Ухвала

від 11.01.2024 по справі 908/1826/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/157/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.01.2024 Справа № 908/1826/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Азізбекян Т.А.,

Боєва О.С.,

при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (електрона пошта: reception.prego7@zp.gov.ua; 3014513125@mail.gov.ua; пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 05478717)

До відповідача: Громадської організації "Організація інвалідів війни та Збройних Сил Вознесенівського району" (електрона пошта: inv.vozn@gmail.com; вул. Патріотична, буд. 66, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 20508924)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент управління активами Запорізької міської ради (електрона пошта: reception.dua@zp.gov.ua; вул. Зелінського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 45013287)

про стягнення штрафу в розмірі 10 740,00 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Золотько О.І., довіреність № 41 від 07.08.2023, юрисконсульт 1 категрії;

від відповідача: Нерсесян Ю.П., довіреність № 1 від 01.08.2023, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 15.01.2010 Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Шевкопляс Т.В., посвідчення № 1426 від 08.11.2023, виписка з ЄДРПОУ 04053915, представник

Вільний слухач: ОСОБА_1, посвідчення № НОМЕР_2 від 30.12.2015;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 № 908/1826/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Боєва О.С. оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 11.01.2024 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

11.01.2024 від Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" до суду надійшло клопотання № б/н від 11.01.2024 (вх. № 697/08-08/24 від 11.01.2024) про повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 908/1826/23.

Вказане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 11.01.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".

Судом оголошено про надходження клопотання позивача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник позивача підтримав клопотання та просить суд повернутись на стадію підготовчого провадження у справі.

Представники відповідача та третьої особи не заперечили проти вищевказаного клопотання КП «ВРЕЖО № 7».

Розглянувши матеріали справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частин 2, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до судового розгляду по суті, суд мотивував тим, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, у зв`язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви.

Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Скориставшись аналогією процесуального закону (суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, - частини 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів - частина 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України; головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи - частина 1 статті 207 Господарського процесуального кодексу України), суд приходить до висновку, що в даному випадку, першочергово слід з`ясувати причини невчинення ним відповідних дій у строк, встановлений для цього, та визначити їх поважність або неповажність.

Згідно ч. 3 ст. 198 Господарського процесуального кодексу України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Приймаючи рішення в цій частині суд базується на необхідності неухильного виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, шляхом, зокрема, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав.

Крім того, колегія суддів враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, відповідно до якого, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Оскільки, нормами ст. 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення доказів для правильного вирішення справи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, приймаючи до уваги доводи учасників справи, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності повернення до стадії підготовчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, з метою справедливого та неупередженого вирішення даного спору, необхідністю встановити фактичні обставини, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає за можливе клопотання позивача задовольнити, повернутися на стадію підготовчого провадження та призначити підготовче засідання на 30.01.2024 о 10 год. 30 хв., про що присутні представники повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання під розписку.

Керуючись ст.ст. 177, 181-183, 185, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

1. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/1826/23.

2. Підготовче засідання призначити на 30.01.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнати обов`язковою.

3. Сторонам до призначеної дати письмові пояснення та усі наявні докази, які стосуються предмету спору.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя Т.А. Азізбекян

Суддя О.С. Боєва