Постанова

від 15.01.2024 по справі 639/4978/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Харків

справа№ 639/4978/23

провадження№ 22-ц/818/247/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді:Тичкової О.Ю.,

суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.

за участюсекретарясудовогозасідання Тітченко О.В.

сторони справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопрайм Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Фірма «Автолюбитель», ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 вересня 2023 року постановлену у складі судді Баркової Н.В.,-

УСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання транспортного засобу спільним майном подружжя та визнання часток майна в якому просив судвизнати договір купівлі - продажу транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2012 року випуску, колір червоний, VIN -1 НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , від 24.01.2023 № VX00109/01/2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопрайм Плюс» та ОСОБА_4 недійсним; визнати договір купівлі - продажу транспортного засобу марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір Бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , від 26.04.2023 №5755/23/002387, укладений міжТовариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Фірма «Автолюбитель» та ОСОБА_3 недійсним; Визнати, що транспортний засіб марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2012 року випуску, колір червоний, VIN - НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_2 , є спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і частка ОСОБА_1 становить 1/2 частин; Визнати, що транспортний засіб марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір Бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VTN - НОМЕР_4 , є спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і частка ОСОБА_1 становить 1/2 частин; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати по оплаті професійної правничої допомоги; стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 оплату судового збору.

27.09.2023 ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд в рахунок забезпечення позову заборонити ОСОБА_5 або його представникам відчужувати у будь-який спосіб або передавати право користування транспортним засобом марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір Бежевий, VIN - НОМЕР_4 ; в рахунок забезпечення позову заборонити Головному сервісному центру МВС та його регіональним і територіальним підрозділам реєструвати та видавати будь-яким особам свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на транспортні засоби: марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір Бежевий, VIN - НОМЕР_4 .

В обґрунтування заяви зазначив, що на момент подання позовної заяви позивач разом з позовом надала до суду заяву про забезпечення позову та ухвалою Жовтневого районного суду від 30.08.2023 заяву було задоволено частково, зокрема, заборонено ОСОБА_3 або її представникам відчужувати у будь-який спосіб або передавати право користування транспортним засобом марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір Бежевий, VIN - НОМЕР_4 та заборонено Головному сервісному центру МВС та його регіональним і територіальним підрозділам реєструвати та видавати будь-яким особам свідоцтва про право власності на транспортний засіб марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір Бежевий, VIN - НОМЕР_4 . Однак територіальним підрозділом МВС позивачці повідомлено, що виконанні даної ухвали неможливо у зв`язку з тим, що транспортний засіб MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір Бежевий, VIN - НОМЕР_4 на момент постановлення ухвали вже був перереєстрований на іншу особу. Представниками позивача до Головного сервісного центру МВС було направлено адвокатський запит та отримано відповідь, де зазначено, що 24.08.2023 року територіальним сервісним центром №6350 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області здійснено перереєстрацію даного транспортного засобу на нового власника ОСОБА_5 на підставі укладеного в ТЦС №6350 договору купівлі-продажу транспортного засобу №6350/2023/4014474. Відтак, представник позивача вважає, що необхідно заборонити новому власнику транспортного засобу, ОСОБА_5 або його представникам відчужувати у будь-який спосіб або передавати право користування транспортним засобом марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір Бежевий, VIN - НОМЕР_4 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 29.09.2023 заяву ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_5 або його представникам відчужувати у будь-який спосіб або передавати право користування транспортним засобом марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір бежевий, VIN - НОМЕР_4 .Заборонено Головному сервісному центру МВС та його регіональним і територіальним підрозділам реєструвати та видавати будь-яким особам свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір бежевий, VIN - НОМЕР_4 .

Ухвала мотивована тим, що враховуючи суть спірних правовідносин, зміст позовних вимог, дані, повідомлені позивачем та його представником, зокрема докази щодоперереєстрації 24.08.2023 транспортного засобумарки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску,тобто за кілька днів до звернення з позовом, на нового власника - ОСОБА_5 ,свідчать про наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позовуможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав абоінтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_8 яка діє в інтересах ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що про зазначену ухвалу ОСОБА_5 , як власник відповідного транспортного засобу, нічого не знав, суд його не повідомив та не надіслав примірник ухвали про забезпечення позову для негайного виконання, як законного власника транспортного засобу марки MITSUBISHI LANCER, 2007 IMBSNCY4A8U005868. ОСОБА_5 дізнався про зазначену ухвалу лише 18 жовтня 2023 року від Територіального сервісного центру №6350 коли хотів укласти угоду та оформити договір купівлі-продажу з покупцем даного автомобіля. Автомобіль марки MITSUBISHI LANCER, 2007 IMBSNCY4A8U005868 був перереєстрований на ОСОБА_5 , було пройдено повністю всю процедуру державної перереєстрації автомобіля, проведена перевірка відповідних документів та відомостей про даний транспортний засіб, та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Таким чином, на момент постановлення ухвали Жовтневим районним судом, 28 вересня 2023 року, ОСОБА_5 вже був законним власником транспортного засобу марки MITSUBISHI LANCER, 2007 IMBSNC14480005868, який на той момент вже був перереєстрований на нього більше місяця назад та отримано відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Апелянт зазначив, що ОСОБА_5 придбав даний транспортний засіб як добросовісний набувач, адже придбав автомобіль за пропозицією свого знайомого ОСОБА_9 , який в свою чергу знайшов оголошення про продаж даного транспортного засобу на сайті AUTO.RIA та придбав його у попереднього власника- ОСОБА_3 . Тобто, ні ОСОБА_5 , ні його знакомий ОСОБА_9 , під час покупки транспортного засобу MITSUBISHI LANCER, 2007 MBSNCY418U005868, не знали, і не могли знати нічого про попереднього власника ОСОБА_2 , про особливості його шлюбних відносин, спільне сумісне майно з дружиною та їхні частки в цьому майні, адже продавцем даного автомобіля на той момент був вже інший законний власник- ОСОБА_3 .

Скаржник зауважив, що транспортний засіб MITSUBISHI LANCER, 2007 хоча і був спільною сумісною власністю подружжя, але за своєю природою, є річчю матеріального світу, яку неможливо розділити на частини без шкоди для його подальшого використання за прямим призначенням, тому подружжя позивача та відповідача мають вирішувати питання їхніх часток самостійно шляхом грошової компенсації в рахунок продажу даного автомобіля одному із подружжя. Дана позовна заява не є віндикаційним позовом, тому витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто при задоволенні позову, авто не є майном , що може бути повернуто, тому блокування користування та розпорядження автомобілем не є доцільним. Подана позовна заява та вимоги, що зазначені в ній, зводяться до матеріальної компенсації між подружжям, що у свою чергу не повинно порушувати законі права та інтереси власника автомобіля.

13.12.2023 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідностатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суду першої інстанції виходив з наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі та, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна на користь третіх осіб, що в подальшому призведе до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та відповідають вимогам закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Зі змісту позовних вимог убачається, що предметом спору між сторонами є визнання договору купівлі - продажу транспортного засобу марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір Бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , від 26.04.2023 №5755/23/002387, укладений міжТовариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Фірма «Автолюбитель» та ОСОБА_3 недійсним та визнання даного транспортного засобу спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і частка ОСОБА_1 становить 1/2 частин.

Суд першої інстанції, застосовуючи вказаний вид забезпечення позову, взяв до уваги характер спору та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою запобігання негативних наслідків у вигляді можливого невиконання або утруднення виконання рішення суду у майбутньому.

Заборона ОСОБА_5 або його представникам відчужувати у будь-який спосіб або передавати право користування транспортним засобом марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір бежевий, VIN - НОМЕР_4 .Заборонено Головному сервісному центру МВС та його регіональним і територіальним підрозділам реєструвати та видавати будь-яким особам свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, колір бежевий, VIN - НОМЕР_4 , є співмірним заходом забезпечення позову у відношенні із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, щопункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суду вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367- 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 15 січня 2023 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

В.Б.Яцина