Постанова

від 16.01.2024 по справі 911/1010/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2024 р. Справа№ 911/1010/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

на рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2023

у справі № 911/1010/23 (суддя: Черногуз А.Ф.)

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн»

за участю третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

про стягнення суми заборгованості, пені, інфляційних витрат та 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн» за участю Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях в якості третьої особи про стягнення суми заборгованості, пені, інфляційних витрат та 3% річних на загальну суму 266135,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань щодо сплати орендної плати за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.06.2023 у справі № 911/1010/23 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 642,98 грн пені, 96,45 грн трьох відсотків річних та 908,44 грн інфляційних втрат та 24,72 грн судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що орендоване відповідачем за Договором приміщення використовується як магазин (торгівельний об`єкт), а відповідно до додатку № 3 постанови Кабінету Міністрів № 611 до переліку осіб, до яких може бути застосовано знижку (нарахування у розмірі 25% від суми орендної плати) відносяться орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення на території аеропортів торговельних об`єктів. Зауважив, що у спірний період на території України було запроваджено карантин, зокрема з грудня 2021 року по лютий 2022 року, а тому орендна плата на користь позивача мала б становити 25% від визначених позивачем розмірів. Підкреслив, що відповідач повністю сплатив орендну плату за грудень 2021 року, січень та лютий 2022 року, а відтак, відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення основного боргу. Також, суд першої інстанції задовольнив заявлені вимоги про стягнення пені, 3% відсотків річних та інфляційних втрат у встановленому судом розмірі та відмовив у стягненні іншої заявленої до стягнення суми, оскільки зазначена позивачем сума боргу, яка б мала сплачуватися, не відповідає сумі боргу, яка підлягала сплаті з урахуванням знижки.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2023 у справі № 911/1010/23 в частині відмовити у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Скаржник зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 не поширює свою дію на Договір, оскільки орендна плата за ним не була визначена відповідно до Методики. Зауважує, що право на зменшення орендної плати надано орендарям, які використовують орендне майно за цільовим призначенням - торговельні об`єкти, тоді як відповідач використовує його для розміщення фірмового магазину. Вказує на те, що розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін лише з обов`язковим укладенням письмового Договору, чого в даному випадку не відбулося.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 апеляційна скарга у справі № 911/1010/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2023 у справі № 911/1010/23; справу 911/1010/23 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1010/23; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

07.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що відповідач вносив орендну плату за спірний період своєчасно та в розмірі, визначеному Договором із урахуванням приписів норм постанови Кабінету Міністрів України № 611, що свідчить про відсутність боргу.

09.11.2023 до суду на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 надійшли матеріали справи № 911/1010/23.

07.12.2023 третя особа подала пояснення, в яких просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказує на те, що визначена в договорі мета, а саме - розміщення фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства-товаровиробника, не перелічена в Постанові Кабінету Міністрів України № 611, а відтак унеможливлює перерахунок орендної плати за користування нерухомим майном з урахуванням 25% знижки для ТОВ «Дафна Мей Юкрейн».

Про перегляд справи в апеляційному порядку сторони повідомлялись шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) в якості орендодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дафна Мей Юкрейн" в якості орендаря 29.08.2019 укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна № 2277, що належить до державної власності, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 2055 (надалі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину приміщення № 78, площею 25,00 кв.м. на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. № 47578), що розміщене за адресою: Київська область, Бориспіль, Аеропорт та перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 28.02.2019 і становить за незалежною оцінкою 2309902,00 грн без ПДВ.

Згідно з пунктом 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства - товаровиробника.

Відповідно до пункту 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення цього Договору та акта приймання-передавання майна.

23.09.2019 за актом приймання-передачі державного майна на виконання п. 1.1. Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину приміщення № 78, площею 25 кв.м. на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. № 47578), що розміщене за адресою: Київська область, Бориспіль, Аеропорт та перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Пунктами 3.1., 3.2. Договору узгоджено, що орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди майна, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2019 року 123390,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з положеннями пункту 3.3. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, зміни орендної ставки, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 3.5. Договору).

За умовами пункту 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв`язку з припиненням орендних правовідносин - поверненню орендарю.

Таким чином, за словами позивача у відповідача за Договором утворилася сума заборгованості перед балансоутримувачем (позивачем) з орендної плати за період грудень 2021 року, січень 2022 року та лютий 2022 року, що підтверджується такими рахунками-фактурами:

- за грудень 2021 року: рахунок-фактура № 76/3155 від 31.12.2021 - 175 324, 33 грн., з яких сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 73 051, 80 грн. сплачено 14.01.2022 - 18 262,95 грн. Сума заборгованості перед Позивачем: 54 788, 85 грн;

- за січень 2022 року: рахунок-фактура № 76/259 від 31.01.2022 - 177 603,55 грн. Сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 74 001,48 грн. Сплачено 14.02.2022 18500,37 грн. Сума заборгованості перед Позивачем 55 501,11 грн.

- за лютий 2022 року: рахунок-фактура № 76/461 від 28.02.2022 - 148 222,85 грн. сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 61759,52 грн. Сплачено 31.05.2022 15 439, 88 грн., сума заборгованість перед позивачем: 46 319, 64 грн.

За переконанням позивача загальна сума заборгованості відповідача за Договором № 2277 становить 156 609, 60 грн, що включає 54788,85 за грудень 2021 року, 55501,11 за січень 2022р та 46319,64 грн за лютий 2022 року.

Також позивач нараховав відповідачу пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати у наступні періоди:

- за рахунком № 76/3155 з 16.01.2022 по 13.03.2023 (422 дні) на суму 54788,85 грн;

- за рахунком № 76/259 з 16.02.2022 по 13.03.2023 (391 день) на суму 74001,48 грн;

- за рахунком № 76/461 з 16.03.2022 по 31.05.2022 (77 днів) на суму 61759,52 грн та з 16.03.2022 по 13.03.2022 по 13.03.2023 по 13.03.2023 (285 днів) на суму 46319,64 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У силу статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

В даному випадку, 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова № 611) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном.

Так, відповідно до п. 1 Постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:

50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

За змістом Додатку №3 до Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 "Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків", до цього переліку включено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення торговельних об`єктів.

Згідно з Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833, торговельними об`єктами є: 1) магазин; 2) павільйон; 3) кіоск, ятка; 4) палатка, намет; 5) лоток, рундук; 6) склад товарний; 7) крамниця-склад, магазин-склад.

Відповідно до пункту 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства - товаровиробника.

Отже, орендоване приміщення використовується відповідачем, як торговельний об`єкт (для розміщення фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства - товаровиробника).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач як орендар, який використовує нерухоме державне майно для розміщення фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства - товаровиробника, відповідно до додатку №3 Постанови № 611, має право на відповідне зниження орендної плати.

З огляду на викладене, апеляційним судом визнаються необґрунтованими доводи скаржника про те, що цільове призначення орендованого майна не відповідає визначеним в Постанові Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 критеріям об`єктів, щодо яких надається знижка.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

З огляду на положення Постанови № 611 нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати.

За договором оренди орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, отже забезпечити нарахування орендної плати на період карантину може тільки орендодавець.

Оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 26.08.2021 у справі №910/13397/20.

З урахуванням наведеного, доводи скаржника про те, що розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін з обов`язковим укладенням письмового договору, на переконання судової колегії, є помилковими.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що починаючи з дати встановлення карантину нарахування орендної плати за договором підлягає здійсненню у розмірі 25% суми нарахованої орендної плати.

Зважаючи на викладене, а також те, що предметом спірних орендних правовідносин є державне майно, та беручи до уваги те, що Постанова № 611 приймалася саме з метою надання підтримки суб`єктам, що є орендарями державного майна, саме по собі непогодження балансоутримувача зі знижкою для сплати орендної плати, у розмірі, встановленому в цій Постанові, не може бути підставою для її незастосування до відповідача, який отримав в оренду державне майно з метою розміщення торговельного об`єкту (фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства - товаровиробника).

Доводи скаржника про те, що постанова КМУ від 15.07.2020 № 611 не поширює свою дію на договір, оскільки орендна плата за ним не була визначена відповідно до Методики, колегією суддів оцінюються критично, оскільки такі доводи спростовуються змістом положень договору та Методики.

Так, у разі проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна відповідно до Методики визначається стартовий розмір орендної плати, який збільшується за результатами конкурсу.

При цьому, вказана Методика встановлює не лише порядок розрахунку орендної плати за базовий місяць оренди або її стартовий розмір у разі проведення конкурсу, а й порядок її індексації та пропорції розподілу.

У даному випадку, розмір орендної плати визначався для відповідача з урахуванням індексації та пропорцій розподілу, як це визначено Методикою.

З огляду на викладене, доводи скаржника про визначення орендної плати не на підставі Методики є необґрунтованими.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для зниження розміру орендної плати за Договором до 25 % від встановленої суми, а тому правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 156906,60 грн боргу з орендної плати, враховуючи те, що з урахуванням знижки, що підлягає до застосування за відповідачем не обліковується така заборгованість.

Крім іншго, частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи положення пункту 3.6 договору оренди, відповідно до якого орендна плата мала б бути сплачена не пізніше 15 числа наступного місяця за звітним, місцевий господарський суд вірно встановив, що орендна плата за лютий 2022 була проведена лише 31.05.2022, що вбачається з платіжного доручення № 1364.

Викладене свідчить про те, що відповідачем було допущено прострочення виконання своїх грошових зобов`язань.

Оскільки згідно рахунку-фактури за лютий 2022 року сума без знижки, яку відповідач мав сплатити позивачу становила 61759,52 грн, то загальна сума, яка підлягала сплаті зі знижкою (в контексті постанови Кабінету Міністрів України № 611) становить 15439,88 грн, яка й була сплачена балансоутримувачу 31.05.2022 платіжним дорученням № 1364. Враховуючи дату оплати, відповідач допустив прострочення в період з 16.03.2022 по 30.05.2022 включно.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, вірно встановив, що розмір пені дорівнює 642,98 грн, 3% річних - 96,45 грн, а інфляційних втрат - 908,44 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2023 у справі № 911/1010/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у даній справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2023 у справі № 911/1010/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2023 у справі № 911/1010/23 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

4. Справу № 911/1010/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков