, що безпідставне поновлення строку на оскарження судових рішень, що набрали законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 185, 390, 393, 394ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року.

3. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ І. В. Литвиненко

/підпис/ Є. В. Петров