Ухвала

від 15.01.2024 по справі 127/40403/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/40403/23

Провадження №1-кп/127/1194/23

УХВАЛА

15 січня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12023020040000770 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області з Вінницької окружної прокуратури 29.12.2023 року надійшло кримінальне провадження № 12023020040000770 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 вважають за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Крім цього, прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання, в якому просила суд продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні умисного злочину, ризики, передбачені КПК України, не зникли, обставини не змінилися. ОСОБА_5 раніше неодноразово засуджувався, реально відбував покарання в місцях позбавлення волі, скоїв злочин відкрито, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. Тобто існують ризики, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від суду, впливати на свідків, тому зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що прокурор не довів наявність ризиків, передбачених КПК України. Просив суд застосувати до його підзахисного домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора. На даний час він потребує лікування.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.

Кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області, підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України відсутні.

За таких обставин, суд вважає за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, в яке викликати сторін кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 , суд виходив з наступного. Обвинуваченому ОСОБА_5 під час досудового розслідування слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд ще не розпочато, тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні умисного тяжкого злочину, за який в разі доведення його винуватості, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Таким чином, суд переконаний, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, і потерпілого, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстав для його скасування або зміни не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд Вінницьким міським судом Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , на підставі обвинувального акту, згідно з яким ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, на 16:05 год. 15.01.2024 року в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, зал судових засідань № 10, у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 15.01.2024 року до 14.03.2024 року включно.

Ухвала в частині продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу діє шістдесят днів та може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду, в решті частини ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя :