Справа № 757/744/21-ц
Провадження № 2/947/1954/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2023 року
Київський районний судм.Одеси у складі:
Головуючого судді КоваленкоО.Б.
За участю секретаря Маценко В.В.,
розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ ФК «Укрфінанс груп», ТОВ «Інвестмент корпорейшн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договорів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ ФК «Укрфінанс груп», ТОВ «Інвестмент корпорейшн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , в якому просить визнати недійсним договір про розірвання договору відступлення права вимоги № 26-07/18/1 від 26 липня 2018 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_2 , та визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 08-12/20 від 08.12. 2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен».
Позивачкапосилається нате,що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2015 року по справі № 520/175/14-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі: стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ«Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0014/82/62 326 від 07 серпня 2006 року в розмірі 3752236 гривень 87 копійок.
11.06.2018 року за вищевказаним судовим рішенням Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист.
За договором про відступлення права вимоги від 24.07.2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив ПАТ «ОКСІ БАНК» право вимоги за кредитним договором № 014/0014/82/62326, укладеним 07.08.2006 року із ОСОБА_3 . Далі, 24.07.2018 року ПАТ «ОКСІ БАНК» відступив право вимоги за кредитним договором №014/0014/82/62326 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП», на підставі договору про відступлення права вимоги.
26.07.2018 року на підставі договору про відступлення права вимоги № 26- 07/18/1 право вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0014/82/62326 та договором іпотеки було відступлено ОСОБА_2 ..
Згідно умов цього Договору Кредитор - ТОВ ФК «Укрфінанс груп» - за плату відступає новому кредитору - ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором та зобов`язується укласти в нотаріальній формі договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки не пізніше 5 робочих днів (п. 2.7 Договору), тобто Новий кредитор замінює Кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі (п.2.1договору) від 08.08.2006 р. А Новий кредитор - ОСОБА_2 зобов`язується сплатити Кредиторові - ТОВ ФК «Укрфінанс груп» 519 000 грн.
Підписанням даного Договору Кредитор - ТОВ ФК «Укрфінанс груп» - підтверджує, що отримав грошові кошти в сумі - 519000 грн. (п. 3.3 Договору).
Підписання Акту приймання - передачі документації за договором відступлення права вимоги № 26-07/18/1 від 26.07.2018 р. посвідчує передачу повного пакету документації від ТОВ ФК «Укрфінанс груп» до ОСОБА_2 , що відповідає умовам договору відступлення права вимоги № 26-07/18/1 від 26.07.2018 р.
26.07.2018 року - ТОВ ФК «Укрфінанс груп» було укладено з Новим кредитором ОСОБА_2 та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О..В. Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки.
В подальшому Новий Кредитор ОСОБА_2 задовольнив свою вимогу в позасудовому порядку в повному обсязі шляхом реєстрації права власності за ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору.
Таким чином, 26.07.2018 р. Договір відступлення права вимоги за кредитним договором відступлення права вимоги N° 26-07/18/1 від 26.07.2018 р. був виконаний сторонами, а зобов`язання є припиненими.
Оскільки відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
ОСОБА_5 08грудня 2020року,на підставідовіреності діючив інтересах ОСОБА_2 ,без належнихправових підстав підписав договір про розірвання договору відступлення права вимоги № 26-07/18/1 від 26.07.2018 р.
В цейже день,08грудня 2020року ТОВФК «Укрфінансгруп»,без належнихправових підстав, повторно відступив право вимоги до позивачки та її чоловіка іншій юридичній особі, а саме ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» по договору відступлення права вимоги N908/12-20. Кінцевим бенефіціарним власником якої, відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, громадських формувань, є ОСОБА_5 , син відповідача ОСОБА_2 .
Таким чином, гр. ОСОБА_5 оформивши з чисельними порушеннями право власності на свого батька - ОСОБА_2 на належну позивачці квартиру, що виступала забезпеченням по договору кредиту, намагається повторно, без будь-яких правових підстав набути права кредитора до позивачки через підконтрольну йому юридичну особу ТОВ «Інвестмент Корпорейшен».
Зазначені обставини, підтверджені відповідними доказами, переконливо свідчать про недійсність укладеного 08 грудня 2020 року договору про розірвання договору про відступлення права вимоги № 26-07/18/1 від 26.07.2018 р. між ТОВ ФК «Укрфінанс груп» та гр. ОСОБА_2 та укладеного договору відступлення права вимоги № 08-12/20 від 08.12.2020 р., між ТОВ ФК «Укрфінанс груп» та ТОВ «Інвестмент Корпорейшен».
Така правова позиція підтверджується також Верховним Судом України в постанові від 31жовтня 2012року усправі №6-105цс 12, згідно з якою сторони не можуть укладати договір про його розірвання вже після його повного виконання, тобто після припинення зобов`язань за договором.
Порушене в результаті укладення договору право третьої особи, яка не є стороною договору і позбавлена законної можливості впливати на його умови, підлягає захисту в належний спосіб за загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України, незалежно від того, чи було добровільно розірвано в подальшому цей договір. У такому випадку саме по собі розірвання договору не може бути єдиною підставою для відмови судом у захисті порушеного права третьої особи, якщо по суті таке розірвання договору не відновлює порушеного права третьої особи і не захищає його. (Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 жовтня 2019 року у справі № 156/992/17).
Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 жовтня 2019 року у справі № 156/992/17. За загальним правилом, визначеним ч.ч. З, 4 ст. 653 ЦК України, розірвання договору його сторонами припиняє зобов`язання саме для цих сторін, і загалом припиняє такі зобов`язання на майбутнє, якщо інше не буде встановлено договором. При цьому, розірвання договору не спричиняє його недійсність, а тому наслідки виконання зобов`язань за договоро: які настали до його розірвання, мають юридичну значимість і зберігають її й після розірвання договору.При цьому, порушене в результаті укладення договору право третьої особи, яка не є стороною договору і позбавлена законної можливості впливати на його умови, підлягає захисту в належний спосіб за загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України, незалежно від того, чи було добровільно розірвано в подальшому цей договір. У такому випадку саме по собі розірвання договору не може бути єдиною підставою для відмови судом у захисті порушеного права третьої особи, якщо по суті таке розірвання договору не відновлює порушеного права третьої особи і не захищає його.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.128,131 ЦПК України.
Позивачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачі та третя в судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представникапозивача, що відповідає положеннямст. 280-282 ЦПК України, так якнадані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, 26 липня 2018 р. укладено договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_2 , про розірвання договору відступлення права вимоги № 26-07/18/1.
08.12.2020 р укладено договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» про відступлення права вимоги № 08-12/20.
Згідно позиці Верховним Судом України в постанові від 31жовтня 2012року усправі №6-105цс 12, сторони не можуть укладати договір про його розірвання вже після його повного виконання, тобто після припинення зобов`язань за договором.
Порушене в результаті укладення договору право третьої особи, яка не є стороною договору і позбавлена законної можливості впливати на його умови, підлягає захисту в належний спосіб за загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України, незалежно від того, чи було добровільно розірвано в подальшому цей договір. У такому випадку само по собі розірвання договору не може бути єдиною підставою для відмови судом у захисті порушеного права третьої особи, якщо по суті таке розірвання договору не відновлює порушеного права третьої особи і не захищає його. (Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судузгідно з Постановою від 28 жовтня 2019 року у справі № 156/992/17).
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 жовтня 2019 року у справі № 156/992/17. За загальним правилом, визначеним ч.ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України, розірвання договору його сторонами припиняє зобов`язання саме для цих сторін, і загалом припиняє такі зобов`язання на майбутнє, якщо інше не буде встановлено договором. При цьому, розірвання договору не спричиняє його недійсність, а тому наслідки виконання зобов`язань за договором які настали до його розірвання, мають юридичну значимість і зберігають її й після розірвання договору. При цьому, порушене в результаті укладення договору право третьої особи, яка не є стороною договору і позбавлена законної можливості впливати на його умови, підлягає захисту в належний спосіб за загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України, незалежно від того, чи було добровільно розірвано в подальшому цей договір. У такому випадку саме по собі розірвання договору не може бути єдиною підставою для відмови судом у захисті порушеного права третьої особи, якщо по суті таке розірвання договору не відновлює порушеного права третьої особи і не захищає його.
Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ ФК «Укрфінанс груп», ТОВ «Інвестмент корпорейшн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договорів, - задовольнити.
Визнати недійсним договір про розірвання договору відступлення права вимоги № 26-07/18/1 від 26 липня 2018 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_2 .
Визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 08-12/20 від 08.12. 2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду буде складено у строк до 23.12.2023 року включно.
Суддя Коваленко О. Б.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2023 |
Оприлюднено | 17.01.2024 |
Номер документу | 116305734 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Коваленко О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні