Ухвала

від 21.11.2023 по справі 757/7827/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7827/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судових засідань Каракохи В. О.,

представників позивача Князьської Н. А., Князьського О. С.,

представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 - Гончарук А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Гончарук А. М. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНСОН»</a>, з участю третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Рітейл», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксани Іванівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, Державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Юлії Ігорівни, про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації речових прав,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНСОН»</a>, з участю третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Рітейл», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксани Іванівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, Державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Юлії Ігорівни, про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації речових прав.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2022 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У судовому засідання 21.11.2023 від представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Гончарук А. М. заявлено клопотання про закриття провадження у цивільній справі, мотивоване тим, що предметом розгляду у справі є вимоги позивача про витребування від ТОВ «БІНСОН» на користь ОСОБА_5 нерухомого майна - 216, загальною площею 200, 2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації речових прав щодо вказаного об`єкта нерухомого майна, що за своїм суб`єктивним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у в порядку цивільного судочинства.

Представники позивача заперечували проти задоволення клопотання.

Представник третьої особи Кизими Г. М. заперечувала проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши клопотання в сукупності з нормами процесуального закону, вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити за наступних підстав.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

У частині першій статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Ефективним способом захисту права власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, є звернення до суду з віндикаційним позовом до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, тобто з позовом про повернення майна із чужого незаконного володіння.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

З огляду на вказане в разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № П/811/1640/17.

Беручи до уваги наведене, а також ураховуючи, що спірні правовідносини пов`язані із захистом речового права, суд дійшов висновку, що цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 19, 43, 49, 255-256, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Гончарук А. М. про закриття провадження у цивільній справі №757/7827/22-ц - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Головко Ю. Г.