Ухвала

від 15.01.2024 по справі 303/533/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/533/24

2/303/69/24

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2024 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монич В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до АТ «ПриватБанк», ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду з вищезазначеним позовом та з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Вбачається, що предметом позову, з яким позивач звернулася до суду, є вимоги немайнового та майного характеру, які є об`єктами справляння судового збору.

Згідно п. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України «Про судовий збір» визначені правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає про наступне.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви. Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях наведено у ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

До таких категорій Горчак Наталія Яношівна не належить.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі №686/114/16-ц від 04.07.2018, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для сплати судового збору само по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні позовної заяви.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

При цьому особа, яка заявляє клопотання про відстрочення/розстрочення/звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивачем додано до клопотання довідку з державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 12.01.2024 року які відсутні, однак позивачем в клопотанні не наведено жодних передбачених законом правових підстав для звільнення від сплати судового збору та не надано жодних належних та допустимих доказів, які б дали можливість суду встановити реальний майновий стан позивача станом на дату звернення до суду із позовною заявою, тому з урахуванням наведених обставин, вважаю, що клопотання позивача про звільнення або відстрочення від сплати судового збору є необґрунтованим, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (п. 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі № 28249/95 від 19.06.2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вивчивши матеріали поданої позовної заяви та клопотання суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху.

Керуючись ст.ст. 127, 175, 177, 185 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про звільнення аба відстрочення від сплати судового збору.

Позивачу ОСОБА_1 усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду Володимир МОНИЧ