Рішення

від 09.01.2024 по справі 918/961/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/961/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури (вул. Княгині Ольги, 36, м. Здолбунів, Рівненська область, 35700) в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області (вул. 1 Травня, 3, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 04057669) в особі Західного офісу Держаудитслужби (вул. Тадеуша Костюшка, 8, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 40913624) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (вул. Миколи Коперника, 4, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 20812013) до відповідача - 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" (вул. Будівельників, 2А, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 38674326) до відповідача - 2 Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" (вул. Сарненська, 30, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 03352024) про визнання недійсним договору про надання послуг, стягнення 2 798 820,00 грн

у засідання з`явились:

- від прокуратури: Немкович І.І.;

- від Костопільської міської ради Рівненської області: не з`явився;

- від Західного офісу Держаудитслужби: Кравчук Н.П.;

- від Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - не з`явився;

- від ТОВ "ТТЦ Технологія": Блащук Т.В. - представник, Чернюк Б.А. - директор;

- від КП КМР "Костопількомунсервіс": не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області, Західного офісу Держаудитслужби, за участі Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, до ТОВ "ТТЦ Технологія", КП КМР "Костопількомунсервіс", про визнання недійсним Договору №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18.04.2019, укладеного між КП КМР "Костопількомунсервіс" і ТОВ "ТТЦ Технологія" та про стягнення з ТОВ "ТТЦ Технологія" на користь КП Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" 2 798 820, 00 грн, а з КП Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" одержані за рішенням суду кошти в сумі 2 798 820,00 грн - стягнути в дохід держави.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Даний позов прокурор обґрунтовує тим, що Договір №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18.04.2019 було укладено за результатами проведених відкритих торгів за предметом "Будівництво системи відеоспостереження та оптоволоконної мережі в м. Костопіль згідно програми "Безпечне місто Костопіль" (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2019-03-11-001387-a).

В свою чергу, рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.09.2021 №63/49-р/к у справі №63/9-01-2-2021 було встановлено, що учасниками тендеру: ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" та ТОВ "ТТЦ Технологія" вчинено порушення, передбачене п.4 ч.2 ст. 6, п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру.

Отже, придбання КП "Костопількомунсервіс" робіт з будівництва системи відеоспостереження та оптоволоконної мережі в м. Костопіль, відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендеру її видимості.

Поведінка ТОВ "ТТЦ Технологія" під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель, тому договір на виконання робіт з будівництва системи відеоспостереження та оптоволоконної мережі в м. Костопіль від 18.04.2019 №181а, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ "ТТЦ Технологія", на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Таким чином, ТОВ "ТТЦ Технологія", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення Договору на виконання робіт від 18.04.2019 №181а, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти в сумі 2 798 820 грн.

Оскільки Договір №181а оспорюються з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв`язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТОВ "ТТЦ Технологія", то в даному випадку слід застосувати правові наслідки такої недійсності правочинів, встановлені ч. 3 ст. 228 ЦК України одержані кошти повернути КП "Костопількомунсервіс", а з підприємства стягнути в дохід держави.

У своїх пояснення по суті справи Західний офіс Держаудитслужби зазначає, що він, як орган державного фінансового контролю, належно виконує свої повноваження та не може виступати позивачем у справі.

Таку позицію пов`язує з тим, що КП "Костопількомунсервіс" виконано вимоги щодо усунення порушення в частині складання тендерної документації шляхом внесення змій до неї, яке було зафіксоване у результаті проведення моніторингу закупівлі №UА-2019-03-11-001387-а (замовником у Додатку 3 до тендерної документації - вимоги щодо надання документів переможцем, в порушений вимог абз.1 ч.3 ст. 17 та п.2 ч.2 ст. 22 Закону, вимагається від учасника-переможця документальне підтвердження інформації згідно п.2 ч.1 ст. 17 Закону, яка міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним).

Разом з тим, згідно правових висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17, від 29.08.2018 у справі №816/2394/16, від 07.11.2018 у справі №820/8558/15, орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги передбачене статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" і може бути адресоване виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "ТТЦ Технологія", заперечуючи наявність умислу у своїх діях задля отримання незаконного права на укладення Договору на виконання робіт від 18.04.2019 №181а, вважає, що дана угода не може бути визнаною недійсною, як така, що вичерпала свою дію. Отже, при зверненні з даним позовом, прокурором обрано неефективний спосіб захисту.

Щодо порушення інтересів держави через наявність іншого учаснику тендеру (ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ") та антиконкуретних узгоджених дій у співпраці з цим товариством, зазначає, що за такі дії (порушенння законодавства про захист економічної конкуренції) на ТОВ "ТТЦ Технологія" рішенням адмінколегії Західного міжобласного територіального відділення АМКУ накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн, який добровільно сплачений у січні 2022 року.

У відповіді на відзив на позовну заяву прокурор зазначає, що пред`являючи вказаний позов, ним обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, який спрямований на забезпечення реального захисту інтересів держави. Так, виконаний чи частково виконаний договір може бути оскаржений за наявності очевидних суттєвих порушень закону та з одночасною вимогою про застосування наслідків його недійсності, які сприятимуть реальному поновленню порушених інтересів держави.

Позовна заява керівника Здолбунівської окружної прокуратури обґрунтована тим, що порушення ТОВ "ТТЦ Технологія" вимог законодавства про захист економічної конкуренції не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі. Через вчинення такого порушення КП "Костопількомунсервіс" змушений був обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Відтак, керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору про надання послуг як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони та застосування наслідків відповідної недійсності. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву ТОВ "ТТЦ Технологія" вважає невірним твердження керівника Здолбунівської окружної прокуратури про відсутність конкуренції при проведенні відкритих торгів, оскільки окрім ТОВ "ТТЦ Технологія" та ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" участь в торгах також брав третій учасник ТОВ "Дайтекс Технолоджіс". Виграшна пропозиція ТОВ "ТТЦ ТЕХНОЛОГІЯ" складала 2 800 000,00 грн, відповідно різниця між очікуваною вартістю робіт (3 009 605,00 грн) та вартістю після оголошення переможця 209 605 грн, тобто майже 10% економії.

Окрім того, ТОВ "ТТЦ Технологія" вже понесло відповідальність за порушення антимонопольного законодавства, сплативши штраф у розмірі 34 000,00 грн, тому визнання договору недійсним є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України, в якій зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У додаткових поясненнях прокурор вважає такими, що не заслуговують на увагу твердження відповідача, що сплата штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного ТВ АКМУ та визнання спірного договору недійсним і застосуванням наслідків недійсності, є за своєю суттю подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення, оскільки визнання судом господарського договору недійсним та застосування передбачених законом наслідків такої недійсності (поверненні отриманих за договором коштів) є наслідком його вчинення з порушеннях закону, а не заходом відповідальності сторін.

Процесуальні дії у справі.

11.09.2023 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області, Західного офісу Держаудитслужби до ТОВ "ТТЦ Технологія", КП КМР "Костопількомунсервіс", в якому прокурор просить:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету КП КМР "Костопількомунсервіс", оформлене протоколом його засідання від 05.04.2019 №38/1, про визнання переможцем ТОВ "ТТЦ Технологія";

- визнати недійсним Договір від 18.04.2019 №181а, укладений між КП КМР "Костопількомунсервіс" і ТОВ "ТТЦ Технологія";

- стягнути з ТОВ "ТТЦ Технологія" на користь КП КМР "Костопількомунсервіс" 2 798 820,00 грн, а з КП КМР "Костопількомунсервіс" одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 2 798 820,00 грн стягнути в дохід держави.

Ухвалою від 18.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 10.10.2023, залучено Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів.

02.10.2023 від Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли письмові пояснення з приводу позовної заяви прокурора.

09.10.2023 від Здолбунівської окружної прокуратури надійшло клопотання про зміну предмета позову (в порядку ст. 46 ГПК України), в якому прокурор фактично просить вилучити позовну вимогу щодо визнання недійсним рішення тендерного комітету КП КМР "Костопількомунсервіс", оформлене протоколом його засідання від 05.04.2019 №38/1, про визнання переможцем ТОВ "ТТЦ Технологія".

Ухвалою від 10.10.2023, зокрема, прийнято заяву Здолбунівської окружної прокуратури про зміну предмета позову (в порядку ст. 46 ГПК України), вирішено розглядати справу з урахуванням цієї заяви, відповідно до якої предметом спору є:

- визнання недійсним договору від 18.04.2019 №181 а, укладеного між КП КМР "Костопільськомунсервіс" та ТОВ "ТТЦ Технологія";

- стягнення з ТОВ "ТТЦ Технологія" на користь КП КМР "Костопільськомунсервіс" 2 798 820 грн, а з КП КМР "Костопільськомунсервіс" в дохід держави одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 2 798 820,00з грн.

Також, ухвалою від 10.10.2023 відкладено підготовче засідання на 24.10.2023.

19.10.2023 від ТОВ "ТТЦ Технологія" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить поновити строк на його подачу, посилаючись на проходження служби директором товариства в лавах ЗСУ, що є причиною невчасного ознайомлення з матеріалами справи та формуванням правової позиції стосовно позовних вимог.

Ухвалою від 24.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання керівника ТОВ "ТТЦ Технологія" про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву, визнано поважними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву і прийнято відзив товариства, подальший розгляд справи вирішивши проводити із врахуванням даної заяви по суті спору. Також, ухвалою відкладено підготовче засідання на 07.11.2023.

06.11.2023 від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив 07.11.2023.

Ухвалою від 07.11.2023 продовжено за ініціативою суду строк підготовчого провадження у справі на 30 днів - до 17.12.2023 включно, підготовче засідання відкладено на 28.11.2023.

20.11.2023 від ТОВ "ТТЦ Технологія" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

27.11.2023 від Здолбунівської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 28.11.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено її до розгляду по суті на 12.12.2023.

Ухвалою від 12.12.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 09.01.2024.

09.01.2024 Костопільська міська рада Рівненської області, КП КМР "Костопількомунсервіс" і Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у судове засідання не забезпечили явку уповноважених представників, будучи належним чином повідомленими про місце, дату і час проведення судового засідання шляхом направлення ухвал до електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд".

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Провадження у справі триває з 18.09.2023, таким чином, сторони мали достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників учасників справи, які не забезпечили явку представників.

Представники, які зявились в судове засідання підтримали доводи і заперечення, викладені у заявах по суті спору.

Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Костопільської міської ради від 22.12.2017 №669 (з наступними змінами та доповненнями) затверджено Програму "Безпечне місто Костопіль" на 2018-2020 роки.

Програмою передбачено будівництво та розвиток міської системи відеоспостереження, створення єдиної локальної міської мережі системи "Безпечне місто Костопіль", яка забезпечить отримання даних з усіх камер відеоспостереження із доступом до інформації міської влади та правоохоронних органів.

Відповідальним виконавцем програми визначено КП "Костопількомунсервіс", яким 11.03.2019 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення стосовно проведення відкритих торгів за предметом "Будівництво системи відеоспостереження та оптоволоконної мережі в м. Костопіль згідно програми "Безпечне місто Костопіль" (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2019-03-11-001387-a).

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 3 009 604,80 грн.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано трьома суб`єктами господарювання: ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ", ТОВ "ДАЙТЕКС ТБХНОЛОДЖІС" та ТОВ "ТТЦ Технологія", що підтверджується формою реєстру отриманих тендерних пропозицій.

Пропозиції учасників торгів ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" з ціновою пропозицією 2 500 000 грн та ТОВ "ДАЙТЕКС ТБХНОЛОДЖІС" з ціновою пропозицією 2 779 998 грн, за рішеннями тендерного комітету КП "Костопількомунсервіс", оформленими протоколами його засідань від 03.04.2019 №37 та від 04.04.2019 №37 відхилено, оскільки вони не відповідали встановленим вимогам тендерної документації.

Рішенням тендерного комітету КП "Костопількомунсервіс", оформленим протоколом його засідання від 05.04.2019 №38/1, визнано ТОВ "ТТЦ Технологія" переможцем торгів з пропозицією, яка відповідала кваліфікаційним критеріям і технічним вимогам та мала ціну 2 800 000 грн. Цим же рішенням тендерного комітету вирішено укласти з указаним учасником договір на закупівлю товару ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт ("Будівництво системи відеоспостереження та оптоволоконної мережі в м. Костопіль згідно програми "Безпечне місто Костопіль").

У зв`язку з викладеним електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.

Як наслідок, 18.04.2019, між КП "Костопількомунсервіс", як замовником, та ТОВ "ТТЦ Технології", як підрядником, укладено Договір №181а про виконання робіт з капітального ремонту (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає підряднику виконання робіт з будівництва системи відеоспостереження та оптоволоконної мережі в м. Костопіль згідно програми "Безпечне місто Костопіль", за рахунок коштів місцевого бюджету, а підрядник зобов`язується на свій власний ризик, в межах ціни Договору, виконати роботи доручені йому Замовником.

Згідно з п.3.1. Договору, ціна визначається на основі кошторису як тверда ціна та становить 2 800 000 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині оплати - до повного виконання замовником своїх грошових зобов`язань (п.19.1. Договору).

У подальшому, додатковою угодою №1 від 03.02.2020, у зв`язку з фактичним обсягом виконаних робіт та наявного фінансування, сторонами погоджено, що строк дії Договору продовжено до 31.12.2021.

Разом з тим, додатковою угодою №5 від 27.01.2021 сторони, зважаючи на фактичний обсяг виконаних робіт, узгодили зменшення ціни Договору до 2 798 820,00 грн. Також, вказаною додатковою угодою сторони констатували фактичне виконання зобов`язань та вирішили вважати дію Договору завершеною з моменту її підписання.

27.01.2021, КП "Костопількомунсервіс", як замовником оприлюднено звіт про виконання указаного правочину, який профінансовано за кошти місцевого бюджету на загальну суму 2 798 820,00 грн.

02.09.2021, рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від №63/49-р/к у справі №63/9-01 -2- 2021 (далі рішення Адміністративної колегії №63/49-р/к) встановлено, що ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" та ТОВ "ТТЦ Технологія" вчинили порушення, передбачене п.4 ч.2 ст. 6, п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю КП Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" по предмету закупівлі "Будівництво системи відеоспостереження та оптоволоконної мережі в м.Костопіль згідно програми "Безпечне місто Костопіль" (ідентифікатор закупівлі UA-2019-03-11 -0013 87-а).

Адміністративною колегією встановлено, що на всіх стадіях підготовки пропозицій конкурсних торгів для участі у вищевказаній закупівлі ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" та ТОВ "ТТЦ Технологія" були обізнані щодо участі кожного з них у процедурі закупівлі, що підтверджується, зокрема, таким:

- наявністю господарських відносин;

- невідповідністю тендерної пропозиції ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" вимогам Замовника;

- однаковими дефектами друку на документах;

- схожими додатками "Тендерна пропозиція";

- однаковими властивостями файлів документів з дефектом друку;

- синхронністю завантаження файлів;

- використанням одного майданчика та спільної ІР-адреси під час підготовки та участі у процедурі закупівлі;

- нетиповою поведінкою під час аукціону.

Ураховуючи наведене, Адміністративна колегія прийшла до висновку, що вказані вище обставини свідчать про те, що суб`єкти господарювання ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" та ТОВ "ТТЦ Технологія" мали можливість узгодити та узгодили свою поведінку під час проведення процедури закупівлі, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. Така координація економічної поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення закупівлі.

Указане вище рішення у судовому порядку не оскаржувалось.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Щодо представництва прокурора інтересів держави:

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. 1

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатись до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018 у- справі №926/1111/15.

Щодо порушення інтересів держави, прокурор зазначає, що видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 6 ч.1 ст. 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

У свою чергу практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону закупівлі, здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників і максимальної е ефективності та пропорційності.

Проте порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", спрямованого на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, учасниками закупівель нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та публічних закупівель, призводить до неефективного та неекономного використання бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг.

Тому пред`явлення позову, за переконанням прокурора, зумовлено порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ТОВ "ТТЦ Технологія" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання робіт за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту п. 1.4. розділу 1 Статуту КП "Костопількомунсервіс", затвердженого рішенням Костопільської міської ради №470 від 07.12.2021 вбачається, що засновником (власником) комунального підприємства є Костопільська міська територіальна громада в особі Костопільської міської ради

Відповідно до положень пунктів 3.1., 3.2, розд. 3, 4.2., п.4.3. розд. 4 вказаного Статуту, для здійснення господарської діяльності підприємства засновником створено статутний капітал, вкладом до якого можуть бути, зокрема, грошові кошти місцевого бюджету з урахуванням вимог бюджетного законодавства. Майно підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання. До джерел формування майна підприємства насамперед віднесено грошові та матеріальні внески засновника.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства здійснюється засновником (п. 7.5 розд. 7 Статуту).

Згідно ст. 140 Конституції України, органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 15.05.2019 у справі №911/1497/18). і

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів (ч.6 ст. 16 даного Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю. Такої позиції Верховний Суд дотримується в постановах від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 25.08.2020 у справі №913/153/19, від 19.05.2022 у справі №904/5558/20.

Ураховуючи, що Договір на виконання робіт від 18.04.2019 №181а фінансувався за рахунок коштів місцевого бюджету м. Костопіль, та оплачувався за бюджетною програмою "Безпечне місто Костопіль" на 2018-2020 роки", бюджетні призначення щодо якої встановлювалися Костопільською міською радою, остання є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Окрім того, відповідно до ч.4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч.1 ст. 8 указаного Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону У країни "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч.1 ст. 2 названого Закону).

При цьому на підставі п.п. 8, 10 ч.1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п. п.1, 3 п.З указаного Положення).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 цього Положення).

Згідно з пп. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.

Пунктами 1 та 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, визначено, що Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та міжрегіональним територіальним органом.

При цьому, згідно з п. 7 цього ж Положення, Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління. Офіс здійснює контроль за діяльністю управлінь.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського справі складі кладі Верховного Суду від 07.12.2018 у №924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №906/296/18, від 20.02.2019 у справі №912/894/18, від 10.04.2019 у справі №909/569/18, від 15.05.2019 у №911/1497/18, від 21.05.2019 у справі №912/895/18, від 29.05.2019 у №909/545/18, від 20.11.2019 у справі №912/2887/18, від 29.07.2020 у №924/316/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 01.09.2020 у №911/1534/19, від 06.10.2020 у справі №905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.

У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 10.05.2018 у справі №910/18283/17, від 17.10.2018 у справі №910/11919/17.

Установлено, що Костопільська міська рада та Західний офіс Держаудитслужби, як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснюють.

Так, Здолбунівською окружною прокуратурою на виконання вимог абз. 4 ч. 4 ст. 23 указаного Закону, листом від 06.07.2023 №54/4-834вих-23 повідомлено Костопільську міську раду про існування порушення інтересів держави від укладення Договору на виконання робіт від 18.04.2019 №181а за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ "ТТЦ Технологія". Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

Аналогічного змісту лист від 06.07.2023 №54/4-833вих-23 було направлено на адресу Західного офісу Держаудитслужби.

У відповідь, листом від 04.08.2023 №1244/02-08 Костопільська міська рада повідомила про відсутність підстав щодо ініціювання такого позову, посилаючись на виконання у повному обсязі робіт за спірним договором.

Листом від 31.07.2023 №131717-17/2159-2023 Західний офіс Держаудитслужби повідомив про відсутність повноважень щодо ініціювання такого позову, посилаючись на виконання КП "Костопількомунсервіс" вимог щодо усунення порушень, встановлених моніторингом вищевказаної закупівлі, проведеним 21.03.2019.

Як убачається з цього листа, Західний офіс Держаудитслужби не призначив перевірку фактів, викладених у листі Здолбунівської кружної прокуратури, не звернувся до суду з необхідним позовом, а також не проінформував про заплановані заходи задля усунення порушень указаних інтересів, конкретні строки їх вжиття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 по справі №903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.

У п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не -є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як встановлено, з боку органів, уповноважених державою на захист її інтересів (Костопільської міської ради і Західного офісу Держаудитслужби), допущено нездійснення відповідного захисту - не пред`явлено до суду відповідного позову про визнання недійсними договору на виконання робіт від 18.04.2019 №181а, як таких, що суперечать інтересам держави з умислу ТОВ "ТТЦ Технологія", і застосування наслідків недійсності договору. В той же час, прокурором доведено дотримання порядку інформування, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо суті позовних вимог.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами ст. 215 ЦК України.

Абзацами 1-3 ч.2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та ч.6 ст. 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч.1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільству, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Норма аналогічного змісту міститься у ч.1 ст. 208 ГК України.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 №922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренцію та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону визначено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Відповідні дії становлять порушення законодавства "Про захист економічної конкуренції" (пункт 1 ст. 50 цього Закону).

Закон України "Про публічні закупівлі", як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч .5 ст. 5 Закону). Крім того, конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів (п. 13 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).

Оголошуючи проведення відкритих торгів, замовник мав на меті не просто задовольнити потребу в придбанні товару, а здійснити його придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендеру.

Під час розгляду даного спору, господарські суди звертають увагу на справу №910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що зокрема суперечить інтересам держави та суспільства. Так, Верховний Суд у постанові від 10.06.2021, зокрема , у п.п. 32, 33 указав, що визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.

Рішенням від 02.09.2021 Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від №63/49-р/к у справі №63/9-01 -2- 2021 підтверджено, що ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" та ТОВ "ТТЦ Технологія" вчинили порушення, передбачене п.4 ч.2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю КП Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" по предмету закупівлі "Будівництво системи відеоспостереження та оптоволоконної мережі в м.Костопіль згідно програми "Безпечне місто Костопіль" (ідентифікатор закупівлі UA-2019-03-11 -0013 87-а).

Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.

Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.

Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.

Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці, як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.

У даному випадку, порушення ТОВ "ТТЦ Технологія" законодавства "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного тендеру, не сумісне із основними засадами цивільного законодавства, оскільки воно є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить і до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Через вчинення ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" та ТОВ "ТТЦ Технологія" антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього, замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Таким чином, дії ТОВ "ТТЦ Технологія" спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору із замовником не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки обмежує розвиток конкуренції у державі

Отже, в діях ТОВ "ТТЦ Технологія" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Більше, у судовому порядку учасники дане рішення Адміністративної колегії не оскаржували.

Прокурор у даній справі, визначаючи позивачів Костопільську міську раду та Західний офіс Держаудитслужби, з урахуванням предмету спору, зазначає про порушення прав позивачів, як органів державної влади, так встановлені порушення підприємцем ТОВ "ТТЦ Технологія" законодавства "Про захист економічної конкуренції" впливають на економічні процеси у державі та суспільстві, відповідно укладення спірного договору суперечить інтересам та суспільства.

Оскільки КП Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" є замовником державної закупівелі, і, водночас, стороною у спірному договорі, то прокуратурою визначено, що одержані ТОВ "ТТЦ Технологія" за спірним правочином кошти мають бути повернуті іншій стороні договору, а отримані ним кошти, згідно рішення суду кошти повинні стягуватися в дохід держави.

Таким чином, виходячи з наведеного прокурором обґрунтування, слід дійти висновку, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Костопільської міської ради та Західного офісу Держаудитслужби спрямовані на захист прав або інтересів держави і суспільства.

Як уже зазначалося, завідомо суперечлива мета дій ТОВ "ТТЦ Технологія" полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 вказала на те, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Тому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). Вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №924/1288/21.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (аналогічні норми містить ч.2 ст. 32 попередньої редакції указаного Закону).

Ураховуючи встановлені обставини справи щодо проведення тендеру, допущення ТОВ "ТТЦ Технологія" антиконкурентних узгоджених дій з іншим учасником закупівлі, Договір №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18.04.2019 слід визнати недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац 1 ч.1 ст. 216 ЦК України).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Якщо визнаний судом недійсний правочин вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "ТТЦ Технологія" за спірним Договором №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18.04.2019 одержано грошові кошти в сумі 2 798 820,00 грн, що не оспорюється сторонами та підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю указаного правочину від 27.01.2021.

Наведені обставини свідчать, що ТОВ "ТТЦ Технологія", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, прийняв участь в проведенні конкурентної процедури закупівлі знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти в сумі 2 798 820,00 грн.

В даному випадку вбачається наявність умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства, з метою отримання прибутку.

Доводи ТОВ "ТТЦ Технологія", що КП "Костопількомунсервіс" обрав найкращу запропоновану цінову пропозицію завдяки конкуренції, при цьому ТОВ "ТТЦ Технологія" не мало умислу порушувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції - не відповідаюсь фактичним обставинам справи, а є лише суб`єктивним твердженням відповідача, так як орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у т.ч. "ТТЦ Технологія", результатів торгів та наклав на останнього штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в сумі 34 000,00 грн, який сплачено відповідачем у повному обсязі.

Враховуючи наведене, обставини вчинення "ТТЦ Технологія" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі UA-2019-03-11-001387-а, підтверджується рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02/09.2021 М 63/49-р/к у справі № 63/9-01-2-2021.

Узгоджений характер дій ТОВ "ТТЦ Технологія" указує як на усвідомленая ним їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору). Вольова спрямованість антиконкурентних узгоджених дій зазначеного підприємства свідчить про їх умисність.

Ураховуючи зазначене, у діях ТОВ "ТТЦ Технологія" вбачається наявність умислу на вчинення правочину який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, шляхом усунення конкуренції під час проведення КП "Костопількомунсервіс" зазначеної закупівлі, з метою отримання прибутку.

Твердження ТОВ "ТТЦ Технологія", що сплата штрафу і визнання недійсним спірного договору за своєю суттю є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення, не заслуговують на увагу, оскільки визнання судом господарського договору недійсним і застосування передбачених законом наслідків такої недійсності (повернення отриманих за договором коштів), є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін.

Верховним Судом у постанові від 07.07.2021 у справі №905/1562/20 зроблено висновок, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Таким чином, грошові кошти в сумі 2 798 820,00 грн, які були перераховані на виконання Договору №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18.04.2019, підлягають стягненню з ТОВ "ТТЦ Технологія" на користь КП "Костопількомунсервіс" та, в подальшому, з останнього у дохід держави.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або госпорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень сторін та досліджених доказів, суд констатує достатні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Таким чином, Договір №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18.04.2019 - слід визнати недійсним, стягнувши з ТОВ "ТТЦ Технологія" на користь КП Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" отримані за договором кошти у розмірі 2 798 820,00 грн, а ці кошти, в свою чергу, стягнути з КП Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" - в дохід держави.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено сплату прокурором судового збору у розмірі 47 350,30 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1533 від 28.08.2023, який підлягає відшкодуванню, у зв`язку з задоволенням позову - за рахунок відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18.04.2019, укладений між Комунальним підприємством Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" (вул. Будівельників, 2А, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 38674326) на користь Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" (вул. Сарненська, 30, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 03352024) 2 798 820 (два мільйона сімсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот двадцять) грн 00 коп., а з Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" (вул. Сарненська, 30, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 03352024) одержані за рішенням суду кошти в сумі 2 798 820 (два мільйона сімсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот двадцять) грн 00 коп. стягнути в дохід держави.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" (вул. Будівельників, 2А, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 38674326) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077; одержувач: р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 23 675 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят пять) грн 15 коп. 50% судового збору.

5.Стягнути з Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" (вул. Сарненська, 30, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 03352024) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077; одержувач: р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 23 675 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят пять) грн 15 коп. 50% судового збору.

6.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16 січня 2024 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК