Постанова

від 09.01.2024 по справі 910/14213/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Справа№ 910/14213/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"

на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2023

у справі №910/14213/22 (суддя Селівон А.М.)

за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Майнрайс"

про стягнення 270 575, 75 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМАВТО" про стягнення 270575,75 грн. штрафних санкцій, а саме 145260,00 грн. пені та 125 315,00 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Майнрайс" на користь державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" 77 868,00 грн. пені, 31 500,00 грн. штрафу та 1 640,52 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14213/22 в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача пені у розмірі 67 392, 00 грн., а також в частині розподілу судових витрат. По суті спору в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача пені у розмірі 67 392, 00 грн. та здійснити новий розподіл судових витрат. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14213/22 залишити без змін.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку скаржника судом безпідставно не застосовано положення п. 7 розділу ІХ «Прикінцевих положень» ГК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.09.23 апеляційну скаргу у справі №910/14213/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга подана 26.09.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/14213/22 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14213/22.

12.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14213/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14213/22, справу №910/14213/22 призначено до розгляду на 28.11.2023 о 10 год. 30 хв.

28.11.2023 розгляд справи не відбувся в зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 розгляд справи призначено на 09.01.2024.

У судове засідання 09.01.2024 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на адресу сторін, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.228-232, 234-28).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, ухвала про відкриття провадження у справі від 17.10.2023, була направлена сторонам (а.с.228-238), окрім того, оприлюднена на сайті ЄДРСР 18.10.2023.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Колегія суддів зазначає, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Подібна правова позиція викладена в постанові Касаційоного цивільного суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19.

Враховуючи наведені положення, колегія суддів зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою про виклик у судове засідання від 13.09.2022р., яка є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

А тому, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 09.01.2024.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 жовтня 2021 року за результатами проведення процедури закупівлі товарів UA-2021-08-18-000345-c, між ТОВ «ТМАВТО» (після зміни найменування ТОВ «Майнрайс») (постачальник за договором, відповідач у справі) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (покупець за договором, позивач у справі) укладено Договір поставки №18144/53-124-01-21-15973 (далі - Договір) (а.с.9-14), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною та коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 який є (Додаток №1) невід`ємною частиною договору (пункт 1.1 Договору).

За умовами пункту 3.5 Договору датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної вантажоотримувачем.

Відповідно до умов пункту 4.1 Договору ціна товару по договору становить 488 997,00 грн, крім того ПДВ 97 799,40 грн. Всього ціна Договору: 586 796,40 грн.

Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору (пункт 11.3 Договору).

Згідно Специфікації №1 (Додатком №1 до Договору) (а.с.15), сторони погодили поставку товару загальною вартістю 586 796,40 грн: 1) Балансувальний верстат у кількості 1 штука за ціною 73 575,00 грн; 2) Мотортестер у кількості 1 штука за ціною 351 000,00 грн; 3)Установка для зливу відпрацьованого масла у кількості 1 штука за ціною 12 680,00 грн; 4) Пристрій для перевірки та регулювання світла фар у кількості 1 штука за ціною 27 742,00 грн; 5) Стенд для вимірювання об`ємів повернення палива у кількості 1 штука за ціною 24 000,00 грн.

На виконання умов Договору відповідачем здійснено часткову поставку товару на суму 165 596,40 грн, а саме: за видатковою накладною №7186 від 08.11.2021 (а.с. 8) відповідачем було поставлено: Балансувальний верстат у кількості 1 штука на суму 73 575,00 грн; Пристрій для перевірки та регулювання світла фар у кількості 1 штука на суму 27 742,00 грн; Установку для зливу відпрацьованого масла у кількості 1 штука на суму 12 680 грн на загальну суму 136 796,40 грн; за видатковою накладною №395 від 09.02.2022 (а.с.6) - Стенд для вимірювання об`ємів повернення палива у кількості 1 штука на суму 24 000,00 грн.

При цьому поставку товару - Мотортестеру (Bosch FS А 740 AU+ KTS 560 BEA 055, BEA 070) вартістю 421 200,00 грн у кількості 1 штука відповідачем здійснено не було.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання в частині дотримання встановленого Договором строку поставки товару, позивач звертався до відповідача з претензією №45-30-440/2527 від 22.02.2022 (а.с.4-5), з вимогою сплатити нараховані на підставі пункту 8.2 Договору штрафні санкції у загальній сумі 144 000,00 грн. Доказів реагування на вказану претензію матеріали справи не містять.

Звертаючись із позовом позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 18144/53-124-01-21-15973 від 20.10.2021 в частині своєчасної та повної поставки передбаченого умовами правочину обсягу товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції у вигляді пені та штрафу у вказаних сумах.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт прострочення відповідачем частини поставки товару.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржено, відповідно вказані вимоги не входять в межі перегляду справи в даному апеляційному провадженні та не підлягають оцінці судом апеляційної інстанції.

Позивач в апеляційній скарзі висловив незгоду з оскаржуваним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 67392,00 грн пені, обґрунтовуючи це невірним застосування до таких вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, що в силу положень ст. 269 ГПК України визначає межі апеляційного оскарження та щодо чого колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що строк поставки товару становить протягом 70 календарних днів з дати укладення сторонами договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Таким чином, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України, умов пункту 3.1 Договору та дати підписання Договору, відповідач був зобов`язаний здійснити поставку всього обсягу товару протягом 70 календарних днів з дати укладення сторонами договору, тобто у строк до 29.12.2021 року (включно).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору відповідачем згідно видаткової накладної №7186 від 08.11.2021 (а.с.8) (тобто вчасно) здійснене постачання товару на суму 136 796,40 грн.

Натомість поставку решти товару на загальну суму 450 000,00 грн., в тому числі за видатковою накладною № 395 від 09.02.2022 (а.с.6), у передбачений пунктом 3.1 Договору строк до 29.12.2021 р. (включно) здійснено не було.

Відтак, починаючи з 30.12.2021 р. розпочалось прострочення виконання відповідного зобов`язання з боку постачальника.

Відповідно до п. 8.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 8.2 Договору встановлено, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покуплю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 7% від вказаної вартості.

Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання своїх зобов`язань в частині здійснення повної та своєчасної поставки передбаченого умовами Договору товару, відсутності боргу з оплати штрафних санкцій або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Положення частини 6 статті 232 ГК України застосовується при нарахуванні штрафних санкцій не залежно від виду зобов`язання грошове чи не грошове. Близьку за змістом правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 15.11.2019 року у справі 904/1148/19).

При цьому даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 року у справі № 916/1777/19.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Зазначаючи про помилковість висновків суду першої інстанції, позивач у апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до п. 7 розділу ІХ «Прикінцевих положень» ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що скаржником невірно тлумачиться наведене положення закону стосовно продовження строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Наведений пункт 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачає не збільшення строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання понад, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а продовження строку на звернення до суду з відповідними вимогами про стягнення штрафних санкцій.

У протилежному випадку, збільшення саме строку нарахування штрафних санкцій, суперечило б меті Закону, який спрямований на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів зазначає, що вказаний розрахунок виконано на підстав п. 8.2 Договору за період з 30.12.2021 по 06.12.2022 року, що не відповідає приписам ч. 6 ст. 232 ГК України щодо строку нарахування пені в межах 6 місяців періоду прострочення, отже кінцевою датою нарахування пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України є, відповідно, 30.06.2022 р.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що розмір пені в межах періоду з урахуванням приписів частини 6 статті 232 ГК України щодо строку нарахування пені в межах 6 місяців періоду прострочення (30.12.2021 по 30.06.2022), становить 77 868,00 грн., а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 145 260,00 грн. пені підлягають частковому задоволенню в сумі, визначеній судом першої інстанції, а саме 77 868,00 грн. пені (30.12.2021 по 30.06.2022), в іншій частині (67 392, 00 грн.) вимоги по сплаті пені задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надано, а тому погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14213/22, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14213/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14213/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/14213/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 15.01.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко