Постанова

від 16.01.2024 по справі 751/3277/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 січня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/3277/21

Головуючий у першій інстанції - Ченцова С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/23/24

Суд у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,

за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2 ,

на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2021 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 08.11.2021, м. Чернігів,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з останнього 87486 грн 00 коп. заборгованості за договором позики, а також судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 22.07.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав від позивача кошти у розмірі 53692 грн 32 коп., що на момент їх передачі становило еквівалент 1600 євро 00 центів, на строк до кінця 2018 р. У вказаний строк борг не повернуто. 22.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення позиченого з урахуванням процентів за користування коштами, але відповіді не отримав. За розрахунком позивача, розмір процентів за користування відповідачем сумою позики за період з 30.04.2018 по 30.04.2021 склав 20907 грн 60 коп., а передбачені ст. 625 ЦК України збитки від інфляції та 3% річних за цей же період - 11275 грн 32 коп. й 1610 грн 76 коп. відповідно.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 53692 грн 32 коп. і 3% річних в сумі 4841 грн 13 коп., а всього 58533 грн 45 коп. та 908 грн 00 коп. судового збору; у задоволенні решти вимог відмовлено. Ухвалюючи його, суд виходив з того, що:

- заборгованість за договором позики від 22.02.2016 в сумі 1600 євро, що станом на 28.04.2021 еквівалентно 53692 грн 32 коп., відповідачем у встановлений строк не повернута;

- 3% річних за прострочення виконання зобов`язання за період з 28.04.2018 по 28.04.2021 склали 4841 грн 13 коп.;

- оскільки позика надавалась у євро і при перерахунку суми боргу у національну валюту застосовується офіційний курс гривні до євро, то при поверненні боргу не може враховуватись індекс інфляції, установлений відносно гривні. Тому вимога щодо стягнення інфляційних нарахувань не підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову. Вимоги скарги зводяться до такого:

- відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, тож він не з`явився в судове засідання та не подав відзив на позов з поважної причини. Суд формально поставився до з`ясування контактних даних відповідача, які позивачеві були відомі і які він не надав суду;

- оскільки спірна заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу запчастин, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Генстар» (далі за текстом - ТОВ «Генстар»), від імені якого виступав ОСОБА_1 , та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_2 ), то судом не враховано підвідомчість справи;

- фізична особа ОСОБА_1 не є належним позивачем в розумінні ст. 48 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

У справі встановлено таке.

Відповідно до паперової роздруківки електронної інформації з сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів «Опендатабот», ТОВ «Генстар», код 33584212, засновано 07.08.2005, директор - ОСОБА_3 , власник - ОСОБА_1 , основний вид його діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (арк. 150). Цю інформацію позовна сторона не спростовує.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію відповідного змісту серії ВОЗ № 306417 (арк. 151).

Згідно з оригіналом розписки від 22.02.2016 і її копії, ОСОБА_2 зобов`язався виплатити борг за запчастини в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) євро ОСОБА_4 протягом трьох років, до кінця 2018 р.; до кінця 2016 р. він зобов`язався виплатити 600 євро, а решту - протягом наступних двох років рівними частинами (арк. 39, 3).

Відповідно до копій направленого ОСОБА_2 листа-вимоги від 22.03.2021 і фіскального чека, ОСОБА_1 вимагав від ОСОБА_2 повернути грошові кошти у розмірі 52720 грн 32 коп., що за курсом Національного банку України на 22.03.2021 становило 1600 євро, та повідомляв останньому, що в разі невиконання ним вказаного зобов`язання він звернеться до суду з позовом про стягнення суми позики та процентів за користування коштами у розмірі 31537 грн 24 коп. (арк. 4, 5).

З паперових копій електронного листування вбачається таке:

- 13.01.2016 головний бухгалтер ТОВ «Генстар» ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що на 13.01.2016 мається заборгованість в розмірі 1571,67 євро, та просила її погасити (арк. 132);

- 16.11.2016 ОСОБА_5 просить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) погасити борг згідно з графіком зарахуванням коштів на картковий рахунок ОСОБА_3 (арк. 133);

- на повідомлення ОСОБА_5 від 11.01.2017 про активність для оплат карткового рахунка ОСОБА_3 . ОСОБА_2 12.01.2017 повідомив, що він ще «переведе» 4000 (без визначення, у якій валюті), що він «скинув» 7000 (без визначення, у якій валюті), які згідно з повідомленням ОСОБА_5 від 13.01.2017 надійшли та оприбутковані; у додатку до цього повідомлення ОСОБА_2 надіслано оновлений графік платежів (арк. 134-135);

- 14.04.2018 ОСОБА_2 повідомлено, що на 13.01.2018 залишається непогашеною заборгованість в розмірі 1048,77 євро, що згідно з графіком погашення заборгованості за період з 25.07.2017 по 25.04.2018 необхідно погасити суму 397,61 євро на картковий рахунок отримувача ОСОБА_1 , вказано номер цього рахунка та наведено графік погашення боргу, відповідно до якого відповідач мав сплатити 1571,43 євро (копія повідомлення - арк. 136-137);

- 11.02.2020 ОСОБА_5 нагадує відповідачу (ІНФОРМАЦІЯ_1) про необхідність погашення ОСОБА_1 заборгованості з наведенням її розрахунку, з якого вбачається, що кінцевий залишок заборгованості становить 652,40 євро (арк. 138).

З копій платіжних доручень відповідного змісту вбачається, що фізичною особою ОСОБА_2 фізичній особі ОСОБА_1 сплачено кошти в таких розмірах: 24.02.2016 - 3000 грн 00 коп., 12.04.2016 - 2900 грн 00 коп., 10.05.2017 - 3000 грн 00 коп., 05.06.2018 - 3050 грн 00 коп., 08.01.2019 - 3215 грн 00 коп., 15.04.2019 - 3050 грн 00 коп., 09.08.2019 - 2860 грн 00 коп., 19.08.2020 - 3270 грн 00 коп., що разом становить 24345 грн 00 коп.; також ОСОБА_2 12.01.2017 сплачено 7000 грн 00 коп. ОСОБА_3 (арк. 141-149).

Аналізуючи надані докази і норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.

Розписка від 22.02.2016 про зобов`язання ОСОБА_2 виплатити борг за запчастини в сумі 1600 євро ОСОБА_1 протягом трьох років до кінця 2018 р. за своєю юридичною природою є письмовим доказом укладення ними як фізичними особами договору позики. Крім того, з вищеописаних копій платіжних доручень вбачається, що ОСОБА_2 з свого карткового рахунка, відкритого йому як фізичній особі, на картковий рахунок ОСОБА_1 , що останньому теж відкритий як фізичній особі, переказував особисті кошти. Тож довід апеляційної скарги про те, що спірна заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу запчастин між ТОВ «Генстар», від імені якого виступав ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_2 , апеляційним судом відкидається.

В апеляційній скарзі не зазначається, у чому полягає незаконність відмови місцевим судом у задоволенні вимог про стягнення позики з урахуванням індексу інфляції. Тож в силу ч. 1 ст. 13 і ч. 1 ст. 367 ЦПК України ця відмова на предмет її законності не перевіряється.

З вищевказаних копій платіжних доручень вбачається, що відповідачем після складення розписки (22.02.2016) сплачено позивачеві 24345 грн 00 коп. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що ці кошти ним сплачено позивачеві на погашення заборгованості, що є предметом спору у справі, стороною позивача не спростовано. Тож апеляційним судом встановлено, що на дату пред`явлення позову заборгованість відповідача за укладеним ним з позивачем договором позики становить: 53692 грн 32 коп. (що еквівалентно 1600 євро станом на 28.04.2021) - 24345 грн 00 коп. (сплачена відповідачем заборгованість у період з лютого 2016 р. по серпень 2020 р.) = 29347 грн 32 коп.

ОСОБА_2 зобов`язався сплатити ОСОБА_1 600 євро до 31.12.2016, але фактично без порушення цього строку він сплатив:

- 24.02.2016 - 3000 грн 00 коп., що в еквіваленті на цю дату, виходячи з офіційного курсу валют - 29 грн 9627 коп. за 1 євро, становить: 3000 грн 00 коп. : 29 грн 9627 коп. = 100,12 євро;

- 12.04.2016 - 2900 грн 00 коп., що в еквіваленті на цю дату, виходячи з офіційного курсу валют - 29 грн 1249 коп. за 1 євро, становить: 2900 грн 00 коп. : 29,1249 = 99,57 євро. Тобто без прострочення ним сплачено: 100,12 євро + 99,57 євро = 199,69 євро. Решта заборгованості: 600 євро - 199,69 євро = 400,31 євро, є простроченою. За прострочення цієї заборгованості відповідач має сплатити позивачеві 3% річних, виходячи з періодів і розмірів часток її прострочення, а саме:

- у зв`язку з сплатою 10.05.2017 частини заборгованості в сумі 3000 грн 00 коп., що в еквіваленті на цю дату, виходячи з офіційного курсу валют - 29 грн 0569 коп. за 1 євро, становить: 3000 грн 00 коп. : 29 грн 0569 коп. = 103,25 євро х 3% : 365 днів х 130 (кількість прострочених днів у періоді з 01.01.2017 до 10.05.2017) = 1,10 євро х 29 грн 0569 коп. (цей же офіційний курс) = 31 грн 96 коп.;

- у зв`язку з сплатою 05.06.2018 частини заборгованості в сумі 3050 грн 00 коп., що в еквіваленті на цю дату, виходячи з офіційного курсу валют - 30 грн 6722 коп. за 1 євро, становить: 3050 грн 00 коп. : 30 грн 6722 коп. = 99,44 євро х 3% : 365 днів х 521 (кількість прострочених днів у періоді з 01.01.2017 до 05.06.2018) = 4,26 євро х 30 грн 6722 коп. (цей же офіційний курс) = 130 грн 66 коп.;

- у зв`язку з сплатою 08.01.2019 заборгованості в сумі 3215 грн 00 коп., що в еквіваленті на цю дату, виходячи з офіційного курсу валют - 31 грн 597 коп. за 1 євро, становить: 3215 грн 00 коп. : 31 грн 597 коп. = 101,75 євро х 3% : 365 днів х 738 (кількість прострочених днів у періоді з 01.01.2017 до 08.01.2019) = 6,17 євро х 31 грн 597 коп. (цей же офіційний курс) = 194 грн 95 коп.;

- у зв`язку з сплатою 15.04.2019 заборгованості в сумі 3050 грн 00 коп., що в еквіваленті на цю дату, виходячи з офіційного курсу валют - 30 грн 2428 коп. за 1 євро, становить: 3050 грн 00 коп. : 30 грн 2428 коп. = 100,85 євро - 4,98 євро (сума, що перевищує розмір обов`язку сплати до 31.12.2016 600 євро) х 3% : 365 днів х 835 (кількість прострочених днів у періоді з 01.01.2017 до 15.04.2019) = 6,58 євро х 30 грн 2428 коп. (цей же офіційний курс) = 199 грн 00 коп.

Отож за прострочення обов`язку по сплаті 400,31 євро з 600 євро до кінця 2016 року ОСОБА_2 має сплатити ОСОБА_1 3% річних в загальній сумі: 31 грн 96 коп. + 130 грн 66 коп. + 194 грн 95 коп. + 198 грн 99 коп. = 556 грн 56 коп.

Також відповідачем прострочено остаточний розрахунок з позивачем, який згідно з розпискою визначений до кінця 2018 р. (31.12.2018). За його прострочення відповідач має сплатити позивачеві 3% річних, виходячи з періодів і розмірів часток його прострочення, а саме:

- у зв`язку з сплатою 15.04.2019 заборгованості в сумі 3050 грн 00 коп., що в еквіваленті на цю дату, виходячи з офіційного курсу валют - 30 грн 2428 коп. за 1 євро, становить: 3050 грн 00 коп. : 30 грн 2428 коп. = 100,85 євро - 95,87 євро (сума, що мала бути сплачена до 31.12.2016 у складі 600 євро) = 4,98 євро х 3% : 365 днів х 105 (кількість прострочених днів у періоді з 01.01.2019 до 15.04.2019) = 0,04 євро х 30 грн 2428 коп. (цей же офіційний курс) = 1 грн 21 коп.

- у зв`язку з сплатою 09.08.2019 заборгованості в сумі 2860 грн 00 коп., що в еквіваленті на цю дату, виходячи з офіційного курсу валют - 28 грн 3368 коп. за 1 євро, становить: 2860 грн 00 коп. : 28 грн 3368 коп. = 100,93 євро х 3% : 365 днів х 221 (кількість прострочених днів у періоді з 01.01.2019 до 09.08.2019) = 1,83 євро х 28 грн 3368 коп. (цей же офіційний курс) = 51 грн 86 коп.;

- у зв`язку з сплатою 19.08.2020 заборгованості в сумі 3270 грн 00 коп., що в еквіваленті на цю дату, виходячи з офіційного курсу валют - 32 грн 6044 коп. за 1 євро, становить: 3270 грн 00 коп. : 32 грн 6044 коп. = 100,29 євро х 3% : 365 днів х 597 (кількість прострочених днів у періоді з 01.01.2019 до 19.08.2020) = 4,92 євро х 32 грн 6044 коп. (цей же офіційний курс) = 160 грн 41 коп.

- у зв`язку з простроченням решти несплаченої заборгованості в сумі: 1600,00 євро - 600,00 євро - 4,98 євро - 100,93 євро - 100,29 євро = 793,80 євро, що в еквіваленті на 28.04.2021 - на дату, зазначену в розрахунку заборгованості, що виконаний позивачем, виходячи з офіційного курсу валют - 32 грн 6044 коп. за 1 євро, становить: 793,80 євро х 3% : 365 днів х 849 (кількість прострочених днів у періоді з 01.01.2019 до 28.04.2021 - дата з розрахунку позивача) = 55,39 євро х 33 грн 526 коп. (цей же офіційний курс) = 1857 грн 01 коп.

Разом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі: 566 грн 56 коп. + 1 грн 21 коп. + 51 грн 86 коп. + 160 грн 41 коп. + 1857 грн 01 коп. = 2637 грн 05 коп.

Місцевим судом розглянуто справу у відсутність відповідача, не повідомленого про час і місце її розгляду - судового засідання, у якому ухвалене оскаржуване рішення. Так, судова повістка про виклик останнього до суду на 10.30 год 01.11.2021 повернулася 07.10.2021 не врученою йому у зв`язку з закінченням строку її зберігання на підприємстві поштового зв`язку (арк. 37). Тож суд мав у порядку ч. ч. 11, 12 ст. 128 ЦПК України викликати ОСОБА_2 у вказане засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Але суд такої процесуальної дії не вчинив. У зв`язку з цим апеляційний суд не може констатувати, що відповідач належно сповіщений судом І інстанції про час і місце розгляду справи.

Неналежне сповіщення місцевим судом ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи спричиняє обов`язок апеляційного суду прийняти всі приєднані ним до апеляційної скарги докази й вирішити справу як на підставі наданих місцевому суду доказів, так і на підставі наданих апеляційному суду доказів.

З наведеного випливає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

У поясненнях апеляційному суду представник ОСОБА_1 - адвокат Богуш М.К. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Мотиви цього пояснення апеляційним судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим описаним вище обставинам справи та визначеним відповідно до них правовідносинам.

В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_2 , слід також:

- стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову у сумі: 31984 грн 37 коп. (розмір фактично задоволених вимог) : 87486 грн 00 коп. (ціна позову) х 908 грн 00 коп. (розмір судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, арк. 6) = 331 грн 96 коп.;

- стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги: 1362 грн 00 коп. (судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, арк. 117) х 54,64% (розмір задоволених вимог апелянта) = 744 грн 20 коп. (виходячи з розміру оспорюваної суми 58533 грн 45 коп. та розміру задоволених вимог апелянта - 31984 грн 37 коп.).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, п. 3 ч. 3 ст. 376, ст. 381, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2021 року скасувати; позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 22 лютого 2016 року в сумі 29347 (двадцять дев`ять тисяч триста сорок сім) грн 32 коп., 3% річних в сумі 2637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) грн 13 коп., а всього 31984 (тридцять одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 45 коп. та 331 (триста тридцять одну) грн 95 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 744 (сімсот сорок чотири) грн 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови

Ідентифікаційні дані учасників справи наведено у рішенні суду І інстанції.

Головуючий: Судді: